ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
14.08.2025Справа № 910/7697/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі
за позовом ОСОБА_1
до 1) ОСОБА_2 ,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Системи Плюс",
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "ЗТС-Сервіс"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - 1) ОСОБА_3 ,
2) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мелещенко Оксана Миколаївна
про визнання правочину недійсним, скасування реєстраційної дії та встановлення часток у статутному капіталі,
Представники: не викликались.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі- відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Системи Плюс" (далі- відповідач-2),Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "ЗТС-Сервіс" (далі- відповідач-3), в якому (з урахування клопотання про усунення недоліків позовної заяви) просить суд:
1) визнати, з моменту укладення, недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Інженерний центр "ЗТС-Сервіс" від 8 січня 2024 року, який укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Бізнес Системи Плюс", із застосуванням наслідків недійсності правочину;
2) скасувати державну реєстрацію змін до складу учасників ТОВ "Інженерний центр "ЗТС-Сервіс" (реєстраційний номер справи 10010305276285, код доступу 62727884010, реєстраційний запис від 08.01.2024 року "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи");
3) визначити, що розмір статутного капіталу ТОВ "Інженерний центр "ЗТС-Сервіс" становить 10 000,00 грн, що складає 100 % статутного капіталу та поділеного між його учасниками таким чином:
- ОСОБА_2 - розмір статутного капіталу в грошовому виразі складає 7 000,00 грн, що становить 70% статутного капіталу ТОВ "Інженерний центр "ЗТС-Сервіс";
- ОСОБА_3 - розмір статутного капіталу в грошовому виразі складає 3 000, 00 грн, що становить 30% статутного капіталу ТОВ "Інженерний центр "ЗТС-Сервіс".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 (суддя Павленко Є.В.) залишено позовну заяву фізичної особи ОСОБА_1 без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
26.06.2025 через відділ автоматизованого документообігу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви, разом з новою редакцією позовної заяви.
Також, позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, а саме ОСОБА_3 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мелещенко Оксану Миколаївну в якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 (суддя Павленко Є.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 17.07.2025. Зокрема, залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3 та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мелещенко Оксану Миколаївну.
09.07.2025 через відділ автоматизованого документообігу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 (суддя Павленко Є.В.) заяву ОСОБА_1 від 3 липня 2025 року про забезпечення позову в справі № 910/7697/25 повернуто заявнику.
15.07.2025 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "ЗТС-Сервіс" на позовну заяву, в якому відповдач-3 просить суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.
16.07.2025 до суду надійшли пояснення Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Мелещенко Оксани Миколаївни на позовну заяву, відповідно до яких третя особа-2 просить суд врахувати пояснення під час розгляду даної справи та розглянути дану справу без участі приватного нотаріуса Мелещенко Оксани Миколаївни.
У підготовчому засіданні 17.07.2025 (суддя Павленко Є.В.) відкладено підготовче засідання на 28.08.2025.
24.07.2025 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Інженерний центр "ЗТС-Сервіс", ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "Інженерний центр "ЗТС-Сервіс", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також вчиняти вказаним особам будь-які дії щодо передачі статутних, бухгалтерських та інших документів з господарської діяльності ТОВ "Інженерний центр "ЗТС-Сервіс".
Також, 24.07.2025 до суду надійшла заява позивача щодо пропозицій зустрічного забезпечення.
Крім того, 24.07.2025 до суду надійшла відповідь позивача на відзив ТОВ "Інженерний центр "ЗТС-Сервіс".
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 08.08.2025 № 01.3-16/256/25 у зв'язку з відпусткою судді Павленко Є.В., проведено повторний автоматичний розподіл справи та заяви про забезпечення позову, за результатами якого справу № 910/7697/25, разом з заявою про забезпечення позову передано на розгляд судді Щербакова С.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 прийнято справу № 910/7697/25 до свого провадження суддею Щербаковим С.О. Розгляд справи № 910/7697/25 здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.09.2025.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.
Заява обгрунтована тим, що з інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивачу стало відомо, що протягом останніх двох місяців два рази змінювався керівник ТОВ "Інженерний центр "ЗТС-Сервіс", у лютому 2025 року з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , у квітні 2025 року керівником товариства був призначений ОСОБА_3 .
У зв?язку з чим, позивач вважає, що наявні підстави для висновку про те, що відбувається передача статутних документів, документів фінансової та господарської діяльності товариства та матеріальних цінностей товариства між декількома керівниками.
Позивач зазначає, що у разі задоволення даної позовної заяви та визнання судом недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Інженерний центр «ЗТЗ-СЕРВІС», укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2 позивач як власник 70% частки у статутному капіталі ТОВ «Інженерний центр «ЗТЗ-СЕРВІС» має право вирішувати питання щодо призначення виконавчого органу товариства у новому складі та проведення інвентаризації майнових активів підприємства. Задля забезпечення можливості обраному позивачем виконавчому органу здійснювати передбачену статутом товариства господарську діяльність, подавати звітність до податкового органу та статистики, укладати договори, відкривати рахунки у банках та здійснювати інші необхідні для функціонування господарського товариства дії, необхідні зазначені вище документи товариства.
Крім того, єдиний учасник ТОВ «Інженерний центр «ЗТЗ-СЕРВІС» ОСОБА_3 може вчинити дії щодо подальшої передачі корпоративних прав іншій особі, що створить перешкоди у виконання позитивного судового рішення.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Якщо позивач звертається до суду з немайновими позовними вимогами, а судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Також у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічний висновок викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
У цій справі позивач звернувся до суду, зокрема з позовними вимогами, а саме про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі та скасування державної реєстрації змін до складу учасників ТОВ "Інженерний центр "ЗТС-Сервіс", відтак має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
У розумінні положень господарського процесуального законодавства обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі №910/361/18.
За висновком суду, заява про забезпечення позову мотивована виключно припущеннями позивача щодо ймовірності в майбутньому ОСОБА_3 вчинити дії щодо подальшої передачі корпоративних прав іншій особі.
Суд зазначає, що заборона вчинення дій є крайнім заходом для забезпечення позову і застосовується судом лише у випадках, коли існує реальна загроза неможливості поновлення порушених або оспорених прав заявника.
Таким чином, суд відзначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Суд зазначає, що заявником у заяві про забезпечення позову не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони ТОВ "Інженерний центр "ЗТС-Сервіс", ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "Інженерний центр "ЗТС-Сервіс", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також вчиняти вказаним особам будь-які дії щодо передачі статутних, бухгалтерських та інших документів з господарської діяльності ТОВ "Інженерний центр "ЗТС-Сервіс", може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тобто, саме лише посилання в заяві на імовірність порушення прав особи без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Таким чином, припущення позивача про неможливість ефективного захисту порушених прав позивача у разі не вжиття судом заходів забезпечення позову, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, а тому заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованою.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Оскільки заявником не було надано доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За таких обставин, суд визнає подану заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України України, господарський суд міста Києва
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 14.08.2025.
Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Щербаков С.О.