ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.08.2025Справа № 910/6994/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ІМПЕРАТИВ" (61165, Харківська обл., місто Харків, вул.Космічна, будинок 23-А, 4 поверх)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ КОНТРАКТОВИЙ ЯРМАРОК" (01024, місто Київ, ВУЛИЦЯ АКАДЕМІКА БОГОМОЛЬЦЯ, будинок 4, кімната №9)
про стягнення 17 850,00 грн.
Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.
Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ІМПЕРАТИВ" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ КОНТРАКТОВИЙ ЯРМАРОК" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 17 850,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін), встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, позивачу для подачі відповіді на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до ряду статей ГПК України.
Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Як вбачається з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» позивач та відповідач мають зареєстрований «Електронний кабінет» в підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.
Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З урахуванням зазначеного, ухвала Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 про відкриття провадження у справі №910/6994/25 надіслана до Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС.
З наявного в матеріалах справи повідомлення про доставку електронного листа, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що документ в електронному вигляді "ст.176 Ухвала про відкриття провадження у справі (без виклику сторін) по справі №910/6994/25 (суддя Літвінова М.Є.) було надіслано позивачу та відповідачу до електронного кабінету, дата отримання судом інформації про доставку документа в кабінет ЕС сторони: 11.06.2025.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Згідно абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, у відповідності до приписів статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 11.06.2025.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Матеріалами справи встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «ІМПЕРАТИВ» (нове найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ІМПЕРАТИВ") та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» досягнуто домовленості з організації комплексу заходів та участі у Міжнародній будівельній виставці «INTERBUILDEXPO 2022» у березня 2022 року.
Відповідачем з посиланням на Договір №164 від 27.01.2022 був виставлений рахунок № 465-Б1/1 від 01.02.2022 на оплату послуг з організації комплексу заходів та участі у Міжнародній будівельній виставці "ІNTERBUILDEXPO 2022" у розмірі 17 850,00 грн з ПДВ.
16.02.2022 позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти в розмірі 17 850,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 441 із призначенням платежу: «за участь у виставці згідно рахунку № 465-Б1/1 від 01.02.2022 у т.ч. ПДВ 20%- 2 975,00».
За таких обставин, позивач вважає, що між ним та відповідачем був укладений Договір про надання послуг з організації участі у виставці у спрощений спосіб.
У зв'язку із повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, яке розпочалося 24.02.2022, означена виставка не відбулась.
07.03.2024 позивач скерував відповідачу претензію №1 від 06.03.2024 щодо сплати заборгованості за Договором, в якій ТОВ "ЗАВОД "ІМПЕРАТИВ" зазначило про те, що останнім сплачено кошти в розмірі 17 850,00 грн на підставі рахунку ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» за майбутню участь у виставці, яка не відбулась, акту про надання комплексу послуг з організації участі Експонента у виставці не складено, а тому вказані кошти є безпідставно набутими без достатньої правової підстави. Крім того, позивач просив відповідач перерахувати на поточний рахунок позивача в розмірі 17 850,00 грн.
06.04.2024 відповідач надав відповідь вих. № 12-ФД на претензію позивача, в якій ТОВ Київський міжнародний контрактовий ярмарок» вказало, що внаслідок дії форс-мажорних обставин (введення воєнного стану в Україні згідно Указу Президента України №64/2022/2022-02-24 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року), виставку, у строки передбачені Договором, проведено не було. ТОВ «КМКЯ» з 9 по 11 березня успішно провело міжнародну виставку «INTERBUILDEXPO 2023», а в березні поточного року - «INTERBUILDEXPO 2024», але незважаючи на офіційне повідомлення про нові дати і місце проведення виставки, ваша компанія заброньований стенд не зайняла, на виставку не заїхала та про відмову від Договору не повідомила в порядку та спосіб передбачений умовами Договору. Відповідач запропонував прийняти участь у наступній Міжнародній виставці «INTERBUILDEXPO 2024» у осінньому сезоні цього року або у будь-якому наступному сезоні, що буде організований після закінчення воєнного стану в Україні (на Ваш вибір). Дана пропозиція передбачає можливість зарахування повної суми оплати в розмірі 17 850,00 грн. як попередньої оплати за новим Договором.
18.06.2024 представник ТОВ "ЗАВОД "ІМПЕРАТИВ" звернувся до відповідача із адвокатським запитом про надання доказів відправлення та отримання підприємством повідомлення про майбутні виставкові заходи у березні 2023-2024 «INTERBUILDEXPO 2023» та «INTERBUILDEXPO 2024»; надати другий примірник договору № 164 від 27.01.2022.
12.08.2024 відповідач надав відповідь на адвокатський запит, в якому повідомив про те, що у лютому - березні 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення російських військ на територію України і власне Київської області а також через масовані ракетні атаки на район Києва в якому знаходиться наш офіс, всю паперову документацію, зокрема оригінали укладених договорів було терміново вивезено за межі міста та заархівовано. Окрім цього техслужбою нашого підприємства було заблоковано та відключено частину серверів компанії, на яких, серед іншого, знаходилася робоча пошта та ділове листування менеджерів. На жаль, на сьогоднішній момент практично весь офісний персонал звільнений знаходиться за кордоном під тимчасовим захистом, і на превеликий жаль на даний момент ми не маємо можливості організувати працівника з відповідним доступом та спеціальністю для розархівування паперових та електронних документів та зняття відповідних копій. Відповідач, повідомив, що у ТОВ «Торговий будинок Імператив» є другий примірник договору №164 від 27.01.2022 року а також вся ділова переписка з менеджером нашої Компанії за весь період нашого співробітництва, в тому числі і за період 2021-2023 рр.
24.02.2025 ТОВ "ЗАВОД "ІМПЕРАТИВ" скерувало ТОВ "КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ КОНТРАКТОВИЙ ЯРМАРОК" лист №б/н, в якому повідомило відповідача про те, що між ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» та ТОВ «Завод «Імператив» (колишня назва «Торговий будинок Імператив») у спрощений спосіб укладено договір про надання послуг участі у виставці в 2022 році за ціною 17 850, 00 грн. Позивач зазначив, що 2022 виставку було скасовано, у зв'язку із цим вказані дії позивачем розцінено, як фактична відмова від договору, а тому ТОВ «Завод «Імператив» акцептує відмову. У зв'язку з відмовою від договору в порядку ст.907 ЦК України просимо повернути авансові грошові кошти у розмірі 17 850,00 грн на рахунок ТОВ «Завод «Імператив» НОМЕР_1 , котрі були сплачені платіжним дорученням від 16.02.2022 № 441. Однак, відповідач не надав відповідь на вищевказаний лист та не повернув грошові кошти в розмірі 17 850,00 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 ст. 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до п. 1 ст. 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).
За загальним правилом відповідно до ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).
У свою чергу, відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
З наданих матеріалів вбачається, що між позивачем та відповідачем укладено договір Згідно зі статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).
При дослідженні наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено, що між сторонами укладено господарський договір з надання послуг у спрощений спосіб шляхом надання пропозиції відповідачем з оплати таких послуг та зустрічного прийняття пропозиції позивачем шляхом оплати виставленого рахунку.
Відтак, дії сторін щодо виставлення рахунку-фактури (оферти) та сплата такого рахунку позивачем (акцепту) засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків.
Враховуючи правову природу укладеного між сторонами господарського договору надання послуг у спрощений спосіб, права та обов'язки сторін визначаються положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.
За приписами ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1, 2 ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Реченням другим ч. 1 ст. 906 ЦК України встановлено, що виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено наявними в матеріалах справи доказами, позивачем було сплачено виставлений відповідачем рахунок в повному обсязі у розмірі 17 850,00 грн, згідно платіжної інструкції № 465-Б1/1 від 01.02.2022 у т.ч. ПДВ 20%- 2 975,00».
При цьому, на переконання суду вказана сума була сплачена позивачем як аванс, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на безпідставність утримання відповідачем таких коштів після односторонньої відмови позивача від договору укладеного у спрощений спосіб.
Так, згідно з ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
З аналізу приписів ст. 1212 ЦК України, вбачається, що норми зазначеної статті звужують застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, так як, отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Конструкція статті 1212 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Суд відзначає, що у разі припинення зобов'язань сторін за Договором, позивач має право розраховувати на стягнення з відповідача сплаченої йому передоплати (авансу) на підставі статті 1212 ЦК України, оскільки її положення застосовуються також при поверненні виконаного однією із сторін у зобов'язанні у разі, коли підстава, на якій воно було набуте, відпала, тобто у разі, коли договір є припиненим.
Приписами статті 907 ЦК України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
У відповідності до приписів ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Право на відмову від договору про надання послуг встановлено ст. 907 ЦК України, тобто встановлено законом при дотриманні порядку такого розірвання, в зв'язку з односторонньою відмовою сторони договору. Одностороння відмова від договору можлива у будь-який час - як до початку надання послуги, так і в процесі її надання до завершення відповідних дій. Винятки з цього правила можуть бути встановлені законом або договором. Крім того, таке право на законних підставах може належати будь-якій із сторін.
24.02.2025 ТОВ "ЗАВОД "ІМПЕРАТИВ" скерувало ТОВ "КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ КОНТРАКТОВИЙ ЯРМАРОК" лист №б/н, в якому повідомило відповідача про те, що між ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» та ТОВ «Завод «Імператив» (колишня назва «Торговий будинок Імператив») у спрощений спосіб укладено договір про надання послуг участі у виставці в 2022 році за ціною 17 850, 00 грн. Позивач зазначив, що 2022 виставку було скасовано, у зв'язку із цим вказані дії позивачем розцінено, як фактична відмова від договору, а тому ТОВ «Завод «Імператив» акцептує відмову. У зв'язку з відмовою від договору в порядку ст.907 ЦК України просимо повернути авансові грошові кошти у розмірі 17 850,00 грн на рахунок ТОВ «Завод «Імператив» НОМЕР_1 , котрі були сплачені платіжним дорученням від 16.02.2022 № 441. Однак, відповідач не надав відповідь на вищевказаний лист та не повернув грошові кошти в розмірі 17 850,00 грн.
Відтак, суд дослідивши питання законності вчинення односторонньої відмови від договору з ініціативи позивача встановив, що в даному конкретному випадку право на односторонню відмову від договору про надання послуг, що укладений в спрощений спосіб в позасудовому порядку визначено законом, а відтак договір є розірваним з моменту отримання відповідачем відповідного повідомлення (вимоги).
Також, під час розгляду справи відповідачем не надано доказів того, що виставка в обіцяні періоди була проведена, а відтак позивач має право на розірвання договору про надання послуг, а відповідно і вимагати від відповідача повернення сплаченої ним попередньої оплати в сумі 17 850, 00 грн. за послуги, що надані не були.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, тому позовна вимога про стягнення 17 850, 00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
За приписами ст.ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Частинами першою та другою ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем під час розгляду справи не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення грошових коштів.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ІМПЕРАТИВ" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ КОНТРАКТОВИЙ ЯРМАРОК" (01024, місто Київ, ВУЛИЦЯ АКАДЕМІКА БОГОМОЛЬЦЯ, будинок 4, кімната №9; код ЄДРПОУ 21645267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ІМПЕРАТИВ" (61165, Харківська обл., місто Харків, вул.Космічна, будинок 23-А, 4 поверх; ; код ЄДРПОУ 41571716) 17 850,00 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім) 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Рішення складено та підписано: 13.08.2025.
Суддя М.Є. Літвінова