61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
15.08.2025 м. Харків Справа №905/876/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,
розглянувши справу №905/876/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1)
до відповідача Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Нікольської селищної ради Донецької області (87000, Донецька обл., Нікольський (на т.ч. Маріупольський) р-н, смт Нікольське (на т.ч. Микільське), вул. Свободи, 112)
про стягнення 11 837,58 грн,
без повідомлення (виклику) сторін,
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ТОВ «ГК «Нафтогаз України», позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Нікольської селищної ради Донецької області (КУ «Центр надання соціальних послуг», відповідач) 11 837,58 грн, з яких: 7 678,13 грн - основний борг, 1 133,84 грн - пеня, 498,39 грн - 3% річних, 2 527,22 грн - інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» в частині оплати природного газу, спожитого ним в обсязі 0,16480 тис. куб. м за період з 06.12.2021 по 10.12.2021.
24.06.2024 господарським судом постановлено ухвалу, якою у т.ч. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач відзив на позов не подав. При цьому, повідомлення відповідача про розгляд справи здійснено судом з урахуванням наступного.
Місцезнаходженням відповідача є: 87000, Донецька обл., Нікольський (на т.ч. Маріупольський) р-н, смт Нікольське (на т.ч. Микільське), вул. Свободи, 112, про що свідчать відомості ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затв. ЗУ від 24.02.2022 №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 05:30 24.02.2022 на території України введено воєнний стан строком на 30 діб, дія якого в подальшому продовжувалась та триває на теперішній час.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затв. наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (зар. в Міністерстві юстиції 11.03.2025 за № 380/437), Маріупольський район Донецької області за винятком с. Заїченко, м. Маріуполь, с. Пікузи з 24.02.2022 по 04.03.2022 був віднесений до території активних бойових дій, з 05.03.2022 - до тимчасово окупованих територій.
Згідно інформації, наявній на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта» (https://offices.ukrposhta.ua) щодо режимів роботи відділень, поштовий обмін з відділенням поштового зв'язку №87000 в умовах воєнного стану тимчасово відсутній.
З огляду на викладене, а також враховуючи приписи ст.12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», з метою повідомлення відповідача про розгляд справи 04.07.2024 на офіційному веб-порталі суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/pov/1632332/ господарським судом розміщено відповідне оголошення.
Додатково ухвала від 24.06.2024 направлена на відому суду адресу електронної пошти відповідача 36878102@mail.gov.ua. Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвала від 24.06.2024 доставлена за цією адресою електронної пошти відповідача 01.07.2024.
Направлення до електронного кабінету відповідача не здійснювалось, оскільки він не має зареєстрованого електронного кабінету ЄСІКС (відповідь № 13622695 на запит суду).
Слід зазначити, що ухвала від 24.06.2024 розміщена в ЄДРСР, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про доступ до судових рішень»), та відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з нею у цьому реєстрі.
Враховуючи, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та забезпечення реалізації ним права на судовий захист, з огляду на те, що подання відзиву на позов є правом, а не його обов'язком, спір вирішено за наявними матеріалами відповідно до приписів ч.9 ст.165 ГПК України.
На підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України 15.08.2025 господарським судом підписано рішення без його проголошення.
Щодо строку розгляду справи.
Справа розглянута з перевищенням строку, встановленого ст. 248 ГПК України, з об'єктивних причин, пов'язаних з дією воєнного стану на території України, поточною ситуацією у м. Харкові, особливим режимом роботи суду в умовах воєнного стану (дистанційний (віддалений) режим роботи суду або в приміщенні суду (за необхідності та в умовах безпеки), обмежений доступ до приміщення суду).
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
Як посилається позивач, між сторонами у справі укладений типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (затв. постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501), який є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» (п. 1.1 типового договору).
Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газ» та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496, та є однаковими для всіх споживачів України (п.1.2 типового договору).
Цей договір є договором приєднання. При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п. 1.3 типового договору).
За цим договором постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (п. 2.1 типового договору).
Обов'язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором ГРМ договору розподілу природного газу або оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів) (п. 2.2 типового договору).
Постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п. 3.1 типового договору).
Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п. 3.1 типового договору).
Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті (п. 4.1 типового договору).
Об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (п. 4.2 типового договору).
Постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3 типового договору).
Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4 типового договору).
У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 4.5 типового договору).
Цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником (п. 11.1 типового договору).
Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» підписаний лише з боку ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (позивач) та його примірник направлений відповідачу засобами поштового зв'язку, про що свідчать список № 22.12.2021 згрупованих відправлень «рекомендований лист», фіскальний чек від 23.12.2021.
Також судом встановлено, що в грудні 2021 року КУ «Центр надання соціальних послуг» (ЕІС-код 56XS00010ОЕ2U00J) був зареєстрований в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» - ТОВ «ГК «Нафтогаз України», що підтверджується інформацією ПАТ «Маріупольгаз» щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» (форма № 10), інформацією ТОВ «Оператор ГТС України» щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56XS00010ОЕ2U00J в реєстрі споживачів постачальників (додаток до листа № ТОВВИХ-24-4738 від 27.03.2024), відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS00010ОЕ2U00J (скріншот екрану з особового кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).
На виконання умов типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» позивач поставив відповідачу природний газ за період грудень 2021 року (06.12.2021 - 10.12.2021) в обсязі 0,16480 тис. куб. м, на підтвердження чого надано акт приймання - передачі природного газу №31228, підписаний позивачем одноособово, інформацію ТОВ «Оператор ГТС України» щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00010ОЕ2U00J (відповідач) (додаток до листа № ТОВВИХ-24-4738 від 27.03.2024).
На оплату природного газу позивач виставив відповідачу рахунок № 1863 за грудень 2021 року (06.12.2021 - 10.12.2021) на суму 7 678,13 грн.
Акт та рахунок направлені відповідачу засобами поштового зв'язку, про що свідчить список № 17.01.2022 згрупованих відправлень «рекомендований лист», фіскальний чек від 19.01.2022.
Оскільки вартість природного газу за грудень 2021 року відповідач не сплатив, позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 11 837,58 грн, з яких: 7 678,13 грн - основний борг, 1 133,84 грн - пеня, 498,39 грн - 3% річних, 2 527,22 грн - інфляційні втрати.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо) Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договором приєднання відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.
Згідно з ч.1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).
Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначені ЗУ «Про ринок природного газу».
За змістом ст. 1 ЗУ «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників); оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу; споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Статтею 12 ЗУ «Про ринок природного газу» визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним.
Згідно зі ст. 15 ЗУ «Про ринок природного газу» у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника «останньої надії», постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника «останньої надії», та на умовах типового договору постачання постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором. Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу. Постачальник «останньої надії» визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постачальник «останньої надії» постачає природний газ споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії». Після закінчення цього строку постачальник «останньої надії» зобов'язаний припинити постачання природного газу споживачу. Постачальник «останньої надії» має право припинити постачання природного газу споживачу до закінчення вищезазначеного строку у разі невиконання цим споживачем обов'язку щодо повної та своєчасної оплати вартості природного газу, який постачається постачальником «останньої надії», відповідно до типового договору постачання постачальником «останньої надії». Ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії», не повинна обмежувати конкуренцію на ринку природного газу і встановлюється на підставі правил для визначення ціни природного газу, що постачається постачальником «останньої надії», що затверджуються Регулятором. Регулятор затверджує правила для постачальника «останньої надії» і типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» після консультацій з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Постачальник, визначений Кабінетом Міністрів України як постачальник «останньої надії», веде окремий облік господарської діяльності постачальника «останньої надії». Постачальник «останньої надії» готує та розміщує на своєму веб-сайті щорічний звіт про господарську діяльність постачальника «останньої надії», який має містити інформацію про кількість споживачів постачальника «останньої надії», загальний обсяг поставленого природного газу та середню тривалість постачання.
Відповідно до п.п. 1, 2 розд. VI Правил постачання природного газу, затв. постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 (в редакції станом на момент виникнення спірних відносин), постачальник останньої надії здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником останньої надії, затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання природного газу постачальником останньої надії укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника останньої надії та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником останньої надії не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник останньої надії зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи. За договором постачання природного газу постачальник останньої надії зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником останньої надії не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником останньої надії.
За змістом п.5 гл. 1 розд. І Кодексу ГТС, затв. постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 (в редакції станом на момент виникнення спірних відносин), інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу; реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в інформаційній платформі закріплені за певним постачальником у розрахунковому періоді.
Пунктами 1,2 гл. 5 розд. IV Кодексу ГТС, затв. постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 (в редакції станом на момент виникнення спірних відносин), визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
З моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.
Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.
Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі.
Інформаційна платформа щоденно до 06:00 UTC (08:00 за київським часом) години для зимового періоду та 05:00 UTC (08:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби надсилає операторам газорозподільних систем, оператору газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та постачальнику «останньої надії» перелік ЕІС-кодів споживачів, які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії».
Оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об'єкта споживача.
ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (позивач) відповідно до постанови НКРЕКП від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження КМУ від 22.07.2020 № 917-р ТОВ «ГК «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу строком на три роки як переможця конкурсу.
26.10.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №809 і від 9 грудня 2020 року №1236».
Пунктом 2 цієї постанови, з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021/22 року, доручено Акціонерному товариству Магістральні газопроводи України, Товариству з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України, операторам газорозподільних систем:
- забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника останньої надії обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником;
- забезпечити безумовне відновлення газопостачання бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо);
- забезпечити внесення операторами газорозподільних систем до інформаційної платформи оператора газотранспортної системи інформації щодо всіх захищених споживачів, приєднаних до газорозподільної системи, із зазначенням відповідної категорії, до якої належить такий споживач: побутові споживачі; бюджетні установи (в значенні Бюджетного кодексу України); заклади охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та заклади охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо); виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива.
КУ «Центр надання соціальних послуг» (відповідач) є бюджетною установою (в значенні БК України).
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об'єми природного газу, спожитого КУ «Центр надання соціальних послуг» (споживач з ЕІС-кодом 56XS00010ОЕ2U00J) за період грудень 2021 року (06.12.2021 - 10.12.2021), автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - ТОВ «ГК «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
Ці обставини підтверджуються інформацією ПАТ «Маріупольгаз» щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» (форма № 10), інформацією ТОВ «Оператор ГТС України» щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56XS00010ОЕ2U00J в реєстрі споживачів постачальників (додаток до листа № ТОВВИХ-24-4738 від 27.03.2024), відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS00010ОЕ2U00J (скріншот екрану з особового кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).
Отже, з огляду на фактичне споживання КУ «Центр надання соціальних послуг» природного газу у грудні 2021 року (06.12.2021 - 10.12.2021) з ресурсу постачальника «останньої надії» - ТОВ «ГК «Нафтогаз України», суд вважає укладеним між сторонами типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії», який є підставою для виникнення у них господарських зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України.
Як свідчать обставини справи, за період грудень 2021 року (06.12.2021 - 10.12.2021) в обсязі 0,16480 тис. куб. м. на суму 7 678,13 грн.
Обсяг природного газу визначений позивачем на підставі даних оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого відповідачем природного газу, які ним отримано в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС (п. 2 гл. 7 розд. ХІІ Кодексу ГТС, п. 4.2 типового договору), та підтверджується інформацією ТОВ «Оператор ГТС України» щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00010ОЕ2U00J (додаток до листа № ТОВВИХ-24-4738 від 27.03.2024)
Ціна природного газу визначена у відповідності до постанови КМУ від 30.09.2015 №809 в редакції постанови КМУ від 25.10.2021 №1102, якою встановлено, що з 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії», щоденно розраховується за формулою, наведеною в п. 24 постанови.
Одночасно, цією ж постановою на період постачання з 01.10.2021 по 30.11.2021 встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 грн за 1 куб. м з урахуванням ПДВ.
Ціна природного газу за грудень 2021 року визначена за формулою, наведеною в п. 24 постанови, відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price (відповідна роздруківка наявна у справі) та становила такі значення: за 06.12.2021 - 43,720661 грн, 07.12.2021 - 43,954567 грн, 08.12.2021 - 46,201148 грн, 09.12.2021 - 50,037803 грн, 10.12.2021 - 49,038797 грн з урахуванням ПДВ та тарифу на послуги транспортування природного газу.
Оплата природного газу, з огляду на умови п. 4.4 типового договору, мала бути здійснена відповідачем за зобов'язанням грудня 2021 року до 31.01.2022 включно.
Проте, відповідач не здійснив оплату природного газу за грудень 2021 року, внаслідок чого у нього виник борг у розмірі 7 678,13 грн. При цьому, жодних заперечень проти такого боргу, а тим більш доказів, що спростовують його наявність, відповідачем до суду не надано.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 7 678,13 грн, а отже і про їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Згідно ст. ст. 549, 551 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу положень ст.ст. 1,3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У ч. 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідальність відповідача у вигляді пені передбачена п. 4.5 типового договору, яким встановлено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Розрахунок пені, який здійснений позивачем та згідно з яким загальний розмір пені, нарахованої за період 01.02.2022 - 31.07.2022 за зобов'язанням грудня 2021 року складає 1 133,84 грн, перевірено господарським судом та встановлено, що він відповідає обставинам справи щодо прострочення відповідача та є арифметично правильним.
Одночасно, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір 3% річних за період 01.02.2022 - 31.03.2024 за зобов'язанням грудня 2021 року складає 498,39 грн, перевірено судом та встановлено, що він відповідає обставинам справи щодо прострочення відповідача та є арифметично правильним.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 викладено правову позицію щодо способу розрахунку інфляційних втрат у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Зокрема, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір інфляційних втрат за період лютий 2022 року - березень 2024 року за зобов'язанням грудня 2021 року складає 2 527,22 грн, перевірено господарським судом та встановлено, що він відповідає обставинам справи щодо прострочення відповідача та є арифметично правильним.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 133,84 грн, 3% річних - 498,39 грн, інфляційних втрат - 2 527,22 грн, а отже і про їх задоволення.
На підставі ст. 129 ГПК України, у зв'язку із задоволенням позову, витрати позивача щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» задовольнити.
2. Стягнути з Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Нікольської селищної ради Донецької області (87000, Донецька обл., Нікольський (на т.ч. Маріупольський) р-н, смт Нікольське (на т.ч. Микільське), вул. Свободи, 112, ідент. код 36878102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідент. код 40121452) основний борг у розмірі 7 678 (сім тисяч шістсот сімдесят вісім) грн 13 коп., пеню в розмірі 1 133 (одна тисяча сто тридцять три) грн 84 коп., 3% річних у розмірі 498 (чотириста дев'яносто вісім) грн 39 коп., інфляційні втрати в розмірі 2 527 (дві тисячі п'ятсот двадцять сім) грн 22 коп., судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 15.08.2025.
Суддя Л.В. Ніколаєва