вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.08.2025м. ДніпроСправа № 904/1665/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобішок», м. Кам'янське
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Структура», м. Дніпро
Про припинення правовідношення за договором оренди
Суддя Васильєв О.Ю.
Без участи представників сторін
ТОВ «Мобішок» (позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Мега-Структура» (відповідач) про припинення правовідношень за договором оренди нежитлового приміщення №Ф/ПI/А-300 від 28.04.23р. ( укладеного між сторонами ) з 01.04.25р. Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на зниження економічних показників магазину, розташованого в орендованому приміщенні, внаслідок збільшення кількості повітряних атак Росії на м. Дніпро та приписи ст.188 ГК України та ст.652 ЦК України.
Ухвалою суду від 01.05.25р. позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі № 904/1665/25, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
ТОВ «Мега-Структура» ( відповідач ) проти задоволення позовних вимог заперечував з наступних підстав : правова позиція з приводу підстав, порядку, правових наслідків розірвання договору, а також щодо того, що застосування ст. 652 ЦК України допускається лише виключних випадках , міститься у Постанові Верховного Суду від 19.11.20р. у справі № 910/10074/19. Також подібна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04.09.24р. у справі № 910/5550/23, за наслідками розгляду якої відмовленні в задоволенні зустрічного позову, за яким державне підприємство просило суд внести зміни до вже укладеного контракту. У даній справі Верховний Суд навів наступний висновок: «позивач за зустрічним позовом міг і повинен був при певній обачності передбачити виникнення труднощів у виконанні договору, що пов'язані також з можливою зміною політичних ситуацій в країнах виробників/постачальників товару, зважаючи на те, що на момент укладення Контракту в України вже було введено воєнний стан, а військова агресія російської федерації продовжується», у зв'язку із чим «обставини не доводять та не підтверджують наявність одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652. ЦК України для внесення змін до Календарного плану за Контрактом».
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. При цьому, відповідно до висновку Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 910/4590/17 та від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15 встановлено, що обставини зміни політичної, економічної ситуації в країні, коливання курсу іноземної валюти стосовного національної валюти України є комерційними ризиками сторін договору, не є істотною зміною обставин у розумінні частини першої статті 652 ЦК України та не можуть бути підставами для зміни договору.
Відповідно до позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17, сторони є суб'єктами господарювання, а відтак у разі здійснення підприємницької діяльності мають усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється ними на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.
Позивачем у позовній заяві наводиться позиція про те, що за час дії договору не території Дніпропетровської області збільшилась кількість повітряних тривог і його економічні показники знизились, що є підставою для припинення правовідношення. Жодних доказів з даного приводу позивачем не долучено. Разом із цим, слід зазначити, що відповідач як орендодавець несе ті самі ризики, як і позивач, зокрема, щодо наявності ризику пошкодження майна внаслідок бойових дій та ракетних атак. Важливою обставиною є те, що договір укладено 23.04.23р., тобто більше ніж через рік з моменту проголошення Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022. В подальшому, 07.03.24р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою збільшено розмір орендної плати за договором та строк дії договору продовжено до 31.03.26р. Протягом цього часу обидві сторони договору належним чином виконували взяті на себе зобов'язання.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
28.04.23 р. між ТОВ «Мега-Структура» (орендодавець) та ТОВ «Мобішок» (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого відповідач передав, а позивач прийняв в строкове оплатне користування ( оренду ) частину нежитлового приміщення загальною площею 23 кв.м., в торговому комплексі , розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Пастера, №6А ; для організації та здійснення в ньому комерційної діяльності. В розділі 2 договору сторони узгодили розмір орендної плати та порядок розрахунків - 66 доларів США за 1 кв.м. Строк користування приміщенням було погоджено сторонами до 30 червня 2024 р. Відповідно до п.6.3.3. цей договір може бути припинений з ініціативи однієї із сторін, при цьому сторона-ініціатор розірвання цього договору повинна в письмовій формі повідомити іншу сторону не менше, ніж за 6 календарних місяців до передбачуваної дати розірвання.
07.03.24 р. сторони уклали додаткову угоду до вищезазначеного договору оренди, якою поміж іншим збільшили розмір орендної плати до 72 доларів США за 1 кв.м. та продовжили строк дії договору оренди до 31.03.26 р.
Позивач стверджує, що 27.02.25 р. він направив на адресу відповідача лист з пропозицією достроково припинити договір оренди з 01.04.25 р. На підтвердження цієї обставини позивачем надано копію листа від 25.02.25 р. на ім'я директора ТОВ «Мега - Структура» (без зазначення в ньому поштової або юридичної адреси отримувача та будь яких доказів направлення чи вручення особисто адресату). В цьому листі орендар, посилаючись на дуже складну економічну ситуацію в товаристві, що пов'язано із збільшенням кількості повітряних атак на м. Дніпро та як наслідок - закриттям магазину під час цих атак; вказав, що вважає 6-місячний строк, за який потрібно попереджати орендодавця про намір припинити дію договору оренди, встановлений п.6.3.3. договору , є дуже великим, таким, що не відповідає нинішнім умовам. А відтак просив орендодавця надати згоду на припинення договору оренди приміщення з 01.04.25 р.
Також, ТОВ «Мобішок» вказує, що ним повторно 01.04.25 р. на ім'я директора ТОВ «Мега - Структура» направлялася заява про дострокове розірвання договору оренди з 01.04.25 р. На підтвердження цієї обставини позивачем додано до позовної заяви ксерокопію заяви від 01.04.25 р. (без зазначення в ній поштової або юридичної адреси отримувача та будь яких доказів направлення чи вручення особисто адресату).
Однак на час прийняття рішення у справі відповідач залишив цю вимогу позивача про дострокове розірвання договору без реагування.
ТОВ «Мега-Структура» ( відповідач ) заперечує факт отримання посадовими особами товариства вищенаведених листа та заяви ТОВ «Мобішок» та заперечує проти наявності правових підстав для дострокового припинення ( розірвання) цього договору з наведених вище підстав.
Звертаючись з позовом про припинення правовідносин за договором оренди, ТОВ «Мобішок» фактично переслідує мету дострокового розірвання договору з підстав, передбачених ст.652 ЦК України .
Відповідно до приписів ст. 652 ЦК України : у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
3. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
4. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Враховуючи ту обставину, що спірний договір оренди був укладений сторонами вже після оголошення в Україні воєнного стану, більш того сторони уклали додаткову угоду про збільшення розміру орендної плати та продовження строку дії цього договору; беручи до уваги правові позиції Верховного Суду, викладені відповідачем в обґрунтування заперечень проти задоволення позовних вимог; суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та припинення правовідносин за договором оренди шляхом дострокового розірвання договору.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.652 ЦК України, ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі .
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 14.08.25 р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .
Суддя Васильєв О.Ю.