04.08.2025 року м.Дніпро Справа № 908/1982/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники учасників провадження:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Чорнуха Є.В. (власні засоби);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго» на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.12.2024 (суддя Лисенко К.Д., повний текст якого підписаний 17.01.2025) у справі № 908/1982/24
за первісним позовом: Концерну “Міські теплові мережі», м. Запоріжжя
до відповідача Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго», м. Запоріжжя
про стягнення 737 917,70 грн
за зустрічним позовом: Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго», м. Запоріжжя
до відповідача Концерну “Міські теплові мережі», м. Запоріжжя
про визнання договору недійсним
До Господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі» з позовом до Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго» про стягнення 737 917,70 грн заборгованості за теплову енергію.
Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов'язань за договором з власником (користувачем) будівлі про надання послуг з постачання теплової енергії № 81010131 від 11.10.2021.
31.07.2024 Акціонерне товариство “ДТЕК Дніпроенерго» звернулося до Господарського суду Запорізької області із зустрічною позовною заявою до Концерну “Міські теплові мережі» про визнання Договору № 81010131 від 11.10.2021 недійсним.
Обґрунтовуючи позов, позивач за зустрічним позовом послався на те, що заява - приєднання до умов договору № 81010131 (акцептування договору) на адресу відповідача за зустрічним позовом не надсилалась, акти та рахунки про надання послуг теплопостачання та постачання гарячої води зі сторони Відповідача за зустрічним позовом не отримував, послуги централізованого опалення та постачання гарячої води за спірний період за адресою: м.Запоріжжя вул. Штурмова 2А, не отримував, тобто Позивач за зустрічним позовом не підтвердив своїми діями акцептування укладення договору № 81010131 централізованого опалення та постачання гарячої води, як вважає Відповідач за зустрічним позовом, запропонованого Позивачу за зустрічним позовом.
Позивач за зустрічним позовом зазначає про відсутність загальної вимоги, додержання якої є необхідним для чинності правочину відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, а саме волевиявлення учасника правочину (Позивача по зустрічному позову) при укладанні Договору № 81010131 від 11.10.2021. Враховуючи допущені порушення при укладанні договору, можна дійти висновку, що сторони уклали договір № 81010131 від 11.10.2021, який не відповідає вимогам статті 203 ЦК України, отже, є фіктивним. За приписом ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до статті 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. На підставі вищевикладеного слід дійти висновку, що договір №81010131 від 11.10.2021 є фіктивним.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.12.2024 у справі № 908/1982/24 первісний позов задоволено повністю.
Стягнуто з Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго» на користь Концерну “Міські теплові мережі» 737 917 грн. 70 коп. заборгованості.
Стягнуто з Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго» на користь Концерну “Міські теплові мережі» 8 855 грн. 01 коп. витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням в частині первісного позову, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство “ДТЕК Дніпроенерго», в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог за первісним позовом.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що:
- судом першої інстанції при розгляді справи не було взято до уваги не доведення належними доказами Концерном «Міські теплові мережі» виконання п. 4 ст. 13 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», а саме відсутність доказів у позивача про отримання АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» запропонованого проєкту договору про надання комунальних послуг з постачання теплової енергії.
Керуючись п.3 ч. 1 ст. 42 ГПК України в судовому засіданні 04.12.2024 представник АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» неодноразово заявляв усне клопотання про витребування доказів від Концерну «Міські теплові мережі» , а саме документів, які б засвідчували саме отримання АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» запропонованого проєкту договору № 81010131 від 11.10.2021, але не враховуючи п.3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, судом першої інстанції при розгляді справи таке клопотання представника АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» залишилося без розгляду та оцінки суду, в рішенні суду відсутня оцінка відносно виконання Концерном «Міські теплові мережі» п. 4 ст. 13 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» при укладанні договору про надання комунальних послуг з постачання теплової енергії.
Встановлення відсутності саме факту отримання АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» запропонованого проєкту договору № 81010131 від 11.10.2021 мало основне значення для вирішення справи, так як від цього факту залежало визнання договору взагалі укладеним у відповідності до п. 4 ст. 13 Закону України «Про житлово - комунальні послуги»;
- в рішенні суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не доведено належними доказами неотримання договору від позивача.
На думку скаржника позиція суду щодо необхідності доведення відповідачем факту неотримання договору від позивача порушує принцип змагальності сторін. АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» вважає що обов'язок доведення отримання проєкту договору в рамках виконання п. 4 ст. 13 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» лежить саме на позивачі - ініціаторі договору.
АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» заяву - приєднання до умов договору № 81010131 (акцептування договору) на адресу Концерну «Міські теплові мережі» не надсилав, акти та рахунки про надання послуг теплопостачання та постачання гарячої води зі сторони Концерну «Міські теплові мережі» не отримував, послуги централізованого опалення та постачання гарячої води за спірний період за адресою: м. Запоріжжя вул. Штурмова 2А не отримував, тобто АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» не підтвердив своїми діями акцептування заключення договору № 81010131 централізованого опалення.
На підставі вищенаведеного АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» зазначає про відсутність загальної вимоги, додержання якої є необхідним для чинності правочину відповідно до статті 203 Цивільного, а саме волевиявлення учасника правочину (Позивача по зустрічному позову) при укладанні Договору № 81010131 від 11.10.2021;
- судом в ході розгляду так і не було з'ясовано чи отримав відповідач проєкт договору, та не з'ясовано від якої дати слід було відраховувати 30 днів для направлення на адресу Концерну «Міські теплові мережі» своєї незгоди в укладанні договору на постачання теплової енергії, що не відповідає нормам встановленим в п. 4 ст. 13 Закону України «Про житлово - комунальні послуги»;
- актами від 21.03.2006, від 05.12.2019, від 25.07.2024 підтверджується, що Концерн «Міські теплові мережі» був обізнаний, що нежитлові приміщення за адресою м. Запоріжжя вул. Штурмова 2 А, були від'єднанні від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом закриття та опломбування засувки на межі розподілу тепломережі, та залишаються опломбованими до теперішнього часу, що підтверджується актом від 25.07.2024;
- право Позивача встановлювати двоставкові тарифи на теплову енергію не створює для споживача, якому відповідна послуга не надається, оплачувати ту або іншу частину тарифу.
Первісний позивач правом на подання відзиву не скористався, що не перешкоджає перегляду рішення в апеляційному порядку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 05.02.2025 здійснено запит справи із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
12.02.2025 матеріали справи №908/1982/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2025 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через неподання доказів оплати судового збору у встановленому розмірі (визначена сума сплати 13 282,52 грн.). Скаржнику наданий строк (10 днів) для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Вказану ухвалу доставленого до електронного кабінету відповідача 17.02.2025 о 13:11 годині. Відтак, недоліки скарги мали бути усунені у строк до 27.02.2025.
21.02.2025 на адресу суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків скарги, на виконання вимог ухвали від 14.02.2025 до якої додано платіжну інструкцію №3856175 від 21.02.2025 про сплату 13 282,52 грн.
Отже, недоліки скарги усунені у визначений судом строк.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго» на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.12.2024 у справі № 908/1982/24; судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 04.08.2025; сторонам наданий строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань.
29.07.2025 від представника апелянта Чорнухи Євгена Володимировича до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд» надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
В судовому засіданні 04.08.2025 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Акціонерному товариству “ДТЕК Дніпроенерго» на праві власності належить нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Штурмова 2А, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 05.03.2024.
На адресу відповідача позивач надіслав додаткову угоду про розірвання договору купівлі-продажу теплової енергії у гарячій води № 100013 від 01.10.2006, разом із додатковою угодою відповідачу надіслано Договір з власником (користувачем) будівлі про надання послуг з постачання теплової енергії № 81010131 від 11.10.2021, що підтверджується фіскальним чеком від 06.01.2022, накладною АТ «Укрпошта» від 06.01.2022, описом вкладення у цінний лист.
За умовами п.1 договору № 81010131 від 11.10.2021 виконавець зобов'язується надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення (далі -послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
За умовами п.3 договору інформація про споживача:
1) адреса: номер будинку 2А вулиця Штурмова населений пункт м. Запоріжжя район Дніпровський область Запорізька індекс 69096;
2) опалювана площа (об'єм) будівлі - 2149 0 кв. метрів;
3) максимальне теплове навантаження будівлі - 0,385001 Гкал/год.
Теплове навантаження на втрати теплової енергії від межі розподілу теплової енергії до місця встановлення приладу обліку - 0,005914 Гкал/год.
Згідно з п.4 договору послуга надається за допомогою систем (необхідне підкреслити): автономного теплопостачання; індивідуального теплового пункту багатоквартирного будинку; за межами будинку.
У п.5. договору зазначено, що будівля обладнана вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії. Заводський номер; назва та умовне позначення типу засобу вимірювальної техніки: 17676 СВТУ10М; місце встановлення - підвальне приміщення; дата останньої періодичної повірки - 22.10.2015; міжповірочний інтервал - 4 роки.
Згідно з п.7 договору Виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 1 і 2 цього договору до межі розподілу централізованих інженерно-технічних систем постачання послуги виконавця та мереж, що перебувають в балансовій належності споживача, яка наведена в Додатку 1.
Пунктами 10, 11 договору встановлено, що обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018р. № 315 (далі - Методика розподілу). У разі організації вузла обліку не на межі розділу інженерно-технічних мереж розрахунок за теплову енергію здійснюється з урахуванням теплових втрат від межі розділу до місця встановлення приладу обліку.
Якщо будівлю оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг спожитої послуги у будівлі визначається як сума показників таких вузлів обліку.
Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).
У разі коли будівля на дату укладення цього договору не обладнана вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будівлі визначається за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря.
Згідно з п.п.12-15 договору у разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку теплової енергії до відновлення його роботи або заміни ведення комерційного обліку спожитої послуги здійснюється відповідно до Методики розподілу.
Початок періоду виходу з ладу вузла комерційного обліку визначається: за даними електронного архіву - в разі отримання з нього інформації щодо дати початку періоду виходу з ладу вузла комерційного обліку; з дати, наступної за днем останнього періодичного огляду вузла комерційного обліку, - в разі відсутності електронного архіву. Кінцем періоду виходу з ладу вузла комерційного обліку є день прийняття на абонентський облік відремонтованого або заміненого вузла комерційного обліку.
Початок періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв'язку з його втратою визначається з дня, наступного за днем останнього дистанційного отримання показань, або з дня, наступного за днем останнього зняття його показань (в усіх інших випадках), Кінцем періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв'язку з його втратою є дата прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку, встановленого на заміну втраченого.
На час відсутності вузла комерційного обліку у зв'язку з його ремонтом, проведення повірки засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу. Початок періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв'язку з його ремонтом, проведення повірки засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, визначається з дати, що настає за днем розпломбування вузла комерційного обліку. Кінцем періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв'язку з його ремонтом, проведенням повірки засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, є день прийняття на абонентський облік.
У п.19 договору встановлено, що плата виконавцю за послугу за цим договором визначається відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., №71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022, та Методики розподілу і розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Пунктом 20 договору визначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Станом на дату укладення цього договору тариф на послугу з постачання теплової енергії, за умови встановлення двоставкового тарифу становить:
2 885,88 гривень за Гкал - умовно-змінна частина тарифу;
83 537,06 гривень за Гкал/год - умовно-постійна частина тарифу.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу з постачання теплової енергії виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту Його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
Відповідно до п.п.21-23 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Виконавець формує та надає рахунок та акт наданих послуг на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок та акт наданих послуг надаються в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів або на вимогу споживача може надаватися на паперовому носії.
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Згідно з п.п.38-40 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення власником щодо відключення будинку від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону від 26 липня 2019 року № 169.
У разі зміни тарифу на теплову енергію з моменту його введення в дію застосовується відповідна нова ціна (вартість) послуги без внесення сторонами додаткових змін до цього договору (п.42. договору).
Як зазначає позивач у позові, він надавав послугу з постачання теплової енергії відповідачу до нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Штурмова, 2А.
Нежитлова будівля по вул. Штурмова, 2А в м. Запоріжжі обладнана приладом комерційного обліку теплової енергії, проте засувка на межі розподілу тепломережі до об'єктів відповідача за адресою: м. Запоріжжя вул. Штурмова 2А, від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води опломбована з 2016 року, в зв'язку з чим обсяг спожитої у будівлі теплової енергії визначається за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування.
Факт надання позивачем послуги з теплопостачання до спірного приміщення відповідачем заперечується.
Позивач вказував, що відповідачу було надано послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 31.01.2024 на загальну суму 737 917,70 грн, що підтверджується розрахунком суми основного боргу за договором № 81010131, а також детальною інформацією по нарахуванням споживача за спірний період.
Позивач наголошує, що Відповідачем заяв щодо відключення будівлі від ЦО та/або ГВП на розгляд органу місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства не подавалось.
З дотриманням вимог Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» позивачем виписано відповідачу рахунки за надані послуги за постачання теплової енергії (умовно-постійна частина тарифу) за період з листопада 2021 по січень 2024 на загальну суму 737 917,70 грн.
Рахунки відповідачу направлялись через систему М.Е.Doc та містять відмітку “документ доставлено контрагенту», а також дані про дату та час направлення.
Позивач посилався на те, що відповідачу надано послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по січень 2024 на суму 737 917,70 грн, натомість, відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманих послуг не виконав.
Невиконання з боку відповідача своїх зобов'язань стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Задовольняючи первісний позов Господарський суд виходив із того, що між сторонами було укладено договір № 81010131 від 11.10.2021, відповідно до якого у сторін виникли певні права та обов'язки; відповідачем послуга отримана, оскільки останній не від'єднався у передбаченому законом порядку від мереж теплопостачання; таким чином, на підставі договору, відповідач має оплатити умовно-постійну частину тарифу у вартості послуги, що розраховується кожного місяця протягом року (а не тільки в опалювальний сезон).
Щодо зустрічного позову господарський суд зауважив, що порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13-15 Закону “Про житлово-комунальні послуги». Тобто Законом передбачено вчинення активних дій з боку споживача в разі відмови від укладання договору про надання послуг з постачання теплової енергії, чого позивачем за зустрічним позов вчинено не було, у зв'язку з чим суд визнав договір укладеним та дійсним.
Скаржником рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні зустрічного позову не оскаржується, що підтверджено представником у судовому засіданні 04.08.2025, тому в цій частині відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України в апеляційному порядку не переглядається.
Переглядаючи спір в оскаржуваній апелянтом частині (в частині задоволенні первісного позову) колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, при розгляді цього спору встановленню підлягають обставини укладення договору № 81010131 від 11.10.2021, факт надання послуги, наявності/відсутності заборгованості за надану послугу, правильність здійснених розрахунків позивачем.
Згідно з положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 2 ст. 275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до приписів ст.ст. 3, 4 Закону України “Про теплопостачання» від 02.05.2005 №2633-IV відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об'єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.
Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено ст. ст. 24, 25 Закону України “Про теплопостачання» та є обов'язковим для сторін на підставі закону.
За змістом ст. 25 цього Закону теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов'язками споживача теплової енергії (ст. 24 Закону).
Положеннями ст. 1 Закону України “Про теплопостачання» визначено, що:
споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;
магістральна теплова мережа - комплекс трубопроводів і споруд, що забезпечують транспортування теплоносія від джерела теплової енергії до місцевої (розподільчої) теплової мережі;
місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача;
постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
У офіційному виданні “Голос України» № 231 від 09.12.2017 був опублікований Закон України “Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі - Закон).
Відповідно до п. 1 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 10.12.2017), та вводиться в дію з 1 травня 2019 року, крім окремих його положень, які вводяться в дію пізніше.
Згідно з ч.ч. 1, 3 статтею 2 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VІІІ предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
У статті 1 Закону № 2189-VІІІ визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За приписами ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно з ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до приписів ч.4 ст.13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.
Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Необґрунтована відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає договір в інтересах споживача) від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу.
Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному цією частиною.
Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.
Постановами Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 та № 1023 від 08.09.2021 внесено зміни до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових форм договорів, відповідно до яких згідно із Законом України “Про житлово-комунальні послуги» договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності зазначених постанов.
Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови КМУ №1022 від 08.09.2021) ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Відповідно до п. 13 цих Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги».
З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором, або шляхом надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).
Індивідуальний договір з власником індивідуальних (садибних) житлових будинків вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку).
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги або надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепт), наданої відповідно до вимог статтей 10 та 11 Закону України “Про електронну комерцію» (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існували договірні відносини на підставі договору № 100013 від 01.10.2006, який припинив свою дію, що прослідковується з листа позивача відповідачу від 06.01.2022 №16/06, яким відповідачу надіслані додаткова угода до договору № 100013 від 01.10.2006 та новий проєкт Договору з власником (користувачем) будівлі про надання послуг з постачання теплової енергії № 81010131 від 11.10.2021.
Направлення відповідного листа з додатками здійснено на юридичну адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується фіскальним чеком від 06.01.2022, накладною АТ «Укрпошта» від 06.01.2022, описом вкладення у цінний лист.
Внаслідок чого є безпідставними посилання апелянта на відсутність доведення доказами саме отримання АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» запропонованого проєкту договору про надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, оскільки отримання адресатом листа, що надійшов на його адресу, є саме його обов'язком і перебуває поза межами впливу відправника кореспонденції.
Як вже зазначалось вище, відповідно до частини 4 ст.13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Необґрунтована відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає договір в інтересах споживача) від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу.
Матеріали справи свідчать, що відповідач не повідомив позивача протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, в той же час, і не вчинив жодної дії, яка засвідчує його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги.
При цьому, матеріалами справи також підтверджується і не заперечується сторонами, зокрема і позивачем, що нерухоме майно, власником якого являється відповідач, є нежитловим та окремо розташованим.
У матеріалах справи містяться акти від 21.03.2006, від 05.12.2019, від 25.07.2024, підписані між Концерном «Міські теплові мережі» та АТ «ДТЕК Дніпроенерго», якими підтверджується, що нежитлові приміщення за адресою: м. Запоріжжя вул. Штурмова, 2 А, були від'єднанні від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом закриття та опломбування засувки на межі розподілу тепломережі, та залишаються опломбованими до теперішнього часу, що підтверджується останнім актом від 25.07.2024.
З наведеного слідує, що виконавцем послуги (позивачем) відповідна послуга (постачання теплової енергії) споживачу (відповідачу) припинена в порядку частини 4 ст.13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», тобто не надається.
Колегія суддів звертає увагу, що хоча відповідач у встановленому законом (Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону від 26 липня 2019 року № 169) порядку не від'єднався від теплових мереж, в той же час, позивач був обізнаним із тим, що відповідачу послуга з теплопостачання припинена шляхом закриття та опломбування засувки на межі розподілу тепломережі ще з 2016 року, в тому числі і у спірний період.
Таким чином, суд апеляційної інстанції констатує, що між сторонами договір на постачання теплової енергії № 81010131 від 11.10.2021 не укладений ні у письмовому вигляді, ні за фактом вчинення відповідачем будь-яких дій на отримання послуги, ні за фактом надання послуги, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення з останнього на користь позивача умовно-постійної складової тарифу у вартості послуги в розмірі 737 917,70 грн.
На вказане суд першої інстанції уваги не звернув, внаслідок чого безпідставно задовольнив первісний позов.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з'ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Запорізької області від 24.12.2024 у справі №908/1982/24 в частині задоволення первісного позову слід скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні первісного позову Концерну “Міські теплові мережі» до відповідача Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго» про стягнення 737 917,70 грн - відмовити. В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 24.12.2024 у справі №908/1982/24 залишається без змін.
Судові витрати за подання первісного позову в порядку ст.129 ГПК України слід покласти на позивача, як і витрати апелянта за подачу апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго» на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.12.2024 у справі №908/1982/24 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 24.12.2024 у справі №908/1982/24 в частині задоволення первісного позову - скасувати.
Ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні первісного позову Концерну “Міські теплові мережі», м. Запоріжжя до відповідача Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго», м. Запоріжжя про стягнення 737 917,70 грн - відмовити.
Судові витрати за подання первісного позову покласти на позивача.
В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 24.12.2024 у справі №908/1982/24 - залишити без змін.
Стягнути з Концерну “Міські теплові мережі», м. Запоріжжя на користь Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго», м. Запоріжжя 13 282,52 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 14.08.2025.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков