05 серпня 2025 року м. Харків Справа № 922/3312/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Лакіза В.В.,
за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,
представників:
від позивача - Карванова А.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.1232Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 (суддя Лаврова Л.С., повний текст складено 05.05.2025) у справі №922/3312/24
за позовом Садівничого товариства “Студенок», смт.Васищеве Харківської області,
до відповідачів:
1) Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області, м.Харків,
2) Харківської районної державної адміністрації Харківської області, м.Харків,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: “Садівниче товариство - «Студєнок“», смт.Васищеве Харківської області,
про визнання незаконною та скасування реєстраційної дії
Позивач, Садівниче товариство “Студенок» (далі - СТ “Студенок»), звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача-1, Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області та відповідача-2, Харківської районної державної адміністрації Харківської області (з урахуванням клопотання про залучення до розгляду справи співвідповідача, задоволеного ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.02.2025), згідно з яким просив суд визнати незаконною та скасувати реєстраційну дію щодо запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань датою запису 23.02.2017 №14711020000027686 Садівниче товариство “Студєнок» код 41171860. Судові витрати просив віднести за рахунок Харківської районної державної адміністрації Харківської області.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на незаконність державної реєстрації Садівничого товариства «Студєнок» (далі - СТ «Студєнок»), яке має аналогічну назву та місцезнаходження з позивачем та фактично утворено на базі вже зареєстрованого СТ «Студенок», оскільки рішення загальних зборів позивача з цього приводу не приймалося, а законом чи статутом не передбачено перехід майна (активів), прав та обов'язків СТ «Студенок» до СТ «Студєнок».
Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 у справі №922/3312/24 відмовлено в задоволенні позовних вимог СТ “Студенок».
В основу рішення покладено висновки суду про те, що позовні вимоги СТ “Студенок» пред'явлені до неналежних відповідачів. Місцевий господарський суд зазначив, що позивачем заявлено позовні вимоги до державного реєстратора, який не вчинив дій щодо порушення його прав та інтересів у спірних матеріально-правових відносинах, оскільки не є учасником правовідносин, пов'язаних зі створенням та управлінням юридичною особою, стосовно якої до Єдиного державного реєстру вносилися спірні реєстраційні записи, у той же час позивачем не заявлено вимог та не визначено відповідачем саму особу, діями якої фактично могли бути порушені права позивача, - “Садівниче товариство - «Студєнок“» (особа, на користь якої вчинялися оспорювані реєстраційні дії). За висновками суду першої інстанції, спір виник саме між позивачем і СТ “Студєнок».
Не погодившись із означеним рішенням, СТ “Студенок» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 про відмову в задоволенні позовних вимог СТ “Студенок»; позовну заяву СТ “Студенок» направити до Господарського суду Харківської області; апеляційною постановою забезпечити скасування реєстраційних дій та запису в Єдиному державному реєстрі юридичної особи СТ “Студєнок» (код ЄДРПОУ 41171860).
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає наступне:
- вчиненням незаконної державної реєстрації юридичної особи СТ «Студєнок» за тією ж назвою і адресою, що і позивач СТ «Студенок», державний реєстратор створив умови для порушення прав та інтересів СТ «Студенок», загрозу втрати земель 7,97га;
- помилковими є висновки Господарського суду Харківської області про те, що державний реєстратор не вчинив дій щодо порушення прав та інтересів позивача, оскільки судом першої інстанції не встановлено, що оспорювані реєстраційні дії були проведені державним реєстратором згідно з вимогами ст.ст.15, 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідно до пункту 5 ст.28 означеного Закону невідповідність документів вимогам Конституції та законів України (адже позивач не приймав жодних рішень щодо створення СТ «Студєнок» за адресою СТ «Студенок» з передачею цій юридичній особі активів чи прав та обов'язків) та відповідно до пункту 8 ст.28 названого Закону невідповідність найменування юридичної особи СТ «Студєнок» вимогам закону є підставами для відмови в державній реєстрації;
- місцевим господарським судом не взято до уваги доводи позивача про те, що одним із засновників юридичної особи СТ «Студєнок» є колишній член товариства Моченко О.Ю., яка була виключена з членів СТ «Студенок»;
- поза увагою суду першої інстанції залишилися належні докази того, що юридична особа СТ «Студєнок» відсутня за своїм зареєстрованим місцезнаходженням. Жодна господарська діяльність на території 7,97га позивача цією юридичною особою не здійснювалась та не здійснюється;
- помилковим є висновок Господарського суду Харківської області про те, що спір виник саме між позивачем та третьою особою. Матеріали справи не містять жодного доказу виникнення чи існування такого спору.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2025 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 апеляційну скаргу позивача залишено без руху з метою усунення скаржником допущених при її поданні недоліків.
На поштову адресу суду 09.06.2025 від СТ “Студенок» надійшла заява (вх.7149) на виконання вимог ухвали суду від 02.06.2025.
У зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Радіонової О.О., на підставі розпорядження заступника керівника апарату суду від 16.06.2025, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Лакіза В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2025, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 у справі №922/3312/24; встановлено строк по 07.07.2025 (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та/або клопотань, що пов'язані з розглядом апеляційної скарги; призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 05.08.2025 о 09:30год.
30.06.2025 через підсистему «Електронний суд» від Харківської районної державної адміністрації Харківської області отримано відзив на апеляційну скаргу (вх.8055; у межах встановленого судом строку), в якому заявник зазначив, що вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим та просить залишити його в силі. Вимоги позивача, викладені в апеляційній скарзі, відповідач-2 не визнає повністю з наступних підстав. Державним реєстратором Харківської районної державної адміністрації порушень законодавства під час реєстрації юридичної особи СТ «Студєнок» виявлено не було. Державний реєстратор діяв у спосіб та в межах діючого законодавства. Правовідносини, якими могли бути порушені права позивача, полягали в оспорюванні ним законності створення та реєстрації юридичної особи СТ «Студєнок». Суб'єкт реєстраційної діяльності (відповідач) не є учасником правовідносин, пов'язаних зі створенням та управлінням юридичною особою, стосовно якої до Єдиного державного реєстру вносилися спірні реєстраційні записи.
Відповідач-2 за змістом відзиву на апеляційну скаргу також повідомив наступне. З 31.08.2020 до теперішнього часу посада державного реєстратора в Харківській районній державній адміністрації вакантна. Посадова особа, уповноважена здійснювати реєстраційні дії, а також така, що має доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до Єдиного державного реєстру речових правна нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна в Харківській районній державній адміністрації відсутня.
Державний реєстратор Харківської районної державної адміністрації Харківської області та “Садівниче товариство - «Студєнок“» правом, наданим ст.263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не надали. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 ГПК України).
На поштову адресу суду 14.07.2025 від СТ «Студенок» отримано заперечення (вх.8633) на відзив на апеляційну скаргу відповідача, який направлено на адресу суду 10.07.2025 (згідно з інформацією, наявною на конверті, в якому надійшов документ).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 встановлено учасникам справи строк по 07.07.2025 (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та/або клопотань, що пов'язані з розглядом апеляційної скарги.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до приписів ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Керуючись положеннями ст.ст.118, 119 ГПК України, приймаючи до уваги подання заперечень поза межами встановленого судом в ухвалі від 16.06.2025 процесуального строку та відсутність клопотання позивача про продовження такого строку, поданого до закінчення цього строку, судова колегія залишила без розгляду подані позивачем заперечення на відзив на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 05.08.2025 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені.
Відповідачі та третя особа явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про наявність поважних причин неявки суд завчасно не повідомили. Належне повідомлення останніх про дату, час та місце судового засідання підтверджене матеріалами справи.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
При зверненні до Господарського суду Харківської області з позовною заявою СТ «Студенок» зазначило наступне.
21.09.2021 головою правління СТ “Студенок» у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань виявлено державну реєстрацію СТ “Студєнок» (код ЄДРПОУ 41171860), номер запису 14711020000027686.
СТ “Студєнок» зареєстроване за тією ж юридичною адресою (місцезнаходженням), що і СТ “Студенок» (код ЄДРПОУ 25996199), а саме: Харківська область, Харківський р-н, смт.Васищево, вул.Орешкова 1. Організаційно-правова форма - обслуговуючий кооператив. Засновниками СТ «Студєнок» є два члени СТ «Студенок» - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також колишній член товариства - ОСОБА_3
26.09.2021 проведені загальні збори членів СТ “Студенок». Зборам членів СТ “Студенок» на голосування було поставлене питання щодо відсутності прийняття будь-яких рішень зборами щодо утворення СТ “Студєнок», дозволу щодо його реєстрації чи передачі йому в цілому чи частини активів (майна), прав чи обов'язків СТ “Студенок». Зборами членів товариства прийнято, що відповідних рішень не приймалось.
Оскільки право на земельні ділянки, які надавались для використання із земель СТ “Студенок», не зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , вони не є суб'єктами права, не є землекористувачами чи власниками земельних ділянок, так само як і ОСОБА_5 .
Позивач стверджує, що Інформаційне повідомлення про державну реєстрацію СТ “Студенок» від 22.03.2001 за підписом та печаткою Васищевського селищного голови свідчить про те, що найменування українською мовою СТ «Студенок» відповідає найменуванню російською мовою СТ «Студенок».
СТ «Студенок» наділене правом згідно Статуту розпоряджатися земельною ділянкою в межах 7,97га, виділених для створення колективного саду, тобто є законним володільцем земель 7,97га.
За твердженнями позивача, створення СТ «Студєнок» на базі зареєстрованого СТ «Студенок» є таким, що суперечить положенням законодавства. Підставою створення СТ “Студєнок» не могло бути рішення загальних зборів СТ “Студенок», адже такі рішення не приймались, а законом чи статутом не передбачено переходу майна (активів) прав та обов'язків СТ “Студенок» до СТ “Студєнок». Збори членів СТ “Студенок» від 26.09.2021 підтвердили відсутність будь-яких рішень зборів про створення СТ “Студєнок» та передачу будь-якій юридичній особі своїх активів (майна) у цілому чи частково.
Враховуючи право СТ “Студенок» на земельну ділянку 7,98га, у СТ “Студєнок» відсутнє право на державну реєстрацію за юридичною адресою СТ “Студенок».
На переконання позивача, оскільки СТ “Студенок» жодних рішень щодо створення СТ “Студєнок» не приймало, будь-яких законних повноважень реєстраційній службі Харківської районної державної адміністрації для проведення державної реєстрації СТ “Студєнок» не надавало, державна реєстрація проведена за недостовірною інформацією.
Позивач посилається на положення ч.9 ст.10 Закону України “Про громадські об'єднання», відповідно до яких забороняється використання найменування громадського об'єднання фізичними та юридичними особами, які не належать до цього громадського об'єднання, без згоди такого громадського об'єднаннями для цілей, не пов'язаних з діяльністю цього громадського об'єднання (чи використання ніби-то перекладу на українську мову, що не відповідає дійсності).
СТ “Студенок» вважає, що реєстраційною службою Харківської районної державної адміністрації проведеною реєстраційною дією здійснено втручання в законні права, свободи та інтереси СТ “Студенок» у частині порушення права на активи (майно) згідно зі Статутом.
Судова колегія враховує наступне.
Положеннями ч.1 ст.2 ГПК України до завдань господарського судочинства віднесено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ч.1 ст.5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Об'єктом судового захисту відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України є саме порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Саме така особа, яка спричинила ці наслідки для позивача щодо його права, є стороною у спірному правовідношенні.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.14 ГПК України).
Частиною 1 ст.45 ГПК України унормовано, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу, зокрема, фізичні і юридичні особи.
Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім'я (найменування) відповідача як сторони у справі, а також зміст позовних вимог (п.п.2, 4 ч.3 ст.162 ГПК України).
Отже, визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, на яку доречно послався Господарський суд Харківської області за змістом оскаржуваного рішення.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 09.02.2021 у справі №635/4741/17.
Відтак, належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20.
Правові висновки Великої Палати Верховного Суду про те, що державний реєстратор не є належним відповідачем у спорах про визнання незаконними та скасування реєстраційних дій, вчинених щодо третьої особи, а ним є особа, щодо якої були здійснені ці дії (записи), викладені у постановах від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц та від 04.02.2020 у справі №910/7781/19.
Вирішуючи питання узгодження правових позицій Великої Палати Верховного Суду у питанні належності відповідача у спорах з оскарження реєстраційних дій, вчинених щодо третьої особи, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 у справі №910/15792/20 не вбачала підстав для відступу від наведених висновків Великої Палати Верховного Суду.
Як убачається з матеріалів справи, СТ “Студенок» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача-1, Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області та відповідача-2, Харківської районної державної адміністрації Харківської області та просить суд визнати незаконною та скасувати реєстраційну дію щодо запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань датою запису 23.02.2017 №14711020000027686 СТ “Студєнок» код 41171860.
Східний апеляційний господарський суд зауважує, що спір у розглядуваній справі є спором про цивільне право, оскільки позивач не був заявником стосовно оспорюваної реєстраційної дії, тобто остання була вчинена за заявою іншої особи (СТ “Студєнок»). Так, вчиняючи оспорювану реєстраційну дію, відповідач-1 не мав публічно-правових відносин саме з позивачем, а вчинений ним запис про державну реєстрацію стосувався іншої юридичної особи, а не позивача.
Позивач оскаржує дії суб'єкта владних повноважень - державного реєстратора, пов'язані з державною реєстрацією, посилаючись при цьому, зокрема, на недотримання цим суб'єктом встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.
При цьому, за змістом апеляційної скарги СТ «Студенок» зазначає, що вчиненням незаконної державної реєстрації юридичної особи СТ «Студєнок» за тією ж назвою і адресою, що і позивач СТ «Студенок», державний реєстратор створив умови для порушення прав та інтересів СТ «Студенок», загрозу втрати земель 7,97га.
Отже, у першу чергу, звернення позивача до суду з цим позовом зумовлене необхідністю захисту його майнових прав (як зазначив представник позивача у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду - необхідністю попередження можливого порушення майнових прав у майбутньому), а не прав у сфері публічно-правових відносин.
Відтак, як правильно зазначив Господарський суд Харківської області, правовідносини, якими могли бути порушені права позивача, полягали в оспорюванні ним законності створення та реєстрації юридичної особи СТ «Студєнок». Суб'єкт реєстраційної діяльності (відповідач) не є учасником правовідносин, пов'язаних зі створенням та управлінням юридичною особою, стосовно якої до Єдиного державного реєстру вносився спірний реєстраційний запис.
Сторонами такого спору має бути позивач, як особа, яка вважає свої права порушеними діями третьої особи, та особа, на користь якої вчинялися оспорювані реєстраційні дії (СТ «Студєнок»).
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу СТ «Студенок» наголошує на тому, що у державного реєстратора були законні підстави для відмови в державній реєстрації. Однак, судова колегія наголошує, що лише скасування з формальних підстав запису про державну реєстрацію юридичної особи СТ «Студєнок», проведеного за заявою останнього, не дозволить остаточно вирішити спір між СТ «Студенок» та СТ «Студєнок». Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах перед судом обов'язково постає питання правомірності юридичних фактів, на підставі яких були вчинені оскаржувані реєстраційні дії.
Як уже зазначалося вище за текстом постанови, суб'єкт реєстраційної діяльності не є належним відповідачем у спорах, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, стосовно якої до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вносився спірний реєстраційний запис. Належним відповідачем буде юридична особа, щодо якої були здійснені ці дії (запис), а саме СТ “Студєнок», яке залучене до участі у цій справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №826/18028/16.
Відповідно до ч.2 статті 48 ГПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Як убачається з матеріалів справи, позивач не звертався до Господарського суду Харківської області із клопотанням про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача, а саме юридичної особи СТ «Студєнок».
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ст.48 ГПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц.
Звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові. Аналогічна правова позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20.
З огляду на наведене та враховуючи, що поданий позивачем позов у силу наведених висновків Великої Палати Верховного Суду є позовом, пред'явленим до неналежних відповідачів, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновком Господарського суду Харківської області про відмову в задоволенні такого позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що одним із засновників юридичної особи СТ «Студєнок» є колишній член товариства Моченко О.Ю., яка була виключена із членів СТ «Студенок», як і доводи про те, що юридична особа СТ «Студєнок» відсутня за своїм зареєстрованим місцезнаходженням та не здійснює господарську діяльність, не впливають на юридичну оцінку судом належності визначеного позивачем відповідача у справі за позовом про визнання незаконною та скасування реєстраційної дії.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У цій справі апелянтові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог у порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 у справі №922/3312/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 15.08.2025.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.А. Істоміна
Суддя В.В. Лакіза