Справа №705/4627/25
1-в/705/339/25 УХВАЛА
13 серпня 2025 року м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника установи виконання покарання ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції з ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)»,
засудженого ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції з ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)»,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання в.о.начальника Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)», погоджене із головою спостережної комісії при Уманській районній державній адміністрації, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, який зареєстрований та до арешту проживав у АДРЕСА_1 , засудженого вироком Ірпінського міського суду Київської області від 07 березня 2023 року за ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 81, ч. 1 ст. 71 КК України,
В.о.начальника Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» за погодженням із головою спостережної комісії при Уманській районній державній адміністрації звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , в якому зазначено, що ОСОБА_4 за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 07.03.2023 засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 81, ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання обчислюється з 14.05.2021. Залишено без змін запобіжний захід у виді тримання ОСОБА_4 під вартою до набрання вироку законної сили. Ухвалою Київського апеляційного суду від 06.07.2023 вирок Ірпінського міського суду Київської області від 07.03.2023 залишено без змін. Початок строку відбування покарання - 14.05.2021. Кінець строку відбування покарання - 14.11.2026.
ОСОБА_4 відбув 3/4 строку покарання. Під час утримання в ДУ «Київський слідчий ізолятор» характеризувався посередньо, режим утримання не порушував. До дисциплінарної відповідальності не притягувався. До праці не залучався, заохочень не мав. З 26.09.2023 відбуває покарання в Державній установі «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)». За час відбування покарання характеризується позитивно. На даний час режиму відбування покарання не порушує, дотримується встановлених правил поведінки та розпорядку дня, але має 1 стягнення, яке погашено у встановленому законом порядку. Працевлаштований за цивільно-трудовим договором № Ц-93: «Надання послуг із навантаження, вивантаження сміття», за що 2 рази заохочувався правами начальника установи. На заходи виховного та профілактичного характеру реагує позитивно, робить належні висновки. Приймає активну учать у суспільно-корисному житті відділення та установи в цілому. Бере активну участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі. Відповідно до ст. 127 КВК України приймає участь у роботі самодіяльних організацій, а саме «Санітарно-побітова» секція та «Бібліотечна» секція. Відповідно до ст. 123 КВК України приймає участь в реалізації програм диференційованого виховного впливу за напрямком «Духовне відродження». Регулярно приймає участь у заходах релігійних організацій, які відвідують установу. Заборгованості за вироком суду не має та з державної виконавчої служби документи про утримання позовів не надходили. Провину у скоєному злочині визнає та розкаюється.
Представник адміністрації установи виконання покарань ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав.
Засуджений ОСОБА_4 у судовому засіданні просив суд клопотання задовольнити. Вказав, що під час відбування покарання виправився, вину у вчиненому злочині визнає та щиро розкаюється.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні клопотання. Вказав, що матеріали клопотання та особової справи не доводять, що засуджений ОСОБА_4 своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Представник спостережної комісії у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд клопотання розглядати у його відсутність.
Суд, дослідивши матеріали клопотання та особової справи засудженого, враховуючи думку представника адміністрації, засудженого та прокурора, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Під виправленням розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в особистості засудженого та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Виправлення полягає в тому, щоб шляхом примусового впливу на засудженого внести корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізувати негативні настанови, змусити додержуватися положень закону про кримінальну відповідальність, а ще краще, нехай навіть під страхом покарання, прищепити повагу до закону. Досягнення такого результату визнається юридичним виправленням, що саме по собі важливий результат застосування покарання, суттєвий показник його ефективності.
Одним з найважливіших засобів виправлення засуджених виступає суспільно-корисна праця. Залучення до праці спрямоване, насамперед, на приучення засуджених ставитися до праці, як до позитивної та необхідної складової їх життя, у тому числі й подальшого життя на волі. Висновок суду про виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та ставленню до праці за весь період знаходження у виправних установах, а не за час, що безпосередньо передує розгляду подання. Суд не може не врахувати, що примірна поведінка - це не тільки пасивна форма поводження засудженого, що полягає в утриманні від порушення режиму відбування покарання, а й активна форма поведінки, котра за своєю суттю є намагання своєю діяльністю виправити вину за скоєне кримінальне правопорушення.
За змістом ст. 50 КК України покарання має на меті виправлення засуджених та запобігання нових злочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Відповідно до вимог п. 17 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким»: оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, то суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно-корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Крім того, відповідно до п. 2 вказаної Постанови умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджений 07 березня 2023 року вироком Ірпінського міського суду Київської області за ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 81, ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання обчислюється з 14.05.2021. Залишено без змін запобіжний захід у виді тримання ОСОБА_4 під вартою до набрання вироку законної сили.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06.07.2023 вирок Ірпінського міського суду Київської області від 07.03.2023 залишено без змін.
Початок строку відбування покарання - 14.05.2021. Кінець строку відбування покарання - 14.11.2026.
На думку суду, засуджений не довів зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до праці протягом усього строку відбування покарання, що він підлягає умовно-достроковому звільненню. Враховуючи особу засудженого; його поведінку за весь період відбування покарання; наявність стягнення, яке погашено; лише 2 заохочення; характеристику від 06.03.2025, яка міститься в особовій справі, відповідно до якої за час відбування покарання у ДУ «Старобабаніській виправній колонії (№ 92)» з 26.09.2023 ОСОБА_4 характеризується посередньо; те, що засуджений раніше звільнявся умовно-достроково та вчинив новий умисний злочин через незначний проміжок часу після звільнення; суд вважає, що наведене в сукупності свідчить про те, що ОСОБА_4 не став на шлях виправлення і перевиховання, а його поведінка з дотримання вимог режиму відбування покарання не є такою, що може на даний час бути підставою для умовно-дострокового звільнення.
З огляду на зазначене, посилання в судовому засіданні засудженого на те, що він виправився, з урахуванням положень ст. 81 КК України, не дають можливості дійти безумовного висновку, що засуджений ОСОБА_4 своєю поведінкою довів своє виправлення, зокрема, що цілі покарання були досягнуті та виправлення засудженого настало раніше строку, визначеного вироком суду. У зв'язку з чим відсутні обґрунтовані підстави для задоволення клопотання ДУ «Старобабанівська виправна колонія № 92» щодо умовно-дострокового звільнення ОСОБА_4 .
На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 369, 371, 372, 376, 537, 539 КПК України, суд
У задоволенні клопотання в.о.начальника Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 7 днів з дня оголошення ухвали, а засудженим - протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1