15 серпня 2025 року
м. Київ
справа №280/2833/25
адміністративне провадження № К/990/32556/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Кашпур О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року
та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року
у справі № 280/2833/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06 серпня 2019 року по 13 березня 2025 року включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06 серпня 2019 року по 13 березня 2025 року включно у сумі 445 244 гривні 19 копійок.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06 серпня 2019 року по 13 березня 2025 року включно.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06 серпня 2019 року по 13 березня 2025 року включно у сумі 180 023,97 грн. (сто вісімдесят тисяч двадцять три гривні 97 копійок).
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року по справі №280/2833/25 - повернуто заявнику.
Не погоджуючись із рішенням першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції від 24 липня 2025 року, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно із частиною 2 статті 13 КАС України не допускається касаційне оскарження судового рішення першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
Як вбачається із матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року, яке оскаржується Військовою частиною НОМЕР_1 , не переглядалось в апеляційному порядку, оскільки апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 було повернуто.
Таким чином, оскаржуване відповідачем рішення суду першої інстанції не було переглянуте судом апеляційної інстанції, а тому в силу частини 2 статті 13, частини 1 статті 328 КАС України не підлягає перегляду в касаційному порядку.
Разом з тим, щодо оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Так відповідно даних з Єдиного державного реєстру України ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року по справі №280/2833/25 - повернуто заявнику.
У результаті аналізу апеляційної скарги судом встановлено, що апеляційну скаргу було підписано 17 липня 2025 року, докази наявності у особи, яка її підписала, права на підписання апеляційної скарги, не надані; тобто апеляційну скаргу підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
При цьому суд керувався наступними нормами.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо: апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За змістом частини третьої статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Таким чином, резюмував суд, оскільки апеляційну скаргу підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку, апеляційна скарга підлягає поверненню відповідно до п.1 ч.4 ст.298 КАС України.
При цьому скаржник у касаційній скарзі не наводить жодних обґрунтувань підтвердження права особи на підписання апеляційної скарги, та не спростовує висновків суду апеляційної інстанції.
Так скаржник зазначає, що у зв'язку великим обсягом документообігу, технічними причинами, та схожістю назв файлів, в котрих були витяги з наказів, помилково на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, надано витяг з наказу №129 від 12.05.2025, котрий є застарілим та не підтверджує повноважень особи в період надсилання апеляційної скарги, що у свою чергу підтверджує достовірність висновків суду апеляційної інстанції.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 298 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження у частині оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року, а також щодо відмови у відкритті касаційного провадження на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року, оскільки воно не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 13, 169, 296, 298, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі № 280/2833/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року у справі № 280/2833/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
О. В. Кашпур