14 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/8560/24 пров. № А/857/3248/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року у справі № 140/8560/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, (головуючий суддя першої інстанції Денисюк Р.С., час ухвалення не вказано, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, місце ухвалення м. Луцьк, дата складання повного тексту 25.12.2024),-
ОСОБА_1 (далі по тексту позивач), в інтересах якого діє адвокат Ткачук О.В., звернувся до Волинського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту відповідач), про визнання відмови протиправною, оформленої листом від 24.06.2024 № 8343 щодо не взяття на військовий облік призовників та невидачі відповідного військово-облікового документа та зобов'язання взяти ОСОБА_1 на військовий облік призовників та видати відповідний військово-обліковий документ з вклеєним штрих кодом з реєстру «Оберіг».
На обґрунтування позову позивач зазначає, що ОСОБА_1 2001 року народження, в силу вимог Закону та свого віку, має статус призовника. У 2020 році, за наслідками проходження ВЛК, комісія прийняла рішення «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» із звільненням від призову та зарахуванням у запас.
Вказує, що 03.06.2024 позивач звернувся із заявою до відповідача про поновлення облікових даних та взяття його на військовий облік як призовника, як особу, що не досягла 25-ти річного віку та пройшла медичний огляд. За наслідками проходження ВЛК, згідно із довідкою від 05.06.2024 № 137/1785, позивача визнано придатним для проходження військової служби, а працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснено спробу вручити повістку для проходження військової служби по мобілізації, від отримання якої позивач відмовився.
Також, ОСОБА_1 зазначає, що 17.06.2024 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслав заяву, в якій із посиланням на чинне законодавство просив взяти його на військовий облік як призовника, видати відповідний військово обліковий документ з вклеєним штрих-кодом з реєстру «Оберіг». Проте листом від 24.06.2024 № 8343 відповідач повідомив позивачу, що для взяття його на облік як призовника відсутні правові підстави, а ОСОБА_1 в силу ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» повинен обліковуватися як військовозобов'язаний.
Позивач, з посиланням на норми чинного законодавства, які регламентують питання призову на військову службу призовників, військового обліку осіб визнаних непридатними до військової служби, вважає таку відмову відповідача протиправною. Зазначає, що враховуючи вік та те, що позивач не проходив військову службу та базову військову підготовку, раніше був визнаний непридатним до її проходження, він повинен бути облікованим як призовник, а не військовозобов'язаний.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що суд першої інстанції, в порушення норм процесуального та матеріального права, прийняв необґрунтоване рішення, у зв'язку із чим його необхідно скасувати.
Апелянт зазначає, що в редакції з 18.05.2024 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII, положення ч. 17 ст. 17 Закону відсутні, проте залишається незмінним, чинним та діючим пункт 83 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 № 352 (з наступними змінами та доповненнями).
З огляду на зазначене, ОСОБА_1 вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що жодним нормативно-правовим актом, якими регулюються питання взяття чи зняття з військового обліку, проходження військової служби тощо, не передбачено зміни статусу громадянина з «військовозобов'язаного» на «призовника», є таким, що суперечить нормам чинного законодавства України.
Також, вважає, що призовник і військовозобов'язаний це різні категорії громадян у сфері військового обліку; базова загальновійськова підготовка/строкова військова служба і військова служба за призовом під час мобілізації це різні види військової служби. До базової загальновійськової підготовки/строкової служби можуть бути призвані призовники, до військової служби за призовом під час мобілізації - військовозобов'язані; призовники можуть отримати відстрочку від базової загальновійськової підготовки/ строкової служби, військовозобов'язані - від служби за призовом під час мобілізації.
Звертає увагу, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на час виникнення спірних правовідносин мав 23 роки, а отже, після проходження останнім військово-лікарської комісії 05.06.2024, позивач протиправно віднесений відповідачем до категорії військовозобов'язаних. Введення в Україні воєнного стану та оголошення загальної мобілізації не може нівелювати правове регулювання щодо проходження військової служби.
На переконання апелянта, той факт, що ОСОБА_1 за віком входить до категорії осіб призовного віку та не являється військовозобов'язаним, добровільної згоди на проходження військової служби в період дії воєнного стану він не давав, дозволяє дійти висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_4 , за результатом проходження позивачем ВЛК, був зобов'язаний взяти його на військовий облік і включити до категорії призовників, з подальшою видачою йому військово-обліково документу як призовнику.
З урахуванням наведеного, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Відзив на апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_4 не надав. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.
Суд встановив та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
17.06.2024 позивач подав до відповідача заяву про взяття його на військовий облік призовників, як особу, яка не досягла 25-ти річного віку та пройшла медичний огляд в силу вимог статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
ІНФОРМАЦІЯ_5 листом від 24.06.2024 вих. № 8343 на заяву позивача повідомив, що відповідно до вимог ч. 9 ст. 14 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (в редакції Закону, яка діяла в 2020 році), громадяни за результатами медичного огляду визнані непридатними до військової служби в мирний час та обмежено придатними у воєнний час підлягали взяттю на облік як військовозобов'язані.
На даний час діє ч. 1 ст. 37 даного Закону. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У 2020 році, згідно з вищевказаною нормою Закону, позивача взято на облік військовозобов'язаних. Після 18.05.2024 передбачено інший порядок, однак закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі, що робить неможливим взяття ОСОБА_1 на військовий облік призовників, як особу, що не досягла 25-ти річного віку та пройшла медичний огляд.
Вважаючи вказану відмову від 24.06.2024 вих. № 8343 протиправною, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що порівняно із 2020 роком законодавство в частині взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів було змінено, із врахуванням дії в Україні воєнного стану.
На момент виникнення спірних правовідносин, позивач перебував у статусі військовозобов'язаного, на якого було покладено обов'язок щодо дотримання правил військового обліку.
Суд першої інстанції також зазначив, що не лише факт досягнення граничного для перебування на військовому обліку призовників 25-річного віку є підставою для набуття статусу військовозобов'язаного. Особа може отримати такий статус і до досягнення 25-річного віку, наприклад, внаслідок проходження строкової військової служби чи навчання на військовій кафедрі, визнання особи непридатною до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
Норми ст. 37 Закону № 2232-ХІІ щодо взяття на облік призовників діють з 18.05.2024. Норми чинного законодавства не передбачають можливості (процедури) повернення статусу призовника та переведення на військовий облік призовників осіб віком до 25 років, що визнані придатними внаслідок повторного медичного огляду.
Зважаючи на ту обставину, що на даний час позивач перебуває на обліку як військовозобов'язаний, визнаний за наслідками медичного огляду придатним до військової служби, та виходячи із положень ст. 37 №2232-ХІІ, суд першої інстанції вказав на правомірність висновоку ІНФОРМАЦІЯ_2 про відсутність підстав взяття на облік ОСОБА_1 як призовника та обліку його як військовозобов'язаного.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон № 2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.Я
Як визначено ч. 5 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 ст. 34 Закону Закону № 2232-ХІІ передбачено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
На виконання ч. 5 ст. 33 Закону №2232-ХІІ, Кабінет Міністрів України, постановою від 30.12.2022 № 1487, затвердив Порядк організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Так, п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку № 1487) установлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку, зокрема, за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Згідно із п. 20 Порядку № 1487, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
16.05.2024 Кабінет Міністрів України постановою № 559, яка набрала чинності 18.05.2024, затвердив Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа (далі - Порядок № 559).
Так, паперовим військово-обліковим документом є: військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного, посвідчення про приписку до призовної дільниці (для громадян до 25 років), видані до 18.05.2024 (до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559); військово-обліковий документ за формою, затвердженою пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 визначено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.
Відповідно до п. 1-3 Порядку № 559, військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559.
Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ.
Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII), єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Частиною 1 ст. 2 Закон № 1951- VIII визначено, що основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Як встановлено ч. 8, 9 ст. 5 Закону № 1951- VIII, органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Так, апеляційний суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_5 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних.
За приписами ч. 1 ст. 9 Закону № 1951- VIII, призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 Закону №1951-VIII здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію (ч. 4 ст. 14 Закону № 1951-VIII).
Колегія суддів звертає увагу, що на дату звернення позивача із заявою від 17.06.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , діяв Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.04.2022 за № 378/37714 (далі - Порядок № 94; був чинний у період з 15.04.2022 до 22.08.2024, втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони України від 16.07.2024 № 478, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.2024 за № 1154/42499).
Згідно із п. 1 розділу І Порядку № 94, цей Порядок встановлює процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр).
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Порядку № 94, збирання відомостей здійснюється органами ведення Реєстру на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру особисто призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військовими частинами.
За приписами п. 9 розділу ІІІ Порядку № 94, виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
Пунктом 12 розділу ІІІ Порядку № 94 встановлено, що отримання призовником, військовозобов'язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації.
Розділом ІV Порядку № 94 врегульовано порядок внесення та актуалізація відомостей Реєстру, відповідно пункту 2 якого, актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється: в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи; у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.
Верифікація персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що вони надають особисто, з базою даних Реєстру здійснюється призначеними відповідальними особами за ведення Реєстру відповідно до покладених на них обов'язків. (п. 3 розділу ІV Порядку № 94).
Згідно із п. 18 розділу ІІ Порядку № 94, призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов'язків здійснює: внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів з існуючими обліковими даними; внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію; перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ; знищення повторного запису з Реєстру.
Так, зі змісту позовних вимог слідує, що ОСОБА_1 не погоджується із відмовою відповідача щодо взяття його на облік як призовника.
Із матеріалів справи та зі змісту заяви від 17.06.2024, колегія суддів встановила, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проходив військово-лікарську комісію, за наслідками проходження якої, у 2020 році комісія прийняла рішення від 10.06.2020 № 7 про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, із звільненням від призову та зарахуванням у запас.
Частиною 1. ст. 15 Закону № 2232-XII (в редакції, чинній на час прийняття призовною комісією рішення протокол від 07.06.2020 № 7), передбачалось, що на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку).
ОСОБА_1 станом на червень 2020 року мав повних 19 років.
Так, на той час, ч. 9 ст. 14 Закону № 2232-XII встановлювала, що на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються у тому числі зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян, яких: за станом здоров'я визнано непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час.
Абзацом 5 ч. 10 ст. 14 Закону № 2232-XII також передбачалось, що за результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності, комісія з питань приписки може прийняти одне з таких рішень: непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов'язаних.
Таким чином, суд апеляційної інстанції зауважує, що, в силу наведених норм законодавства, та зважаючи на прийняте ВЛК рішення від 10.06.2020 № 7, ОСОБА_1 з 2020 року перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний.
Зі змісту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-IX (яким внесені зміни до Закону № 2232-ХІІ, набрав чинності з 18.05.2024) слідує, що статус «обмежено придатний» скасовано.
Разом із цим, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону встановлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Згідно із п. 1, 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ, взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: 1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років: які за рішенням комісії з питань взяття на військовий облік пройшли медичний огляд; які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку; які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» підлягають взяттю на військовий облік призовників; які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку;
2) на військовий облік військовозобов'язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбаченихчастиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу» та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;
Таким чином, апеляційний суд зауважує, що порівняно із 2020 роком, законодавство в частині взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів було змінено, із врахуванням дії в Україні воєнного стану.
На момент виникнення спірних правовідносин, ОСОБА_1 перебував у статусі військовозобов'язаного, на якого було покладено обов'язок щодо дотримання правил військового обліку.
Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції щодо того, що не лише факт досягнення граничного для перебування на військовому обліку призовників 25-річного віку є підставою для набуття статусу військовозобов'язаного. Особа може отримати такий статус і до досягнення 25-річного віку, наприклад, внаслідок проходження строкової військової служби чи навчання на військовій кафедрі, визнання особи непридатною до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
Із матеріалів справи встановлено, що за наслідками проведеного ВЛК медичного огляду, складено висновок про придатність ОСОБА_1 до військової служби та видано довідку військово-лікарської комісії від 05.06.2024 № 137/1785. (така довідка в матеріалах справи відсутня, проте відповідач вказаний факт не заперечує. Вказані обставини встановлено зі змісту поданої позивачем заяви від 17.06.2024)
Згідно із ч. 1 ст. 58 Конституцій України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, колегія суддів звертає увагу, що, виходячи з принципу незворотності дії закону в часі, до спірних правовідносин застосовуються норми законодавства, чинні на момент їх виникнення.
Так, необхідно зауважити, що норми ст. 37 № 2232-ХІІ щодо взяття на облік призовників діють з 18.05.2024.
Разом із тим, зважаючи на наведені вище норми права, суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції, що чинне законодавство України не передбачає можливості (процедури) повернення статусу призовника та переведення на військовий облік призовників осіб віком до 25 років, що визнані придатними внаслідок повторного медичного огляду.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що зважаючи на ту обставину, що на даний час ОСОБА_1 перебуває на обліку як військовозобов'язаний, визнаний за наслідками медичного огляду придатним до військової служби, та виходячи із положень ст. 37 № 2232-ХІІ, висновок ІНФОРМАЦІЯ_2 про відсутність підстав взяття на облік ОСОБА_1 , як призовника та обліку його як військовозобов'язаного, є правомірним.
Отже, перевіривши правомірність прийнятої відповідачем відмови, оформленої листом від 24.06.2024 № 8343 щодо не взяття на військовий облік призовників та невидачі відповідного військово-облікового документа, колегія суддів дійшла висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_5 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд апеляційної інстанції враховує, що згідно із п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухваливши судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року у справі № 140/8560/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін