Провадження № 11-сс/803/1479/25 Справа № 173/1784/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
12 серпня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2025 року у кримінальному провадженні №12025041430000164 від 04.04.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 308, ч. 2 ст. 307 КК України,-
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_8
За ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2025 року задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12 вересня 2025 року включно, з визначенням застави у вигляді 40 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень. Відповідно до вимог ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення застави покладено відповідні обов'язки.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 308, ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджується долученими до клопотання слідчого процесуальними документами у їх сукупності.
Слідчим суддею визнано доведеним ризики: переховування; незаконного впливу на свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження злочинної діяльності. Зазначено, що про вагомість вказаних ризиків свідчить характер та тяжкість інкримінованих злочинів, оскільки підозрюваний будучи наркозалежною особою, проходячи курс підтримуючої терапії, перебуваючи на обліку в одному закладі охорони здоров'я, уклав договір з іншим закладом, вказавши, що більше ніде не отримує замісну терапію, не маючи реального наміру лікування від наркозалежності, здійснив збут раніше придбаного наркотичного засобу, - метадону.
При оцінки ризиків слідчим суддею враховано, що ОСОБА_6 перебуваючи на свободі може здійснювати незаконний вплив на свідка, а саме оперативного закупного, з яким останній знайомий, а тому ризик впливу з метою надання тих чи інших показів на його користь є вагомим. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення також існує, оскільки підозрюваний є наркозалежною особою, який не працевлаштований, легального джерела доходу не має, а тому перебуваючи на свободі може вчинити аналогічний злочин з корисливих мотивів.
Враховано дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, одружений, утриманців не має, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом F1122 та отримує замісну терапію, раніше не судимий.
Крім того, слідчий суддя зазначив, що на даному етапі досудового розслідування жоден із більш м'яких запобіжних заходів, аніж визначена застава з урахуванням обставин кримінальних правопорушень не зможе запобігти вищевказаним ризикам та не забезпечить виконання покладених на підозрюваного обов'язків.
В апеляції:
- захисник просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про недоведеність заявлених ризиків та необґрунтованість пред'явленої підозри.
Зауважує, що підозрюваний є наркозалежною особою і потребує щоденного вживання наркотичного препарату, який отримував на законних підставах, при цьому збуту метадону не здійснював, оскільки ОСОБА_9 в день події йому віддав борг у сумі 100 гривень, а той факт, що останній видав співробітникам поліції наркотичний засіб не дає підстав вважати, що він був придбаний у ОСОБА_6 . Вважає, що слідчим суддею безпідставно застосовано винятковий запобіжний захід, оскільки слідчим не надано будь-яких доказів на підтвердження заявлених ризиків.
Звертає увагу, що підозрюваний перебуваючи в умовах установи виконання покарань не може отримувати належну замісну терапію.
Заслухавши сторони кримінального провадження, підозрюваного та його захисника, які кожен окремо підтримали вимоги апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді скасувати з мотивів, наведених у скарзі, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін, перевірив доводи апеляції, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 404 КПК України ухвала слідчого судді переглядається в межах доводів апеляційної скарги.
За приписами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, клопотанням слідчого та доданими до нього доказами підтверджується, що СВ ВП №3 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025041430000164 від 04.04.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 308, ч. 2 ст. 307 КК України.
14 липня 2025 року у відповідності до ст. 276-278 КПК України складено письмове повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 308, ч. 2 ст. 307 КК України.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, колегія суддів зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованісті підозри» та усталену практику Європейськогосуду зправ людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначеноу рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробивби висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що підтверджується, зокрема: копією медичної картки хворого на ім'я ОСОБА_6 , звернення про участь у ЗПТ, договором №725 про надання медичних послуг від 05 травня 2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 14 травня 2025 року; протоколом огляду від 14 травня 2025 року, яким зафіксовано факт видачі ОСОБА_9 таблетки білого кольору (метадон), яка була ним придбана у ОСОБА_6 ; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками, згідно якого ОСОБА_9 вказує на фото під №3 на якому зображений ОСОБА_6 ; висновком експерта №СЕ-19/104-25/19405-НЗПРАП від 23 травня 2025 року, згідно якого надана на дослідження таблетка круглої форми білого кольору є метадоном, який віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.
Доводи захисту щодо необґрунтованості пред'явленої ОСОБА_6 підозри з посиланням на проходження ним замісної терапії не є достатньо слушними, оскільки питання доведеності чи недоведеності вини особи, а також оцінка доказів щодо їх допустимості будуть предметом розгляду справи по суті.
В даному випадку, пред'явлена підозра не є вочевидь безпідставною, а причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому злочинів є достатньо вірогідною для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Розглядаючи питання наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховується, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних речовин, за вчинення яких законом передбачене покарання у виді довготривалого позбавлення волі, що може спонукати останнього до здійснення спроб переховування з метою уникнення від відповідальності.
Надаючи оцінку ризику переховування, приймається до уваги, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_6 з метою уникнення від покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
Крім того, враховується, що підозрюваний перебуваючи на волі може здійснювати незаконний вплив на свідків, зокрема, - ОСОБА_9 , який надав викривальні покази відносно ОСОБА_6 , при цьому останні є знайомими, а тому враховуючи, що підозрюваному відомі їх анкетні дані та місце проходження служби, ризик незаконного впливу з метою примушування до надання тих чи інших показань на його користь є обґрунтованим.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення також існує, з огляду на те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, легального джерела доходу не має, вчинив інкримінований злочин з корисливим мотивом, шляхом продажу наркотичного засобу за гроші, а тому вказаний ризик не є нівельованим, так як з метою отримання засобів для існування ОСОБА_6 може продовжити протиправну діяльність.
Отже, за наведеного, доводи захисту про недоведеність заявлених ризиків не є слушними.
Також, приймається до уваги, що досудове розслідування продовжується, та на даний час проводяться слідчі розшукові та інші процесуальні дії, враховуючи що слідством не отримані усі докази по справі, свідки по справі встановлюються, заявлені ризики не є нівельованими.
Твердження захисника, щодо позитивно характеризуючих даних ОСОБА_6 та наявності соціальних зв'язків, не є самодостатньою підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки вказані обставини існували і на час вчинення інкримінованих злочинів та не слугували стримуючим фактором для підозрюваного.
Отже, наведені захистом дані про особу підозрюваного отримали належну правову оцінку слідчого судді, яким ОСОБА_6 попри положення ст. 183 КПК України була визначена альтернативна застава.
Доводи захисника щодо непомірного розміру застави, є також необґрунтованими, з огляду на таке.
Приписи ч. 4 ст. 182 КПК України визначають, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З урахуванням даних про особу підозрюваного його майнового стану та об'єкта злочинного посягання, застава у визначеному розміру у даному випадку не є непомірною і буде цілком достатньою для виконання ОСОБА_6 процесуальних обов'язків, а перспектива втрати такого грошового забезпечення у випадку порушення ним встановлених обов'язків послужить достатнім стримуючим фактором, що виключає з його сторони будь-яке бажання переховуватися від суду або вчиняти інші кримінальні правопорушення.
З огляду разом на викладене, підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді з мотивів викладених в апеляційній скарзі не вбачається, а тому апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого суддів Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2025 року у кримінальному провадженні №12025041430000164 від 04.04.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 308, ч. 2 ст. 307 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4