ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
14 серпня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Україна, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 06.07.2025 року о 19:30 год. у м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 98, керував транспортним засобом «BMW 3151», державний номерний НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей звужені не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Судовий розгляд проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подавав.
Так, з метою повідомлення особи про час і місце розгляду справи, а також дотримання строків розгляду справи, ОСОБА_1 було повідомлено шляхом смс-повідомлення, яке, відповідно до звіту про доставку, доставлено на телефонний номер останнього та на офіційному сайті Судової влади України за посиланням https://pm.od.court.gov.ua/sud1522/gromadyanam/csz/ були розміщені відомості про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з'явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду за умови не повідомлення суду поважних причин своєї неявки.
Вирішуючи питання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, суд виходить з наступного.
Відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП, передбачена за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №383395 від 06.07.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 06.07.2025 року о 19:30 год. у м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 98, керував транспортним засобом «BMW 3151», державний номерний НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей звужені не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та відеозаписом.
Та обставина, що ОСОБА_1 допустив вказане порушення дві протягом року, підтверджується довідкою з інформаційного порталу Національної поліції, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 12.12.2024 року (справа №521/16084/24) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років, постановою Київського районного суду м. Одеси від 26.09.2024 року (справа №947/27795/24) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених доказів дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, та про доведеність вини ОСОБА_1 в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Як було вище наведено, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 06.07.2025 року о 19:30 год. у м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 98, керував транспортним засобом «BMW 3151», державний номерний НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей звужені не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, двічі протягом року, водій притягався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме 12.12.2024 року (справа №521/16084/24) та 26.06.2024 року (справа №947/27795/24).
Зі змісту ч.1 ст.266 КУпАП, оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 2 Розділу І «Загальні положення» Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У п. 4 Розділу І «Загальні положення» Інструкції визначені ознаки наркотичного сп'яніння, які дають підстави поліцейському вважати, що особа перебуває у стані сп'яніння, серед яких визначено: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість; зіниці очей, які не реагують на світло, що і було виявлено поліцейським у притягуваного ОСОБА_1 , а тому були підставою для проведення його огляду.
Відповідно до п. 2.5. ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З викладеного слідує, що ОСОБА_1 порушуючи вимоги п. 2.5 ПДР України, який передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від проходження такого огляду відмовився.
Таким чином з викладеного слідує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При призначенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєних правопорушень, особу правопорушника та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1
Суд враховує те, що ОСОБА_1 вчинив умисне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 130 КУпАП, характер якого вказує на те, що воно є грубими адміністративним правопорушенням і таке правопорушення вчинене притягуваним двічі протягом року, що свідчить про, те що ОСОБА_1 жодних висновків для себе не зробив, протиправну діяльність не припинив, що свідчить про його стійке небажання стати на шлях виправлення, відчуття безкарності за вчинене та схильність до вчинення адміністративних правопорушень.
Обставин, які відповідно до ст.ст. 34,35 КУпАП пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Разом із цим, суд зазначає, що відповідно до довідки інспектора ВАП УПП в Одеській області Зінов'євої В. згідно до звірки з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика», станом на 06.07.2025 року, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримував посвідчення водія, а відтак не є водієм в розумінні ПДР.
Отже суд керується п.21 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до увагу особу ОСОБА_1 , а також санкцію ч. 3 ст. 130 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень на нього необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу без позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів та без конфіскації транспортного засобу, оскільки дані про належність транспортного засобу притягуваному у справі відсутні.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст. ст. 40-1, 124, 130, 283 - 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ч.3 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 51000,00 (п'ятдесят одна тисяча) гривень в дохід держави, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва
Єдиний унікальний номер справи: №522/16172/25
Номер провадження №3/522/5519/25
Головуючий суддя - Русєва А.С.