Справа №760/30585/24 2/760/5912/25
15 серпня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Верещінської І.В., за участю секретаря судового засідання Негари А., представника позивача Шевченко І.Є., представника відповідача ОСОБА_2., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі,
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі.
В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що 18.11.2020 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КВ 051201118462 на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:241:0012, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Об'єктом визначено будівництво житлового будинку.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:241:0012 належить на праві власності відповідачу. Підставою для державної реєстрації права власності є договір купівлі-продажу, серія та номер: 2970, виданий 02.08.2018.
Враховуючи те, що будівельні роботи житлового будинку розпочались у 2020 році, на відповідача було покладено обов'язок на підставі підпункту 3 пункту 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону та абзацу 2 пункту 4.1, пункту 3.4 Порядку звернутись до Департаменту економіки та інвестицій із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва протягом 10 робочих днів після 28.11.2020 року.
Проте відповідач знехтував вимогами законодавства та не звернувся до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Однак, відповідач не виконав покладені на нього обов'язки, а саме: протягом встановленого строку не звернувся до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі та до прийняття об'єкта в експлуатацію не сплатила пайовий внесок.
Так, законодавцем передбачено обов'язок відповідача сплатити пайовий внесок на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у розмірі 1 090 114,99 грн., однак відповідач умисно ухиляється від виконання цього обов'язку. У зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача пайовий внесок на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у даному розмірі та стягнути судові витрати.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
04.02.2025 року від представника відповідача надійшов відзив, у якому зазначено, що позивачем використано при розрахунку обсягу пайової участі неналежний показний опосередкованої вартості, оскільки прийняття об'єкту в експлуатацію відбулось 29.11.2021 року, то розмір пайової участі повинен бути розрахований станом на момент введення в експлуатацію із використанням нормативу 16 982. За його твердженням розмір пайової участі повинен бути розрахований таким чином: площа об'єкту 2 100,90 кв.м. * норматив 16 982 * ставка 2 % = 713 549,68 грн. Однак позивачем застосовано норматив станом на дату розрахунку - 15.10.2024 року.
Також зазначено, що позивачем невірно обраховано площу, а саме обрахунок повинен здійснюватись відповідно до житлової площі, а не загальної площі будинку, яка включає місця загального користування, допоміжні (підсобні) приміщення. Вважає, що до обрахування обсягу пайової участі повинна бути застосована пільга, оскільки згідно абз.4 пп.2 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ пайова участь не сплачується у разі будівництва індивідуальних (садових) будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 м.кв.. Також, позивачем разом з відзивом подано клопотання про проведення будівельно-технічної експертизи.
19.02.2025 року від позивача надійшло клопотання про збільшення позовних вимог.
19.02.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що підстав для застосування пільг немає, також зазначила, що з моменту введення об'єкта будівництва в експлуатацію без сплати коштів пайової участі, права та інтереси територіальної громади міста Києва та Департаменту вважаються порушеними.
26.02.2025 року представником відповідача подані заперечення на заяву про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог, у якій просив відмовити у задоволенні заяви про збільшення розміру позовних вимог.
03.03.2025 року від представника позивача надійшли заперечення проти клопотання про призначення експертизи.
Ухвалою суду від 12.03.2025 року відмовлено у прийнятті заяви представника позивача, про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, та повернуто її заявнику.
26.05.2025 року представник відповідача подав клопотання про залишення клопотання про призначення експертизи без розгляду.
Ухвалою суду від 27.05.2025 року прийнято до розгляду заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог у цивільній справі за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів. Вирішено здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням зменшених позовних вимог. Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві повернути Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надміру сплачений судовий збір за платіжною інструкцією № 725 від 18.11.2024 року у розмірі 4 860 (чотири тисячі вісімсот шістдесят) гривень 80 копійок.
Ухвалою суду від 27.05.2025 року закрито підготовче провадження у справі за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, призначено справу до розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити, з підстав викладених у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 18.11.2020 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КВ 051201118462 на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:241:0012.
Відповідно до повідомлення про початок будівництва, об'єктом є будівництво житлового будинку.
Відповідно до абзацу 1 та 2 пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
Пунктом 2 Порядку № 466 передбачено, що будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.
Таким чином, відповідач розпочав будівництво житлового будинку у листопаді 2020 року на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:241:0012.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 358043894, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:241:0012 належить на праві власності відповідачу.
Абзацом 2 пункту 4.1 Порядку зазначено, що замовник зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва/реконструкції об'єкта звернутися до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Відповідно до підпункту 3 пункту 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Згідно з абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту у розмірі та порядку, передбаченому Законом.
Верховний Суд у постанові від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21 зазначає, що передбачений «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для: 1) об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені; 2) об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
Тож у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає: для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, протягом 10 робочих днів після 01.01.2020; для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.
Відповідно до пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
Пунктом 2 Порядку № 466 передбачено, що будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.
Відповідно до пункту 3.4. Порядку Департамент економіки та інвестицій є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь.
Враховуючи те, що будівельні роботи садового будинку розпочались у 2020 році, на відповідача було покладено обов'язок на підставі підпункту 3 пункту 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону та абзацу 2 пункту 4.1, пункту 3.4 Порядку звернутись до Департаменту економіки та інвестицій із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва протягом 10 робочих днів після 18 листопада 2020 року.
Отже, обов'язок відповідача звернутись до Департаменту економіки та інвестицій протягом 10 робочих днів після початку будівництва із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва та обов'язок сплатити пайовий внесок до дати реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта передбачений Законом та Порядком.
29.12.2021 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради зареєстрував декларацію про готовність до експлуатації об'єкта № КВ 051201118462, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:241:0012. Статус декларативного документу в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва визначений як «діючий».
Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 358043894 відповідач зареєстрував право власності на житловий будинок, загальною площею 2 100,90 кв. м, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:241:0012. Документами, поданими для державної реєстрації є, зокрема, декларація про готовність об'єкта до експлуатації, витяг з реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Верховний Суд у постанові від 17.03.2021 у справі № 916/1740/18 зазначив, що невиконання особою положень законодавства не повинно призводити до настання бажаного для неї внаслідок такого невиконання результату у вигляді звільнення від платежу та надавати майнові переваги порівняно із законослухняною особою.
Аналогічна позиція викладені у постановах Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 922/3693/18 та від 30.07.2020 у справі № 909/1135/19.
Відповідно до письмових матеріалів справи, відповідачу 11 червня 2021 року була направлена претензія щодо отримання розрахунку та укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Києва, однак вказана претензія залишена без відповіді.
На дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом зазначеного об'єкта, а саме, житлового будинку площею 2 100,90 кв.м., відповідач не уклав договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Києва.
Відповідно до ч.2 ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, замовник будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до ч. 3 ст. ст. 40 цього ж Закону полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (ч. 5 ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», чинної на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч.9 ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, істотними умовами договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
З 01.01.2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-IX від 20.09.2019 (далі - Закон № 132-IX) (пункти 10-13), якими виключено статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка встановлювала обов'язок про укладення договору. Пунктом 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX від 20.09.2019 встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту. Згідно з підпунктом 3 пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, замовник будівництва протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов'язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладенні договору про пайову участь перестав існувати. Визначений Порядком обов'язок замовника будівництва сплати пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури міста Києва узгоджується з імперативними приписами пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 132-IX, якими установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту у визначеному Законом України № 132-IX розмірі та порядку. Передбачений «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:
- об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;
- об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році. Аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:
- для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;
- для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Наведене свідчить про те, що норми абзацу першого та другого пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX не перебувають у взаємозв'язку та не є взаємодоповнюючими.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19.
Частиною 1 статті 516 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Абзацом 2 пункту 4.3. Порядку передбачено, що прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов'язку її сплати.
Таким чином, враховуючи те, що 29.11.2020 року Департаментом з питань державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта будівництва, проте на дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом зазначеного об'єкта відповідач не уклав договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Києва, суд приходить до висновку, що у позивача виникає право вимагати стягнення коштів на підставі статті 1212 ЦК України.
Зазначене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 14.12.2021 року № 643/21744/19, провадження № 14-175цс21.
Щодо визначення розміру пайового внеску, який підлягає стягненню, суд виходить із наступного.
Підпунктом 4 абзацу 2 пункту 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX (далі Закон) передбачено, що пайова участь сплачується виключно грошовими коштами прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення до суду Департамент проводив розрахунок розміру пайової участі керуючись, зокрема, «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону, пунктами 4.2, 6.4 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (далі - Порядок) та з урахуванням показника опосередкованої вартості спорудження житла у місті Києві, що затверджений наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України «Про затвердження показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розрахованих станом на 01 липня 2024 року)» від 31.07.2024 № 764 та що діяв на дату здійснення розрахунку, тобто станом на 15.10.2024.
Верховний Суд у постанові від 13.02.2024 у справі № 910/6226/23 розглянув касаційну скаргу ПрАТ «Київський дослідно-експериментальний завод «Вугілля» на постанову суду апеляційної інстанції від 25.09.2024 та на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі № 910/6226/23 за позовною заявою Департаменту економіки та інвестицій про стягнення безпідставно збережених коштів пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у розмірі 20 424 652 грн 95 коп. та зробив правові висновки:
«8.49. Однак, застосування позивачем при здійсненні розрахунку розміру пайової участі на підставі нормативів, які не діяли станом на момент виникнення у відповідача обов'язку на його сплату, прямо суперечить статті 5 ЦК України.
8.50. Адже, станом на момент виникнення між сторонами спірних відносин за приписами підпункту 4 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-ІХ було чітко визначено, що пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
8.55. Під час нового розгляду справи суду слід дослідити зазначені вище обставини, а також здійснити перевірку розрахунку позивача з врахуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, які були чинні станом на момент введення спірних об'єктів будівництва до експлуатації».
З урахуванням висновків наведених у постанові Верховного Суду від 03.12.2024 по справі № 910/6226/23 Департамент здійснив коригування розрахунку розміру пайової участі, зокрема, врахував «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, пункти 4.2, 6.4 Порядку та використав показник опосередкованої вартості спорудження житла у місті Києві, що був затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України» від 10.09.2021 № 230 та що діяв на момент введення об'єкта будівництва в експлуатацію, тобто станом на 29.11.2021:
Об'єкт Площа*, кв. м
Норматив**, грн.
Ставка, %
Розрахункова сума, грн
Загальна площа житлового будинку літ. «А», в т.ч.
2 100,90
Загальна площа, що підлягає сплаті
2 100,90
16 982
2
713 549,68
Всього розмір пайового внеску 713 549,68
* Інформація з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо технічної інвентаризації ТІ01:0082-4518-1605-6093
** Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 10.09.2021 № 230 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України».
Таким чином, розмір пайового внеску становить 713 549,68 грн. (без ПДВ).
Згідно з пунктом 3 Положення про Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 02.03.2023 № 6025/6066, Департамент економіки та інвестицій у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями Київського міського голови і розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
Враховуючи вище викладене, Департаментом економіки та інвестицій здійснено розрахунок на підставі наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України «Про затвердження показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розрахованих станом на 01 липня 2024 року)» від 31.07.2024 № 764 та що діяв на дату здійснення розрахунку, тобто станом на 29.11.2021.
Для розрахунку пайового внеску застосовується формула, визначена у підпункті 6.4.3 пункту 6.4 розділу VI Порядку для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями: РПУ = Sоб'єкта х Nінд х 2 %, де РПУ - розмір пайової участі об'єкта (грн); Sоб'єкта - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в п. 4.2 цього Порядку) об'єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв. м); Nінд - норматив одиниці створеної потужності для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями, який дорівнює опосередкованій вартості спорудження 1 кв. м будинків садибного типу з госпбудівлями, яка визначена Міністерством розвитку громад та територій України в установленому порядку і діє на дату здійснення розрахунку (грн/кв. м).
Тому доводи представника відповідача про необхідність застосування у розрахунку саме житлової площі об'єкту, а не загальної, - є безпідставними.
Посилання представника відповідача на абз.4 пп.2 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ як на пільгу при обрахуванні пайового внеску також не заслуговують на увагу, оскільки згідно даної норми передбачається, що пайова участь не сплачується у разі будівництва індивідуальних (садових) будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 м.кв.
Водночас, згідно даних технічної інвентаризації, загальна площа об'єкту будівництва за адресою АДРЕСА_1 , становить 2 100,90 кв.м. А норма, передбачена абз.4 пп.2 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ, застосовується у разі звільнення від сплати коштів пайової участі об'єкта будівництва, загальна площа якого не перевищує 300 кв.м.
Також суд звертає увагу, що питання нарахування та сплати пайового внеску має вирішуватись відповідно до положень нормативно-правових актів, які були чинними на момент виникнення у відповідача такого обов'язку, тобто, на момент прийняття об'єкту в експлуатацію. Отже, визнання протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033 та рішення КМР від 26.03.2020 №908/9078 означає втрату чинності таких актів з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням, що в даному випадку, з моменту набрання законної сили Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 року по справі №320/44099/23 - 17.10.2024. Дане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 02.07.2024 у справі №440/2984/21, у постанові від 16.11.2022 по справі №904/2258/20 та у постанові від 21.09.2021 у справі №910/10374/17.
Отже, оскільки об'єкт будівництва було введено в експлуатацію 2021 року, у відповідача виник обов'язок зі сплати коштів пайової участі відповідно до абз.2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-ІХ та пункту 4.1. Порядку, що були чинні на момент виникнення у відповідача такого обов'язку, а саме, на 29.11.2021.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, ст. 1212 ЦК України, суд
Позов Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в рахунок стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі (внеску) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Києва у розмірі 713 549 (сімсот тринадцять тисяч п'ятсот сорок дев'ять) гривень 68 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судовий збір у розмірі 8 562 (вісім тисяч п'ятсот шістдесят дві) гривні 60 копійок.
Повне найменування сторін:
позивач - Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 04633423);
відповідач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.В. Верещінська