Номер провадження: 22-ц/813/5747/25
Справа № 523/11687/23
Головуючий у першій інстанції Далеко К. О.
Доповідач Карташов О. Ю.
07.08.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.
за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пошали Катерина Сергіївна
на ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 08 травня 2025 року
за клопотанням ОСОБА_2 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи по цивільній справі № 523/11687/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеси про визнання батьківства,
Історія справи
З липня 2023 року в провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа № 523/11687/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеси про визнання батьківства.
Обґрунтовано позовні вимоги тим, що позивач ОСОБА_2 являється батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв'язку з тим, що у позивача на той час був паспорт громадянина СРСР, тому у ВДРАЦС при видачі свідоцтва про народження його сина, його прізвища не записали. Позивач разом із ОСОБА_4 та сином ОСОБА_3 проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, виховували сина. Дані факти підтверджуються: фотознімками; в графі батько зазначено: ОСОБА_5 ; місце реєстрації сина ОСОБА_6 , мати ОСОБА_4 та позивача, одна й та сама, шо підтверджується довідкою Об'єднання співвласників гуртожитку «Заболотного 26А» від 01.06.2023 за №14; рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 26.02.2016 року № 523/1778/16-ц; показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . Крім того, його син ОСОБА_6 , щодо якого позивач просить встановити батьківство, був мобілізований до лав Збройних Сил України. 29.12.2022 року він був визнаний безвісті відсутній. Його син був одружений з ОСОБА_1 , у них народився син ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно єдиним гарантованим шляхом встановлення його батьківства щодо сина ОСОБА_6 , є призначення судом судової медичної експертизи ДНК, про родинне споріднення між ним та онуком. Встановлення його батьківства щодо сина ОСОБА_6 необхідне для отримання майнових та немайнових прав після сина ОСОБА_6 .
10.11.2023 року позивач ОСОБА_2 подав до суду клопотання про призначення по справі експертизи ДНК, з метою повного та всебічного розгляду справи, просив: призначити у справі № 523/11687/23 судову молекулярну-генетичну експертизу, виконання якої доручити експертам ТОВ «Мама Папа». Поставити на вирішення експертизи наступне питання: чи являється ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 біологічним дідусем, тобто батьком батька ОСОБА_12 , народженого матір'ю ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 08 травня 2025 року клопотання позивача ОСОБА_2 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи по цивільній справі № 523/11687/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеси про визнання батьківства задоволено частково.
Ухвалено призначити у справі № 523/11687/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеси про визнання батьківства - судову молекулярну-генетичну експертизу, виконання якої доручити експертам Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» (65005, м. Одеса, пров. Валіховський, 4).
На вирішення експертизи поставити наступні питання:
1) чи наявне кровне споріднення між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та малолітнім ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
2) чи являється ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 біологічним дідусем ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто батьком його батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Попередити експерта про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.
Оплату за проведення експертизи, а також всі інші витрати, пов'язані з її проведенням, покласти на позивача ОСОБА_2 .
Надати для проведення експертизи матеріали цивільної справи № 504/2391/24.
Зобов'язати позивача ОСОБА_2 , а також відповідача ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на вимогу експерта з'явитися до Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» (65005, м. Одеса, пров. Валіховський, 4).
Роз'яснити сторонам про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України, зокрема, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Провадження у справі на час проведення експертизи - зупинити.
Ухвала суду вмотивована тим, що призначення по даній справі судової молекулярно-генетичної експертизи, як раз забезпечить справедливу рівновагу та баланс між інтересами сторін по даній справі, та не порушить найкращі інтереси дитини ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пошали К.С. подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, та залишити без розгляду заяву сторони позивача про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що проведення молекулярно-генетичної експертизи у справі є необґрунтованим та таким, що не призведе до затягування розгляду справи.
В скарзі акцентується увага, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є на теперішній час зниклим безвісті, і є не зрозумілим намір проводити ДНК тести з дітьми відповідача. Крім того, позивач по справі категорично заперечує факт того, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув.
Також, в скарзі звертається увага на те, що стороною позивача не надано жодного доказу ведення спільного господарства матір'ю дитини та ОСОБА_2 , не надано жодного доказу переписки, чеків на переказ грошей тощо. Щодо доданих до позовної заяви фотографій (без зазначення осіб зображених на них, часу та обставин при яких фотографії були зроблені), скаржник з посиланням на Верховний Суд зазначає, що показання свідків та спільні фотографії сторін, не можуть свідчити про факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та не можуть бути визначальними у вирішенні цього питання.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та порядок розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, про відкладення розгляду справи, про розгляд справи за їх відсутності не заявляли.
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, час знаходження справи на розгляді апеляційного суду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому її розгляді, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів визнає повідомлення осіб належним, а тому вважає можливим розглянути справу за відсутності осіб, що не з'явилися.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
12.07.2023 року ОСОБА_2 звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеси про визнання батьківства.
10.11.2023 року позивач ОСОБА_2 подав до суду клопотання про призначення по справі експертизи ДНК, з метою повного та всебічного розгляду справи, просив: призначити у справі № 523/11687/23 судову молекулярну-генетичну експертизу, виконання якої доручити експертам ТОВ «Мама Папа». Поставити на вирішення експертизи наступне питання: чи являється ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 біологічним дідусем, тобто батьком батька ОСОБА_12 , народженого матір'ю ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Предметом розгляду суду є позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання батьківства відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 09.04.2025 року, № витягу 00050562758, щодо актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №175, матір'ю зазначено ОСОБА_4 , батьком зазначено ОСОБА_5 (відомості про батька внесені за заявою матері, відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України).
Відповідно до копії Актового запису про народження №352 від 06.03.2021 року ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком зазначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю зазначено ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Підстава запису відомостей про батька спільна заява батьків про визнання батьківства.
Відповідно до копії Актового запису про шлюб №1146 від 27.08.2022 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрували шлюб 27.08.2022 року, про що видано свідоцтво серія НОМЕР_1 .
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Згідно з ст.ст. 12, 18 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказами, що відповідають критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодекс.
Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).
Враховуючи, що предметом позову, зокрема, є встановлення факту батьківства, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про доцільність призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи, оскільки для з'ясування обставин, які мають суттєве значення для справи, необхідні спеціальні знання.
Колегією суддів враховано, що особа стосовно якої встановлюється батьківство народилась 1995 року, а тому застосуванню підлягають положення ст. 53 КпШС України, якою не передбачено необхідності встановлення біологічного походження дитини від її батька.
Відповідно до частини другої статті 53 КпШС України у разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.
Разом із тим, не можна ігнорувати той факт, що у період з моменту прийняття КпШС (1969 рік) і до часу звернення із розглядуваним позовом до суду, в національній судовій практиці були запроваджені та діють підвищені стандарти захисту прав і свобод людини.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).
У справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsud v. Malta, заява № 62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) ЄСПЛ повторив, що ДНК-тест - це науковий метод, наявний (у той час - на початку 2000-х і донині) для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.
Таким чином, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства.
Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Твердження скаржника на те, що є не зрозуміли намір проводити тест ДНК з дітьми відповідача, оскільки ОСОБА_3 12.01.1995 року є зниклим безвісті, колегією суддів не приймаються до увага, оскільки необхідність у проведенні експертизи з іншими особами, які перебували в кровному спорідненні з особою яка зникла безвісті або визнана померлим, для встановлення спорідненості з ним, у разі відсутності його генетичного матеріалу, але є живими близькі родичі, знаходить своє підтвердження у практиці Європейського суду.
Твердження, що позивач категорично заперечує факт, що ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув, не може бути підставою для скасування ухвали про призначення молекулярно-генетичної експертизи.
Щодо доводу про ненадання до позовної заяви жодного доказу ведення спільного господарства з матір'ю дитини, а надані фотографії не можуть свідчити про факт спільного проживання при перегляді ухвали про призначення експертизи не мають значення, і оцінка зазначеним доказам буде надана судом першої інстанції під час розгляду по суті.
Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів, незгоди з висновками суду першої інстанції та відхиляються апеляційним судом.
Оскаржувана ухвала суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи і підстав в межах доводів апеляційної скарги для її скасування не вбачається.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пошали Катерина Сергіївна, залишити без задоволення.
Ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 08 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді В.А. Коновалова
Ю.П. Лозко