Справа № 454/4574/24 Головуючий у 1 інстанції: Веремчук О. А.
Провадження № 33/811/1131/25 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
11 серпня 2025 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Бордюка М.Й. на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 07 липня 2025 року,
встановив:
постановоюСокальського районного суду Львівської області від 07 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60коп
Відповідно до постанови, 09.12.2024 року о 15.20год. в с.Бутини по вул. Садова, 43 Шептицького району Львівської області в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "ВАЗ 2103" д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'янінні відмовився.
Не погоджуючись із оскаржуваною постановою представник ОСОБА_1 адвокат Бордюк М.Й. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Сокальського районного суду Львівської області від 07 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП скасувати та закрити провадження у справі.
В обґрунтування поважності пропуску причин строку на апеляційне оскарження покликається на те, що копію оскаржуваної постанови отримав 07 липня 2025 року, що підтверджується розпискою, яка міститься у матеріалах справи.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм процесуального права, а викладені у ній висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та наявним доказам.
Наголошує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, а проходив такий огляд.
Заявляє, що на відеозаписі з фіксацією огляду ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу не зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чи з його результатами, відтак передбачених ч.3 ст. 266 КУпАП підстав для проходження огляду в медичному закладі не було.
Звертає увагу на те, що мали місце порушення нормативних актів, зокрема акт огляду на стан алкогольного сп'яніння водієві не вручався, відеозапис події не є безперервним.
Зазначає, що суд першої інстанції проігнорував клопотання адвоката про відкладення у зв'язку із зайнятістю у Львівському апеляційному судді за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу, що є суттєвим порушенням прав ОСОБА_1 .
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Бордюк М.Й. не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та дату розгляду апеляційної скарги, про причини неявки апеляційний суд не повідомили, тому суд, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, вважає можливим провести розгляд апеляційної скарги у їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити.
Поважність причин пропуску скаржником строку на подачу апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому цей строк необхідно поновити.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 52 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп'яніння.
Пунктом 2.5 ПДР покладено на водіїв обов'язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відтак, відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №192427; акту огляду на стан алкогольного сп'яніння; направлення водія на огляд стану сп'яніння в медичний заклад; рапорт від 09.12.2024 року; довідка; копія постанови від 09.12.2024 року серія ЕНА №3633328; відеозапис.
Наявний в матеріалах справи відеозапис події містить достовірні дані про дії порушника та поліцейських на момент зупинки транспортного засобу, має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст. 251 КУпАП.
Так, із оглянутого апеляційним судом відеозапису із нагрудних камер поліцейських, вбачається факт відмови ОСОБА_1 на законну вимогу працівника поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Факт відмови водія від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння підтверджено рапортом поліцейського, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в НКП «Сокальська МЛ». Такі дії утворюють склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.
Щодо апеляційний доводів про неналежність відеозапису події як доказу, у зв'язку із фрагментарністю такого відеозапису, то апеляційний суд наголошує, що на оглянутому апеляційним судом відеозаписі з камер спостереження працівників поліції зафіксовані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню у справах про адміністративні правопорушення, а тому доводи захисника про те, що відеозапис є небезперервним, як на підставу скасування постанови суду першої інстанції є необґрунтованими.
Щодо апеляційних тверджень про розгляд справи у відсутність захисника, то із оскаржуваної постанови вбачається, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні 07 липня 2025 року і заперечень про розгляд справи у відсутність свого представника не подавав.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують вини ОСОБА_1 у вчинененні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі.
На переконання апеляційного суду, фактичні обставини справи суддею першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена повністю.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 підставно, з урахуванням вимог ст.ст. 33, 36 КУпАП та, відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, є безальтернативним.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
поновити строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бордюка Михайла Йосиповича - залишити без задоволення.
Постанову Сокальського районного суду Львівської області від 07 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА - МИКИЧ