Рішення від 05.08.2025 по справі 686/1484/25

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 686/1484/25

Провадження № 2/670/110/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

05 серпня 2025 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Голуба О.Є.

за участю секретаря судового засідання Сікорської В.О.

представник позивача - не з'явилася

представника відповідача - Солошенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позовних вимог.

11.02.2025 відповідно до ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.01.2025 до Віньковецького районного суду Хмельницької області передано справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 3262990 від 07.11.2022 у розмірі 67 302,00 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.11.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» було укладений кредитний договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3262990, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 10000,00 грн, а відповідач зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

Згідно п. 1.1. договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3262990, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через вебсайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІТС товариства.

Згідно п. 9.7.1 договору №3262990 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07.11.2022 року, цей договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного з боку товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на Договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання (за зразком, попередньо узгодженим сторонами), в Особистий кабінет клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в ІТС Товариства/зазначений в договорі. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього додаткового договору створює підпис клієнта на додатковому договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов договору.

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Згідно з п. 1.4, 1.4.1 кредитного договору нарахування процентів здійснюється за стандартною або зниженою процентною ставкою. Відповідно до положень договору, якщо клієнт до визначеної у кредитному договорі дати, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник Програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору, однак позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість.

Крім цього, між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено ряд Додаткових договорів до Договору №3262990 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07.11.2022.

13.09.2023 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ « Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № ККЛУ-13092023, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно й до відповідача.

Станом на 16.01.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором №3262990 від 07.11.2022 становить 67 302,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 10 000,00 грн та заборгованості за відсотками 57 302,00 грн.

Рух справи в суді та позиція сторін.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2025 для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Голуба О.Є.

Ухвалою суду від 14.02.2025 відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 12.03.2025 о 14 год 00 хв. Цією ж ухвалою надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

25.02.2025 до суду в електронній формі через «Електронний кабінет» надійшло клопотання представника позивача Дудченко Катерини Віталіївни про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять задовольнити.

03.03.2025 до суду в електронній формі через «Електронний кабінет» надійшла заява адвоката Солошенко Сергія Васильовича про вступ у справу як представника відповідача.

10.03.2025 до суду в електронній формі через «Електронний кабінет» надійшло клопотання адвоката Солошенко Сергія Васильовича про відкладення розгляду справи на іншу дату для можливості ознайомитися з матеріалами справи.

12.03.2025 розгляд справи за клопотанням представника відповідача відкладено на 08.04.2025 об 11 год 00 хв.

14.03.2025 до суду в електронній формі через «Електронний кабінет» надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача адвоката Солошенко С.В., в якому він просить поновити процесуальний строк для подачі відзиву та долучити вказаний відзив до матеріалів справи та врахувати наведені заперечення і аргументи при ухваленні судового рішення, просить відмовити ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що матеріали справи не містять доказів того, що саме позивач будь-яким способом застосував ідентифікатор електронного підпису, так і факту отримання саме відповідачем цього одноразового ідентифікатора, а також у справі відсутні докази реєстрації саме позивача у інформаційно-телекомунікаційній системі. Наголошував, що кожен, хто міг заволодіти персональними даними, може безвідповідально взяти у ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» кредитні кошти. Проте відповідно до законодавства та стандартів у сфері фінансових послуг, кредитодавець має обов'язок перевіряти достовірність інформації про клієнта, зокрема його персональних даних. Також звертав увагу суду на те, що кредитний договір містить номери мобільного телефону, а також адресу електронної пошти які ніколи не належали відповідачці і вона ними ніколи не користувалася, що свідчить про не проходження позичальником повної ідентифікації, що є обов'язковою для укладення кредитного договору. Позивачем не надано будь-яких належних і допустимих доказів, використання і приналежності зазначених номерів мобільних телефонів та адреси електронної пошти відповідачці. Вказував, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не надало докази, що підтверджують факт перерахування коштів на особистий рахунок відповідача.

Також 14.03.2025 до суду в електронній формі через «Електронний кабінет» надійшли клопотання від представника відповідача про витребування доказів у справі.

Ухвалою суду від 08.04.2025 клопотання представника відповідача про продовження пропущеного процесуального строку для подання відзиву та долучення вказаного відзиву до матеріалів справи задоволено.

Ухвалою суду від 08.04.2025 здійснено перехід від розгляду в порядку спрощеного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначено підготовче судове засідання. Щодо клопотань представника відповідача про витребування доказів у ПрАТ «КИЇВСТАР», сектора поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області та витребування оригіналу електронного доказу зазначено, що дані клопотання будуть вирішуватися судом у підготовчому судовому засіданні.

24.04.2025 в електронній формі через «Електронний кабінет» до суду надійшли клопотання представника відповідача про долучення доказів до матеріалів справи та витребування доказів. Водночас клопотання про витребування доказів від 14.03.2025 представник відповідача просив залишити без розгляду.

Ухвалою суду від 29.04.2025 підготовче засідання відкладено за клопотанням представника відповідача, через зайнятість в процесуальних діях в межах кримінального провадження, які також призначено на 29.04.2025.

26.05.2025 в електронній формі через «Електронний суд» від представника відповідача Солошенко С.В. надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою суду від 27.05.2025 підготовче засідання відкладено за клопотанням представника відповідача, у зв'язку із перебуванням в службовому відрядженні.

Ухвалою суду від 05.06.2025 за клопотанням представника відповідача підготовче засідання відкладено та продовжено строк підготовчого провадження у справі.

25.06.2025 за клопотанням представника відповідача підготовче засідання відкладено на 07.07.2025.

Ухвалою суду від 07.07.2025 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті, призначено судове засідання на 31.07.2025 о 15 год 00 хв.

31.07.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 05.08.2025.

Представник позивача Дудченко К.В. в судове засідання 05.08.2025 не з'явилася, однак в матеріалах справи наявне клопотання від 04.06.2025 подане в електронній формі через «Електронний кабінет» про підтримання позовних вимог та розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити. Також в клопотанні зазначає, що твердження представника відповідача про те, що персональними та ідентифікаційними даними відповідача заволоділи треті особи не підтверджено жодними належними та допустимими доказами. Посилання на відомості у кримінальному провадженні щодо можливих неправомірних дій відносно відповідача не знайшли свого документального підтвердження. Сам по собі факт внесення в ЄРДР відомостей за заявою відповідача не є беззаперечним доказом доведення вчинення відносно відповідача неправомірних дій щодо укладення оспорюваних договорів, та не може слугувати підставою для визнання договорів недійсними.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача Солошенко С.В. в судовому засіданні 05.08.2025, зазначив, що договір відповідач не підписувала і кредитні зобов'язання на себе не брала. Сам кредитний договір з додатками до нього не містить підписів сторін. Відсутні належні докази перерахування коштів на рахунок відповідачки, який вона не відкривала. Зазначав, що на розгляді у Шевченківському районного суді м. Чернівців перебуває кримінальне провадження № 12023262020000634 від 21.02.2023 і ним подано заяву про визнання відповідачки як потерпілої особи від шахрайський дій. Станом на день розгляду справи таку заяву не розглянуто, ОСОБА_1 потерпілою особою у даному кримінальному провадженні не визнано. Наголошував, що в змісті договору зазначені номера телефонів та адреси електронної пошти, якими відповідач ніколи не користувалася та які їй ніколи не належали.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов таких висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 07.11.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3262990. Відповідно до умов договору сума кредиту (загальний розмір) складає 10000,00 гривень; строк кредиту 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів; стандартна процентна ставка - 1,99 % в день; знижена процентна ставка - 0,01 % в день (а.с.20-37).

Вказаний договір підписаний відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» в електронній формі із застосуванням верифікації та наданням своїх персональних даних та шляхом введення одноразового ідентифікатора Н031, що підтверджується довідкою про ідентифікацію клієнта (а.с.68-69).

Згідно з п. 1.1. договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3262990, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через вебсайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до вебсайту/ІТС Товариства.

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Згідно п. 9.7.1 Договору №3262990 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07.11.2022, цей договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного з боку Товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на Договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання (за зразком, попередньо узгодженим Сторонами), в Особистий кабінет Клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Додаткового договору створює підпис Клієнта на Додатковому договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов Договору.

Згідно з п. 1.4, 1.4.1 кредитного договору нарахування процентів здійснюється за стандартною або зниженою процентною ставкою. Відповідно до положень Договору, якщо Клієнт до визначеної у кредитному договорі дати, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Відповідно до Додатку 1 до кредитного договору № 3262990 від 07.11.2022 ОСОБА_1 погодила та підписала Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до умов якої реальна річна ставка складає 6961,93%, загальна вартість кредиту - 75700,00 грн (а.с.38).

Перерахування відповідачу кредитних коштів у сумі 10000,00 грн на картку підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 04.03.2024 відповідно до якої 07.11.2022 було перераховано 10000,00 грн на реквізити карткового рахунку НОМЕР_1 , номер транзакції НОМЕР_2 (а.с. 55).

Між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 неодноразово укладалися додаткові договори прощення (анулювання) боргу, зокрема, від 28.06.2023 (а.с.39-40), від 04.07.2023 (а.с.41-42), від 11.07.2023 (а.с.43-44), від 18.07.2023 (а.с.45-46), від 26.07.2023 (а.с.47-48).

Так, згідно з додатковим договором прощення (анулювання) боргу від 26.07.2023 відповідач зобов'язався погасити заборгованість за договором у сумі 5000,00 грн у термін до 01.08.2023 (п. 2 додаткового договору), а первісний кредитор - звільнити відповідача від обов'язку сплатити решту частини основного боргу за договором у сумі 5000,00 грн (п. 3 додаткового договору). Усі зобов'язання припиняються у випадку виконання відповідачем умов, визначених у п. 2 додаткового договору (а.с.47-48).

Однак відповідачем не надано доказів сплати заборгованості за договором у сумах та термінах передбачених додатковими договорами.

Підтвердженням добровільного укладення ОСОБА_1 кредитного договору є анкета-опитувальника клієнта-фізичної особи, в якій зазначені особисті дані відповідача (а.с.53-54).

Крім того з паспорту споживчого кредиту як суд встановив, що позичальник (відповідач) ОСОБА_1 погодила наступні умови кредитування: сума кредиту: 10000,00 грн; строк кредитування: 360 днів; процентна ставка - фіксована 1,99 % в день (а.с.49-52).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Лінеура Україна» заборгованість відповідача станом 13.09.2023 складала 67312,00 грн, з яких: основний борг - 10000,00 грн, проценти за період з 07.11.2022 по 13.09.2023 (311 днів) - 57312,00 грн (а.с.56-66).

13.09.2023 ТОВ « Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № ККЛУ-13092023, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно й до відповідачки за кредитним договором № 3262990 від 07.11.2022 (а.с.70-77), що підтверджується також витягом з реєстру боржників (а.с.78), актом приймання-передачі реєстру боржників від 13.09.2023 до договору факторингу № ККЛУ-13092023 (а.с.79), платіжною інструкцією АТ «Райффайзен Банк» № 72659 від 13.09.2023 (а.с.80).

Згідно з витягом з реєстру боржників до вказаного договору факторингу до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3262990 від 07.11.2022 у загальному розмірі 67302,00 грн, з яких залишок за тілом кредиту - 10000,00, за відсотками - 57302,00 грн (а.с.78).

27.12.2024 на адресу ОСОБА_1 ТОВ «ФК «Кредит Капітал» було направлено досудову вимогу про погашення боргу (а.с.81).

Отже, наведеними вище належними доказами підтверджено укладення кредитного договору та переказ коштів ТОВ «Кредит-Капітал» на рахунок ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 10000,00 грн, а спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальницею взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Застосоване судом законодавство.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).

Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, суд зазначає, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду № 524/5556/19 від 12.01.2021 року, № 732/670/19 від 09.09.2020 року, № 404/502/18 від 23.03.2020 року, № 127/33824/19 від 07.10.2020 року, № 561/77/19 від 16.12.2020 року.

У ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 536 ЦК України, встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (надалі Закон).

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Мотиви прийняття рішення судом та висновки суду.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.

Отже, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

За загальними правилами доказування, визначеними ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що частинами 1 і 2 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Дослідивши наявні у матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, який не спростовано доводами представника відповідача, що кредитний договір від 07.11.2022 №3262990 було укладено та підписано сторонами в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто, належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами кредитного договору.

Як вбачається з анкети-опитувальника клієнта-фізичної особи, яка містить всі ідентифікуючі дані щодо позичальника, 07.11.2022 ОСОБА_1 у встановленому порядку оформила заявку для отримання позики шляхом заповнення всіх полів заявки та підписала її одноразовим ідентифікатором, тим самим підтвердивши достовірність наданої інформації.

Крім того, слід наголосити, що сторона відповідача не заперечує, що відомості, вказані в договорі, зокрема: ПІБ, РНОКПП, паспортні дані, є коректними. Суду не надано належних, достатніх та допустимих доказів, що наведені персональні дані ОСОБА_1 були використані для укладення договору від її імені.

Щодо долученого до матеріалів справи листа ПрАТ «Київстар» з якого вбачається, що телефонний номер НОМЕР_3 деактивований та в мережі ПрАТ «Київстар» не обслуговується, до моменту деактивації електронні комунікаційні послуги по номеру надавались на умовах передплаченої форми обслуговування, знеособлено, без укладання договору в письмовій формі.

Суд звертає увагу, що дана обставина не може бути належним та достатнім доказом, на підтвердження позиції сторони відповідача, що даний номер не належав відповідачу і те, що вона ним не користувалася під час отримання кредитних коштів, як і те, що він належав будь-якій іншій особі.

Отже, без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Суд звертає увагу, що при укладенні договору про споживчий кредит від 07.11.2022 № 3262990 та в подальшому додаткових угод до кредитного договору відповідачем було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Доводи представника відповідача, що позивачем не надано докази на підтвердження перерахування коштів на рахунок відповідача, відкритий в банку, відхиляються судом як неспроможні, з огляду на те, що судом в результаті повного та всебічного дослідження наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що фінансовою установою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на виконання договору на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 здійснено перерахування коштів в сумі 10000,00 грн, що відповідає сумі кредиту, отриманого відповідачем ОСОБА_1 на реквізити карткового рахунку НОМЕР_1 , номер транзакції НОМЕР_2 .

Наведені обставини підтверджуються у сукупності також випискою АТ «Універсал Банк» про рух коштів за особовим рахунком ОСОБА_1 по картці № НОМЕР_4 за період з 07.11.2022 по 16.11.2022 з якої вбачається успішне зарахування на рахунок відповідачки 07.11.2022 коштів в сумі 10000,00 грн.

Підписавши вказаний договір, відповідач посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, ними погоджено усі істотні умови договору, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами.

Таким чином, відповідач зобов'язалася здійснювати оплату послуг згідно тарифів позивача у строки, передбачені вказаними умовами.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримала кредитні кошти в сумі 10000,00 грн строком на 360 днів, зі сплатою відсотків, однак порушила свої зобов'язання за кредитним договором, не повернула суму кредиту та не сплатила відсотки, передбачені умовами договору.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20) від 12.01.2021 року: «електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Як вказано у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) тлумачення ст. 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З урахуванням принципу тлумачення «favor contractus» (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі №607/11746/17 (провадження № 61-18730св20).

Суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачем оспорювався чи визнавався недійсними.

Водночас надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідачки 27.12.2024 вих. №23052112 було направлено письмову претензію про погашення кредитної заборгованості, однак остання ніяк не відреагувала, заборгованість за кредитним договором не сплатила.

У свою чергу відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги у цілому.

Посилання представника відповідача під час розгляду справи, що кредитний договір відповідач не підписувала і не брала кредитні зобов'язання на себе, не відкривала рахунок на своє ім'я, оскільки невстановлена особа заволоділа її персональними даними, не спростовують укладення договору, враховуючи таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні є обов'язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Сторона відповідача стверджує про те, що персональними та ідентифікаційними даними ОСОБА_1 заволоділи треті особи у зв'язку з чим відповідачем подано заяву про злочин вчинений щодо відповідача.

Однак, саме по собі, звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення не може підтверджувати шахрайські дії щодо відповідача ОСОБА_1 . А також сам по собі факт внесення в ЄРДР відомостей за заявою адвоката Солошенко С.В. в інтересах ОСОБА_1 не може вважатись підтвердженням фактів, наведених в такому зверненні (заяві про злочин). Внесення відомостей до ЄРДР не може ні підтвердити, ні спростувати обставини, на які посилається представник відповідача. Отже, твердження представника відповідача про те, що відносно відповідача у даній справі було вчинено кримінальне правопорушення під час розгляду даної справи є лише припущеннями та не є беззаперечним доказом доведеності вчинення відносно відповідача неправомірних дій щодо укладення кредитного договору.

Водночас про направлення обвинувального акта до суду у справі за зверненням представника відповідача до правоохоронних органів та судовий розгляд даного кримінального провадження за звернення представника відповідача не підтверджено жодним належними та допустимими доказами.

В аспекті вирішення питання щодо об'єктивної неможливості вирішення цивільної справи до вирішення іншої кримінальної справи слід виходити з того, що саме вирок суду в кримінальному провадженні або ухвала суду про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (мають преюдиційне значення).

Інше тлумачення зазначеної норми може призвести до невиправданого затягування строків розгляду цивільної справи, неможливості ефективного захисту прав людини, за яким вона звернулася до суду, та порушення принципу правової визначеності.

На момент розгляду справи та ухвалення судового рішення 05.08.2025 суду не надано належних доказів, що відповідач ОСОБА_1 визнана потерпілою особою у кримінальному провадженні у вчиненні щодо неї шахрайських дій.

На даний час вирок суду, яким встановлено вину іншої особи у оформленні кредитного договору на підставі підроблених документів, отримання та використання коштів за кредитним договором, укладеним ОСОБА_1 з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», у матеріалах справи також відсутній.

При ухвалені рішення суд враховує та звертає увагу сторін на позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Таким чином, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, та те, що відповідач отриманий кредит не повернула, будь-яких доказів повернення коштів суду не надано, суд дійшов висновку, що вимоги позову в частині стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Каптал» за кредитним договором № 3262990 від 07.11.2022 в сумі 67302,00 грн, яка складається з 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 57302,00 грн -заборгованість за відсотками, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішення питання щодо судових витрат у справі.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За змістом ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява ТОВ «Кредит-Капітал» була подана до суду у електронному вигляді з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», позивачем сплачено судовий збір із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією АТ «Райффайзен Банк» № 915 від 10.01.2025 (а.с.90).

На підставі наведеного та керуючись ст. 205, 207, 516, 525-527, 530, 626-629, 638-639, 1048-1049, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, ст. 2, 4, 12, 13, 76, 80-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 353-354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 3262990 від 07.11.2022 у розмірі 67 302,00 грн (шістдесят сім тисяч триста дві гривні 00 копійок).

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ідентифікаційний код юридичної особи 35234236, адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1 корпус 28, 3 поверх.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 15.08.2025.

Суддя О.Є. Голуб

Попередній документ
129560921
Наступний документ
129560923
Інформація про рішення:
№ рішення: 129560922
№ справи: 686/1484/25
Дата рішення: 05.08.2025
Дата публікації: 18.08.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Віньковецький районний суд Хмельницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (05.08.2025)
Дата надходження: 11.02.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
12.03.2025 14:00 Віньковецький районний суд Хмельницької області
08.04.2025 11:00 Віньковецький районний суд Хмельницької області
29.04.2025 13:00 Віньковецький районний суд Хмельницької області
27.05.2025 14:00 Віньковецький районний суд Хмельницької області
05.06.2025 14:30 Віньковецький районний суд Хмельницької області
25.06.2025 15:00 Віньковецький районний суд Хмельницької області
07.07.2025 15:00 Віньковецький районний суд Хмельницької області
31.07.2025 15:00 Віньковецький районний суд Хмельницької області
05.08.2025 13:30 Віньковецький районний суд Хмельницької області