Справа № 711/5774/25
Номер провадження 3/711/1639/25
12 серпня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участі особи, яка притягується до відповідальності - ОСОБА_1 , адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ВАВ № 206387 від 19.06.2025), про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 19 червня 2025 року, близько 00:20 години, за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння у виді запаху алкоголю з порожнини рота, вчинив стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме: висловлювався нецензурною лайкою, завдавав ляпаси в область ноги, стусани, штовхання, чим завдав фізичного та психологічного болю.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні 12.08.2025 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, заперечував факт вчинення домашнього насильства щодо своєї співмешканки ОСОБА_2 . Зазначив, що між ними на ґрунті особистих відносин виникло непорозуміння. При цьому обоє після вживання пива перебували в стані алкогольного сп'яніння. В результаті особистих непорозумінь між ними відбулась розмова на підвищених тонах. За словами ОСОБА_1 , він лише двічі підвищив голос на ОСОБА_2 і грубо до неї озвався, після чого вона з незрозумілих причин злякалася та викликала поліцію. ОСОБА_1 також зазначив, що йому невідомо, що саме ОСОБА_2 написала у своїй заяві. Він стверджував, що не ображав її нецензурною лексикою, не шарпав за одяг, не штовхав і не завдавав тілесних ушкоджень. За його словами, жодної словесної перепалки між ними не було. Згодом, вже після примирення з ОСОБА_2 він поцікавився у неї, чому вона викликала поліцію, на що вона відповіла, що сама не розуміє своїх дій, оскільки була в стані сп'яніння і не усвідомлювала, що робить. Також, як зазначив ОСОБА_1 , поліцейським Козленко Є. С. не демонструвала жодних тілесних ушкоджень, адже фактично їх не мала. ОСОБА_1 підкреслив, що сварка відбувалась без зайвого шуму, сусіди на них не скаржились. Станом на час розгляду справи він підтримує з ОСОБА_2 сімейні стосунки, конфлікт між ними вичерпано, вони примирились. Наголошував, що жодного насильства - ні фізичного, ні психічного, він до ОСОБА_2 не застосовував. Її поведінку у присутності поліцейських назвав грою і пояснив бажанням виправдатися за виклик поліції.
Також в судове засідання 22.07.2025 з'явилася потерпіла ОСОБА_2 , яка пояснила, що із співмешканцем ОСОБА_1 вони примирилися, претензій будь-якого характеру до нього вона не має. Пояснила, що 19.06.2025 між нею та ОСОБА_1 виникла сімейна сварка. Обоє перебували в стані алкогольного сп'яніння. Причиною конфлікту стали незначні побутові непорозуміння. ОСОБА_2 зазначила, що конфлікт не мав характеру домашнього насильства - це була звичайна словесна сварка. Вона викликала поліцію, керуючись емоціями, і згодом усвідомила, що її дії були надмірними. Також потерпіла пояснила, що ОСОБА_1 справді міг емоційно сказати їй щось на кшталт: «Збирайся і йди», однак ці слова були вимовлені в запалі й не супроводжувалися реальними діями, у дійсності він не мав наміру її виганяти з житла. Жодних ознак фізичного впливу, як то синців чи інших слідів, вона не має, фізичного болю ОСОБА_1 їй не завдавав.
На підтвердження своїх пояснень ОСОБА_2 подала до суду заяву про закриття справи щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю ознак домашнього насильства, оскільки між ними відбулася сімейна сварка, що не супроводжувалася фізичним або психологічним насильством.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілу ОСОБА_2 , дослідивши письмові матеріали справи та відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, приходжу до наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Під фізичним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції Закону України № 3733-IX від 22.05.2024) передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого
Об'єктивна сторона ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП полягає саме в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру і передбачає наслідки насильства у вигляді безпосереднього фактичного заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, для констатації наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення необхідно встановити чи вчинено ним будь-які діяння (дію або бездіяльність) фізичного, психологічного чи економічного характеру, і чи завдали ці діяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 206387 від 19.06.2025 додано: копію форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 19.06.2025, відповідно до якої поліцейським визначено високий рівень небезпеки для потерпілої особи; копією термінового заборонного припису серії АА № 172411 щодо ОСОБА_1 від 19.06.2025 із встановленою забороною контактування з постраждалою особою у будь-який спосіб; письмове пояснення ОСОБА_2 від 19.06.2025, в якому нею зазначено, що її співмешканець ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, виражався до неї нецензурною лайкою, а коли вона лягла спати, почав завдавати ляпаси в область ноги та штовхати; рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 1 УПП в Черкаській області ДПП сержанта поліції Ю. Моложавої від 19.06.2025, відповідно до якого по прибуттю на місце виклику працівники поліції виявили заявницю ОСОБА_2 , яка повідомила, що між нею та її співмешканцем ОСОБА_1 , що мав ознаки алкогольного сп'яніння, виник словесний конфлікт, в результаті якого останній вчинив стосовно заявниці домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме: висловлювався в її бік нецензурною лайкою, шарпав за одяг та здійснив ляпаси в область ноги; відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, на якому ОСОБА_2 повідомляє про вчинення щодо неї домашнього насильства психологічного та фізичного характеру її співмешканцем ОСОБА_1 .
Разом з тим, як вбачається з відеозапису з нагрудних камер працівників поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обоє мають ознаки стану алкогольного сп'яніння, що виражається у порушенні мови та поведінці, що не відповідає обстановці. При цьому, під час відеофіксації ОСОБА_1 неодноразово запитував у ОСОБА_2 навіщо вона розігрує роль жертви, викликала поліцію за відсутності будь-яких для цього підстав, та озвучував особисті причини непорозуміння між ними. Будь-яких слідів застосування до неї фізичної сили ОСОБА_2 поліцейським не демонструвала.
Також, суд бере до уваги надані безпосередньо в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , аналіз яких вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 ознак вчинення саме домашнього насильства в розумінні ч. 1 ст. 173-2 ч.1 КУпАП.
Рапортполіцейського взводу № 1 роти № 1 УПП в Черкаській області ДПП сержанта поліції Ю. Моложавої від 19.06.2025 також містить відомості про словесний конфліктміж ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що останні фактично підтвердили в судовому засіданні, спростовуючи факт домашнього насильства.
При з'ясуванні обставин вчинення правопорушення та встановленні наявності або відсутності в діях особи ознак фізичного чи психічного домашнього насильства, важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Сварку можна визначити як суперечку, емоційно неконтрольоване негативне спілкування, предметом якого найчастіше є неузгодження щодо дрібних побутових питань, яке полягає у доведенні кожною стороною власної правоти, із вживанням сторонами взаємних образ та звинувачень.
Конфліктом є особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже наявна одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
З наявних у справі доказів неможливо встановити чи має конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 систематичний характер. Натомість як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснювали, що така ситуація, яка призвела до виклику поліції, між ними відбулася вперше, постійних конфліктів чи непорозумінь між ними немає.
При цьому, до матеріалів не долучено будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 дійсно вчиняв будь-які дії фізичного чи психологічного характеру, пов'язані з домашнім насильством щодо ОСОБА_2 , оскільки відповідно до пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , наданих в судовому засіданні, між ними виник словесний конфлікт на ґрунті нещодавнього вживання алкоголю, під час якого вони не вживали нецензурної лексики та не застосовували жодних проявів насильства одне до одного.
Насильство в сім'ї у розумінні статті 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки потребує доведення наявності не тільки певного діяння, але й спричинення шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Однак до протоколу не додано будь-яких доказів отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, відомості про її звернення до медичного закладу з цього приводу відсутні.
Отже, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний єдиним і належним доказом в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, що притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви у суду.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч. 1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
З аналізу статей 9, 33, 245, 252 КУпАП вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
За таких обставин, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їхній сукупності, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, через відсутність об'єктивної сторони правопорушення.
Враховуючи, що відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суддя вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.173-2 ч.1, 247, 254, 256, 279, 283 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАПу зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ю. А. Остапенко