Справа № 489/4677/25
Номер провадження 2-а/489/124/25
Рішення
Іменем України
15 серпня 2025 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі судді Кокорєва Вячеслава Валентиновича, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі-позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 або відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі
встановив
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 10.06.2025 було винесено Постанову №374 у справі про адміністративне право порушення», якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. З вказаною постановою не згоден, з таких підстав. Позивач є особою з інвалідністю 3 групи з дитинства. Згідно зі статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців. Під час розгляду справи не було повно та всебічно з'ясовано всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, у постанові зазначено, що «Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення (ст. 34 КУпАП) з'ясовані не встановлено». Це не відповідає дійсності, оскільки наявність інвалідності є пом'якшуючою обставиною відповідно. Відповідачем не було надано достатніх доказів того, що держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не мав можливості отримати персональні дані позивачем шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, що передбачено Приміткою до ст. 210 КУпАП. Незважаючи на формальну відмітку у Протоколі №200 від 10.06.2025 про роз'яснення позивачу змісту статті 63 Конституції України та прав, передбачених статтею 268 КУпАП, а також наявність його підпису, фактично його права не були роз'яснені належним чином і він не мав реальної можливості ними скористатися. Його підпис під цим роз'ясненням не відображає повного усвідомлення ним своїх прав, обов'язків службової особи ІНФОРМАЦІЯ_3 і реальної можливості їх реалізації. Також вказує на невідповідність суб'єкта, що склав протокол, виніс постанову, вимогам законодавства.
З цих підстав просив суд визнати неправомірним індивідуальний акт і скасувати складену ІНФОРМАЦІЯ_4 постанову тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_2 №374 від «10» червня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за ч. З ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
10.06.2025 молодшим сержантом ОСОБА_3 було складено протокол №200 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним. Також встановлено, що ОСОБА_1 станом на 10.05.2025 не уточнив свої облікові дані, а дані номеру засобу зв'язку, адресу проживання, адресу електронної пошти. В поясненнях до протоколу позивач вказав, що дані він не оновив, бо вважав, що інвалідам не потрібно. Проте розгляду справи, 10.06.2025 відносно нього не заперечує.
10.06.2025 підполковником ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 була винесена постанова №374 у справі про адміністративне правопорушення. Згідно з цією постановою за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку і ІНФОРМАЦІЯ_6 з 18.02.2008, однак, відповідно до інформації АІТС ЄДРПВР "Оберіг", військовозобов'язаний ОСОБА_1 у встановлений законодавством строк жодним із передбачених способів не уточнив свої персональні дані, а саме дані номеру засобу зв'язку, адресу проживання, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти). Таким чином, ОСОБА_1 , проігнорувавши виконання обов'язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, жодним із визначених із визначених способів уточнення своїх персональних даних у строк до 16.07.2024 не скористався, чим порушив законодавством про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Жодна з баз даних не містить інформації про фактичне місце проживання військовозобов'язаного, номери його засобів зв'язку, а також адреси електронної пошти та інші персональні дані. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 17000 грн.
Позивачем надано копію посвідчення серії НОМЕР_1 , відповідно до якого є інвалідом 3 групи з дитинства.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022, оголошується та проводить загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували 10.06.2025, тобто станом на дати винесення оскаржуваної постанови).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч.2 ст. 235 КУпАП).
Згідно з ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу,стосовно якої розглядається справа(прізвище,ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Приписами статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024.
Абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Встановлено, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 з 18.02.2008, тобто в силу вище зазначених положень Закону є таким, що зобов'язаний був уточнити свої дані. Факт не оновлення даних позивачем не заперечувався, більше того, в поясненнях до протоколу позивач самостійно вказав, що не оновив, оскільки вважав, що не потрібно це робити. Посилання ОСОБА_1 на незнання ним його обов'язку оновити свої дані, суд критично оцінює, оскільки законодавець встановив імперативний обов'язок всіх військовозобов'язаних оновити свої дані у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 у три можливі варіанти або шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Суд зазначає, що позивач міг скористатися будь-яким з перелічених варіантів оновлення своїх даних, в тому числі за допомогою застосунку "Резерв+", про те цього у встановлений Законом строк не зробив.
Щодо твердження позивача про те, що він не є військовозобов'язаним, то суд вказує, що положення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачають, що військовозобов'язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю можуть скористатися своїм правом відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Тому на таких осіб поширюється обов'язок оновити свої дані, відповідно до Закону.
Також позивач зазначив, що відповідачем не було надано достатніх доказів того, що держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не мав можливості отримати його персональні дані.
За приписами примітки до статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
У ч. 5 ст. 5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З спірної постанови слідує, що ОСОБА_4 було досліджено вказану обставину та встановлено, що в даному випадку примітка до статті 210 КУпАП не може бути застосовано, оскільки з таких баз даних не можливо встановити фактичне місце проживання особи, номери його засобів зв'язку, адреси електронної пошти та інші персональні дані.
Суд погоджується з таким висновком тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 та зазначає, що чинне законодавство зобов'язує саме військовозобов'язаного вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений законом строк.
Позивач, з-поміж іншого, вказує, що йому не було роз'яснено належним чином його права при винесені протоколу у справі про адміністративне правопорушення та він не мав достатньо часу для підготовки до розгляду справи. Суд критично відноситься до такого твердження та зазначає, що протокол №200 у справі про адміністративне правопорушення містить положення про роз'яснення позивачу його прав та обов'язків, що засвідчено власноручним підписом ОСОБА_1 . Більш того, останній в поясненнях до протоколу погодився з датою розгляду справи про адміністративне правопорушення саме 10.06.2025, без жодних зауважень чи клопотань.
В позові, як на одну з підстав для його задоволення, ОСОБА_1 вказав, що протокол та постанова мали бути складені належною посадовою особою.
Відповідно до статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як слідує з матеріалів справи, представником відповідача долучено до матеріалів справи витяг із наказу №121 від 06.06.2025, №137 від 07.06.2025 та №92 від 01.12.2024, як дають підстави суду стверджувати, що протокол та спірна постанова у справі про адміністративне правопорушення винесені посадовими особами, які мають повноваження на це. Тому твердження позивача про розгляд справи неповноважними на те особами суд відхиляє.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем було дотримано встановленого законом порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , а відтак, підтверджено правомірність прийняття оскаржуваної постанови, правові підстави для скасування відсутні.
Дослідивши надані сторонами докази, суд доходить висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст. ст.241-246 КАС України, суд
вирішив
Відмовити в задоволенні позову.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя В. В. Кокорєв