Справа № 645/4123/24
Провадження № 2/643/586/25
01.08.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Замікули Б.С.,
за участю секретаря судового засідання - Кушнарьова І.Р.,
представника позивача - адвоката Горобець А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «ФАРМАКОМ», про стягнення моральної та матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Горобець А.А., звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до ТОВ ВТФ «ФАРМАКОМ», ПрАТ «СК «Євроінс Україна», за участю третьої особи ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
В обґрунтування заявленого позову зазначено, що 13.10.2023 на трасі М-18 49 км+800 м в межах Нововодолазького району Харківської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Audi A4, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля Ford Kuga, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачу завдано моральну та матеріальну шкоду, яку на момент звернення до суду не було відшкодовано ТОВ ВТФ «ФАРМАКОМ», з якою винуватець ДТП перебувала у трудових відносинах, а також не було відшкодовано в повному обсязі страховою компанією в межах встановленого ліміту, в якій було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідачів на свою користь 313152,60 грн, а саме: з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 54000 грн, з ТОВ ВТФ «ФАРМАКОМ» матеріальну шкоду в розмірі 59152,60 грн, моральну шкоду в розмірі 200000 грн. Крім того, позивач просив вирішити питання про стягнення судових витрат, зокрема, на оплату судового збору в розмірі 3132 грн та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 22000 грн.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.07.2024 вказану цивільну справу передано за підсудністю до Московського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22.08.2024 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті.
05.09.2024 представник третьої особи Орди Ю.В. подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без руху у зв'язку з неправильною сплатою позивачем суми судового збору.
01.10.2024 представник позивача надіслала до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії медичної довідки №1948 від 30.08.2024, виданої КНП «Зміївська Центральна районна лікарня».
01.10.2024 представник ПрАТ «СК «Євроінс Україна» надіслав до суду відзив на позовну заяву (з клопотанням про призначення судової експертизи), в якому просив відмовити у задоволенні позову.
Зазначив про виплату страховиком страхового відшкодування відповідно до ст. 22, 28, 29, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» у розмірі 106073,04 грн. Окрім цього, вказав на помилковість визначення страховика відповідачем. Також зазначив, що висновок експерта є неналежним та недопустимим доказом. Додатково просив при визначенні витрат на правову допомогу визначити суму у розмірі 2500 грн.
В обгрунтування клопотання про призначення експертизи зазначив, що спір у даній справі зводиться виключно до розміру матеріального збитку, завданого транспортному засобу позивачу, тобто визначення ринкової вартості транспортного засобу до та після ДТП, внаслідок чого він і заявляє дане клопотання.
15.10.2024 представник третьої особи ОСОБА_2 - адвокат Зябкін В.В. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки на момент ДТП ОСОБА_2 не перебувала у трудових відносинах із ТОВ ВТФ «ФАРМАКОМ», що виключає цивільно-правову відповідальність товариства.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 17.10.2024 задоволено клопотання представника позивача та витребувано у Державної податкової служби України відомості з Державного реєстру платників податків відносно сплати податку з доходів фізичних осіб у вигляді заробітної плати ОСОБА_2 та відомості відносно особи, яка перераховувала, утримувала та сплачувала податок з доходів фізичних осіб у вигляді заробітної плати стосовно ОСОБА_2 за жовтень, листопад та грудень 2023 року.
24.10.2024 представник позивача подала до суду відповідь на відзив ПрАТ «СК «Євроінс Україна», в якому звертала увагу на відсутність встановленої вартості автомобіля позивача після ДТП у звіті №30592, внаслідок чого просила вищевказаний звіт вважати неналежним та недопустимим доказом у справі. Вказувала на те, що висновок експерта №00724 є належним та допустимим доказом. Окрім цього зауважила, що розрахунок суми судових витрат є орієнтовним та оціночним.
Також надала заперечення на клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, просила вважати клопотання представника відповідача про призначення експертизи необгрунтованим.
Крім того, заперечила проти необхідності доплати судового збору, наполягала на повноті його сплати.
11.11.2024 представник позивача подала до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просила стягнути:
- з ПрАТ СК «Євроінс Україна» на користь позивача суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 54000 грн;
- з ТОВ ВТФ «ФАРМАКОМ» на користь позивача матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 33163 грн;
- з ТОВ ВТФ «ФАРМАКОМ» на користь позивача моральну шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 200000 грн.
03.12.2024 з Державної податкової служби України надійшла відповідь на ухвалу суду, в якій зазначено, що станом на 07.11.2024 відсутні відомості про джерела та суми виплачених доходів та утримання податків за ознакою доходів «101 - Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), крім доходів, зазначених в абзаці третьому пункту підрозділу 1 розділу 20 Кодексу ОСОБА_2 за 4 квартал 2023 року.
19.12.2024 представник позивача подала до суду клопотання про заміну неналежно відповідача ТОВ ВТФ «ФАРМАКОМ» на належного - ОСОБА_2 .
Надалі представник позивача подала до суду уточнену позовну заяву від 19.12.2024, в якій просила суд стягнути:
- з ПрАТ СК «Євроінс Україна» на користь позивача суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 54000 грн;
- з ОСОБА_2 на користь позивача матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 33163 грн;
- з ОСОБА_2 на користь позивача моральну шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 200000 грн.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 23.12.2024 замінено первісного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «ФАРМАКОМ» на належного відповідача - ОСОБА_2 .
Після набуття ОСОБА_2 статусу відповідача, остання не скористалась своїм правом на надання відзиву. Натомість представник ОСОБА_2 , адвокат Зябкін В.В. в ході подальшого розгляду справи неодноразово подавав клопотання про відкладення розгляду справи, не висловлюючи позиції по суті заявлених до неї вимог.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 23.12.2024 задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову та заборонено ОСОБА_2 відчуження належного їй транспортного засобу.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 14.04.2025 відмовлено у задоволенні заяви адвоката Зябкіна В.В. про залишення позовної заяви без руху, відмовлено у задоволенні клопотання представника ПрАТ «СК «Євроінс Україна» адвоката Пилипця А.Ю. про призначення судової автотоварознавчої експертизи, закрито підготовче провадження у даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовну заяву та просила її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 , її представник, представник відповідача ПрАТ «Євроінс Україна», представник третьої особи ТОВ ВТФ «ФАРМАКОМ» у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Враховуючи складність справи, суд, керуючись положеннями ч. 1 ст. 244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення.
Дослідивши доводи сторін, викладені у письмових заявах по суті справи, та оцінивши наявні у справі докази, судом встановлено наступні обставини.
13.11.2023 о 19 год 37 хв в Харківській області, Нововодолазький район, траса М-18 49 км. + 800 м., перехрестя Нова Водолага - Валки, Харків - Красноград, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу FORD KUGA, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , та транспортному засобу AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою Нововодолазького районного суду Харківської області від у справі № 631/1640/23, яка набрала законної сили 06.01.2024, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, внаслідок порушення водієм Правил дорожнього руху.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Також представником позивача надано висновок судового експерта Ковтуна М.Є. №00724 від 13.04.2024 за результатами транспортної товарознавчої експертизи для подання до суду, проведеного на підставі договору № 9/24 від 14.03.2024, укладеного між Суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
У висновку транспортної товарознавчої експертизи №00724 від 13.04.2024 зазначено наступне:
1. Сума матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля марки AUDI A4, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузову НОМЕР_6 . 2004 року виготовлення, пошкодженого у наслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 13.10.2023 року складає 211017,60 грн.
2. Вартість відновлювального ремонту автомобіля марки AUDI реєстраційний номер НОМЕР_7 , номер кузову НОМЕР_8 , 2004 року виготовлення, пошкодженого наслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 13.10.2023 poкy складає 451222,02 грн. з урахуванням ПДВ на складові частини та матеріали.
3. Ринкова вартість автомобіля марки AUDI A4, реєстраційний НОМЕР_5 , номер кузову НОМЕР_9 , 2004 року виготовлення, пошкодженого у наслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 13.10.2023 року до настання пошкоджень складає 211017,60 грн.
4. Ринкову вартість автомобіля марки AUDI A4, реєстраційний Номер НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_6 , 2004 року виготовлення, пошкодженого у наслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 13.10.2023 року після настання пошкоджень складає 25989,54 грн.
Зазначений висновок експерта відповідає критеріям належності та допустимості доказу, оскільки відповідає вимогам, визначеними ст. 106 ЦПК України, та в ньому надані відповіді на питання, які підлягають оцінці при вирішенні справи по суті. Зокрема, при її проведенні судовий експерт був попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 КК України, та вона підготовлена для подання до суду.
Також суд враховує, що згідно з висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 06.07.2018 у справі № 924/675/17, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять із фактичної суми, встановленої згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. (п. 4.36).
Відповідно до копії Полісу № 215265414 (строк дії з 21.06.2023 по 20.06.2024), наданого представником ПрАТ «СК «Євроінс Україна», цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу FORD KUGA, д.н.з. НОМЕР_3 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ «СК «Євроінс Україна».
Згідно зазначеного Полісу розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000 грн., за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю - 320 000 грн. Розмір франшизи - 0 грн.
Як зазначив представник ПрАТ «СК «Євроінс Україна» у відзиві на позов, за результатами проведеного власного розрахунку вартості пошкодженого транспортного засобу (до та після ДТП) страховою компанією було визначено розмір страхового відшкодування в розмірі 106073,04 грн та сплачено позивачу.
Водночас представник позивача зазначив про отримання страхового відшкодування від ПрАТ «СК «Євроінс Україна» в розмірі 160000 грн, проте до позовної заяви не надано доказу на підтвердження отриманої саме вказаної суми коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
За наведених обставин, суд бере до уваги розмір виплаченого страхового відшкодування, який визнається страховою компанією (106073,04 грн), оскільки представник позивача в ході розгляду справи не висловила заперечень щодо достовірності цієї обставини.
Крім того, представником позивача надано копії медичних висновків та виписки щодо проходження ОСОБА_1 стаціонарного та амбулаторного лікування у зв'язку із отриманими ушкодженнями внаслідок ДТП. Наведені докази хронологічно та логічно узгоджуються із обставинами ДТП та не викликають сумніви у їх достовірності.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує такі положення законодавства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.
Положенням ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Щодо заявлених позовних вимог до ПрАТ «СК «Євроінс Україна».
Положенням ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
За правилом, передбаченим ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Водночас положеннями ст. 979, 980 ЦК України передбачено можливість укладення договору страхування, в тому числі, обов'язкового, предметом якого є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.
Об'єктом страхування можуть бути, серед іншого, життя, здоров'я, відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.
Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), в редакції, який діяв на момент ДТП, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Страховим випадком, в розумінні ст. 6 Закон № 1961-IV, є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Як визначено ст. 28 Закону № 1961-IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Згідно з ст. 29 Закону № 1961-IV у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до ст. 30.1 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (ст. 30.2 Закону № 1961-IV).
З урахуванням наведених положень законодавства та висновку судового експерта №00724 від 13.04.2024 сума страхового відшкодування, яка підлягає сплаті потерпілому від ДТП становить 185028,06 грн (211017,60 - 25989,54).
Як зазначає представник ПрАТ «СК «Євроінс Україна» у відзиві на позов, що не заперечується представником позивача, після ДТП та виконання всіх необхідних процедур, обумовлених страховим випадком, позивач отримав страхове відшкодування в розмірі 106073,04 грн.
Згідно з ст. 9.1 Закону № 1961-IV страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування (ст. 9.4 Закону № 1961-IV).
Відповідно до ст. 12.1 Закону № 1961-IV розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Оскільки, відповідно до Полісу № 215265414 розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000 грн., а розмір франшизи - 0 грн, ПрАТ «СК «Євроінс Україна» зобов'язане здійснити виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в межах визначеного ліміту без зменшення на суму франшизи, а саме 53926,96 грн (160000-106073,04).
Відтак, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних, зменшивши їх, з урахуванням фактично сплаченої суми страхового відшкодування.
Щодо заявлених позовних вимог до ОСОБА_2 (матеріальна шкода).
Позивачем заявлено вимогу про стягнення із ОСОБА_2 матеріальної 33163 грн, яка складається:
- 25028,06 грн (різниця між фактичним розміром шкоди та сумою страхового відшкодування, визначеного полісом 185025,06 - 160000);
- 3300 грн - витрат на евакуацію пошкодженого автомобіля з місця ДТП;
- 960 грн - оплата за перебування автомобіля на штрафмайданчику після ДТП;
- 3875 грн - витрат на лікування позивача.
Положенням ст. 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Заявлена позивачем вимога про стягнення шкоди в розмірі 25028,06 грн підлягає задоволенню, оскільки ґрунтується на положенні ст. 1194 ЦК України, підтверджена висновком судового експерта та лімітом страхового відшкодування, визначеного відповідним полісом страхування.
Водночас, витрати на лікування позивача, евакуацію пошкодженого автомобіля з місця ДТП та оплату послуг штрафмайданчика не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В обґрунтування понесених витрат на лікування ОСОБА_1 в сумі 3875 грн до позовної заяви надано копії фіскальних чеків про придбання ліків, а також медичну документацію.
Проте, не заперечуючи факту отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень внаслідок ДТП, та необхідності проходження у зв'язку з цим лікування, суд позбавлений можливості достовірно встановити відповідність таких витрат за відсутності відповідних медичних призначень.
Крім того, суд зауважує, що вказані витрати підлягають відшкодування страховою компанією, а не винуватцем ДТП, оскільки в силу положення ст. 6, 22.1. Закону № 1961-IV відносяться до страхового випадку.
Зокрема, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (ст. 22.1. Закону № 1961-IV).
Відповідно до ст. 23.1. Закону № 1961-IV шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Як встановлено судом, згідно Полісу № 215265414 розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю становить 320 000 грн. Відтак, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості звернутись до страховика з вимогою про відшкодування йому шкоди здоров'ю, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у межах страхової суми, зазначеної у страховому полісі.
Так само і витрати на евакуацію пошкодженого автомобіля з місця ДТП, в розумінні ст. 28 Закону № 1961-IV, відносяться до шкоди, заподіяної майну та підлягають відшкодуванню страховиком.
До того ж суд зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження витрат в розмірі 3300 грн (на евакуацію пошкодженого автомобіля) та 960 грн (оплати послуг перебування на штрафмайданчику).
Щодо заявлених позовних вимог до ОСОБА_2 (моральна шкода).
За приписами ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1)у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов'язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч. 3 ст.12, та ст. 81 ЦПК України .
Позивач в обґрунтування моральної шкоди в позовній заяві зазначив, що за наслідками дорожньо-транспортної пригоди позивачу було завдано значної моральної шкоди, яка спричинена внаслідок шкоди здоров?ю, виниклого стресу, надмірних хвилювань і душевних страждань в момент настання дорожньо-транспортної пригоди, а також внаслідок пошкодження його майна і втрати його товарного вигляду та тих нервувань які виникли через те, що він тривалий час був позбавлений можливості користуватися належним йому майном.
Після отриманих в результаті дорожньо-транспортної пригоди травм, позивач вимушений проходити лікування та реабілітацію та не може передбачити як отримані травми вплинуть на його хдоров'я в майбутньому. Через травму позивача постійно турбує безсоння, в тому числі через біль, спогади про дорожньо-транспортну пригоду, про яку він не забуде до кінця свого життя. Позивач неодноразово звертався до невролога та психіатра з приводу душевних хвилювань, тривоги, безсоння, які переслідують його з моменту дорожньо-транспортної пригоди.
Свої душевні та психологічні стражданнях позивач оцінив у грошовому еквіваленті в розмірі
200000 грн.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
Суд приймає до уваги доводи позивача про завдання йому моральної шкоди, що виразилася в душевних та фізичних стражданнях, які він зазнав внаслідок ДТП, пошкодження його майна та вимушеному лікуванні. Вина відповідача в заподіяні моральної шкоди позивачу підтверджується матеріалами справи.
Крім того, суд враховує, що винуватець ДТП відмовився відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду в добровільному порядку, у зв'язку з чим позивач був змушений завернутись з вказаним позовом до суду. В подальшому ОСОБА_2 не виявила зацікавленості до розгляду справи за її участю, а позиція захисника зводилась до неодноразових клопотань про відкладення слухань. Наведене свідчить про повну байдужість ОСОБА_2 до позивача, якому спричинила шкоду здоров'ю та майну, що також впливає на психологічний стан позивача.
І хоча визначення розміру моральної шкоди, здебільшого, є суб'єктивною оцінкою суду, оскільки не має чітко встановлених законодавчих критеріїв, суд все ж вважає, що визначений представником позивача розмір моральної в сумі 200000 грн у контексті обставин, встановлених під час розгляду справи, є необґрунтованим.
На переконання суду, розмір моральної шкоди, який є адекватним завданій позивачу шкоди та буде відповідати принципам розумності та справедливості, з урахуванням положення ст. 23 ЦК України, становить 40000 грн.
Отже, оцінивши докази в їх сукупності, при визначенні суми моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, враховує характер та ступінь її завдання, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди на користь ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню в розмірі 40000 грн.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як визначено ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення судового збору в розмірі 3132 грн, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22000 грн, а також витрат, пов'язаних із залученням експерта в розмірі
6170 грн.
Понесені позивачем витрати підтверджуються матеріалами справи, зокрема:
- копією платіжної інструкції від 28.06.2024 про сплату судового збору;
- копією договору про надання професійної правничої допомоги від 13.03.2024; додатковою угодою № 1 до договору п. 2.1. якої визначено вартість послуг адвоката в сумі 22000 грн; копією товарного чеку № 1 від 13.03.2024 про сплату обумовленої договором вартості послуг адвоката;
- копією договору з надання послуг транспортно-товарознавчого дослідження від 14.03.2024, укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 , копією рахунку-фактури № 64 від 14.03.2025 на суму 6170 грн, актом прийому-передач робіт до договору від 13.04.2024, копією квитанції про переказ коштів від 21.03.2024 про сплату ОСОБА_1 коштів в сумі 6170 грн.
Суд вважає доведеними вказані витрати позивача в повному обсязі.
В частині витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
За приписами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
На переконання суду, визначений розмір гонорару є співмірним з обсягом виконаної адвокатом роботи, оскільки передбачало необхідність збирання та подання до суду доказів, участь в судових засіданнях та підготовку процесуальних документів по справі. Також суд враховує тривалість розгляду справи та кількість судових засідань, в яких адвокат брала участь.
З наведених підстав суд відхиляє заперечення представника ПрАТ «СК «Євроінс Україна» щодо необхідності зменшення гонорару адвоката до 2500 грн, що вочевидь не відповідатиме обсягу виконаної адвокатом роботи, та вважає обґрунтованим розмір гонорару, який позивач до стягнення.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд керується положенням ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 25028,06 грн та моральну шкоду в розмірі 40000 грн.
Стягнути Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 суму несплаченого страхового відшкодування у розмірі 53926,96 грн.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 7086,30 грн, які складаються з: витрат пов'язаних із проведенням експертизи в розмірі 1396,79 грн; сплати судового збору в розмірі 709,03 грн; витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4980,48 грн.
Стягнути Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 4878,32 грн, які складаються з: витрат пов'язаних із проведенням експертизи в розмірі 1158,33 грн; сплати судового збору в розмірі 587,99 грн; витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3132 грн.
Відповідно до ч. 7 ст. 158 заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 23.12.2024, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_11 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач 2: Приватне акціонерне товариств «Страхова компанія «Євроінс Україна», код ЄДРПОУ 22868348, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 102.
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «ФАРМАКОМ», код ЄДРПОУ 30590731, місцезнаходження юридичної особи: м. Харків, вул. Юр'ївська, 17.
Повне судове рішення складено і підписано 15.08.2025.
Суддя Б.С. Замікула