Справа № 560/11410/24
15 серпня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 04.10.2024 позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 07.10.2022 по 19.05.2023 виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Зобов'язав військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення) грошової допомоги для оздоровлення за 2022, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 за період з 07.10.2022 по 19.05.2023 виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, з урахуванням раніше проведених виплат. У задоволенні решти вимог позову - відмовив.
Від представника ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Відповідно до ст. 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Метою судового контролю є встановлення судом факту виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просить позивач, є правом суду, а не обов'язком.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права (що зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду) викладені в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №823/1265/16.
ОСОБА_1 не звертався до суду із заявою про видачу виконавчого листа, хоча саме в межах виконавчого провадження державний виконавець здійснює контроль за виконанням рішення суду. Тому встановлення додаткового контролю за виконанням рішення не має потреби.
Крім того, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, правові підстави для задоволення заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення відсутні, тому у її задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 254, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя О.О. Михайлов