Справа: № 148/2019/25
Провадження №1-кс/148/422/25
11 серпня 2025 року м. Тульчин
Слідчий суддя
Тульчинського районного суду
Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в режимі відеоконференції клопотання старшої слідчої СВ Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді - тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Бубни, Роменський район Сумська область, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого, за адресою: АДРЕСА_2 , з неповною середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця, раніше судимого 06.03.2024 вироком Ковпаківського районного суду м. Суми, за ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у виді 3 років позбавлення волі, умовно-достроково звільненого на підставі ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20.12.2024, з невідбутою частиною покарання 2 роки 7 місяців, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: заступника начальника СВ - ОСОБА_5 , прокурора - ОСОБА_6 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_7 , -
Слідчим відділенням Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області за процесуального керівництва Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025020180000246, відомості про яке 08.08.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 84-РС від 04.05.2025, солдата військової служби за контрактом ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця 1 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні уведено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/204 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, №4024 від 29.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025, від 15.04.2025 року, № 468/2025 від 14.07.2025 та триває по теперішній час.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України, солдат ОСОБА_4 , будучи неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів проти власності - востаннє 06.03.2024 Ковпаківським районним судом м. Суми, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, згідно ст. 81-1 КК України 23.12.2024 звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково для проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , на шлях виправлення не став та знову скоїв новий корисливий злочин за наступних обставин.
Так, солдат ОСОБА_4 , 07.08.2025 біля 23:30 год, перебуваючи в м. Тульчин Вінницької області, з метою крадіжки чужого майна, з метою власного збагачення, пройшов до неогородженого приміщення кафе - бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_3 , де здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає, за адресою: АДРЕСА_4 .
Перебуваючи поблизу даного приміщення, ОСОБА_4 впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю орендаря, в умовах воєнного стану, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, спочатку пошкодив камери зовнішнього відеонагляду, після чого підійшов до вхідних дверей, які були замкнені на врізний замок, де руками шляхом ривка відкрив їх та проник в середину кафе-бару, звідки з корисливих спонукань, спрямованих на незаконне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно, таємно з шухляди каси, викрав грошові кошти в сумі 9625 грн, та із столу планшет «IPad» (5 покоління) модель МР2Н2LL/А сірого кольору, вартістю 4500 грн та мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi 9», вартістю 2000 грн, з сім-картою мобільного оператора ПРАТ ВФ «Україна» НОМЕР_2 , чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріального збитку на загальну суму 16 125 грн.
Після чого, ОСОБА_4 , покинув місце скоєння злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
За результатами здійснення досудового розслідування, 09.08.2025 слідчим за погодженням із прокурором встановивши наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні злочину, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , мотивована тим, що тяжкість вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення та співрозмірність можливо призначеного останньому покарання, у випадку доведеності його вини, може вказати про можливе залишення останнім свого місця проживання та переховування від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення від відповідальності, відповідно до ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів, за скоєння яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років; з метою зміни показів підозрюваний може незаконно впливати на потерпілу, що може зашкодити проведенню досудового розслідування; враховуючи особу підозрюваного, його вік, матеріальний стан, відсутність стійких соціальних зв'язків, неодноразове притягнення до кримінальної відповідальності в тому числі за злочини проти власності, є обґрунтовані підозри вважати, що останній може продовжити вчиняти нові кримінальні правопорушення; поряд з цим, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, однак ОСОБА_4 незважаючи на це, все таки вчинив кримінальні правопорушення.
У судовому засіданні слідча, прокурор підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні не заперечили щодо задоволення клопотання, підозрюваний вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав.
Заслухавши позицію учасників судового розгляду, дослідивши представлені матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої статті 177 КПК України.
На час розгляду клопотання, органом досудового слідства 09.08.2025 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно положення п. «с» ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У відповідності п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» за № 35615/06 від 13.11.2007, де Європейський суд з прав людини зазначив, що «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 Конвенції, поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також, не обов'язково, щоб затриманому були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, у п. 34 рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010, суд зазначає, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Аналогічна позиція викладена у рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України», де зазначено, що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.
Також, суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» в пункті 175 зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» за №33977/96 від 26.07.2010, ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Так, на підтвердження наявності підстав для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, органом досудового розслідування надано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 6, 36), рапорт (а.с. 7, 37), протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (а.с. 8), постанову про створення слідчої групи (а.с. 9), постанову про визначення групи прокурорів (а.с. 10), протокол огляду (а.с. 11, 12, 14-16), протокол допиту потерпілого (а.с. 13), протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину (а.с. 17, 18), довідки про вартість викраденого майна (а.с. 20, 21), довідку про судимість, відповідно до якої ОСОБА_4 раніше судимий 06.03.2024 вироком Ковпаківського районного суду м. Суми, за ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20.12.2024, умовно-достроково звільнений з невідбутою частиною покарання 2 роки 7 місяців, для проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 24-28), витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 150/нст від 25.05.2025, згідно якого, солдат ОСОБА_4 стрілець 1 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , самовільно залишив частину 05.03.2025 (а.с. 35), повідомлення про підозру (а.с. 38-40), протокол допиту підозрюваного (а.с. 41).
Відтак, з врахуванням зазначених норм КПК України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що стороною кримінального провадження, слідчою та прокурором, у судовому засіданні доведена наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення зі ч. 4 ст. 185 КК України, за вчинення якого у відповідності до ч. 4 ст. 12 КК України, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що є тяжким кримінальним правопорушенням, також, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, продовжив вчиняти нові умисні злочини, що у свою чергу свідчить про існування реальної загрози того, що ОСОБА_4 може продовжувати вчиняти нові кримінальні правопорушення, таким чином, слідчий суддя переконався в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді - тримання під вартою.
Разом з тим, з врахуванням вимог ст. 183 КПК України, відносно підозрюваного ОСОБА_4 також необхідно обрати розмір застави в межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб (в сумі 121 120 грн.), оскільки саме такий її розмір може забезпечити виконання підозрюваним на час досудового слідства покладених на нього обов'язків, передбачених пп. 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України, та є гарантією реалізації його прав, визначених кримінальним процесуальним законодавством.
На підставі викладеного і керуючись ст. 177, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Бубни, Роменський район Сумська область, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого, за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на шістдесят днів та утримувати його у Вінницькій установі виконання покарань УДПтС України у Вінницькій області №1.
Початок строку обраховувати з 14:30 год. 08.08.2025, і який закінчується 07.10.2025 о 14:30 год. включно.
Визначити розмір застави, який здатний забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків - сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 121 120 грн (сто двадцять одну тисячу сто двадцять гривень), після внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
З дня внесення застави строком на два місяці покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п. 1-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу вручити підозрюваному, захиснику, слідчому та прокурору, а також направити для виконання начальнику установи виконання покарань.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 12.08.2025.
Слідчий суддя: