Справа № 145/1133/25
Провадження №3/145/417/2025
"15" серпня 2025 р. селище Тиврів
Суддя Тиврівського району Вінницької області Патраманський І. І. , розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого в ФГ "Коберник" трактористом, до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 06.08.2025 серії ВАД № 152417, 08.07.2025 о 16:30 год ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 психологічного характеру, а саме: ображав нецензурною лайкою., чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що він 08.07.2025 домашнього насильства він не вчиняв, оскільки з 01.07.2025 з ОСОБА_2 разом не проживають, і не спілкуються. Вважає, що ОСОБА_2 мстить йому, оскільки ображена на нього.
Заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол, дослідивши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, суд дійшов таких висновків.
Згідно ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд зазначає, що адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Необхідною умовою наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є завдання шкоди фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого внаслідок перелічених у цій статті дій.
Як встановлено в судовому засіданні з пояснень особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, вини у вчиненні адміністративного правопорушення він не визнає. Дій, вказаних в протоколі, по відношенню до співмешканки не вчиняв.
Водночас, ні у протоколі про адміністративне правопорушення, ні у доданих до нього поясненнях потерпілої не вказано, чи була завдана їй шкода фізичного чи психологічного характеру.
Щодо формулювання суті адміністративного правопорушення, то Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винність у скоєнні якого певною особою має доводитись в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винності особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення не відображені всі елементи об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, а це унеможливлює використання протоколу про адміністративне правопорушення як доказу в справі відповідно до статті 256 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні категорично заперечив факт вчинення домашнього насильства відносно потерпілої. Доказів, які б підтверджували б вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, до суду не надано.
Як вбачається з пояснень потерпілої, ОСОБА_1 створює нестерпні умови проживання, виражається нецензурною лайкою, між ними відбулась сварка, однак суд зазначає, що сама по собі сварка не формує собою домашнє насильство та утворює склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли дії порушника викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному або фізичному здоров'ю особи.
З досліджених в судовому засіданні доказів, а саме, протоколу про адміністративне правопорушення, письмових пояснень, пояснень в судовому засіданні, не вбачається підстав для висновку про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства.
Згідно ст. ст. 245, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, суд дійшов висновку, що до суду не надано належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
За встановлених при розгляді справи обставин, суд трактує всі сумніви на користь особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, і доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому провадження в справі слід закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 173-2, 247, 252, 280, 284-285 КУпАП,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її винесення.
Суддя Патраманський І. І.