Справа № 560/14080/25
15 серпня 2025 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Польовий О.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України , Головного державного виконавця Летичівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькій області Паулевич І. , Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій та рішення протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, Головного державного виконавця Летичівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькій області Паулевич І., Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить:
- визнати дії виконавців незаконними;
- скасувати прийняті ними рішення, накази, постанови, акти;
- зобов'язати відповідачів публічно вибачитись та відновити його права;
- стягнути з відповідачів моральну шкоду, нанесену позивачу і його дітям, в розмірі 200000,00 грн;
- стягнути матеріальні збитки, понесені через незаконні дії;
- передати матеріали до органів досудового розслідування для притягнення відповідачів до кримінальної відповідальності за статтями 28, 364, 365, 367, 371, 372, 374, 375 Кримінального кодексу України.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вимоги до позовної заяви визначені статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення вимог вказаного пункту позивач не зазначив реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу).
Згідно з пунктом 3 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Позивач просить стягнути матеріальні збитки, понесені через незаконні дії, однак в порушення вимог пункту 3 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України не зазначив суму та обґрунтований розрахунок цієї суми, що стягується, оскільки у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Позивач заявляє вимоги до трьох відповідачів та просить, зокрема: визнати дії виконавців незаконними; скасувати прийняті ними рішення, накази, постанови, акти; зобов'язати відповідачів публічно вибачитись та відновити його права.
Разом з тим, у прохальній частині позову позивач не зазначив:
- які саме дії, за його твердженням, є незаконними;
- якими конкретними виконавцями (із числа зазначених відповідачів) ці дії вчинені;
- які саме рішення, накази, постанови чи акти він просить скасувати (із зазначенням їх реквізитів, дати прийняття та змісту);
- які саме порушені права відповідачам слід відновити.
Крім того, з аналізу тексту позовної заяви вбачається, що позивач не виклав обставин, якими обґрунтовуються його вимоги, а саме:
- не навів опису спірних дій, не вказав, яким чином та ким вони вчинені;
- не зазначив які конкретні рішення, накази, постанови, акти позивач вважає протиправними, коли і ким вони прийняті;
- не зазначив, які конкретні права, свободи чи інтереси порушені або можуть бути порушені внаслідок таких дій чи прийняття відповідних рішень, наказів, постанов, актів.
Позивач також просить передати матеріали до органів досудового розслідування для притягнення відповідачів до кримінальної відповідальності за статтями 28, 364, 365, 367, 371, 372, 374, 375 Кримінального кодексу України.
Однак стаття 5 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає право особи на звернення до адміністративного суду із такою позовною вимогою. Адміністративний суд не є органом, який збирає будь-які матеріали та передає їх до органів досудового розслідування.
Щодо визначення складу відповідачів, суд зазначає наступне.
За змістом положень статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;
Відповідно до вимог частини третьої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Позивач в порушення вимог вказаних правових норм зазначив відповідачем Головного державного виконавця Летичівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькій області Паулевич І.
Відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивач в порушення вказаних вимог в позові не зазначив власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім цього, документи, що додаються до позовної заяви визначені статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" передбачено, що розмір прожиткового мінімуму з 01.01.2025 встановлений у розмірі 3028,00 грн.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий фізичною особою встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який поданий фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлено ставку судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З наданої позовної заяви неможливо встановив кількість позовних вимог немайнового та майнового характеру, оскільки позовна заява не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, позивачу у разі приведення позову у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України слід надати докази сплати судового збору в розмірах, визначених Законом України "Про судовий збір".
Суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України "Про судовий збір" передбачена можливість відстрочити та розстрочити особі сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати.
Так, згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відтак, підставою для звільнення від сплати судового збору у адміністративному судочинстві є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.
До позовної заяви позивач подав клопотання, в якому послався на тяжкий матеріальний стан, відсутність постійного догляду, понесення витрат на лікування та інші обставини, які не є можливими для сплату судового збору і завдають шкоду для мінімальних умов існування та утримання трьох дітей.
Разом з тим, з вказаного клопотання неможливо встановити яким правом хоче скористатись позивач - відстрочення, розстрочення, зменшення розміру чи звільнення від сплати судового збору.
У вказаному клопотання позивач зазначив, що має скрутний майновий стан.
Суд зазначає, що доказом підтвердження скрутного майнового стану є відповідні докази з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого податку та військового збору про розмір річного доходу за попередній 2024 календарний рік. Відповідно до таких відомостей розмір судового збору має перевищувати 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву.
Також позивач зазначає, що має трьох дітей.
Тому якщо позивач бажає скористатись правом на відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, то відповідно до вимог підпункту г пункту 2 частин першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" має надати суду докази того, що він є членом малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї.
Зважаючи на вказане, суд підстави для розгляду поданого позивачем клопотання відсутині.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті позивачем шляхом:
1. Зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України.
2. Зазначення суми та обґрунтованого розрахунку цієї суми, що стягується, оскільки у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
3. Зазначення у прохальній частині позову:
- переліку конкретних дій, які позивач просить визнати незаконними;
- конкретних виконавців (із числа зазначених відповідачів), якими ці дії вчинені;
- конкретизації рішень, наказів, постанов чи актів (із зазначенням їх реквізитів, дати прийняття та змісту), які позивач просить скасувати;
- конкретизації прав, які позивач просить зобов'язати відповідачів відновити.
4. Зазначення в позовній заяві викладу обставин, якими позивача обґрунтовує свої вимоги, а саме:
- опис оскаржуваних дій та яким чином та ким вони вчинені;
- конкретних рішень, наказів, постанов, актів, які позивач вважає протиправними, коли і ким вони прийняті;
- конкретних прав, свобод чи інтересів, які на думку позивача, порушені або можуть бути порушені внаслідок дій відповідачів чи прийняття відповідних рішень, наказів, постанов, актів.
4. Виключення вимоги про зобов'яання передачі матеріалів до органів досудового розслідування для притягнення відповідачів до кримінальної відповідальності за статтями 28, 364, 365, 367, 371, 372, 374, 375 Кримінального кодексу України.
5. Визначення переліку відповідачів відповідно до вимог статей 160, 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
6. Зазначення власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
7. Подання доказів сплати судового збору в розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір", відповідно до кількості заявлених вимог, або належним чином оформлене клопотання про звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору з відповідними доказами.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяО.Л. Польовий