Справа №403/365/25 провадження № 3/403/176/25
15 серпня 2025 року с-ще Устинівка
Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення з доданим матеріалами, які надійшли від відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , згідно відомостей, зазначених в протоколі та встановлених під час
розгляду справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання:
АДРЕСА_1 , громадянство: України (паспорт № НОМЕР_1 , виданий 01
квітня 2024 року органом №3519)
за ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно з протоколом серії ВАД №268644, складеного 17 травня 2025 року інспектором СРПП ВП №1 (м.Долинська) КРУП в Кіровоградській області лей-нт поліції (скорочення, як вони викладені в протоколі) ОСОБА_2 з доданими до нього матеріалами, 17 травня 2025 року о 19 год. 13 хв. за адресою автодорога Т-12 16 км в напрямку с-ща Устинівка гр-н ОСОБА_1 чинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, яка виражалась у відмові особи у залишенні визначеного поліцейським місця на певний строк з метою забезпечення охорони життя і здоров'я людей відповідно до ст.36 Закон України «Про Національну поліцію», чим вчинив правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.
В судовому засіданні по розгляду справи гр-н ОСОБА_1 суду пояснив, що з огляду на перебування його в стані алкогольного сп'яніння, він не пам'ятає, якою була вимога працівника поліції та у зв'язку з чим вона могла бути йому адресована.
При вирішенні питання щодо наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, суддя приходить до наступного висновку.
За змістом диспозиції ст.185 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку
Як вбачається із суті адміністративного правопорушення, викладеної в протоколі серія ВАД №268644 від 17 травня 2025 року, дією гр-на ОСОБА_1 , яка лейтенантом поліції Паламарчуком В.В. була кваліфіковані за ст.185 КУпАП, була злісна непокора вимозі працівника поліції, яка виражалась у відмові гр-на ОСОБА_1 залишити визначене поліцейським місце на певний строк з метою забезпечення охорони життя і здоров'я людей.
Разом з тим, з доданого до протоколу відеозапису з нагрудного відеореєстратора №11130130588 інспектора поліції, що міститься на цифрових носіях інформації DVD-R дисках, вбачається, що працівником поліції декілька разів оголошувалось виключно прохання, дослівно: «відійти», яке було адресоване гр-ну ОСОБА_1 .. Зазначене прохання гр-ном ОСОБА_1 не було виконане з огляду на пошук та надання ним таблеток на прохання чоловіка, який знаходився на пасажирському сидінні в автомобілі та в наданні допомоги якому поліцейським було відмовлено. При цьому з дослідженого відеозапису дійсно вбачається обставина звернення чоловіка, особа якого не була встановлена поліцейськими, до гр-на ОСОБА_1 з проханням надати йому відповідні таблетки із зазначенням їх назви.
З відеозапису також вбачається, що гр-н ОСОБА_1 неодноразово прохав працівників поліції надати вказаному чоловіку (пасажиру автомобіля) допомогу, на що отримав відповідь, що працівники поліції не уповноважені надавати медичну допомогу.
Крім того, як вбачається з відеозапису, після надання таблеток пасажиру автомобіля та прибуття працівників екстреної медичної допомоги, гр-н ОСОБА_1 відійшов від місця, на якому перебував раніше (біля автомобіля).
Таким чином, з урахуванням змісту дослідженого відеозапису події з нагрудного відеореєстратора №11130130588, суддею не встановлено, що поліцейським було висунуто саме законну вимогу до гр-на ОСОБА_1 , яка була б чітко визначеною, однозначною та необхідною, а також такою, що відповідала дійсній обстановці, яка склалася, за наявності відповідного прохання пасажира автомобіля у наданні йому допомоги.
При цьому суддею також враховується, що оголошене неодноразово поліцейським прохання «відійти» не містило конкретизації місця, яке мав залишити гр-н ОСОБА_1 , а також вказівки на місце, куди він мав відійти або на яку відстань, зазначення часу, протягом якого він мав це зробити, що виключає можливість кваліфікувати такі висловлювання поліцейського саме як законну вимогу в розумінні ст.36 Закону України «Про Національну поліції».
Крім того, суддею враховується, що поведінка гр-на ОСОБА_1 була обумовлена об'єктивною причиною - необхідністю надати таблетки чоловіку, який перебував на пасажирському сидінні автомобіля, та потребував у зв'язку з цим сторонньої допомоги, в наданні якої поліцейськими було відмовлено, не дивлячись на те, що обов'язок щодо надання поліцейськими домедичної допомоги прямо передбачений ст.12 Закону України «Про екстрену медичну допомогу».
Про відсутність в діях гр-на ОСОБА_1 умислу на вчинення злісної непокори вимозі поліцейського свідчить і та обставина, що після надання ним допомоги пасажиру автомобіля шляхом відшукання та передачі таблеток, а також прибуття на місце події бригади екстреної медичної допомоги, він добровільно відійшов від автомобіля.
Крім того, як вбачається з доданого до протоколу відеозапису, 17 травня 2025 року о 19 год. 13 хв. гр-н ОСОБА_1 не відмовлявся виконувати будь-яку вимогу поліцейського. Досліджений відеозапис в межах зазначеного часового проміжку не містить факту оголошення поліцейським вимоги та факту відмови гр-на ОСОБА_1 в її виконанні, а відображає виключно дії гр-на ОСОБА_1 , спрямовані на надання допомоги працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги у переміщенні особи чоловічої статі до автомобіля бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
Отже, з досліджених судом доказів, доданих до протоколу серії ВАД №268644, не вбачається обставини злісної непокори гр-на ОСОБА_1 законній вимозі поліцейського, яка б виражалась у відмові особи у залишенні визначеного поліцейським місця на певний строк.
Доданий до протоколу рапорт лейтенанта поліції Паламарчука В. не береться судом до уваги, як належний доказ на підтвердження наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, оскільки зазначений документ є лише констатацією поліцейським певних обставин, які, на його думку, дають підстави для складення протоколу про адміністративне правопорушення, однак такий рапорт працівника поліції сам по собі не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення (постанова Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі №524/4668/17).
Отже, сама по собі поведінка гр-на ОСОБА_1 , яка мала місце 17 травня 2025 року, не може свідчити про наявність в його діях ознак злісної непокори законній вимозі поліцейського, оскільки для кваліфікацій дій особи за ст.185 КУпАП необхідно встановлення передусім законності такої вимоги, та безпосередньої злісної непокори у виконанні такої вимоги, що під час судового розгляду лейтенантом поліції ОСОБА_2 доведено не було.
Крім того, потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду (ч.1 ст.269 КУпАП).
У протоколі про адміністративне правопорушення в якості потерпілого зазначено іншого поліцейського ОСОБА_3 ..
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази або відомості щодо заподіяння поліцеському ОСОБА_3 моральної, фізичної або майнової шкоди, що виключає наявність у нього процесуального статусу потерпілого в розумінні ч.1 ст.269 КУпАП.
Будь-яких інших, передбачених ст.251 КУпАП, доказів на підтвердження наявності в діях гр-на ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, до протоколу серії ВАД №268644 додано не було, про їх наявність у самому протоколі також не зазначено.
З огляду на викладене, здійснюючи розгляд справи про адміністративне правопорушення виключно в межах встановлених особою, уповноваженою на складання протоколу, обставин та наданих нею на їх підтвердження доказів, враховуючи не надання суду належних та достатніх в своїй сукупності доказів на підтвердження факту злісної непокори законній вимозі поліцейського гр-ном ОСОБА_1 17 травня 2025 року о 19 год. 13 хв., суд приходить до висновку про недоведеність лейтенантом поліції Паламарчуком В.В. факту вчинення гр-ном ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, що як наслідок свідчить про відсутність в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП, стосовно гр-на ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
Керуючись ст.7, ст.185, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284, 285, 287, 289, 294 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів надіслати (вручити) особі, щодо якої її винесено.
Суддя С.Ю.Атаманова