Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у відкритті провадження
14 серпня 2025 р. справа № 520/20728/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бакумової Алли Валентинівни про визнання незаконним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення № 31277428 приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 вересня 2016 року;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про проведену державну реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обгрунтування позовних вимог зазначалося, що 17.12.2007 р. ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк" було укладено кредитний договір HAEG2GA00000034, в забезпечення якого укладено договір іпотеки квартири за адресою АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ).
У зв'язку із заборгованістю по кредитному договору ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до нотаріуса ОСОБА_2 для звернення стягнення на предмет іпотеки та 07.09.2016 р. приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бакумова Алла Валентинівна прийняла рішення № 31277428 про державну реєстрацію права власності на квартиру загальної площі 25,9 кв.м , що знаходиться в АДРЕСА_1 за ПАТ КБ "Приватбанк", яке позивач вважає протиправним.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб'єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, для яких не встановлено іншого порядку судового провадження.
Зазначене узгоджується з положеннями ст. ст. 2, 4, 19 КАС, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника.
Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
В даній справі судом встановлено, що предметом спору є реєстрація права власності на нерухоме майно - квартиру, тобто позивачем фактично оспорюється належність вказаного майна, отже, спір у цій справі є спором про право приватне, зокрема, право власності на нерухоме майно, та не є публічно-правовим.
Внаслідок цього спір має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства, ураховуючи, що він стосується речових прав на нерухоме майне третіх осіб.
Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, а також від 02 жовтня 2019 року у справі №814/2030/17, де визначила, що такі спори є цивільно-правовими.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 47, 170, 248, 256, 293, 295, 297 КАС України, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бакумової Алли Валентинівни про визнання незаконним та скасування рішення.
Роз'яснити позивачу, що звернення до суду з тими самими вимогами в порядку адміністративного судочинства не допускається, позивач має можливість звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, строк на оскарження обчислюється з моменту отримання копії ухвали.
Суддя Д.В. Григоров