Справа № 500/3305/25
15 серпня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів
ОСОБА_1 (далі - позивачка), в інтересах якої діє адвокат Бахір Роман Дмитрович, звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому просила ухвалити рішення, яким:
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 192150006469 від 21.03.2025, скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 192150006469 від 20.05.2025, визнавши дії відповідачів неправомірними та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах:
- період роботи на посаді доярки в колгоспі ім. XXIV з'їзду КПРС с. Пилява Бучацького району Тернопільської області, в подальшому в перейменованих в тому ж с. Пилява колгоспі "Вільна Україна", селянська спілка "Вільна Україна", сільськогосподарське підприємство ТзОВ "Вільна Україна" 25.06.1997 по 03.10.2000, з 13.05.2006 по 12.02.2008;
- період роботи на посаді доярки в ТзОВ "Бучачагрохлібпром" з 01.04.2009 по 19.07.2010;
- період роботи з 09.12.2010 по 14.03.2025 на посаді оператора машинного доїння ТзОВ "Бучачагрохлібпром", перейменованого 21.12.2022 на ТОВ "ГАДЗ-АГРО" з 09.12.2010;
- призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 14.03.2025 на підставі пункту 5 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка зверталась до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявами від 14.03.2025, від 13.05.2025 та відповідними документами про призначення пенсії за віком. Рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у призначенні пенсії відповідно до пункту 5 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", їй було відмовлено, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу не менше 20 років.
Такі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначення пенсії за віком позивачка вважає протиправними, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у встановлений судом строк, правом на подання відзиву на позов та доказів на його обґрунтування не скористалось, з клопотанням про продовження процесуального строку для подання відзиву не зверталось.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник зазначає, що позовні вимоги є безпідставними, такими, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства. В обґрунтування доводів вказує, що згідно з підпунктом 5 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками - операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснювало свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України, а отже своїми діями права та законні інтереси позивачки не порушило, відтак просив у задоволенні позовних вимог відмовити (арк. справи 34 - 47).
Третя особа правом на надання пояснень не скористалась.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 06.06.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків шляхом подання (надіслання) до суду документа про підтвердження доплати судового збору.
У вказаний строк позивачка виконала в повному обсязі вимоги ухвали суду, подала до суду документ про доплату судового збору.
Ухвалою суду від 11.06.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали суду від 11.06.2025 про відкриття провадження у справі доставлено відповідачам через електронний кабінет 11.06.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Інших заяв, в тому числі по суті справи, на адресу суду не надходило.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнувши віку 55 років, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою від 14.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно з пунктом 5 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За принципом екстериторіальності заява та подані документи були розглянуті Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.03.2025 № 192150006469 позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу призначити пенсію (арк. справи 11).
Причиною вказаної відмови у призначені пенсії стало те, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано:
- періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 15.05.1989, оскільки виправлення прізвища та дати народження завірено не належним чином; свідоцтво про шлюб не надано;
- не враховано догляд за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки в свідоцтві про народження не вказано інформацію про виданий паспорт та не зазначено дані в заяві;
- не враховано догляд за дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у 2008 році, оскільки відсутні дані в ОК-5 про отримання допомоги в УСЗН.
Пільговий стаж на дату звернення відсутній.
До пільгового стажу не враховано період роботи в ТОВ "ГАДЗ-АГРО" згідно з довідкою від 04.03.2025 № 18/к з 01.04.2009 по 19.07.2010 та з 09.12.2010 по 28.02.2025, оскільки не вказано норми обслуговування та на підставі яких документів вони встановлені.
В довідці від 12.02.2008 № 7 вказано посилання на невірну статтю та необхідно уточнити інформацію про норми обслуговування для кожного року і на підставі яких документів вони встановлені. Період роботи з 01.05.1996 по 03.10.2000 до пільгового стажу не зараховано.
Після чого, позивачка вдруге звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою від 13.05.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та подала необхідні документи.
За принципом екстериторіальності заява та подані документи були розглянуті Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.05.2025 № 192150006469 позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (арк. справи 12).
Відповідно до вказаного рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.05.2025 № 192150006469 за результатами розгляду документів, наданих до заяви, до загального страхового стажу зараховані всі періоди роботи.
Згідно з трудовою книжкою колгоспника від 15.05.1989 НОМЕР_1 , в період з 02.01.1989 по 24.06.1997 позивач працювала в колгоспі ім. Т.Г. Шевченка, а згідно з архівною довідкою від 11.02.2025 № 135/03-01 робота виконувалася в колгоспі "XXIV з'їзду КПРС" та в колгоспі "Вільна Україна".
Також, в довідці про перейменування від 11.02.2025 № 136/03-01 не зазначено перейменування колгоспу ім. Т.Г. Шевченка (реорганізації, приєднання, укрупнення тощо).
До періодів роботи дояркою (оператором машинного доїння) не зараховані періоди роботи згідно з пільговими довідками від 12.02.2008 № 7 та від 04.03.2025 № 18/к, оскільки надані довідки не відповідають вимогам Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (Додаток № 5), зокрема:
- в довідці від 12.02.2008 № 7 відсутнє посилання на статтю 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на статтю Закону, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Також, виконання встановлених норм обслуговування не зазначені за кожний рік та довідка підписана головою колгоспу, який припинив своє існування в 1991 році.
Пільгову довідку видано СТОВ "Вільна Україна" 12.02.2008, а довідку про відпрацьовані вихододні в колгоспі та довідку про перейменування видано архівним відділ 11.02.2025 № 135/03-01, № 136/03- 01, таким чином необхідно зазначити дату ліквідації СТОВ "Вільна Україна".
В довідці від 04.03.2025 № 18/к відсутнє посилання на статтю 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та відсутні дані про виконання встановлених норм обслуговування за кожний відпрацьований рік.
Дослідивши копію трудової книжки від 15.05.1989 НОМЕР_1 (арк. справи 9 - 10) судом встановлено, що у ній містяться записи про трудову діяльність позивачки за спірний період, а саме:
- запис від 25.06.1997 прийнята на роботу дояркою в селянську спілку "Вільна Україна";
- запис від 01.04.2000 - переведено на роботу с/г ТзОВ "Вільна Україна" на посаду доярки у зв'язку із реорганізацією селянської спілки "Вільна Україна";
- запис від 03.10.2000 - звільнена із займаної посади за власним бажанням;
- запис від 13.05.2006 - прийнята на сезонну роботу дояркою в с/г ТзОВ "Вільна Україна";
- запис від 12.02.2008 - звільнена з роботи за згодою сторін;
- запис від 01.04.2009 - прийнята на роботу дояркою в ТзОВ "Бучачагрохлібпром"
- запис від 19.07.2010 - звільнена з роботи за згодою сторін;
- запис від 09.12.2010 - прийнята на роботу оператором машинного доїння у ТзОВ "Бучачагрохлібпром";
- запис від 21.12.2022 - ТзОВ "Бучачагрохлібпром" перейменовано на ТОВ "ГАДЗ АГРО"; На момент звернення 14.03.2025 та дотепер позивачка продовжує працювати.
Також у вказаній трудовій книжці містяться записи про кількість вихододнів, встановлений мінімум та суми заробітної плати з період з 1988 року по 2008 рік, які внесені на підставі книг обліку трудового стажу.
На підтвердження записів трудової книжки від 15.05.1989 НОМЕР_1 позивачкою було подано архівні довідки.
Архівною довідкою № 136/03-01 від 11.02.2025 підтверджено перейменування колгоспу ім. ХХІV з'їзду КПРС в 1991 році в колгосп "Вільна Україна". 28.01.1993 перейменовано колгосп "Вільна Україна" на селянську спілку "Вільна Україна". На загальних зборах с/с "Вільна Україна" від 09.02.2000 протокол №1 прийнято рішення про реформування господарства в ТзОВ "Вільна Україна" (арк. справи 13).
Відповідно до довідки № 7 від 12.02.2008 виданою с/г ТзОВ "Вільна Україна" ОСОБА_1 працювала з 01.05.1996 по 03.10.2000 на посаді доярки і повністю виконувала норми обслуговування тварин. Вказані періоди зараховуються в стаж роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення у відповідності з пунктом "д" статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Довідка видана на основі книг розрахунків за 1996-2000 роки (арк. справи 13 зворот).
Архівною довідкою № 135/03-01 від 11.02.2025 підтверджено трудовий стаж ОСОБА_1 з 1988 по 2008 роки, зокрема дояркою протягом 1996 року, відповідно до книги обліку трудового стажу колгоспу "ім. ХХІV з'їзду КПРС", колгоспу "Вільна Україна", селянської спілки "Вільна Україна" с. Пилява Бучацького району (арк. справи 14).
Згідно з архівним витягом № 404/03-01 від 11.03.2025 з наказу № 34 від 31.05.2006 ОСОБА_1 прийнята на роботу в ТзОВ "Вільна Україна" 13.05.2006 (арк. справи 15).
Відповідно до архівної довідки № 136/03-01 від 11.02.2025 в книгах нарахування заробітної плати є відомості заробітну плату ОСОБА_1 за період з травня 1996 року по жовтень 2000 року в селянській спілці "Вільна Україна" (арк. справи 15 зворот).
Відповідно до довідки виданої ТОВ "ГАДЗ-АГРО" № 18/к від 04.03.2025 ОСОБА_1 дійсно працює оператором машинного доїння з 01.04.2009 по 19.07.2010 та з 09.12.2010 дотепер. За всі роки повністю виконувала і виконує встановлені норми обслуговування тварин і була безпосередньо зайнята у молочно-тваринницькому комплексі (ферма) цілий календарний рік. Довідка видана на підставі книг наказів по особовому складу, табелів виходу на роботу, нарядів на виконання робіт, книг нарахування заробітної плати, карточки П-2. 21.12.2022. Крім того зазначено, що ТзОВ "Бучачагрохлібпром" перейменовано на ТОВ "ГАДЗ АГРО" згідно з наказу № 493-к від 21.12.2022 (арк. справи 16).
Зміна дошлюбного прізвища позивачки з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 " підтверджується витягом з Державного реєстру акту цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, свідоцтвом про розірвання шлюбу (арк. справи 17 зворот, 18).
Позивачка не погодившись з оскаржуваними рішеннями суб'єктів владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.03.2025 № 192150006469 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.05.2025 № 192150006469, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують її право на соціальний захист, звернулась до суду із цим позовом.
Мотивувальна частина
Предметом спору у даній справі по суті є рішення відповідача 1 та відповідача 2 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 5 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV).
Положеннями пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-ІV визначено що, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 26 Закону № 1058-ІV визначено особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Водночас за змістом пункту 5 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.
Водночас, порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 7, згідно з яким, до доярок належать працівники, які оформлені на роботу доярками, свинарками, мають відповідні посвідчення, які постійно зайняті протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Дояркам, свинаркам, які відпрацювали повний польовий період на колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, доярки та свинарки яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії доярка та свинарка, запроваджена в 1961 році.
Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання роботи доярки, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 701/1232/16-а.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 15.05.1989 позивачка працювала дояркою з 25.06.1997 по 03.10.2000 та з 13.05.2006 по 12.02.2008 у с/г ТзОВ "Вільна Україна", з 01.04.2009 по 19.07.2010 у в ТзОВ "Бучачагрохлібпром", з 09.12.2010 по 14.03.2025 у ТОВ "ГАДЗ АГРО".
Також у вказаній трудовій книжці містяться записи про кількість вихододнів, встановлений мінімум та суми заробітної плати з період з 1988 року по 2008 рік, які внесені на підставі книг обліку трудового стажу.
Суд констатує, що жодних виправлень, підчищень тощо у трудовій книжці позивачки немає, тобто позивачка має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться відповідні записи про спірні періоди роботи із відомостями, які відповідають вимогам законодавства.
Вказані записи у трудовій книжці скріплені і засвідчені підписом уповноваженої особи роботодавця та відповідною печаткою, не містять ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості.
Доказів, які б свідчили про недостовірність таких записів, відповідачем суду не надано, а тому останні безпідставно не взяті до уваги відповідачем для призначення пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція щодо того, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж особи, викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.
Суд зауважує, що на підтвердження записів трудової книжки від 15.05.1989 НОМЕР_1 позивачкою було подано архівні довідки.
Архівною довідкою № 136/03-01 від 11.02.2025 підтверджено перейменування колгоспу ім. ХХІV з'їзду КПРС в 1991 році в колгосп "Вільна Україна". 28.01.1993 перейменовано колгосп "Вільна Україна" на селянську спілку "Вільна Україна". На загальних зборах с/с "Вільна Україна" від 09.02.2000 протокол №1 прийнято рішення про реформування господарства в ТзОВ "Вільна Україна".
Відповідно до довідки № 7 від 12.02.2008 виданою с/г ТзОВ "Вільна Україна" ОСОБА_1 працювала з 01.05.1996 по 03.10.2000 на посаді доярки і повністю виконувала норми обслуговування тварин. Вказані періоди зараховуються в стаж роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення у відповідності з пунктом "д" статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Довідка видана на основі книг розрахунків за 1996-2000 роки.
Архівною довідкою № 135/03-01 від 11.02.2025 підтверджено трудовий стаж ОСОБА_1 з 1988 по 2008 роки, зокрема дояркою протягом 1996 року, відповідно до книги обліку трудового стажу колгоспу "ім. ХХІV з'їзду КПРС", колгоспу "Вільна Україна", селянської спілки "Вільна Україна" с. Пилява Бучацького району.
Згідно з архівним витягом № 404/03-01 від 11.03.2025 з наказу № 34 від 31.05.2006 ОСОБА_1 прийнята на роботу в ТзОВ "Вільна Україна" 13.05.2006.
Відповідно до архівної довідки № 136/03-01 від 11.02.2025 в книгах нарахування заробітної плати є відомості заробітну плату ОСОБА_1 за період з травня 1996 року по жовтень 2000 року в селянській спілці "Вільна Україна".
Відповідно до довідки виданої ТОВ "ГАДЗ-АГРО" № 18/к від 04.03.2025 ОСОБА_1 дійсно працює оператором машинного доїння з 01.04.2009 по 19.07.2010 та з 09.12.2010 дотепер. За всі роки повністю виконувала і виконує встановлені норми обслуговування тварин і була безпосередньо зайнята у молочно-тваринницькому комплексі (ферма) цілий календарний рік. Довідка видана на підставі книг наказів по особовому складу, табелів виходу на роботу, нарядів на виконання робіт, книг нарахування заробітної плати, карточки П-2. 21.12.2022. Крім того зазначено, що ТзОВ "Бучачагрохлібпром" перейменовано на ТОВ "ГАДЗ АГРО" згідно з наказу № 493-к від 21.12.2022.
Однак, законність оскаржуваних рішення щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 5 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та не зарахування до пільгового стажу періодів трудової діяльності позивачки дояркою з 25.06.1997 по 03.10.2000 та з 13.05.2006 по 12.02.2008 у с/г ТзОВ "Вільна Україна", з 01.04.2009 по 19.07.2010 у в ТзОВ "Бучачагрохлібпром", з 09.12.2010 по 14.03.2025 у ТОВ "ГАДЗ АГРО", відповідачі обґрунтовують тим, що надані довідки від 12.02.2008 № 7 та від 04.03.2025 № 18/к не відповідають вимогам Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (Додаток № 5), зокрема:
- в довідці від 12.02.2008 № 7 відсутнє посилання на статтю 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на статтю Закону, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Також, виконання встановлених норм обслуговування не зазначені за кожний рік та довідка підписана головою колгоспу, який припинив своє існування в 1991 році.
Пільгову довідку видано СТОВ "Вільна Україна" 12.02.2008, а довідку про відпрацьовані вихододні в колгоспі та довідку про перейменування видано архівним відділ 11.02.2025 № 135/03-01, № 136/03- 01, таким чином необхідно зазначити дату ліквідації СТОВ "Вільна Україна".
В довідці від 04.03.2025 № 18/к відсутнє посилання на статтю 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та відсутні дані про виконання встановлених норм обслуговування за кожний відпрацьований рік.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 в справі № 174/658/16-а (провадження № К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.
Суд зауважити, що норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, Кабінет Міністрів України не визначав порядок встановлення норм обслуговування, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до вказаного, нормою обслуговування належить вважати певну кількість голів корів або свиней, закріплених за робітницею, яку вона зобов'язана обслужити упродовж установленого робочого дня (зміни) у визначених організаційно-технічних умовах. А відтак, ураховується виконання норм обслуговування, встановлених на рівні, не нижчому від технічно обґрунтованих норм. У свою чергу, до технічно обґрунтованих норм належать: типові міжгалузеві і галузеві (відомчі) норми обслуговування, затверджені в установленому порядку; норми обслуговування, встановлені на підставі типових міжгалузевих і галузевих (відомчих) нормативів часу на окремі роботи (операції) з урахуванням організаційно-технічних умов обслуговування великої рогатої худоби і свиней у цьому господарстві. Тому, саме адміністрація господарства подає до органу Пенсійного фонду довідку про стаж роботи дояркою (оператором машинного доїння) і про виконання встановлених норм обслуговування.
Водночас, не визначення порядку встановлення норм обслуговування, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам пенсії за віком на пільгових умовах, та не затвердження (та як наслідок відсутність відповідних документів) норм обслуговування тварин для доярок господарства за вищевказані роки на відповідних підприємствах, де працювала позивач, на думку суду, не може свідчити про невиконання нею таких норм.
Тому посилання відповідача на те, що позивачка не виконувала норми обслуговування є безпідставними.
Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.02.2019 у справі № 699/155/17.
Вадночас, згідно із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 25.04.2019 в справі № 593/283/17 та від 30.09.2019 в справі № 638/18467/15-а, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження органами пенсійного фонду в реалізації особою конституційного права на соціальний захист та призначення пенсії.
На працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку) за формальну неправильність оформлення досліджуваного документу, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства (висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17).
Аналізуючи оскаржуване рішення, суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003, яке, відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Однак, як встановлено судом, та слідує із матеріалів справи, відповідачами зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було, та обрано найбільш несприятливий для позивачки спосіб вирішення ситуації шляхом відмови у призначенні пенсії.
Відтак такі рішення відповідачів прийняті необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, та непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані рішення, а тому визнається судом протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Судом також враховується пункт 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно з якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає таке.
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі "Гурепка проти України", заява № 61406/00, пункт 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі", заява № 30210/96, пункт 158) (пункт 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 у справі "Гарнага проти України", заява № 20390/07).
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Таким чином, обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зобов'язаний враховувати положення статті 13 Конвенції стосовно права на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів (наслідків), дає найбільший ефект, забезпечує поновлення порушеного права та є адекватним наявним обставинам.
У постанові від 11.02.2020 у справі № 0940/2394/18 Верховний Суд сформулював такий висновок: у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання відповідним заявником усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд.
Суд зазначив, що такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов'язання відповідного суб'єкта вчинити певні дії після скасування його адміністративного акта.
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 22.09.2022 у справі № 380/12913/21.
У даній справі предметом судового контролю було рішення відповідача 1 та відповідача 2, яке обґрунтоване певними мотивами, що були в подальшому перевірені судом на їх відповідність фактичним обставинам справи та нормам законодавства.
Разом з тим, в процесі розгляду справи судом не здійснювалась перевірка виконання позивачкою всіх умов, необхідних для прийняття рішення органами пенсійного фонду про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах.
Відтак, в контексті розгляду цієї справи суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивачки буде зобов'язання повторно розглянути заяву позивачки про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, із урахуванням висновків суду у цій справі, зарахувавши до пільгового стажу спірні у цій справі періоди роботи.
Висновки за результатами розгляду справи
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 192150006469 від 21.03.2025 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 192150006469 від 20.05.2025 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 5 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву позивачки від 13.05.2025, з урахуванням висновків суду у цій справі, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи дояркою з 25.06.1997 по 03.10.2000 та з 13.05.2006 по 12.02.2008 у с/г ТзОВ "Вільна Україна", з 01.04.2009 по 19.07.2010 у в ТзОВ "Бучачагрохлібпром", з 09.12.2010 по 14.03.2025 оператором машинного доїння у ТОВ "ГАДЗ АГРО".
Судові витрати
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За подання позовної заяви до суду, позивачкою було сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн що підтверджується квитанцією № 3 від 26.05.2025 та у розмірі 969,00 грн що підтверджується квитанцією № 9 від 06.06.2025.
Оскільки позовні вимоги задоволено часткового слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень чиї рішення скасовано - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області порівну на користь позивачки судовий збір у пропорційному розмірі до задоволених позовних вимог в сумі 484,48 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 192150006469 від 21.03.2025, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 192150006469 від 20.05.2025 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 5 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 13.05.2025, з урахуванням висновків суду у цій справі, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи дояркою з 25.06.1997 по 03.10.2000 та з 13.05.2006 по 12.02.2008 у с/г ТзОВ "Вільна Україна", з 01.04.2009 по 19.07.2010 у в ТзОВ "Бучачагрохлібпром", з 09.12.2010 по 14.03.2025 оператором машинного доїння у ТОВ "ГАДЗ АГРО".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні, 48 копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні, 48 копійок).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 15 серпня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49094 код ЄДРПОУ: 21910427);
- Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під.,2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022 код ЄДРПОУ: 14099344);
третя особа:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001 код ЄДРПОУ: 14035769) .
Головуючий суддя Юзьків М.І.