04 червня 2025 року м. Суми Справа № 480/9403/24
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Сидорук А.І., за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М., розглянув в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ханзе Агрі Україна»
до Головного управління ДПС в Сумській області,
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
За участю представників сторін:
від позивача - Трут Д.В. (в режимі відеоконференції);
від відповідача - Пономарьов І.О.
Суть спору. Позиція сторін. Заяви учасників. Процесуальні дії суду.
Позивач 29.10.2024 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 08.10.2024 за № 1250718280703 та № 1250618280703.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що, по-перше, ППР № 1250718280703 є неправомірним, оскільки воно складено відповідачем за формою ''В1'', а не ''В4''. Тобто відповідачем складено рішення про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ із сум податку, що не були заявлені до відшкодування. По-друге, ППР № 1250618280703 є неправомірним, оскільки податкові накладні складалися не позивачем, а його контрагентом, а тому навіть, якщо припустити, що підхід відповідача щодо коду УКТЗЕД правильний, то позивач не міг здійснити виправлення у податкових накладних. Отримані позивачем податкові накладні складені постачальником відповідно до вимог діючого законодавства та зареєстровані.
Судом 30.10.2024 відкрито провадження у справі, вирішено проводити її розгляд за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання у справі.
До суду 20.11.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог.
Відзив відповідачем мотивовано тим, що, по-перше, ППР № 1250718280703 прийнято правомірно, оскільки, у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ до суми такого відшкодування було включено 5343137,57 грн. В свою чергу сума ПДВ 11530460 грн за податковою накладною від 26.04.2024 № 26 не повністю була включена до розрахунку бюджетного відшкодування, лише на суму 6132415 грн. Твердження позивача, що ним не було заявлено до бюджетного відшкодування суми ПДВ саме за податковою накладною від 17.04.2024 № 19 не підтверджено жодним належним доказом. Сума, що не була заявлена до бюджетного відшкодування, становить 5398045,82 грн. Дана сума, згідно з таблицею, була відрахована з податкової накладної від 26.04.2024 № 26. По-друге, ППР № 1250618280703 також є правомірним, оскільки ТОВ САП ''Родючість'', ТОВ Агрофірма ''Северинівська'' та ТОВ ''Українсько-норвезьке підприємство ''Глобал Харвест'' при реалізації ТМЦ (зерновідходи (побічний продукт) склали на адресу позивача податкові накладні, які містять помилковий код УКТЗЕД (1005), що у свою чергу вплинуло на застосування ставки ПДВ у розмірі 14%, а не 20%. Згідно з ЗУ ''Про Митний тариф України'' зерновідходи відносяться до групи 23 ''Залишки і відходи харчової промисловості, готові корми для тварин'', а саме до товарної категорії ''2302'' - ''Висівки, кормове борошно та інші відходи та залишки від просіювання, помелу або інших способів обробки зерна, зернових чи бобових культур, гранульовані чи негранульовані''. Даний код товару має ставку ПДВ 20%.
До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримує позовні вимоги, з аналогічних підстав, які зазначені у позові. Також до суду від відповідача надійшли пояснення, в яких відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.
19.12.2024 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
04.02.2025 до суду надійшли додаткові пояснення позивача, а 04.03.2025 до суду надійшли додаткові пояснення від позивача та від відповідача.
20.05.2025 до суду надійшла заява позивача про розподіл судових витрат.
Встановлені судом фактичні обставини.
У період з 13.06.2024 до 21.06.224 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку стосовно позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт від 24.06.2024 за № 7314/18-28-07-03-07/41245895/181 (а.с.11-50).
В акті відповідачем зазначено, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року в декларації від'ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення платником норм ПК України, оскільки ним: завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок по декларації за квітень 2024 року на загальну суму ПДВ 29367159 грн; завищено на загальну суму ПДВ 5408538 грн суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітнього періоду (ряд.21 декларації за квітень 2024 року).
Суд звертає увагу, що актом було охоплено 3 епізоди, а саме: 1) щодо купівлі в контрагента ТОВ ''Броди Агро'' права оренди земельних ділянок (сума віднесення до податкового кредиту у розмірі 29367159 грн); 2) щодо купівлі в контрагента ТОВ ''Броди Агро'' незавершеного виробництва (сума віднесення до податкового кредиту у розмірі 5343137,67 грн); 3) щодо придбання відходів кукурудзи у контрагентів (сума віднесення до податкового кредиту у розмірі 10492 грн).
На підставі вказаного акту відповідачем 24.07.2024 прийнято два ППР, а саме: № 951518280703 форми ''В1'' (про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ, задекларованої на рахунок платника у банку за квітень 2024 року, у розмірі 29367159 грн та застосування штрафних санкцій у сумі 2936715,90 грн) та № 951618280703 ''В4'' (про завищення від'ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту на суму 5408538 грн) (а.с.51-53).
06.08.2024 позивачем було подано до ДПС України в адміністративному порядку скаргу на вказані ППР, в якій позивач оскаржував ППР виключно в частині першого епізоду (щодо купівлі в контрагента ТОВ ''Броди Агро'' права оренди земельних ділянок (сума віднесення до податкового кредиту у розмірі 29367159 грн) (а.с.59-63). ДПС України прийняло рішення про результати розгляду скарги від 04.10.2024. У рішенні зазначено скаргу задовольнити частково. Скасувати 2 ППР від 24.07.2024 за № 951518280703 та № 951618280703, в частині висновків перевірки щодо завищення суми податкового кредиту за квітень 2024 року при декларуванні операцій з придбання права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення (перший епізод), а в іншій частині зазначені ППР - залишити без змін. Зобов'язано відповідача вжити заходи відповідно до вимог п.п.78.1.12 п.78.1 ст.78 ПК України (а.с.64-71).
Відповідачем 08.10.2024, на підставі акту перевірки та з урахуванням рішення ДПС України від 04.10.2024, прийнято два ППР, а саме: № 1250718280703 форми ''В1'' (про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ, задекларованої на рахунок платника у банку за квітень 2024 року, у розмірі 5343138 грн та застосування штрафних санкцій у сумі 534313,80 грн) та № 1250618280703 форми ''В4'' (про завищення від'ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту на суму 10492 грн) (а.с.73-75).
Вважаючи вказані 2 ППР від 04.10.2024 протиправними, то позивач звернувся до суду.
Висновки суду та їх мотиви.
По-перше, щодо ППР № 1250718280703.
Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V вказаного Кодексу.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп. 54.3.2 п.54.3 ПК України).
Нормою п.198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст.201 вказаного Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пп.200.1, 200.4 та 200.8 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Згідно з пп.2 п.1 розділу ІІ Порядку, затвердженого наказом Міністра фінансів України від 28.12.2015 № 1204 контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодеком або іншим законодавством або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку з використанням платником податку права на податкову знижку, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку з використанням платником податку права на податкову знижку, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Пунктом 2 цього розділу Порядку передбачено, що у випадках, зазначених у п.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами: «В1» - у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку (додатки 10, 11); «В3» - у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування (додатки 12, 13); «В4» - у разі зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість (додатки 14, 15).
Якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або інших зобов'язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку, наданої відповідними підрозділами контролюючого органу, до функцій яких належить розгляд скарг в адміністративному порядку та/або супроводження справ у судах, складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов'язань та/або інших зобов'язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства (п.7 цього розділу Порядку).
Отже, згідно з рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 04.10.2024, ППР від 24.07.2024 № 951618280703 форми ''В4'' було скасовано в частині 65400 грн від'ємного значення ПДВ, що стосувалось першого епізоду. Тому відповідач зобов'язаний був прийняти за наслідками такого оскарження нове ППР форми ''В4'' про зменшення від'ємного значення суми ПДВ на суму 5343138 грн.
Крім того, відповідно до ст.123 ПК України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення бюджетного відшкодування або виявлення фактів використання податкових пільг не за цільовим призначенням чи всупереч умовам чи цілям їх надання.
Водночас, другий та третій епізоди не зумовили заниження податкових зобов'язань з ПДВ чи завищення суми бюджетного відшкодування. Тому підстави для застосування штрафних санкцій за ППР № 1250718280703 у сумі 534313,80 грн відсутні.
Таким чином, відповідачем, всупереч норми ч.2 ст.77 КАС України, не доведено суду правомірності змінення ним форми ППР від 24.07.2024 № 951618280703 (про завищення від'ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту на суму 5408538 грн) ''В4'' на ППР від 04.10.2024 № 1250718280703 форми ''В1'' (про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ, задекларованої на рахунок платника у банку за квітень 2024 року, у розмірі 5343138 грн та застосування штрафних санкцій у сумі 534313,80 грн).
Крім того, суд погоджується з позицією позивача, що порушення містяться як по суті, так і в процедурному аспекті, саме відповідач повинен був доводити, стосуються суми від'ємного значення чи бюджетного відшкодування. Крім того, є доречною позиція позивача, що відповідач не обґрунтував того, чому поміняв рішення в частині, яка не оскаржувалась та на підставі чого було змінено форму, в той час як форма це не просто бланк, а частина рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що спірне ППР є неправомірним.
По-друге, щодо ППР № 1250618280703.
Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
В статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХІУ зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Відповідно до п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Підпунктом пп. «а» п.198.1 ст.198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу».
Пунктом 193.1. ст. 193 ПК України передбачено розмір ставок податку: «Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків по операціях з: постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні; постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я; ввезення на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів у рамках програм розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/ або програм доступу суб'єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування (далі - програми доступу) за переліком та в обсягах, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, у порядку та на умовах, визначених Законом України "Про лікарські засоби",, а також подальшого безоплатного постачання ввезених на підставі цього абзацу лікарських засобів на митній території України на користь надавачів медичних послуг, залучених до проведення програм доступу, та пацієнтів, які беруть участь у програмах доступу, в межах і обсягах зазначених програм доступу; постачання послуг із показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем'єр, культурно-мистецьких заходів; постачання послуг із показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій для груп та окремих відвідувачів у музеях, зоопарках та заповідниках, відвідування їх територій та об'єктів відвідувачами; постачання послуг із розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху; постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010); реалізації квитків на спортивні заходи всеукраїнського та міжнародного рівнів; г) 14 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00.
Як правомірно стверджує позивач, контрагентами позивача було складено податкові накладні, які містять не вірний код УКТЗЕД "1005" (стосуються кукурудзи, зерна кукурудзи), який підпадає під пільгу та має ставку ПДВ 14%. Сторонами не оспорюється реальність господарських операцій та наданих на їх підтвердження первинних документів (а.с.188-207).
Аналізом Закону України "Про митний тариф України" встановлено, що зерновідходи відносяться до групи 23 "Залишки і відходи харчової промисловості, готові корми для тварин", а саме до товарної під категорії "2302" - "Висівки, кормове борошно та інші відходи та залишки від просіювання, помелу або інших способів обробки зерна зарновизх чи бобових культур, гранульовані чи негранульовані". Даний код товару має ставку ПДВ 20%.
З усіх наданих позивачем первинних документів вбачається, що в них йде мова саме про зернові відходи кукурудзи (побічний продукт),
Враховуючи зазначене, то суд погоджується з доводами відповідача, що позивачем включено до складу податкового кредиту податкові накладні, які мають не вірний код УКТЗЕД та відповідно застосована не вірна ставка ПДВ. Дані помилки призводять до викривлення інформації в первинних документах та не дають можливості ідентифікувати здійснену операцію, її змісту та суми податкових зобов'язань.
Також суд погоджується з доводами відповідача, що позивач в позовній заяві не обгрунтував належним чином неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення. Тим більше, на переконання суду, такі недоліки в УКЗЕД є значними.
Отже, суд погоджується з доводами відповідача, що перевіркою було встановлено порушення п. 193.1 ст. 193, п.п. "а" п. 198.1 ст. 198, абзацам першому - третьому п. 198.2, абзацам першому - другому п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 10492 грн за січень 2024 року.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ППР від 08.10.2024 за № 1250618280703, в повній мірі відповідає критеріям правомірності рішення, які встановлені нормою ч.2 ст.2 КАС України.
Висновок суду.
Тому судом частково задовольняються позовні вимоги, а саме шляхом визнання протиправним та скасування ППР від 08.10.2024 № 1250718280703. В іншій частині вимог суд відмовляє, у зв'язку з їх необгрунованістю.
Керуючись ст.ст. 90, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Ханзе Агрі Україна» до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 08.10.2024 № 1250718280703.
3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
4. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Повне рішення складено та підписано суддею 15.08.2025, оскільки в м. Суми практично постіно оголошено сигнал "Повітряна тривога" .
Суддя А.І. Сидорук