15 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/15696/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області , в якому просив:
-визнати протиправною відмову Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області у проведенні службових розслідувань нещасних випадків, що сталися з ОСОБА_1 17.05.1995, 29.07.2004 та 12.02.2015, викладені у листах Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 29.11.2024 №167 аз.л.к. та від 19.08.2024 №М-4876 л.к.;
-зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області призначити та провести службові розслідування нещасних випадків, що сталися з ОСОБА_1 17.05.1995, 29.07.2004 та 12.02.2015 згідно поданої заяви від 19.07.2024 та оформити його результати з урахуванням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що за період з 16.11.1992 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ на різних посадах УМВС України в Полтавській області. З довідки Кременчуцького районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області від 11.04.2024 №5089/115/107/01/19-2024 стало відомо, що розслідування нещасних випадків, які мали місце 17.05.1995, 29.07.2004 та 12.05.2015 не проводились. Звернувшися до відповідача із заявою, в якій просив призначити та провести службові розслідування нещасних випадків за фактом отримання 17.05.1995, 29.07.2004 та 12.02.2015 травми під час проходження служби, отримав відмову у проведенні службових розслідувань нещасних випадків.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
У наданому до суду відзиві на позовну заяву /а.с. 24-25/ представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що проведення розслідувань нещасного випадку належить виключно до компетенції Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області, як до самостійно відокремленого підрозділу. Представник відповідача наголошував, що 20.11.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 08674809), при цьому, Єдиний державний реєстр не містить даних про наявність у Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області правонаступника. Рішення про ліквідацію Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області прийнято постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №730 і вказана постанова не містить норми щодо переходу завдань та функцій, прав та обов'язків вказаної юридичної особи до іншого органу виконавчої влади. Така функція (повноваження) Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області як проведення розслідування нещасних випадків відповідно до Порядку №1346 не могла бути передана до УМВС України в Полтавській області, відтак, правові підстави для проведення вказаного розслідування саме УМВС, як окремою юридичною особою (яка не є правонаступником Кременчуцького МВ) - відсутні.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/15696/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 в період з 16.11.1992 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ на різних посадах УМВС України в Полтавській області та з 07.11.2015 по 20.04.2024 проходив службу в органах Національної поліції на різних посадах Головного управління Національної поліції в Полтавській області, що не заперечується відповідачем та підтверджується письмовими поясненнями позивача, викладеними у позовній заяві.
Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 19.04.2024 № 182 о/с звільнено зі служби в поліції за п. 3 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за віком) підполковника поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Кременчуцького районного управління поліції, 20 квітня 2024 року /а.с. 12/.
Згідно довідки Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 11.04.2024 №5089/115/107/01/19-2024 /а.с. 13, 28 зворотній бік/, вивченням матеріалів особової справи встановлено, що за фактом отримання підполковником поліції ОСОБА_1 травми 17.05.1995 у вигляді забійної рани передньої поверхні правої голені розслідування нещасного випадку не проводилось. Також встановлено, що під час проходження служби підполковник поліції ОСОБА_1 29.07.2004, перебуваючи на посаді начальника чергової частини штабу Крюківського районного відділу Кременчуцького міського управління УМВС України в Полтавській області, отримав травму в побуті у вигляді забою лівого гомілко-ступневого суглобу, розслідування нещасного випадку не проводилось. Також, 12.05.2015, що під час проходження служби, підполковник поліції ОСОБА_1 , на той час інспектор-черговий чергової частини штабу роти патрульної служби міліції особливого призначення "Кременчук" УМВС України в Полтавській області, перебуваючи в зоні проведення АТО, отримав травму у вигляді посттравматичної мінно-вибухової травми, ЗЧМТ, контузії головного мозку. Причини не проведення розслідування даного нещасного випадку не встановлені.
19.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області з заявою /а.с. 28/, в якій просив:
1. Призначити та провести службові розслідування нещасних випадків:
1.1 За фактом отримання підполковником поліції ОСОБА_1 , травми 17.05.1995 у вигляді забійної рани передньої поверхні правої голені.
1.2 За фактом отримання підполковником поліції ОСОБА_1 , травми 29.07.2004 під час проходження служби, у вигляді забою лівого гомілко-ступневого суглобу.
1.3. За фактом отримання підполковником поліції ОСОБА_1 , травми 12.02.2015 під час проходження служби, перебуваючи в зоні проведення АТО, у вигляді посттравматичної мінно-вибухової травми, ЗЧМТ, контузії головного мозку.
2. Прийняти рішення у відповідності до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України від 27.12.2002 №1346 та скласти акт форми Н-5 та акт форми Н-1, встановивши факт настання нещасних випадків за участю підполковника поліції ОСОБА_1 в період проходження служби та при виконанні службових обов'язків.
Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області листом від 19.08.2024 №М-4876 л.к. /а.с. 31 зворотній бік/ повідомило, що у зв'язку з тим, що станом на 17.05.1995, 29.07.2004 та 12.02.2015 ОСОБА_1 працював на посадах у підрозділах Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області, розслідування нещасних випадків, які трапились, відносилося до компетенції зазначених підрозділів. Оскільки станом на 20.11.2019 Кременчуцький міський відділ УМВС України в Полтавській області та підпорядковані йому підрозділи закінчили ліквідаційну процедуру та були припинені як юридичні особи публічного права, це унеможливлює направлення заяви за належністю.
26.11.2024 представник позивача звернувся до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області з адвокатським запитом /а.с. 32-33/, в якому просив надати копію відповіді на звернення ОСОБА_1 від 19.07.2024 за трекінгом № 3960000051440, у випадку відсутності відповіді:
1. Призначити та провести службові розслідування нещасних випадків:
1.1 За фактом отримання підполковником поліції ОСОБА_1 , травми 17.05.1995 у вигляді забійної рани передньої поверхні правої голені.
1.2 За фактом отримання підполковником поліції ОСОБА_1 , травми 29.07.2004 під час проходження служби, у вигляді забою лівого гомілко-ступневого суглобу.
1.3. За фактом отримання підполковником поліції ОСОБА_1 , травми 12.02.2015 під час проходження служби, перебуваючи в зоні проведення АТО, у вигляді посттравматичної мінно-вибухової травми, ЗЧМТ, контузії головного мозку.
2. Прийняти рішення у відповідності до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України від 27.12.2002 №1346 та скласти акт форми Н-5 та акт форми Н-1, встановивши факт настання нещасних випадків за участю підполковника поліції ОСОБА_1 в період проходження служби та при виконанні службових обов'язків.
Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області листом від 29.11.2024 №167 аз л.к. /а.с. 34/ повідомило представника позивача, що відповідно до п. 3.5. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи.
У зв'язку з тим, що станом на 17.05.1995, 29.07.2004 та 12.02.2015 ОСОБА_1 працював на посадах у підрозділах Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області, проведення розслідування нещасних випадків, які з ним трапилися, відносилося до компетенції зазначених підрозділів. Оскільки станом на 20.11.2019 Кременчуцький міський відділ УМВС України в Полтавській області та підпорядковані йому підрозділи закінчили ліквідаційну процедуру та були припинені як юридичні особи публічного права, це унеможливлює направлення заяви за належністю.
У зв'язку із вищевказаним у ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області відсутні повноваження щодо прийняття рішень та складання актів стосовно ОСОБА_1 у відповідності до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346.
Позивач, вважаючи протиправною відмову Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області у проведенні службових розслідувань нещасних випадків, що сталися з ОСОБА_1 17.05.1995, 29.07.2004 та 12.02.2015, викладені у листах Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 29.11.2024 №167 аз.л.к. та від 19.08.2024 №М-4876 л.к., звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Закон України "Про охорону праці" від 14.10.1992 №2694-XIІ (далі - Закон №2694-XIІ) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
За приписами статті 1 Закону №2694-XIІ охороною праці є система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Відповідно до статті 14 Закону №2694-XIІ працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Частинами першою та другою статті 22 Закону №2694-XIІ передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за №83/7404 (далі Порядок №1346), розроблено з метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України, та дія цього Порядку поширюється на з'єднання та військові частини Національної гвардії України, органи і підрозділи внутрішніх справ, навчальні заклади системи МВС України (далі - підрозділи).
Згідно з пунктом 2.1 Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
Відповідно до пункту 2.2 Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Пунктом 2.4 цього Порядку №1346 передбачено, що якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).
Згідно з пунктом 3.1 Порядку №1346 про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
Пунктами 3.4, 3.5, 3.7 Порядку №1346 визначено, що лікувально-профілактичний заклад системи МВС про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення) повинен протягом доби повідомити керівника підрозділу, де працює потерпілий, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідну СЕС системи МВС, терміново надсилаючи відповідне повідомлення про кожного потерпілого за встановленою формою (додаток 3).
Керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС. До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення).
При травмуванні працівників апарату МВС, ГУМВС, УМВС комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), крім групових випадків травматизму або випадків травматизму зі смертельним наслідком, створюється розпорядженням начальника структурного підрозділу (головного управління, департаменту, самостійного управління або відділу), де працює потерпілий працівник.
Відповідно до пункту 3.8 Порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку вказує, що підставами для проведення розслідування нещасного випадку є: раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше; звернення до лікувально-профілактичного закладу системи МВС з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення); повідомлення про нещасний випадок.
Як встановлено судом, згідно довідки Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 11.04.2024 №5089/115/107/01/19-2024 /а.с. 13, 28 зворотній бік/, вивченням матеріалів особової справи встановлено, що за фактом отримання підполковником поліції ОСОБА_1 травми 17.05.1995 у вигляді забійної рани передньої поверхні правої голені розслідування нещасного випадку не проводилось. Також встановлено, що під час проходження служби підполковник поліції ОСОБА_1 29.07.2004, перебуваючи на посаді начальника чергової частини штабу Крюківського районного відділу Кременчуцького міського управління УМВС України в Полтавській області, отримав травму в побуті у вигляді забою лівого гомілко-ступневого суглобу, розслідування нещасного випадку не проводилось. Також, 12.05.2015, що під час проходження служби, підполковник поліції ОСОБА_1 , на той час інспектор-черговий чергової частини штабу роти патрульної служби міліції особливого призначення "Кременчук" УМВС України в Полтавській області, перебуваючи в зоні проведення АТО, отримав травму у вигляді посттравматичної мінно-вибухової травми, ЗЧМТ, контузії головного мозку. Причини не проведення розслідування даного нещасного випадку не встановлені.
Крім того, факт отримання травм позивачем підтверджується випискою із амбулаторної картки ОСОБА_1 , виданої ДУ "ТМО МВС" м. Кременчука, в якій зазначено, що позивач знаходить під наглядом ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" м. Кременчука з 1992 року по теперішній час. За цей час перенесені захворювання: Забійна рана правої гомілки (1995 р.) - побутова; Забій лівого г/ст. суглобу (2004 р.) - побутова; Г. ларингіт (2005 р.), Г. бронхіт (2010 р.); Ожиріння І ст. (2011р., 2012., 2013.); Хрон. гастрит (2013р., 2014 р.), ЗЧМТ контузія головного мозку (12.02.2015 р.) - в зоні АТО; Гіпертонічна хвороба ІІ ст., 2 ст., ризик 2 (2015.), ДЄ ІІст. п/травматична (2015р.), ВСД (2015р.), Хрон. 2 стороння сенсорна туговухість (2016 р.), Хрон. кохлеоневрит (2017р.), Остеохондроз шийно-грудного відділення хребта (2017р.), ІХС: дифузний кардіосклероз (2017 р.).
Судом також встановлено, що відповідно до наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 04.03.2015 №193 "Про призначення та проведення службового розслідування" 14.02.2015 до УМВС надійшла інформація про те, що під час перебування у відрядженні в зоні АТО інспектор-черговий чергової частини штабу роти патрульної міліції особливого призначення "Кременчук" УМВС підполковник міліції ОСОБА_1 , та міліціонер взводу №2 роти патрульної служби міліції особливого призначення " ІНФОРМАЦІЯ_1 " УМВС сержант міліції ОСОБА_2 отримали контузії. Із метою перевірки вказаного, а також для з'ясування інших обставин, відповідно до вимог п. 2.6. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №230 вирішено призначити за вказаним фактом службове розслідування.
Доказів завершення вказаного службового розслідування із складенням документів, передбачених чинним законодавством, сторонами до суду не надано.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що позивач та його представник звертались до відповідача з заявою та адвокатським запитом в яких, зокрема, просили: призначити та провести службові розслідування нещасних випадків:
-за фактом отримання підполковником поліції ОСОБА_1 , травми 17.05.1995 у вигляді забійної рани передньої поверхні правої голені.
-за фактом отримання підполковником поліції ОСОБА_1 , травми 29.07.2004 під час проходження служби, у вигляді забою лівого гомілко-ступневого суглобу.
-за фактом отримання підполковником поліції ОСОБА_1 , травми 12.02.2015 під час проходження служби, перебуваючи в зоні проведення АТО, у вигляді посттравматичної мінно-вибухової травми, ЗЧМТ, контузії головного мозку.
Однак, листами УМВС України в Полтавській області від 19.08.2024 №М-4876 л.к. та від 29.11.2024 №167 аз л.к. було відмовлено стороні позивача у проведенні розслідувань нещасних випадків, з огляду на те, що станом на 17.05.1995, 29.07.2004 та 12.02.2015 ОСОБА_1 працював на посадах у підрозділах Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області, проведення розслідування нещасних випадків, які з ним трапилися, відносилося до компетенції зазначених підрозділів. Оскільки станом на 20.11.2019 Кременчуцький міський відділ УМВС України в Полтавській області та підпорядковані йому підрозділи закінчили ліквідаційну процедуру та були припинені як юридичні особи публічного права, це унеможливлює направлення заяви за належністю.
Крім того, в листі від 29.11.2024 №167 аз л.к. зазначено, що у ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області відсутні повноваження щодо прийняття рішень та складання актів стосовно ОСОБА_1 у відповідності до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346.
Суд зазначає, що згідно з пунктом 3.19 Порядку №1346 нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Між тим, аналіз змісту наведених положень Порядку №1346 дає підстави для висновку, що єдиною підставою організації розслідування нещасного випадку є одержання керівником повідомлення про нещасний випадок, і керівник підрозділу, у свою чергу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією (пункт 3.5 Порядку).
Із наведеного випливає, що саме рішення (відмова) ліквідаційної комісії є формою виконання повноважень, покладених на даний орган.
Таким чином, при зверненні позивача та його представника зі заявою про проведення розслідувань нещасного випадку, які сталися з ОСОБА_1 17.05.1995, 29.07.2004 та 12.02.2015 під час проходження служби, відповідачу необхідно було створити комісію з розслідування нещасного випадку.
Аналогічна правова позиція щодо подібних правовідносин викладена у постановах Верховного Суду від 01.11.2019 у справі № 823/346/17, від 14.04.2020 у справі №580/1768/19 та від 14.07.2020 у справі № 823/1605/17.
Щодо посилань відповідача на те, що у Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області відсутні повноваження щодо прийняття рішень та складання актів стосовно ОСОБА_1 у відповідності до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Частиною п'ятою статті 104 ЦК України передбачено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно з частиною третьою статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Відповідно до частини четвертої статті 105 Цивільного кодексу України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ за переліком згідно з додатком 2 (у тому числі, УМВС України в Полтавській області).
Відповідно до загальнодоступних відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на момент розгляду справи перебуває в стані припинення, проте. наразі не припинено, що вказує на цивільну правоздатність цієї юридичної особи.
Оскільки чинне законодавство не містить застережень щодо неможливості проведення розслідування нещасного випадку та складення актів ліквідаційною комісією органу Міністерства внутрішніх справ України, який в силу частини четвертої статті 105 Цивільного кодексу України наділений повноваженнями щодо управління справами юридичної особи, представляє її у відносинах з третіми особами та виступає у суді від імені юридичної особи, яка припиняється, та з огляду на те, що УМВС України в Полтавській області є вищестоящим органом ліквідованого Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області, суд вважає, що відмовляючи позивачу у проведенні розслідування нещасного випадку, відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законодавством України.
Враховуючи викладене, суд з метою повного захисту прав позивача, вважає за необхідне визнати протиправною відмову Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області у проведенні розслідувань нещасних випадків, що сталися з ОСОБА_1 17.05.1995, 29.07.2004 та 12.02.2015, викладені у листах Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 29.11.2024 №167 аз.л.к., від 19.08.2024 №М-4876 л.к. та зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області призначити та провести розслідування нещасних випадків, що сталися з ОСОБА_1 17.05.1995, 29.07.2004 та 12.02.2015 згідно поданої заяви від 19.07.2024 та оформити його результати з урахуванням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346.
Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (вул. Матвійчука Юліана, буд. 83, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 08592276) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області у проведенні розслідувань нещасних випадків, що сталися з ОСОБА_1 17.05.1995, 29.07.2004 та 12.02.2015, викладені у листах Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 29.11.2024 №167 аз.л.к., від 19.08.2024 №М-4876 л.к.
Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області призначити та провести розслідування нещасних випадків, що сталися з ОСОБА_1 17.05.1995, 29.07.2004 та 12.02.2015 згідно поданої заяви від 19.07.2024 та оформити його результати з урахуванням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.В. Довгопол