Справа № 420/32991/24
15 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каравана Р.В., розглянув в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Малиновського (нова назва - Хаджибейського) відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 23.10.2024 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Малиновський (нова назва - Хаджибейського) відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Головного управління ДПС в Одеській області, у якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати пункт п'ятий податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-38370-51У від 18.02.2021 Головного управління ДПС в Одеській області, щодо дати набрання чинності податкової вимоги;
визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Нємазєнко А.В про відкриття виконавчого провадження ВП № 70120209 від 20.10.2022;
стягнути з Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок);
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що зателефонувавши до Малиновського ВДВС у м. Одесі їй стало відомо, що державним виконавцем Нємазєнком А.В були винесені постанови: про відкриття виконавчого провадження ВП № 70120209 від 20.10.2022 та похідні від неї постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 70120209 від 20.10.2022, постанови про арешт коштів боржника ВП № 70120209 від 20.10.2022, постанови про арешт майна боржника ВП № 70120209 від 20.10.2022. При цьому, з тексту постанов їй стало відомо, що 18.02.2021 ГУ ДПС в Одеській області була винесена вимога на її ім'я про сплату недоїмки із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за № Ф-38370-51У. Стягнуто на користь державного бюджету (санкції, платежі, штрафи) у розмірі 37788 грн 74 коп. Вважає, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП № 70120209 від 20.10.2022 та похідні від неї постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 70120209 від 20.10.2022, постанови про арешт коштів боржника ВП № 70120209 від 20.10.2022, постанови про арешт майна боржника ВП № 70120209 від 20.10.2022 підлягають скасуванню, оскільки винесені передчасно, з огляду на те, що тримісячний строк пред'явлення виконавчого документа (податкової вимоги про сплату боргу) сплинув, а тому виконавець був зобов'язаний відповідно до вимог чинного законодавства його повернути стягувачеві. Натомість виконавець протиправно відкрив виконавче провадження. Вказує про протиправність нарахування єдиного внеску згідно вимог про сплату боргу (недоїмки) від 18.02.2021 за № Ф-38370-51У, оскільки підприємницькою діяльністю не займалася, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутній запис про реєстрацію її як фізичною особою-підприємцем.
Малиновський (нова назва - Хаджибейський) відділ виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з поданим позовом не погодився. У поданому до суду відзиві вказує, що єдиною підставою для оскарження дій державного виконавця боржник визначає те, що державним виконавцем було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого документу, а саме вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-38370-51У, якої, на думку боржника строк пред'явлення до виконання пропущений, але це не відповідає дійсності з огляду на те, що в самій вимозі зазначено, що вона вступила в законну силу 14.06.2022 року, на адресу Малиновського ВДВС у місті Одесі ПМУЮ (м. Одеса) надіслана 14.09.2022, про що свідчить вихідна дата на супровідному листі ГУ ДПС в Одеській області, а виконавче провадження було відкрите 20.10.2022 року. В матеріалах виконавчого провадження міститься копія квитанції та реєстр відправлення постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом від 25.10.2022, відповідно до п. 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження». Отже боржником пропущено строки на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження, передбачені ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження». 20.10.2022 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та надіслано за допомогою підписання електронного цифрового підпису на адресу банківських установ, які долучені до електронної інформаційної взаємодії засобами Автоматизованої системи виконавчого провадження. Однією з таких банківських установ є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», яким 20.10.2022 було заблоковано кошти боржника ОСОБА_1 , про що свідчить інформація з автоматизованої системи виконавчих проваджень. Після блокування рахунків банківським установами які долучені до електронної інформаційної взаємодії засобами Автоматизованої системи виконавчого провадження, до боржників надходять смс повідомлення про таке блокування.
Від позивача надійшла заява з додатковими поясненнями, в якій позивач вказує, що відповідно до ч. 4 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2105 №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) у паперовій формі вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові. Як вбачається із матеріалів справи, відповідачами не надано доказів надсилання вимоги про сплату боргу на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення позивачу або його законному чи уповноваженому представникові. За наведеного вище вважаємо за необхідне звернути увагу суду на той факт, що обставин, які б давали змогу відповідачам вважати вимогу № Ф-38370 -51У узгодженою не існувало і не існує. Набуття вимогою № Ф-38370 -51У статусу «узгодженої» відбулось у невстановлений законодавством України спосіб.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 КАС України.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 витребувано від ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) належним чином засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності, виданого Іллічівською райадміністрацією Одеського міськвиконкому та копію звітної декларації за 2004 р., витребувано від Малиновського відділу виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 41405463) належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження №70120209 з обов'язковим наданням копії вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18.02.2021 за № Ф-38370-51У.
06.05.2025 через систему «Електронний суд» на виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 року, яке зареєстроване канцелярією суду 08.05.2025, позивач надала засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності, виданого Іллічівською райадміністрацією Одеського міськвиконкому.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 повторно витребувано від Малиновського відділу виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 41405463) належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження №70120209 з обов'язковим наданням копії вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18.02.2021 за № Ф-38370-51У. Витребувано у Головного управління ДПС в Одеській області належним чином засвідчену копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18.02.2021 за № Ф-38370-51У та копію звітної декларації за 2004 р. (за наявності).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 втретє витребувано від Хаджибейського відділу виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 41405463) належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження №70120209 з обов'язковим наданням копії вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18.02.2021 за № Ф-38370-51У. Повторно витребувано у Головного управління ДПС в Одеській області належним чином засвідчену копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18.02.2021 за № Ф-38370-51У та копію звітної декларації за 2004 р. (за наявності).
12.06.2025 через систему «Електронний суд» Головне управління ДПС в Одеській області надало копію вимоги від 18.02.2021 № Ф-38370-51У в електронному вигляді, так як позбавлене можливості надати завірену копію вищезазначеної вимоги у зв'язку з її наданням до Хаджибейського відділу виконавчої служби у м. Одесі.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд, дослідивши матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності, виданого Іллічівською райадміністрацією Одеського міськвиконкому, 17.07.2000 зроблено запис № 04056948Ф0030480 про реєстрацію ОСОБА_1 суб'єктом підприємницької діяльності.
Головним управління ДПС в Одеській області сформовано вимогу про плату боргу (недоїмки) №Ф-38370-51У від 18.02.2021, відповідно до якої повідомлено ОСОБА_2 , що станом на 04.06.2021 заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску складає 37788,74 грн відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на підставі даних інформаційної системи податкових органів.
У вимозі №Ф-38370-51У від 18.02.2021 зазначена дата набрання чинності вимогою - 04.06.2021.
Головним державним виконавцем Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Філімоновою К.В., розглянута заява про примусове виконання, назва документу: «Вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-38370-51У виданий 18.02.2021»; про «стягнення на користь державного бюджету (санкції, платежі, штрафи) 37788,74 грн»; боржник: « ОСОБА_2 »; стягувач: «ГУ ДПС в Одеській області»; документ вступив у законну силу (набрав чинності): 14.06.2022 та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №70120209 від 20.10.2022.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає та враховує наступне.
Оцінюючи правомірність вимоги Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-38370-51У від 18.02.2021 на суму 37788 грн 74 коп., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.2 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 2 ст. 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до статті 3 вказаного Закону збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами: законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов'язковості сплати; законодавчого визначення розміру єдиного внеску; прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Спір між сторонами стосується факту перебування позивача у статусі суб'єкта підприємницької діяльності ФОП у спірний період 2018-2021 роки, що має наслідком обов'язок сплати ЄСВ.
Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі - Закон № 755), який набрав чинності з 01.07.2004, регулюються відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців.
Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п'ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і, зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданихдержавним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1. частини першої статті 4 цього Закону, - за їхньою заявою (абз. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).
Відповідно до ч.8 ст.4 Закону №755 фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цієї фізичної особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Відповідно до Цивільного кодексу України фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань працює як публічний державний реєстр лише з липня 2004 року.
Відповідно до ч. 3 ст.17 та ч. 2 ст. 18 Закону № 755 усі діючі юридичні особи та фізичні особи-підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, відомості про яких не включені до Єдиного державного реєстру, додають державному реєстратору заяву, про включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру. При цьому Законом не визначено граничного строку для проведення такого включення та не встановлено відповідальності у разі неподання державному реєстратору документів для включення до Єдиного державного реєстру.
Крім того, у витягах з Єдиного державного реєстру зазначається, що Єдиний державний реєстр у стані формування, а інформація про юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстрованих до 01.07.2004 та не включених до Єдиного державного реєстру, отримується в органі виконавчої влади, в якому проводилась державна реєстрація.
Фізичні особи-підприємці, зареєстровані до 01.07.2004, стосовно яких не проводилась державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (у тому числі до створення Єдиного державного реєстру), не втратили статусу фізичної особи-підприємця.
Зазначені норми права вказують на те, що фізичні особи-підприємці, зареєстровані до 01.07.2004, не втрачають відповідного статусу та мають право звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію включення відомостей про себе як фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру.
Так, згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи серії В00 №091159 (а.с.15, 52) ОСОБА_3 була зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою 17 липня 2000 року, про що зроблено запис 12 липня 2000 року у журналі обліку реєстраційних справ за № 04056948Ф0030480. Натомість у разі здійснення інформаційного запиту в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним номером 2962207860, який відповідає РНОКПП позивача відображається інформаційне повідомлення "За заданими критеріями в ЄДР нічого не знайдено".
Суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів на підтвердження подання ним заяв за формою №8-ОПП та формою 4-ОПП про припинення підприємницької діяльності до податкової служби.
Відповідно до Законів України від 04.07.2013 № 404 «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» та № 406 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, у зв'язку з проведенням адміністративної реформи», Державна фіскальна служба України здійснює адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 1 жовтня 2013 року.
Інформацію про платників єдиного внеску, які були зареєстровані до 01 жовтня 2013 року та не зняті з обліку, отримано з Пенсійного фонду України як діючих та завантажено до реєстру страхувальників у 2013 році.
Згідно зі статтею 66 Податкового кодексу України підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема: інформація органів державної реєстрації; документально підтверджена інформація, що надається платникам податків; інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вийняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили.
Законом № 2464, який набрав чинності з 01.01.2011, визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 4 ч.1 ст. 4 Закону №2464, зокрема, які обрали спрощену систему оподаткування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 ч.1 ст. 7 Закону № 2464).
Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону № 2464).
За приписами ч.5 ст.8 Закону №2464, єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Разом з тим, Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону № 2464, які набули чинності з 01 січня 2017 року, зокрема у ст.7 слова «має право самостійно» замінено словом «зобов'язаний».
Тобто, у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Пунктом 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449) та ст.25 Закону №2464 визначено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо, зокрема, платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Враховуючи, що позивач зареєстрований як ФОП та перебуває на обліку у відповідача, з 01 січня 2017 року в нього виник обов'язок щодо сплати ЄСВ навіть у разі не отримання доходу.
Щодо нездійснення підприємницької діяльності на що посилається позивач, суд зазначає, що чинне законодавство у сфері збору та обліку єдиного внеску не пов'язує фактичне проведення фізичними особами-підприємцями своєї підприємницької діяльності із обов'язком сплати єдиного внеску. Тобто, обов'язок сплати єдиного внеску, за відсутності інших умов, пов'язаний саме із статусом суб'єкта підприємницької діяльності та припиняється разом із внесенням відомостей щодо припинення діяльності саме фізичної особи-підприємця.
Отже, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов'язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №440/2149/19.
Таким чином, незважаючи на фактичне не ведення позивачем господарської діяльності та неотримання останнім доходів від господарської діяльності, позивач не позбавлений обов'язку від сплати єдиного соціального внеску у мінімальному розмірі.
З 01 січня 2017 року законодавство не пов'язує наявність обов'язку зі сплати ЄСВ з отриманим доходом, а у випадку відсутності доходу передбачає сплату ЄСВ у сумі мінімального страхового внеску (п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону №2464).
У інформаційній системи органу доходів і зборів лише відображається відомості про сплату чи не сплату платниками податків єдиного внеску, розмір та обов'язок сплати якого встановлені напряму Законом.
Пункт 4 Розділу VI Інструкції надає право контролюючим органам формувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.
Облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів, є такою ж самостійною підставою для формування вимог, як і акти перевірки чи податкова звітність.
Таким чином, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вимога Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-30164-51У від 25.02.2021 на суму 37788 грн 74 коп. прийнята відповідачем відповідно до норм чинного законодавства.
Водночас, щодо тверджень Малиновського (нова назва - Хаджибейського) відділу виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про те, що у вимозі про сплату боргу (недоїмки) № Ф-38370-51У зазначено, що вона вступила в законну силу 14.06.2022 року суд зазначає наступне.
Малиновським (нова назва - Хаджибейським) відділом виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не було надано копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-38370-51У від 18.02.2021 в якій зазначено, що остання вступила у законну силу (набрала чинності) 14.06.2022.
Натомість Головним управлінням ДПС в Одеській області надано копію вимоги від 18.02.2021 № Ф-38370-51У в електронному вигляді відповідно до якої, остання набрала чинності 04.06.2021.
Відповідно до абз. 3 п.2 розділу VI Інструкції №449 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Згідно п.3 розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
платникам, зазначеним у підпунктах 1 - 7 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Відповідно до п.5 розділу VI Інструкції №449 протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов'язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.
У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) до органу доходів і зборів вищого рівня або суду платник зобов'язаний одночасно письмово повідомити орган доходів і зборів, який направив вимогу.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).
Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності):
вносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред'являє її до виконання в порядку, встановленому законом (після початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів);
надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів);
надсилає її в порядку, встановленому Законом, до органу Казначейства - відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», якщо платник єдиного внеску є бюджетною установою, державним органом, одержувачем бюджетних
коштів, а також підприємством, установою або організацією, рахунки якої відкриті в Казначействі.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування пункту п'ятого податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-38370-51У від 18.02.2021 Головного управління ДПС в Одеській області, щодо дати набрання чинності податкової вимоги, оскільки зазначена в ній дата 04.06.2021, на відміну від дати 14.06.2022 відповідає можливій даті набуття їй чинності з урахування дати винесення податкової вимоги (18.02.2021) та часу пересилання відповідної поштової кореспонденції.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Нємазєнко А.В про відкриття виконавчого провадження ВП № 70120209 від 20.10.2022 суд виходить з наступного.
Статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску (частина четверта статті 25 вказаного Закону).
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абзац 6 частини четвертої статті 25 вказаного Закону).
У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку (абз.7 частини четвертої статті 25 вказаного Закону).
Пунктом 5 розділу VI встановлено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення податкового органу або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).
Отже, обов'язок щодо надсилання вимоги про сплату боргу (недоїмки) та узгодження боргу покладається саме на податковий орган. Однак, у цій справі відповідачем є виконавча служба, предметом спору - постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, а тому питання щодо дотримання процедури повідомлення платника про наявність боргу не підлягає судовому контролю.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Малиновським (нова назва - Хаджибейським) відділом виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не надано належних та допустимих доказів того, що вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-38370-51У від 18.02.2021 вступила у законну силу (набрала чинності) 14.06.2022, як про це зазначено у оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження, а натомість в матеріалах справи містяться докази того, що остання набула чинності 04.06.2021.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Як було зазначено вище, відповідно до частини 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, оскільки Малиновським (нова назва - Хаджибейським) відділом виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не було надано належних доказів набрання вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-38370-51У від 18.02.2021 чинності 14.06.2022, суд доходить висновку про існування достатніх підстав для визнання протиправної та скасування спірної постанови про відкриття виконавчого провадження.
У той же час, суд зауважує, що позивачем у позовні заяві було помилкового зазначено про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 70120209 від 20.10.2022 державним виконавцем Нємазенко А.В., оскільки згідно наявних в матеріалаїх справи доказів спірна постанова була винесена старшим державним виконавцем Філімоновою К.В.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).
Суд вважає, що у даній справі ним було надано вичерпну відповідь на всі питання, які входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і в процесуальному аспектах.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Разом із цим, обов'язок суду обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 2009 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).
Беручи до уваги наведене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Приймаючи до уваги, що судом було задоволені позовні вимоги щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, відтак суд вважає за доцільне стягнути з Малиновського (нова назва - Хаджибейського) відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі по 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Малиновського (нова назва - Хаджибейського) відділу виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Філімонової К.В. про відкриття виконавчого провадження ВП № 70120209 від 20.10.2022.
Стягнути з Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду, відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) НОМЕР_1 .
Відповідач - Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: 65036, Одеська обл., м. Одеса, вул. Старицького, буд. 10А; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41405463.
Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області, місцезнаходження: 65044, Одеська обл., м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44069166.
Суддя Роман КАРАВАН