Cправа №640/7707/19
про заміну сторони у справі
15 серпня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у письмовому провадженні питання про закриття провадження та заміну правонаступником сторони у справі №640/7707/19 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м.Києві про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього грошового забезпечення, -
адвокат Коновал Олена Василівна звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 до Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м.Києві із вимогами:
- визнати бездіяльність Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві щодо несвоєчасності виплати вихідної допомоги при звільненні ОСОБА_1 протиправною;
- стягнути з Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки по день фактичного розрахунку у сумі 68925,50 грн.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А. від 03.07.2019 в справі №640/7707/19 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На виконання положень п.2 розіду ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-ІХ адміністративну справу №640/7707/19 передано до Київського окружного адміністративного суду.
Надалі адміністративну справу №640/7707/19 було передано до Львівського окружного адміністративного суду.
Вищевказана адміністративна справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 31.01.2025. Після автоматизованого розподілу для розгляду справи визначено суддю Желік О.М.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду в складі судді Желік О.М. від 04.02.2025 прийнято до розгляду адміністративну справу №640/7707/19.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду в складі судді Желік О.М. від 04.02.2025 вирішено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду адміністративної справи №640/7707/19 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
05.03.2025 до суду від члена ліквідаційної комісії Шевченківського РУ ГУМСВ України у м.Києві надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивоване тим, що Шевченківське районне управління Головного управління МВС України в м.Києві є ліквідованим.
Представник позивача заперечила проти закриття провадження у справі з наведеної підстави. Відповідна позиція представника викладена у її запереченнях від 10.03.2025.
З метою встановлення особи-правонаступництва Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м.Києві судом скеровано інформаційні запити до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління МВС України в м.Києві, Національної поліції України та Головного управління Національної поліції України у м.Києві.
Від усіх вищевказаних суб'єктів владних повноважень до суду надійшли листи-відповіді, у яких вони стверджуються про те, що не являються правонаступниками Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м.Києві.
10.04.2025 до суду від представника позивача надійшла заява, у якій вона вкотре заперечила проти закриття провадження у справі та зазначила, що ГУ НП, з огляду на свій правовий статус, завдання і обсяг повноважень, по суті, є правонаступником УМВС. Таким чином представник зазначила, що не заперечує проти заміни відповідача у справі на Головне управління Національної поліції у м.Києві.
У судове засідання, що відбулось 12.08.2025, представники сторін не з'явилися.
За наслідком проведеного судового засідання суд вирішив розгляд клопотання про закриття провадження у справі та заміну сторони правонаступником здійснити в письмовому провадженні.
Вирішуючи заявлені клопотання суд враховує таке.
У відповідності до частин першої-четвертої статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Позивачем в адміністративній справі щодо спорів, що виникають у зв'язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу можуть бути лише претенденти та/або учасники такого конкурсу.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Частинами першою-третьою статті 48 КАС України передбачено, що суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Згідно статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно пункту 5 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Дослідивши матеріали адміністративної справи №640/7707/19 суд встановив, що відповідач у справі - Шевченківське районне управління Головного управління МВС України в м.Києві є фактично ліквідоване з припиненням повноважень, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №423377136065 від 27.01.2025.
Як видно з листів Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління МВС України в м.Києві, Національної поліції України та Головного управління Національної поліції України у м.Києві, такі не вважають себе правонаступниками відповідача у справі в особі Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м.Києві.
Водночас суд враховує, що правові позиції з питань правонаступництва у подібних відносинах, викладено у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 16.08.2019 у справі №П/811/3414/15, від 11.11.2024 у справі № 520/5147/19, від 04.08.2022 у справі № 824/3161/14-а.
Так, у вказаних постановах, даючи оцінку аргументам ГУ НП про те, що воно не є правонаступником УМВС, Верховний Суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду України, висловлені в постановах від 04.03.2014 у справі № 21-8а14, від 27.05.2014 у справі № 21-108а14. У цих постановах Верховний Суд України вказав, що ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої відмови. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган, мова йде фактично про реорганізацію. Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.
Ліквідація УМВС з одночасним створенням іншого органу - ГУ НП, який буде виконувати повноваження (завдання) органу, що ліквідується, передбачає зобов'язання роботодавця (держави) вжити заходів щодо працевлаштування працівників ліквідованого у такий спосіб органу.
Слід зауважити, що Верховний Суд України в постанові від 28.10.2014 у справі №21-484а14 визначив правову позицію, за якою встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.
Суд звертає увагу, що в межах даного адміністративного спору не є стоїть питання працевлаштування позивача в органах Національної поліції України.
Заразом зазначені вище доводи Верховного Суду вказують про фактичне правонаступництво органів МВС України органами Національної поліції України.
Як видно з матеріалів справи, позивач проходила службу в Шевченківському районному управлінні Головного управління МВС України в м.Києві.
Наказом Головного управління МВС України в м. Києві від 06.11.2015р. №1017 о/с «Щодо особового складу» згідно з п. 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_1 , дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції 3-го відділу міліції (з обслуговування мікрорайону «Нивки») Шевченківського районного управління було звільнено з органів внутрішніх справ на підставі п.64 "Г" (через скорочення штатів).
Суд враховує, що у зв'язку з реформуванням правоохоронних органів, Закон України «Про міліцію» втратив чинність та вступив у дію Закон України «Про Національну поліцію».
Відповідно до п. 1 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», останній набирає чинності через три місяці з дня наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) частини сьомої статті 15 та частини п'ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.
Закон України «Про Національну поліцію» опублікований в газеті Голос України 06.08.2015 року за №141-142.
Згідно з п. 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Пунктом 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону, можуть були прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Відповідно до п. 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або неприйняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Суд проаналізувавши та співставивши ст.ст. 1, 2 Закону України «Про міліцію» («Міліція в Україні», «Основні завдання міліції»), ст.ст. 1, 2 Закону України «Про Національну поліцію» («Національна поліція України», «Завдання поліції») дійшов висновку про те, що вони покликані виконувати аналогічні функції держави у правоохоронній сфері, по протидії злочинності й підтриманню безпеки і правопорядку.
Таким чином, слід резюмувати, що служба в міліції та служба в поліції за своєю суттю є тотожною.
Суд вважає необхідним також звернути увагу на судову практику ЄСПЛ. Так, у справі «Чуйкіна проти України» (Заява № 28924/04) 13.01.2011 ЄСПЛ виклав наступний висновок: « 51. У цій справі національні органи покладалися на той факт, що орган державної влади було ліквідовано без правонаступництва, що стало підставою для закриття провадження щодо цього органу. Суд встановив, що ліквідація державної установи без правонаступництва не може звільнити державу від необхідності виконання рішення щодо ліквідованого органу. Суд також зазначив, що «інший висновок дозволить державі використовувати такий підхід, щоб уникати сплати боргів своїх органів, особливо беручи до уваги те, що потреби, які змінюються, змушують державу часто змінювати свою організаційну структуру, включаючи формування нових органів та ліквідацію старих» (рішення від 15 липня 2010 року у справі «Нікітіна проти Росії» (Nikitina v. Russia), заява № 47486/07, п. 19, наразі ще не набуло статусу остаточного)».
ЄСПЛ визначив, що подібний підхід слід застосовувати до судового провадження у справі проти державного органу, в якому особа оскаржує виконавче провадження, враховуючи, що це виконання було і залишається обов'язком держави, незалежно від того, який конкретно орган відповідає за виконання цієї функції у будь-який момент часу. Тому ліквідація відділу Державної виконавчої служби без правонаступництва у цій справі призвела до відмови заявниці у праві на вирішення суті її позову остаточним рішенням суду щодо відшкодування. Отже Суд доходить висновку, що такою відмовою заявницю було позбавлено права на доступ до суду. Таким чином, у цій справі було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
Таким чином, з метою всебічного, повного та об'єктивного встановлення всіх обставин справи суд вважає необхідним замінити Шевченківське районне управління Головного управління МВС України в м.Києві на Національну поліцію України.
Як наслідок клопотання про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 46-48, 52, 238, 243, 248, 250, 256, 294, 295 КАС України, суд, -
у задоволенні клопотання про закриття провадження відмовити.
Замінити відповідача у справі з Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м.Києві на Національну поліцію України (м. Київ, вулиця Академіка Богомольця, будинок 10; ЄДРПОУ - 40108578).
Роз'яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
Повідомити, що відзив на позовну заяву повинен відповідати вимогам частин 2-4 ст. 162 КАС України.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://adm.lv.court.gov.ua/fair/.
Згідно з ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Желік О.М.