14 серпня 2025 рокусправа № 380/6752/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартинюк Віталій Ярославович, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії щодо обчислення та виплати розміру пенсії з 01.03.2025, перерахованої при її індексації на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», у неповному розмірі шляхом застосування обмежуючих коефіцієнтів передбачених постановою Кабінету Міністрів України "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану" від 03.01.2025 № 1 та обмеження максимальним розміром;
зобов'язати нараховувати та виплачувати пенсію з 01.03.2025 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження максимальним розміром, без застосування обмежуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025 № 1.
У позовній заяві позивач уважає неправомірними дії відповідача щодо застосування понижуючих коефіцієнтів на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025 № 1, оскільки така не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах через суперечність вимогам чинного законодавства та Конституції України.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що він діяв у відповідності до вимог чинного законодавства. Уважає, що оскільки постанова Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025 № 1 не визнавалась неконституційною чи незаконною або такою, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, к нього не було правових підстав діяти всупереч положенням даної постанови.
21 квітня 2025 року судом ухвалою відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою від 20 травня 2025 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили у справі за №320/2229/25, предметом спору у якій є законність постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025 № 1.
Постановою суду апеляційної інстанції 17 червня 2025 року згадану ухвалу скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.
21.07.2025 року дана справа зареєстрована у Львівському окружному адміністративному суді.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази судом, встановлено такі обставини справи.
Позивачу призначена пенсія на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно перерахунку пенсії з 01 березня 2025 року на підставі, у тому числі, постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025 № 1 позивачу обмеженорозмір пенсії та понижено її з 51206 грн. 71 коп. до 31413 грн. 87 коп.
Не погодившись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду.
Змістом спірних правовідносин є відповідність дій відповідача щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025 № 1 та щодо обмеження пенсії максимальним розміром критеріям правомірності, передбачених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (Далі - КАС України).
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам судом враховано таке.
У відповідності до положень частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із частиною 3 цієї ж статті пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
В силу положень частини 2 статті 19 Основного Закону України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон України № 2262-XII).
Згідно із положеннями ч.1 ст.1-1 Закон України № 2262-XII, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19 листопада 2024 року № 4059-IX, з наступними змінами та доповненнями, установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання даної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" від 3 січня 2025 року № 1.
При цьому, суд уважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ч.2 ст.113 Коснтитуції України Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.
Також, в силу положень п.6 ст.116 Основного Закону України Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання.
Як наслідок, орган законодавчої влади наділив орган виконавчої влади повноваженнями на період дії воєнного стану встановлювати коефіцієнти щодо пенсійних виплат, які перевищують десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, що і було зроблено Урядом України.
На час виникнення спірних відносин у справі, яка розглядається, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (пункт 3), який продовжувався і триває на даний час.
Ключовим питанням у даній справі є можливість органу законодавчої влади в умовах воєнного стану у спосіб прийняття Закону України на відповідний бюджетний рік з подальшим ухваленням Урядом рішення, встановлювати (звужувати) обсяг соціального захисту шляхом визначення (зменшення) виплати із застосуванням коефіцієнтів до суми перевищення десять прожиткових мінімумів та обмежувати розмір пенсії максимальним розміром.
У п.91 постанови Верховного Суду від 13 червня 2023 року, справа №560/8064/22, спірними правовідносинами у якій були обмеження державою соціальних гарантій, зроблено такі правові висновки:
"...
1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов'язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов'язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей;
(2) Бюджетним кодексом України не можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону № 3551-ХІІ
(3) тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону № 389-VIII, може відбуватись за умови внесення змін до спеціального Закону № 3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій;
(4) Уряд в додатку до Порядку № 540 установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, зокрема, інвалідам війни здійснюється у розмірах: I групи - 4421 гривня, II групи -3906 гривень, III групи - 3391 гривня, тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня, що свідчить про невідповідність такого нормативного акта Кабінету Міністрів України положенням Закону № 3551-XII, який має вищу юридичну силу, а відтак положення цього Порядку щодо визначення розмірів такої щорічної разової грошової допомоги не можуть бути застосовані у відносинах її виплати у 2022 році;
..."
Крім того, слід зазначити, що Верховним Судом ухвалою від 06 лютого 2025 року відмовлено у відкритті провадження за поданням судді Харківського окружного адміністративного суду про розгляд як зразкової справи за №520/909/25.
У даній ухвалі зазначено:
"З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 оскаржує дії ГУ ПФУ щодо здійснення на виконання рішення суду перерахунку його пенсії з 01.12.2024, під час якого відповідачем було обмежено пенсію позивача максимальним розміром. При цьому, постанова №1, на яку посилається суддя першої інстанції як на обставину, що обумовлює зміну правового регулювання, була прийнята 03.01.2025 і як зазначено в її пункті 3 набирає законної сили з дня опублікування та застосовується з 01.01.2025, тобто зазначений підзаконний нормативно-правовий акт не регулює правовідносини, що склалися в цій справі.
Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов'язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII.
Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, у зв'язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.
Враховуючи, що правовідносини, які склались в цій справі не є новими у судовій практиці, а також зважаючи на помилковість висновків щодо правового регулювання спірних правовідносин у справі №520/909/25, наведених суддею Харківського окружного адміністративного суду Полях Н.А. у поданні про розгляд цієї справи як зразкової, доцільність розгляду цієї справи Верховним Судом як зразкової відсутня.".
Наведене вказує на усталену практику Верховного Суду у спірних правовідносинах щодо обмеження соціальних прав у будь-який спосіб.
У відповідності до положень ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Застосовуючи до спірних правовідносин у цій справі висновки Верховного Суду у наведених справах, суд уважає, що постанова Кабінету Міністрів України "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" від 3 січня 2025 року № 1 не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, в силу положень ч.3 ст.7 КАС України, оскільки не відповідає актам вищої юридичної сили - Конституції України та спеціальному Закон України № 2262-XII, а пенсія не може бути обмежена максимальним розміром у спірних правовідносинах.
При цьому, аргументи відповідача спростовуються наведеним та положеннями ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, з наступними змінами та доповненнями, згідно якої зазначені висновки Верховного Суду є обов'язковими для нього.
За таких обставин, відповідач, виконуючи вимоги згаданої постанови Уряду України та обмеживши пенсію максимальним розміром, не дотримався критерію правомірності, передбаченого п.1 ч.2 ст.2 КАС України, тобто діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.
Як наслідок дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу шляхом застосування при виплаті коефіцієнтів передбачених постановою Кабінету Міністрів України "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та обмеження її максимальним розміром є протиправними, а тому позов у цій частині є обгрунтований.
Також, обгрунтованими є вимоги спонукального характеру, які є похідними та спрямовані на повний захист порушеного права позивача.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо судового збору, то у відповідності до положень ст.139 КАС України, такий не належить стягувати зі сторін спору, оскільки позивача звільнено від сплати такого.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області , щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 розміру пенсії з 01.03.2025 року у неповному розмірі шляхом застосування обмежуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану" від 03.01.2025 № 1 та обмеження максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.03.2025 року без обмеження максимальним розміром та без застосування обмежуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану" від 03.01.2025 № 1, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович