про залишення позовної заяви без руху
13 серпня 2025 рокусправа № 380/14602/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.07.2024 №335490901 та від 31.07.2024 №0033550091;
- визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 31.07.2024 № 00335470901 та від 31.07.2024 № 00335480901.
Ухвалою від 22.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В ухвалі від 22.07.2025 зазначено, що питання дотримання позивачем строку звернення до суду досліджуватиметься судом після надання відповідачем відповідних доказів щодо надіслання позивачу спірних ППР та рішень про застосування фінансових санкцій.
06.08.2025 Головне управління ДПС у Львівській області подало клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском ОСОБА_1 строку звернення до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку дотримання позивачем строку звернення до суду, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платник податків не скористався процедурою досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій, які прийняті відповідачем 31.07.2024.
До суду із цим позовом звернувся 17.07.2025, пропустивши, при цьому, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України строк звернення.
Позивач стверджує, що неодноразово звертався до старшого державного інспектора ГУ ДПС у Львівській області Гречана Ю.В. із заявами, які подавалися через податковий кабінет із накладенням цифрового підпису, про надання акту перевірки, податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування фінансових санкцій, які залишалися без відповіді тривалий час.
14.07.2025 через засоби зв'язку - месенджер Telegram ФОП ОСОБА_1 отримав примірник Акту про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі та зберігання алкогольними напоями та тютюновими виробами від 12.07.2024 № 29852/13-01-09-01/ НОМЕР_1 , податкові повідомлення-рішення від 31.07.2024 № 335490901 та № 00335500901, а також рішення про застосування фінансових санкцій від 31.07.2024 № 00335470901 та № 00335480901.
Отже, як стверджує позивач, про існування спірних рішень він дізнався 14.07.2025, що стало підставою для звернення 17.07.2025 до суду із позовом про їх скасування у межах строку, передбаченого ст. 122 КАС України.
Разом із цим, суд зауважує, що ОСОБА_1 з 04.10.2017 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчать дані, наявні у паспорті громадянина України серії КЛ102618.
Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за трек-номером 7902612393779, Головне управління ДПС у Львівській області, 02.08.2024 надіслало на адресу позивача, спірні податкові повідомлення - рішення від 31.07.2024 № 335490901, №0033550091 та рішення про застосування фінансових санкцій від 31.07.2024 №00335470901, № 00335480901 на зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 .
16.08.2024 рекомендоване повідомлення (трек-номер 7902612393779), повернуто відправнику із відміткою засобів поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Так, за правилами п. 70.1. ст. 70 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).
До облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься інформація, зокрема, прізвище, ім'я та по батькові; дата народження; місце проживання (п. 70.2 ст. 70 ПК України).
При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Згідно з приписами статті 45 ПК України податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Отже, законодавством встановлений обов'язок платника податків повідомляти контролюючий орган про зміну податкової адреси протягом місяця з дня, коли така зміна відбулася.
У постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі № 120/479/21-а, суд касаційної інстанції звертає увагу, що добросовісний платник податків, зобов'язаний забезпечити отримання кореспонденції, у разі невиконання цього обов'язку, платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних наслідків.
Встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій від 31.07.2024 були надіслані позивачу 02.08.2024 рекомендованим поштовим відправленням за його зареєстрованою податковою адресою. 16.08.2024 це відправлення повернуто відправнику із відміткою засобів поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
За таких обставин суд вважає, що належне повідомлення позивача про існування спірних рішень відбулося саме у серпні 2024 року, а не у липні 2025 року, як зазначає позивач. Подання позову 17.07.2025 свідчить про пропуск установленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Неотримання поштового відправлення (трек-номер 7902612393779) зі спірними рішеннями свідчить про недобросовісність платника податків щодо виконання обов'язку забезпечити отримання кореспонденції.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що наявні підстави для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для подання клопотання про поновлення процесуального строку.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, вбачаються підстави для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу часу для подання клопотання про поновлення процесуального строку.
Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви в спосіб надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність причин пропуску строку.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, суд
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 380/14602/25 та зазначенням прізвища судді, яка прийняла ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала окремо не оскаржується.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна