08 серпня 2025 рокусправа № 380/3005/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
за участю:
секретаря судового засідання - Фінканін М.С.,
представника позивача - Торопчина О.Д.,
представника відповідача - Кісіля Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного Управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 30.01.2025 № 493 "Про застосування дисциплінарного стягнення до окремого працівника ГУНП у Львівській області", відповідно до п. 1 якого до позивача застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області від 03.02.2025 №66 о/с "Про особовий склад" у частині звільнення позивача зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції);
- поновити з 04.02.2025 позивача на службі в поліції, стягнувши на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 30.01.2025 наказом № 493 до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
03.02.2025 наказом ГУНП у Львівській області № 66 о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби у поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Дисциплінарного статуту.
Передумовою для видачі вказаних наказів було службове розслідування, призначене наказом ГУНП у Львівській області від 21.01.2025 № 328 за фактом можливого порушення позивачем службової дисципліни (підстава: рапорт командира).
За висновками службового розслідування та наказу про застосування дисциплінарного стягнення, дисциплінарна комісія встановила, що факти, які слугували призначенню службового розслідування, знайшли своє підтвердження. Зокрема, Комісія встановила порушення позивачем внутрішнього трудового розпорядку та невихід на службу, що стало підставою для звільнення.
Позивач не погоджується зі спірними наказами та вважає звільнення незаконним, з огляду на таке.
У червні 2024 року позивача було письмово повідомлено про скорочення (організаційно-штатні зміни) та у липні 2024 року переміщено на посаду поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення "Корпус оперативно-раптової дії" (стрілецький) ГУ НП у Львівській області.
Наголошує, що не давав згоду на переміщення, оскільки не бажав продовжувати службу в поліції на новій посаді, тому норма, якою повинен був керуватися відповідач при переміщенні позивача на іншу посаду без його згоди, це стаття 68, а не 65 Закону України "Про національну поліцію" № 580-VIII.
З часу попередження про звільнення у червні 2024 року, до моменту видачі наказу - липень 2024 року, відповідач не запропонував позивачу жодної посади, що була вакантною та згоди бути призначеним у батальйон особливого призначення ОСОБА_1 не висловлював.
Позивач заперечує факт прогулу, оскільки, згідно із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 08.05.2019 у справі № 489/1609/17 та від 05.10.2022 у справі № 279/1345/21 невихід працівника на роботу в зв'язку з незаконним переведенням не можна вважати прогулом без поважних причин. Суд повинен надати оцінку поважності причин відсутності працівника на роботі при вирішенні питання про законність звільнення за прогул.
Позивач наголошує, що він проходив службу на посаді помічника слідчого Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області, а тому незаконне переміщення на посаду поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення КОРД без згоди на те позивача та без пропонування іншої вакантної посади слугувало підставою для невиходу ОСОБА_1 на службу.
Також позивач зауважує, що за посадою він є слідчим. До вказаної професії (посади) існує спеціальна правова процедура призначення, проходження служби та звільнення з посади, яка не була дотримана відповідачем, оскільки відсутнє відповідне подання заступника начальника ГУНП - начальника слідчого Управління про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наведені вище обставини, на думку позивача, є підставою для скасування оспорюваних наказів та поновлення позивача на займаній посаді.
Ухвалою від 20.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 20.03.2025 о 14:00 год.
07.03.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, покликаючись на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про національну поліцію" № 580-VIII, відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються МВС України.
Введення правового режиму воєнного стану в Україні є як і безумовною підставою для запровадження посиленого варіанту виконання поліцейськими службової діяльності, так і обставиною, що зобов'язує поліцейського неухильно дотримуватися своїх службових та морально-етичних обов'язків у робочий та у позаробочий час та бути завжди готовим до виконання покладених на нього завдань як поліцейського, за будь-яких обставин підтримувати довіру населення до правоохоронних органів.
Так, 20.01.2025 до ГУ НП у Львівській області надійшов рапорт т.в.о. командира батальйону поліції особливого призначення "Корпус оперативно-раптової дії" (стрілецький) ГУНП у Львівській області від 17.01.2025 про відсутність з невідомих причин на службі поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення "Корпус оперативно-раптової дії" старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0119047).
У ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що згідно рапорту від 17.01.2025 № Рп-32, поданого т.в.о. командира батальйону поліції особливого призначення КОРД майором поліції ОСОБА_2 , поліцейський взводу № 1 сержант поліції ОСОБА_1 (0119047) був відсутній за місцем несення служби з невідомих причин у період часу: 16.01.2025, 17.01.2025, 20.01.2025, 21.01.2025, 22.01.2025, 23.01.2025, 24.01.2025, 27.01.2025, 28.01.2025, 29.01.2025, 30.01.2025.
У спірному випадку позивач звільнений зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, а не за прогул без поважних причин, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загального трудового законодавства.
Стверджує, що в силу приписів Закону № 580-VIII та Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки та безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
При цьому, відповідач звертає увагу суду на той факт, що позивач, будучи поліцейським, який склав, Присягу на вірність Українському народові, під час на території України воєнного стану зобов'язаний чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством, вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості.
При цьому, відповідач наголошує, що наказ ГУ НП у Львівській області від 17.07.2024 № 402, яким ОСОБА_1 переміщений на поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення "Корпус оперативно-раптової ді", є законним, у судовому порядку не скасований, що підтверджено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 380/15535/24.
Також зауважує, що поліцейські, які проходять службу в регіональних підрозділах міжрегіональних територіальних органів поліції, на час запровадження посиленого варіанта перебувають в оперативному підпорядкуванні ГУНП. Їх функціональне використання визначається начальником відповідного ГУНП за погодженням з керівниками зазначених вище органів.
Підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу. Переліком визначено, що документами з питань проходження служби є: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення.
У спірному випадку підставою для звільнення позивача є висновки службового розслідування, що не передбачає внесення подання про звільнення безпосереднім керівником позивача.
Відтак, відповідач вважає, що рішення про звільнення позивача із займаної посади за порушення службової дисципліни є законним, прийнятим у спосіб та у порядку, передбаченому Законом № 580-VIII, що виключає скасування спірних наказів та поновлення позивача на службі у поліції.
17.03.2025 позивач подав відповідь на відзив, де зазначив, що позивач проходив службу у батальйоні поліції особливого призначення.
Так, відповідно до Положення про батальйони поліції особливого призначення до компетенції начальників (командирів) батальйонів відноситься обов'язок внесення на ім'я начальників ГУНП в областях подань про застосування до працівників батальйонів дисциплінарних стягнень. Застосований до позивача вид дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції в силу приписів ст. 20 Дисциплінарного статуту НПУ може бути застосований виключно наказом керівника територіального органу поліції. Відповідно командир батальйону поліції особливого призначення саме зобов'язаний, а не має право вносити відповідне подання про застосування до свого підлеглого дисциплінарного стягнення.
Стверджує, що подання про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби керівником (командиром) підрозділу поліції особливого призначення не вносилось, що свідчить про порушення відповідачем порядку накладення на позивача дисциплінарного стягнення.
18.03.2025 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що старший сержант поліції ОСОБА_1 звільнений з посади поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення "Корпус оперативно-раптової дії" (стрілецький) ГУНП наказом № 66 о/с від 03.02.2025 за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) відповідно до Закону України "Про Національну поліцію".
За правилами ч. ч. 1-4, 6 ст. 20 Дисциплінарного статуту повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом. Керівник Національної поліції України уповноважений застосовувати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, до всіх поліцейських. Інші керівники застосовують дисциплінарні стягнення в межах повноважень, визначених керівником Національної поліції України. Керівник, не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, може порушити перед уповноваженим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Наказом Національної поліції України № 929 від 04.10.2018 затверджений перелік посад керівників Національної поліції України та їх повноважень щодо застосування заохочень і дисциплінарних стягнень, яким визначено, що начальник територіального (у тому числі міжрегіонального) органу Національної поліції України застосовує дисциплінарні стягнення у вигляді, зокрема, звільнення зі служби в поліції.
Таким чином, оскільки службове розслідування проведено відповідачем на підставі та в межах повноважень, відповідно до норм законодавства, а спірні накази прийняті на підставі та з дотриманням вимог Закону № 580-VIII і Дисциплінарного статуту, правові підстави для їх скасування відсутні.
Ухвалою від 31.03.2025 зупинене провадження у справі № 380/3005/25 до набрання законної сили рішенням у справі № 380/15535/24.
Ухвалою від 02.06.2025 поновлено розгляд адміністративної справи. Підготовче засідання призначене на 08.07.2025 о 14:00 год.
Ухвалою від 08.07.2025 закрите підготовче провадження. Розгляд справи по суті призначений на 30.07.2025 о 14:00 год.
Представник позивача у судовому засіданні 30.07.2025 просив позовні вимоги задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача у судовому засіданні 30.07.2025 просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.
У судовому засіданні 30.07.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення.
У судовому засіданні 08.08.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні у справі документи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 з вересня 2019 року проходив службу в Національній поліції України на посаді помічника слідчого слідчого відділу Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області.
Наказом начальника Головного Управління Національної поліції у Львівській області "Про особовий склад" від 17.07.2024 № 402 о/с на підставі подання заступника начальника ГУНП від 16.07.2024 ОСОБА_1 переміщений на посаду поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення "Корпус оперативно-раптової дії" (стрілецький) ГУНП у Львівській області, з одночасним його звільненням з 18.07.2024 з посади помічника слідчого слідчого відділу Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області.
Не погоджуючись із наказом № 402 о/с від 17.07.2024, позивач 22.07.2024 звернувся до суду із позовною заявою про скасування цього наказу та поновлення на посаді.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі №380/15535/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2025, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Головного Управління Національної поліції у Львівській області про скасування наказу від 17.07.2024 № 402 та поновлення з 19.07.2024 на посаді помічника слідчого слідчого відділу Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області.
17.01.2025 т.в.о. командира БПОП "КОРД" (стрілецький) ГУ НП у Львівській області майор поліції ОСОБА_3 подав на ім'я начальника ГУ НП у Львівській області рапорт про відсутність 16.01.2025 з 9:00 до 18:00 год на робочому місці з невідомих причин поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення "Корпус оперативно-раптової дії" (стрілецький) ГУ НП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , що є грубим порушенням службової дисципліни.
Наказом начальника ГУ НП у Львівській області від 21.01.2025 № 328 призначене службове розслідування у формі письмового провадження за фактом можливого порушення службової дисципліни, допущеного окремим працівником батальйону поліції особливого призначення "Корпус оперативно-раптової дії" (стрілецький) ГУ НП у Львівській області та доручено проведення дисциплінарній комісії, склад якої визначений цим наказом. На час проведення службового розслідування старший сержант поліції ОСОБА_1 відсторонений від виконання службових обов'язків.
30.01.2025 командир БПОП "КОРД" (стрілецький) ГУ НП у Львівській області полковник поліції Юрій Василишин подав на ім'я начальника ГУ НП у Львівській області рапорт про відсутність 16.01.2025, 17.01.2025, 20.01.2025, 21.01.2025, 22.01.2025, 23.01.2025, 24.01.2025, 27.01.2025, 28.01.2025, 29.01.2025, 30.01.2025 на робочому місці з невідомих причин поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення "Корпус оперативно-раптової дії" (стрілецький) ГУ НП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , чим грубо порушив службову дисципліну.
30.01.2025 начальник ГУ НП у Львівській області затвердив Висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни поліцейським взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення "Корпус оперативно-раптової дії" (стрілецький) ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , зі змісту якого слідує, що:
"…Таким чином, у ході проведення службового розслідування встановлено, що факти порушень, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування знайшли своє підтвердження та стали можливими унаслідок неналежного виконання службових обов'язків зі сторони:
-поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення "Корпус оперативно-раптової дії" (стрілецький) ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0119047), котрий в порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", щодо неухильного дотримання положень Конституції України та нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, пунктів 1, 4, 5, 8, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337 VIII, підпункту 1.1 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області "Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування" № 1470 від 27.04.2024 та п. 1 та п. 3 Внутрішнього розпорядку для поліцейських та працівників поліції (окрім державних службовців) апарату ГУНП, територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів Головного управління Національної поліції у Львівській області, затвердженого наказом ГУНП у Львівській області від 25.11.2022 № 3343 допустив прогули в період часу 16.01.2025, 17.01.2025, 20.01.2025, 21.01.2025, 22.01.2025, 23.01.2025, 24.01.2025, 27.01.2025, 28.01.2025, 29.01.2025, 30.01.2025".
30.01.2025 начальник ГУ НП у Львівській області прийняв наказ № 493 "Про застосування дисциплінарного стягнення до окремого працівника ГУ НП у Львівській області", яким за грубе порушення службової дисципліни, основних обов'язків поліцейського, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", 1, 4, 5, 8, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337 VIII, підпункту 1.1 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області "Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування" № 1470 від 27.04.2024 та п. 1 та п. 3 Внутрішнього розпорядку для поліцейських та працівників поліції (окрім державних службовців) апарату ГУНП, територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів Головного управління Національної поліції у Львівській області, затвердженого наказом ГУНП у Львівській області від 25.11.2022 № 3343, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення "Корпус оперативно-раптової дії" (стрілецький) ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Наказом начальника ГУ НП у Львівській області від 03.02.2025 № 66 о/с старший сержант поліції ОСОБА_1 звільнений зі служби з поліції відповідно до Закону "Про Національну поліцію" за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Вважаючи незаконним притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку обгрунтованості доводів позивача про відсутність правових підстав для його звільнення, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.
Згідно з статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України воєнного стану.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Отже, воєнний стан, як особливий правовий режим, вимагає вчинення уповноваженими суб'єктами стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких водночас пов'язане з небезпекою для життя і здоров'я.
Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 № 1932-XII (далі -Закон № 1932-XII) визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння). Воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України.
Відповідно до ст. 2 Закону № 1932-XII оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.
Водночас, частиною 2 ст. 12 Закону України "Про Національну безпеку України" від 21.06.2018 № 2469-VIII визначено, що до складу сектору безпеки і оборони, крім інших органів державної влади, входить Національна поліція України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Згідно із п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Статтею 23 Закону № 580-VIII визначено основні повноваження поліції, зокрема, участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
У свою чергу, ч. 2 ст. 24 Закону № 580-VIII передбачено, крім інших додаткових повноважень, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначені Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема:
бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (п. 1 ч. 3 ст. 1);
безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону (п. 4 ч. 3 ст. 1);
вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника (п. 5 ч. 3 ст. 1);
знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку (п. 8 ч. 3 ст. 1);
сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції (п. 13 ч. 3 ст. 1).
Пунктами 1 та 3 Правил внутрішнього розпорядку для поліцейських та працівників поліції (окрім державних службовців) апарату ГУНП, територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів Головного управління Національної поліції у Львівській області, затверджених наказом ГУНП у Львівській області від 25.11.2022 № 3343 передбачено початок робочого дня о 9:00 год; закінчення робочого дня у понеділок, вівторок, середу, четвер о 18:00 год; у п'ятницю о 16:45 год; вихідні дні - субота і неділя, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Частинами 1, 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, яке проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 10 ст. 14 Статуту).
За правилами ч. 1 ст. 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини десятої статті 14, частини сьомої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказом Міністра внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджений Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893).
За змістом пункту 1 Розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Із аналізу наведених вище норм Дисциплінарного статуту та Порядку № 893 слідує, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Обставини щодо вчинення особою дисциплінарного проступку, встановлюються у ході службового розслідування щодо особи порушника, призначеного начальником за фактом вчинення проступку.
Суд встановив, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення стало грубе порушення позивачем службової дисципліни, що полягало у відсутності на службі без поважних причин 16.01.2025, 17.01.2025, 20.01.2025, 21.01.2025, 22.01.2025, 23.01.2025, 24.01.2025, 27.01.2025, 28.01.2025, 29.01.2025, 30.01.2025.
У цьому контексті суд наголошує, що дотримання службової дисципліни включає дотримання не лише основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, але й зобов'язує дотримуватися правил внутрішнього розпорядку (п. 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту).
Суд відмічає, що позивач не заперечує встановлених у ході службового розслідування обставин щодо відсутності ОСОБА_1 на службі 16.01.2025, 17.01.2025, 20.01.2025, 21.01.2025, 22.01.2025, 23.01.2025, 24.01.2025, 27.01.2025, 28.01.2025, 29.01.2025, 30.01.2025.
Незаконність спірних наказів позивач обгрунтовує тим, що він проходив службу на посаді помічника слідчого Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області, а тому незаконне переміщення на посаду поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення КОРД без згоди на те позивача та без пропонування іншої вакантної посади слугувало підставою для невиходу ОСОБА_1 на службу.
Суд критично оцінює ці доводи позивача, оскільки наказ № 402 о/с про переміщення ОСОБА_1 на посаду поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення КОРД виданий начальником ГУ НП у Львівській області 17.07.2024, тобто задовго до вчинення позивачем дисциплінарного проступку - неявка на службі впродовж одинадцяти днів, починаючи з 16.01.2025.
Також суд зауважує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 380/15535/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2025, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Головного Управління Національної поліції у Львівській області про скасування наказу від 17.07.2024 № 402 о/с.
Тобто переміщення позивача на посаду поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення КОРД визнано законним.
Таким чином, оцінюючи доводи позивача щодо відсутності його вини у порушенні службової дисципліни, суд зазначає, що сам факт переведення поліцейського до іншого підрозділу та незгода з таким переміщенням не звільняє його від обов'язку з'являтися до місця служби, враховуючи також ту обставину, що у судовому порядку наказ про переміщення визнаний правомірним задовго до дня невиходу на службу.
Позивач вважає звільнення незаконним також з тих підстав, що відповідач прийняв рішення про звільнення ОСОБА_1 за відсутності подання керівника підрозділу поліції особливого призначення про накладення на дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, що, на думку позивача, свідчить про порушення відповідачем порядку накладення на позивача дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ч. ч. 1, 3-5 ст. 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
За правилами ч. ч. 1-4, 6 ст. 20 Дисциплінарного статуту повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом. Керівник Національної поліції України уповноважений застосовувати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, до всіх поліцейських. Інші керівники застосовують дисциплінарні стягнення в межах повноважень, визначених керівником Національної поліції України. Керівник, не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, може порушити перед уповноваженим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Як встановлено судом, 30.01.2025 командир БПОП "КОРД" (стрілецький) ГУ НП у Львівській області подав начальнику ГУ НП у Львівській області рапорт про відсутність 16.01.2025, 17.01.2025, 20.01.2025, 21.01.2025, 22.01.2025, 23.01.2025, 24.01.2025, 27.01.2025, 28.01.2025, 29.01.2025, 30.01.2025 на робочому місці з невідомих причин поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення "Корпус оперативно-раптової дії" (стрілецький) ГУ НП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , чим грубо порушив службову дисципліну.
Отже, командир БПОП "КОРД" (стрілецький) ГУ НП у Львівській області, подавши рапорт начальникові ГУ НП у Львівській області, у такий спосіб клопотав про вирішення питання щодо порушення позивачем службової дисципліни.
Щодо аргументу позивача про те, що відповідач прийняв рішення про звільнення ОСОБА_1 без подання безпосереднього керівника, то суд вважає його необґрунтованим, оскільки таке подання, у цьому випадку, не є необхідним при звільненні позивача за грубе порушення службової дисципліни.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відтак, ураховуючи характер вчиненого позивачем дисциплінарного проступку та його наслідки в умовах воєнного стану, суд визнає правомірним застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
З огляду на викладене, суд вважає, що в межах спірних правовідносин відповідачем доведено встановлені факти порушення позивачем вимог п. 1 ч.1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 4, 5, 8, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337 VIII, підпункту 1.1 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області "Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування" № 1470 від 27.04.2024 та п. 1 та п. 3 Правил внутрішнього розпорядку для поліцейських та працівників поліції (окрім державних службовців) апарату ГУНП, затверджених наказом ГУНП у Львівській області від 25.11.2022 № 3343.
У силу вимог ч. 3 ст. 2 КАС України адміністративний суду порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Відтак, суд вважає, що накладене дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції є правомірним і пропорційним. Зафіксовані порушення свідчать про недотримання позивачем службової дисципліни та принципів діяльності поліцейського в умовах збройної агресії рф та оголошення у зв'язку з цим воєнного стану на території України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивач не надав суду належних та достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача про існування законних підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді звільнення за вчинення дисциплінарного проступку.
За таких обставин, суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд,
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Головного Управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 13 серпня 2025 року.
Суддя Кисильова Ольга Йосипівна