15 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/8361/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
до відповідача: Міністерства оборони України (просп. Повітрянофлотський, б. 6, м. Київ, 03168, ЄДРПОУ 00034022)
третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, через уповноваженого представника адвоката Горпинко С.М., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
1) Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.08.2024 року № 14/в про відмову дочці ОСОБА_2 у призначенні одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї померлого колишнього військовослужбовця - її батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок захворювання та причини смерті, пов'язаних із захистом Батьківщини;
2) Зобов'язати комісію Міністерство оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути заяву з доданими документами ОСОБА_2 про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що є вдовою загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_3 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 , приймав безпосередню участь у бойових діях. Внаслідок важкої вибухової травми (29.06.2022), тяжкого черепно-мозкового поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, ОСОБА_3 було звільнено з військової служби за рішенням ВЛК 16.12.2022 року. 28.12.2022 року, чоловік позивачки помер внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини. Однак комісія Міністерства оборони України відмовила неповнолітній дочці ОСОБА_2 у призначенні одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї померлого колишнього військовослужбовця - її батька ОСОБА_3 . Позивачка вважає таке рішення протиправним та просить скасувати його.
Після смерті чоловіка, позивачка звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про одноразову грошову допомогу, однак отримала відмову, з посиланням на те, що чоловік помер вже після звільнення з військової служби, у стані алкогольного сп'яніння, а тому права на отримання грошової допомоги, яка надається родинам загиблого, позивачка не має. Вважає відмову відповідача протиправною, тому звернулась за захистом своїх прав до суду.
Ухвалою суду від 09.01.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано необхідні для розгляду справи докази (а.с. 31-32).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, за змістом якого проти задоволення позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що відмова була обґрунтована тим, що дія Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не поширюється на членів сімей військовослужбовців, загибель (смерть) яких сталася у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння. Звернув увагу на те що, у роз'ясненні 11 Регіональної військово-лікарської комісії від 22.08.2023 року №837 встановити причинний зв'язок причин смерті ОСОБА_3 з військовою службою, не можливо, вказано, що в крові ОСОБА_3 виявлено алкоголь в концентрації 3,06 %, що й стало підставою для повернення документів до ІНФОРМАЦІЯ_5 без реалізації (а.с. 36-63).
Позивач подала відповідь на відзив та наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.78-87).
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця - ОСОБА_3 , що проходив військову службу у в/ч НОМЕР_4 , який відповідно до довідки від 19.12.2022 року №76/2271 (а.с. 72) у період з 24.02.2022 по 05.07.2022 року приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), за рішенням ВЛК був визнаний непридатним до військової служби (свідоцтво про хворобу №691 від 17.11.2022 року), наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 16.12.2022 року №349 (а.с. 75) був звільнений з військової служби та виключений з військового обліку 16.12.2022.
Так, згідно Свідоцтва про хворобу №691 від 17.11.2022, у розділі діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва вказано: «наслідки ізольованої важкої вибухової травми (29.06.2022), тяжкого черепно-мозкового поранення, вогнепального проникаючого сліпого поранення черепа та головного мозку з локалізацією ранового каналу, що починається від рани м'яких тканин і дірчатого перелому в лівій скроневій ділянці та закінчується в лівій скроневій частці до уламку на глибині 4,5 см і глибиною впровадження кісткових уламків максимально на 3 см від дірчатого перелому, забою головного мозку середнього ступеню, субдуральної гематоми лівої лобно-скроневої ділянки, травматичного субароахноїдального крововиливу, набряку головного мозку, лікованих оперативно: кістково-резекційна трепанація черепа в лобно-тім'яно скроневій ділянці зліва з видаленням внутрішньомозкової гематоми, кісткових уламків та чужоідного тіла (29.06.2022), пластика дефекту кісток склепіння черепа індивідуальним титановим імплантом (загальною площею 168 см2) у лівій скронево-тім'яній ділянці (19.10.2022), у вигляді післятравматичного дефекту кісток склепіння загальною площею 101,92 см2, заміщеного індивідуальним титановим імплантом 137х123 мм, моторної дизартрії, помірно вираженої правобічної пірамідальної недостатності та помірними когнітивними розладами. Травма ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.» (а.с. 52-53).
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 помер (а.с.51 зв.).
Згідно листа КЗ «Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 07.06.2023 року №1697, у висновку експерта судово медичної експертизи трупа №1466 від 29.12.2022 року - 31.01.2023 року, зазначено: «…Смерть ОСОБА_3 , 1969 р.н. настала від атеросклеротичної хвороби серця, перебіг якої ускладнився гострою серцевою недостатністю, про що свідчать дані судово-медичної експертизи трупа: серце дрябле, в серцевому м'язі наявність блісуватих множинних дрібних прошарків сполучної тканини, звуження артерій серця за рахунок артеросклеротичних бляшок, ознаки швидко наставшої смерті - в порожнинах серця і судин рідка темно-червона кров, під плеврою одиничні дрібнокрапкові темно-червоні крововиливи з чіткими контурами (плями Тардьє) та підтверджується даними судово-гістологічної експертизи: білкова дистрофія кардіоміцитів, набряк інтерстиція. При судово-токсилогічній експертизі в зразках крові трупа ОСОБА_3 , 1969 р.н. виявлено етиловий спирт в кількості 3,06 г/дмі, що у живих осіб відповідає сильному ступеню алкогольного сп'яніння…» (а.с. 68).
ОСОБА_1 , в інтересах доньки ОСОБА_2 , звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою про отримання допомоги та компенсаційних сум у зв'язку із загибеллю батька ОСОБА_3 (а.с. 50 зв. 51).
13.07.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_8 звертався до 11 регіональної ВЛК Міністерства оборони України з метою встановлення причинного зв'язку захворювання та причин смерті колишнього військовослужбовця ОСОБА_3 , 1969 р.н.., проте згідно наданих комісією роз'яснень - причинно-наслідкового зв'язку між захворювнням, яке послужило причиною смерті, згідно висновку експерта №1466 від 31.01.2023 року (атеросклеротична хвороба серця, перебіг якої ускладнився гострою серцевою недостатністю) та травмою (згідно свідоцтва про хворобу №691, виданого 17.11.2022 року ВЛК в/ч НОМЕР_5 ) немає (а.с. 54).
24.10.2023 року, заяву позивачки та додані документи відповідно по п. 13 Порядку №975 від 25.12.2013 року було направлено разом з висновком ІНФОРМАЦІЯ_9 №12679, зробленим на підставі поданих документів, про те, що донька ОСОБА_2 не має права на одержання одноразової грошової допомоги (наявність у крові етилового спирту у кількості 3,06) (а.с. 50).
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум від 16.08.2024 року №14/в, комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, із зазначенням про відсутність можливості встановити причинний зв'язок захворювання, що призвело до смерті та отриманих травм під час несення служби, з посиланням на наявність етилового спирту в крові померлого (а.с. 21). Про прийняте рішення листом від 17.08.2024 року №11300 ІНФОРМАЦІЯ_10 було повідомлено позивачку та надано копію витягу з протоколу (а.с.20)
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, позивач звернулася із цим позовом до суду.
При вирішенні даного спору суд враховує таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі по тексту - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до статті 41 Закону №2232-XII, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20.12.1991 №2011-XII.
Закон України від 20.12.1991 №2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
За приписами пункту 1 частини 2 статті 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, законодавець визначив у статті 16-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII.
Відповідно до частини 1, 2 ст.16-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Частиною 9 статті 16-3 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII визначено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання Закону України від 20.12.1991 №2011-XII Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», якою затвердив відповідний Порядок (далі по тексту - Порядок №975).
Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
За приписами пункту 10 Порядку №975 члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім'ї, з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
При цьому, на момент виникнення спірних правовідносин воєнний став в Україні продовжено та не скасовано.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім'ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (пункт 2).
Згідно статті 16-1 Закону №2011-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пунктом 2 Постанови КМУ №168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530 затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі Положення №530), яке серед іншого визначає порядок виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (зі змінами).
Статтею 70 Закону України від 19.11.1992 року № 2801-ХІІ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України встановлено Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 (далі Положення № 402).
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно пункту 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема, установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Пунктом 1.3 розділу І Положення № 402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема, визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Пунктом 21.30 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця, і причину смерті приймається в одному з формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II Положення.
Пунктом 21.7 розділу ІІ Положення № 402 визначено, що постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 року № 36. в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за №169/5360 (зі змінами), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).
Згідно абзацу 3 п. 21.8 глави ІІ Положення № 402, прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пункту 21.8 цієї глави, забороняється.
Пунктом 21.25 глави ІІ Положення № 402 передбачено, що при вирішенні питання про причинний зв'язок поранення (контузії, травми, каліцтва) штатна ВЛК може брати до уваги такі документи про причини та обставини поранення: службову та медичну характеристики, витяг з книги обліку хворих в амбулаторії при первинному зверненні по медичну допомогу, матеріали службового розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, довідку військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу, історію хвороби або витяг з неї, свідоцтво про хворобу, запис лікаря військової частини, лікаря військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу у медичній книжці військовослужбовця про первинне звернення по медичну допомогу, довідку архівної установи. У воєнний час постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення приймається на підставі картки передового району, а також документів, указаних у цьому пункті.
У даній справі спірні правовідносини стосуються правомірності відмови у нарахуванні та виплаті одноразової допомоги.
Суд з наявних матеріалів справи дійшов висновку, що спірне рішення прийнято за відсутності постанови ВЛК про проведення військово-лікарської експертизи, визначеної пунктом 2.1 розділу ІІ Положення № 402 (свідоцтва про хворобу, довідки, протоколу) про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті особи, звільненої із військової служби.
Так, відповідно до протоколу засідання Міністерства оборони України № 14/в по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, встановити причинний зв'язок захворювання, яке призвело до смерті, колишнього військовослужбовця ОСОБА_3 не можливо.
Роблячи такий висновок, Міністерство оборони України посилається на роз'яснення №837 від 22.08.2023 року, надані 11 регіональною військово-лікарською комісією. Водночас такий документ, як "роз'яснення" відсутній у визначеному Положенням №402 переліку віднесених до Постанови ВЛК документів про встановлення причинного зв'язку захворювань.
Отже, для визначення причинного зв'язку захворювань, що призвели до смерті ОСОБА_3 , із захистом Батьківщини, відповідач мав керуватись саме постановою ВЛК (яке також могло бути оформлене у виді свідоцтва про хворобу, довідки, протоколу), проте у наявних матеріалах справи такий документ відсутній, відповідачем до суду не наданий, незважаючи на витребовування судом такого документу.
В свою чергу, у наданих відповідачем матеріалах взагалі відсутній документ, яким би було встановлено наявність або ж відсутність причинного зв'язку між отриманим ОСОБА_4 пораненням на смертю останнього.
Як було встановлено судом, при винесенні рішення про відмову заявниці у призначенні одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї померлого колишнього військовослужбовця - ОСОБА_3 , оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України від 16.08.2024 року № 14/в, комісією взагалі не досліджувалось питання причинного зв'язку між отриманими пораненнями та причиною смерті. Зазначена комісія лише обмежилась констатацією факту про те, що смерть настала вже після звільнення з військової служби, а також наголошено на наявності етилового спирту в крові померлого.
Наведені обставини свідчать про поверховість розгляду заяви позивачки та необґрунтованість прийнятих висновків, а вказані прогалини не можуть бути усунені судом.
В силу положень статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
На підставі зазначеного, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.08.2024 року № 14/в про відмову ОСОБА_2 у призначенні одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї померлого колишнього військовослужбовця - її батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок захворювання та причини смерті, пов'язаних із захистом Батьківщини та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
За приписами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність оскаржуваних дій.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією (а.с. 27).
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.08.2024 року № 14/в в частині відмови ОСОБА_2 у призначенні одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї померлого колишнього військовослужбовця - її батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок захворювання та причини смерті, пов'язаних із захистом Батьківщини.
Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.09.2023, в інтересах ОСОБА_2 , про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з урахуванням висновків суду у даній справі, та прийняти відповідне рішення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (ЄДРПОУ 00034022).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО