про передачу справи до іншого адміністративного суду
15 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5616/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову Державної судової адміністрації України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної судової адміністрації України (надалі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі - відповідач), у якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладання штрафу від 25.07.2025 ВП №78455584.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Так, перевіряючи на виконання положень частини першої статті 171 КАС України дану позовну заяву, суд встановив наступне.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із пунктами 1 та 5 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Приписами статті 74 Закону №1404-VIII визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, які можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, а також постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.11.2019 у справі №733/889/17, які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.
Предметом даного спору є постанова державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.07.2025 ВП №78455584 про накладання штрафу відкритого з виконання виконавчого листа, виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом у справі №340/9912/23.
Тобто, даний спір стосується не виконання судового рішення, а стягнення штрафу за постановою державного виконавця, яка є виконавчим документом.
Стаття 287 КАС України визначає, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, у адміністративному судочинстві оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця здійснюється в порядку частини 1 статті 287 КАС України шляхом подання позовної заяви за встановленими правилами підсудності.
З урахуванням наведених вище норм правового регулювання суд дійшов висновку, що справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані, предметно підсудні окружним адміністративним судам без прив'язки до того суду, який видав виконавчий документ (за виключенням випадків, визначених в ч. 5 ст. 287 КАС України, які стосуються виконання рішень, ухвалених місцевими загальними судами, як адміністративними).
Отже, з урахуванням положень статті 20 КАС України, яка регламентує питання розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів, суд вважає, що дана справа предметно підсудна окружному адміністративному суду, проте розгляд та вирішення цього спору має здійснюватися виходячи із правил територіальної підсудності, встановлених статтями 25 та 26 КАС України.
Частиною 1 статті 25 КАС України встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно із частиною 2 статті 26 КАС України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Адресою місцезнаходження Державної судової адміністрації України є вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601.
У свою чергу, місцезнаходженням відповідача - Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є: 01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13.
Відтак, жодна зі сторін даного спору не знаходиться в межах території Кіровоградської області, на яку поширюється територіальна юрисдикція Кіровоградського окружного адміністративного суду, тому цей спір не підсудний Кіровоградському окружному адміністративному суду.
Згідно з положеннями частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Відтак, дана адміністративна справа підсудна Київському окружному адміністративному суду.
Пунктом 2 частини 1 статті 29 КАС України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частини 5 статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні.
Відповідно до частин шостої та восьмої статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
З огляду на викладене та враховуючи те, що розгляд цієї адміністративної справи не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Кіровоградського окружного адміністративного суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 20, 25, 26, 29, 241, 248, 256, 287, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративну справу №340/5616/25 за позовом Державної судової адміністрації України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови передати на розгляд Київського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 15 серпня 2025 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК