14 серпня 2025 року м. Київ справа №320/2706/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Господарського суду міста Києва до Північного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Господарського суду міста Києва до Північного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної аудиторської служби України від 10.07.2024 р. №167 «Про затвердження Змін до плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на III квартал 2024 року» в частині включення Господарського суду міста Києва до Переліку підконтрольних установ (об'єктів контролю), на яких планується проведення інспектувань за темою, визначеною у Плані проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на III квартал 2024 року»;
- визнати протиправною та скасувати Вимогу Північного офісу Держаудитслужби до Господарського суду міста Києва, яка викладена у листі №262632-17/7177-2024 від 01.11.2024 «Щодо усунення порушень законодавства».
Ухвалою від 24.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваних рішень з огляду на відсутність правових підстав для їх прийняття.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідачі, у наданих суду відзивах, наголошують, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданих суду відзивах.
Такі доводи заперечені позивачем у наданих суду відповідях на відзиви.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.05.2024 Державною аудиторською службою України (далі також - відповідач 2) видано наказ №108 «Про затвердження Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на III квартал 2024 року» (далі - Наказ №108), яким затверджено План заходів державного фінансового контролю на III квартал 2024 року (далі - План).
Відповідно до Плану, затвердженого Наказом №108, на Департамент Держаудитслужби покладено відповідальність за проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності апеляційних судів, місцевих судів, у тому числі окружних господарських судів, та інших, які утримуються коштом бюджетної програми КПКВК 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» за переліком об'єктів, наведених у додатку 4 до Плану.
10.07.2024 Державною аудиторською службою України видано Наказ №167 «Про затвердження Змін до плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на III квартал 2024 року» (далі - Наказ №167).
Відповідно до Змін, затверджених Наказом №167:
- розділ «Департамент 08 Держаудитслужби» доповнено пунктом 6.4., відповідно до якого на Північний офіс Держаудитслужби (далі також - відповідач-1) покладено відповідальність за проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача;
- План доповнено додатком 17 «Перелік підконтрольних установ (об'єктів контролю), на яких планується проведення інспектувань за темою, визначеною у Плані проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на III квартал 2024 року», відповідно до якого ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Господарського суду міста Києва, стосується періоду з 01 січня 2022 року по 30 червня 2024 року.
Ревізія фінансово-господарської діяльності позивача була розпочата відповідачем-1 22.07.2024 та завершена 20.09.2024 (із зупиненням в період з 26.08.2024 по 13.09.2024).
За результатами ревізії відповідачем-1 складено Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Господарського суду міста Києва за період з 01.01.2022 по 30.06.2024 №262632-30/384 від 27.09.2024.
06.11.2024 позивач отримав від відповідача-1 лист №262632-17/7177-2024 від 01.11.2024 «Щодо усунення порушень законодавства», який за своїм змістом є вимогою щодо усунення порушень законодавства (далі - Вимога).
Відповідач-1 у Вимозі вимагає від позивача:
- опрацювати матеріали ревізії та вжити заходів, направлених на недопущення їх надалі.
- забезпечити відшкодування завданих державному бюджету втрат (збитків) в порядку, визначеному ч. 1 ст. 1166 ЦК України.
- розглянути питання про притягнення до відповідальності винних у допущених порушеннях осіб, згідно з чинним законодавством.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 124 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади.
Таким чином, діяльність позивача спрямована на здійснення правосуддя, забезпечення принципу верховенства права, захист конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Незалежність позивача як гілки судової влади гарантується та захищається Конституцією України та прийнятими на її виконання Законами України.
Однією з гарантій незалежності судової влади є забезпечення державою фінансування судів та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.
Здійснення контролю за діяльністю судів, у тому числі за фінансово-господарською діяльністю, має здійснюватися з дотриманням принципу незалежності судової влади.
Як зазначає Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 27 жовтня 2020 року №13-р/2020 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України (додаток №13): «реалізація принципу незалежності судової гілки влади, а отже, і суддів, полягає насамперед у відособленості її від інших гілок державної влади, а це означає формування самостійної, автономної й самоуправлінської судової системи поза структурами законодавчої та виконавчої гілок влади.
Конституційний Суд України наголошує, що будь-які форми та методи контролю у виді перевірок, моніторингу тощо функціонування та діяльності судів і суддів повинні реалізовуватись лише органами судової влади та виключати створення таких органів у системі як виконавчої, так і законодавчої влади».
Відповідно до ч. 8 ст. 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» контроль за додержанням вимог цього Закону щодо фінансування судів здійснюється у порядку, встановленому законом.
В свою чергу, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», підп. 2 п. 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.
Відповідно до п. 1, п. 3 Положення про Північний офіс Держаудитслужби, затвердженого Наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23 Північний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Вінницької, Житомирської, Київської, Черкаської, Чернігівської областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників та в місті Києві.
Таким чином, до завдань Держаудитслужби віднесено здійснення фінансового контролю відносно органів виконавчої влади та бюджетних установ.
До завдань Північного офісу Держаудитслужби віднесено реалізацію повноважень Держаудитслужби.
Суд звертає увагу на те, що питання наявності повноважень щодо здійснення ревізій фінансово-господарської діяльності в судах України у Держфінінспекції, правонаступником якої є Держаудитслужба, вже було предметом розгляду Верховного Суду у справі № 804/902/16.
Так, відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.01.2020: «суди, як суб'єкти публічного права, не підпадають під суб'єктний склад Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», що свідчить про відсутність правових підстав для здійснення ревізій фінансово-господарської діяльності в судах України органами контрольно-ревізійної служби України. Суд є бюджетною установою, проте не є підконтрольним об'єктом органів державної контрольно-ревізійної служби України».
Натомість, стосовно діяльності судової гілки влади в Україні діє спеціальне законодавство. Таким спеціальним законом є Закон України «Про Рахункову палату», який підлягає застосуванню за наявності розбіжностей між загальним та спеціальним законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата здійснює фінансовий аудит, аудит ефективності та аудит відповідності щодо проведення витрат державного бюджету, включаючи використання бюджетних коштів на забезпечення діяльності Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Вищої ради правосуддя та інших органів, безпосередньо визначених Конституцією України.
Отже, враховуючи, що засади створення та діяльності судів безпосередньо визначені розділом VIII Конституції України «Правосуддя», і Конституція України гарантує здійснення фінансування всіх судів в Україні за рахунок коштів Державного бюджету України, суд доходить висновку, що повноваження Рахункової палати відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Рахункову палату» поширюються на всі судові органи України.
Крім того, Рахункова палата є органом, створення якого передбачено ст. 98 Конституцією України, і який не відноситься до жодної гілки влади. Рахункова палата здійснює свою діяльність на принципах законності, незалежності, об'єктивності, безсторонності, гласності та неупередженості відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Рахункову палату».
У зв'язку з цим саме Рахункова палата є тим суб'єктом, який уповноважений на здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю судів, у тому числі за діяльністю позивача.
Крім того, Державна судова адміністрація України є державним органом у системі забезпечення функціонування судової влади.
На Державну судову адміністрацію України покладаються функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України відповідно до ч. 3 ст. 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до п. 4, п. 9 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.
У зв'язку з цим, Державна судова адміністрація України, на відміну від відповідачів, також наділяється окремими повноваженнями зі здійснення внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту щодо фінансово-господарської діяльності судів.
Крім того, при вирішенні даної справи суд враховує зміст рішення Ради суддів України від 01.08.2024 №24, у якому Рада суддів України нагадала, що проведення відповідних ревізій/перевірок органами виконавчої влади загрожує незалежності судів та суддів.
Рада суддів Україні зазначила: «Незважаючи на певні неузгодженості у правовому регулюванні розмежування повноважень з питань фінансового контролю за використанням бюджетних коштів між Державною аудиторською службою України та Рахунковою палатою щодо судів як об'єктів контролю, вони не заважають дійти чітких та однозначних висновків про те, що органи виконавчої влади в жодному разі такими повноваженнями не наділені.
Виключно Законом України «Про Рахункову палату» передбачено здійснення контрольних функцій використання коштів державного бюджету щодо установ та органів системи правосуддя».
Рада суддів України підтвердила законодавче закріплення повноважень на здійснення контролю саме за Рахунковою палатою.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач-2 шляхом прийняття Наказу №167 «Про затвердження Змін до плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на III квартал 2024 року», яким до Плану включено проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача, порушив конституційні принципи та здійснив незаконне втручання в діяльність органів судової гілки влади, у зв'язку з чим Наказ №167 є протиправним та підлягає скасуванню у судовому порядку.
Як наслідком, протиправною є і ревізія, яка проведена відповідачем-1 на підставі такого Наказу №167. Складені за результатами незаконної ревізії акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Господарського суду міста Києва за період з 01.01.2022 по 30.06.2024 №262632-30/384 від 27.09.2024 та Вимога, висунута до позивача, є протиправними, що свідчить про обгрунтованість заявлених позовних вимог.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи зазначене та беручи до уваги статус позивача як суб'єкта владних повноважень, суд не вбачає підстав для стягнення на користь позивача понесених ним судових витрат по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,
Адміністративний позов Господарського суду міста Києва (01054, Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 44/В; код ЄДРПОУ 05379487) до Північного офісу Держаудитслужби (04053, Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 18; код ЄДРПОУ 40479560), Державної аудиторської служби України (04070, Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 4; код ЄДРПОУ 40165856) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної аудиторської служби України від 10.07.2024 №167 «Про затвердження Змін до плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на III квартал 2024 року» в частині включення Господарського суду міста Києва до Переліку підконтрольних установ (об'єктів контролю), на яких планується проведення інспектувань за темою, визначеною у Плані проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на III квартал 2024 року».
Визнати протиправною та скасувати Вимогу Північного офісу Держаудитслужби до Господарського суду міста Києва, яка викладена у листі №262632-17/7177-2024 від 01.11.2024 «Щодо усунення порушень законодавства».
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.