про залишення позовної заяви без руху
15 серпня 2025 року м. Київ № 320/40004/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства у справах ветеранів про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1), Міністерства у справах ветеранів (далі - відповідач 2), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову від 31 травня 2025 року за вих. № 1719/2306 Військової частини НОМЕР_1 щодо подання документів стосовно ОСОБА_1 про надання йому статусу учасника бойових дій відповідно до Порядку № 413 і Порядку № 1041;
- зобов?язати військову частину НОМЕР_1 вирішити питання щодо надання ОСОБА_1 довідки про його безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
- зобов?язати Міністерство у справах ветеранів України надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
Згідно із п.п.4-5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем спрямовано позовні вимоги до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства у справах ветеранів.
Суд встановив, що позивачем фактично об'єднано в одну позовну заяву кілька вимог, з яких частина не може бути розглянута в межах єдиного адміністративного провадження через відмінність предмета та суб'єкта владних повноважень, до якого вони адресовані, а саме: вимога зобов?язати військову частину НОМЕР_1 вирішити питання щодо надання ОСОБА_1 довідки про його безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України не стосується вимоги зобов?язати Міністерство у справах ветеранів України надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій, що унеможливлює спільний розгляд таких позовних вимог в межах однієї адміністративної справи.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
Частиною першою ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Згідно із частиною першою ст.172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд зауважує, що зазначені правові норми стосовно можливості заявлення позивачем пов'язаних між собою вимог в одному позові направлені на гарантування процесуальної економії в межах судового розгляду, а також на забезпечення єдності судової практики, з огляду на те, що спірні правовідносини, задля вирішення яких позивач звертається до суду, пов'язані між собою єдиними підставами їх виникнення або поданими доказами, внаслідок чого окремий розгляд цих вимог в межах різних проваджень є недоцільним та не сприяє унифікованості національної судової практики.
При цьому, обов'язковою умовою такого об'єднання є спільність підстав виникнення спірних правовідносин або спільність поданих доказів.
Водночас, аналіз заявлених позивачем вимог свідчить про їх непов'язаність між собою через їх виникнення на підставі різних обставин та на підставі різних доказів.
Відповідно до ч. 5 ст. 172 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Зі змісту позову слідує, що позивачем об'єднано вимоги, зокрема що стосуються протиправних дій Військової частини НОМЕР_2 та вимоги, що стосуються Міністерства у справах ветеранів України, які є окремими суб'єктами.
Суд звертає увагу, що правовідносини між позивачем і відповідачем 1 та правовідносини між позивачем і відповідачем 2 склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій різних суб'єктів владних повноважень. При цьому, включення цих позовних вимог в прохальну частину однієї позовної заяви не нівелює той факт, що правове регулювання правовідносин, об'єднаних позивачем в один адміністративний позов, є різним та вказані правовідносини виникли за різних обставин.
Суд зауважує, що лише виникнення спірних правовідносин між тими самими суб'єктами не є достатньою підставою для об'єднання позовних вимог в одне провадження.
Фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач не врахував, що таке об'єднання позовних вимог ускладнить розгляд справи та є недопустимим.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити суб'єктний склад учасників процесу, зокрема, відповідачів та визначити позовні вимоги до належного відповідача, з належним обґрунтуванням згідно із приписами ст. 160 КАС України.
Недотримання позивачем даної вимоги, яка пред'являється до позовної заяви, не дозволяє суду в повній мірі здійснити підготовку та дослідження обставин в належній мірі та відповідно відкрити провадження у справі.
П. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається заявнику, зокрема, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
З огляду на те, що роз'єднати позовні вимоги з власної ініціативи суд можливості не має, судом прийнято рішення про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу слід роз'єднати позовні вимоги до відповідачів в окремі позовні заяви, визначившись із належним складом учасників справи і, відповідно, викласти позов в новій редакції із коректно сформульованими вимогами.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд,-
Залишити позовну заяву без руху.
Надати строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів від дня одержання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду належним чином засвідчених доказів до позовної заяви та уточненої позовної заяви з урахуванням вимог, що вказувалися в тексті ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху після відкриття провадження у справі, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява у відповідності до ч.15 ст.171 КАС України залишається без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Вісьтак М.Я.