14 серпня 2025 рокуСправа №160/16897/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
09.06.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження ОСОБА_1 розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність та зменшення відсоткового показника основного розміру грошового забезпечення з 80% до 70% при здійсненні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки від 12.06.2024 року №3667;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років, з 01.02.2023 року із застосуванням 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення зазначених у Довідці від 12.06.2024 року №3667 про розмір грошового забезпечення, складеної Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату пенсії з урахуванням індексації згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з урахуванням індексації згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з урахуванням щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713 у розмірі 2000,00 грн. а також з урахуванням збільшення основного розміру пенсії (25%) і підвищень та надбавок до пенсії для інвалідів війни 3 групи без обмеження десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про протиправність дій відповідача, який здійснюючи перерахунок пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 року у справі №160/22527/24 протиправно зменшив відсотковий показник основного розміру грошового забезпечення з 80% до 70% та застосував до розміру пенсії (з урахуванням індексацій, доплат та надбавок) обмеження десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, чим порушив право позивача на справедливий судовий захист.
Ухвалою суду від 11.06.2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
31.07.2024 року через систему «Електронний суд» надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування відзиву відповідачем зазначено, що на виконання рішення суду від 04.11.2024 року у справі №160/22527/24 розмір пенсії, індексації та доплати обчислено з урахуванням обмеження, передбаченого статтею 43 Закону N 2262-XII, оскільки протилежних вимог зобов'язального характеру такий судовий акт не містив. Це саме стосується й зменшення основного розміру грошового забезпечення з 80% до 70% та такі дії вчинені із дотриманням приписів чинної редакції статті 13 Закону №2262-ХІІ.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»(далі - Закон №2262-ХІІ).
Станом на момент призначення пенсії її основний розмір визначався виходячи із 80% грошового забезпечення. Ця обставина встановлена рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 року у справі №160/1397/19 та від 06.10.2021 року у справі №160/13142/21.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 року у справі №160/22527/24 задоволено позов позивача та серед іншого зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:
- провести ОСОБА_1 з 01.02.2023 перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 12.06.2024 №3667;
- здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.08.2024 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів Україні; від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 року у справі №160/22527/24 відповідач надав розрахунок пенсії позивача станом на 01.03.2025 року, із якого слідує, що підсумок пенсії складає 27 707,18 грн, тоді як до виплата складає 23 610,00 грн.
Означеним розрахунком також підтверджується, що відповідач виконуючи рішення суду від 04.11.2024 року у справі №160/22527/24 застосував граничний відсотковий показник основного розміру грошового забезпечення 70 %, замість 80%, встановлених станом на момент призначення пенсії.
У листі від 28.03.2025 року відповідач навів мотиви, якими він керувався під час виконання рішення суду від 04.11.2024 року у справі №160/22527/24 та зазначив, що розмір пенсії, індексації та доплати на виконання рішення суду обчислено з урахуванням обмеження, передбаченого статтею 43 Закону N 2262-XII.
У цьому ж листі відповідач зауважив, що означеним судовим актом не зобов'язано провести обчислення пенсії без обмеження максимальним розміром.
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Щодо позовних вимог із приводу зменшення (встановлення граничного) відсоткового показника основного розміру грошового забезпечення 70 %, замість 80%, встановлених станом на момент призначення пенсії суд зазначає про таке.
Станом на момент призначення пенсії її основний розмір визначався виходячи із 80% грошового забезпечення. Ця обставина встановлена рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 року у справі №160/1397/19 та від 06.10.2021 року у справі №160/13142/21, що за приписами статті 78 КАС України не підлягаю повторному встановленню.
Натомість відповідач, при проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 04.11.2024 року у справі №160/22527/24 застосував показник 70% відповідних сум грошового забезпечення за умовами статті 13 Закону N 2262-XII.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон України №2262-ХІІ).
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII також внесено зміни у частину 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" згідно з якими цифри «80» замінено цифрами «70».
При цьому, ч. 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Статтею 22 Конституції України визначено, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з ч. 3 ст. 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Суд зазначає, що ст. 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а його стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до ст. 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
З аналізу наведеного слідує, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст. 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін не зазнала.
З урахуванням викладеного, при перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 04.11.2024 року у справі №160/22527/24 у відповідача були відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується при призначенні пенсії.
При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, у той час як відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Внесені Законом №1166-VІІ зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не застосовуються до перерахунку вже призначеної пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 04 лютого 2019 року у зразковій справі №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18), залишеного у силі постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року.
За таких обставин, суд доходить висновку, що дії відповідача щодо зменшення (встановлення граничного) відсоткового показника основного розміру грошового забезпечення з 80% до 70% є протиправними.
Право позивача на проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки від 12.06.2024 року №3667 встановлено судовим рішенням від 04.11.2024 року у справі №160/22527/24 та не є спірним у рамках розгляду цього спору.
Щодо позовних вимог із приводу встановлення обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність суд зазначає про таке.
Згідно із Законом України від 24.12.2015 №848-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст. 43 Закону №2262-XII доповнено частиною 7 про те що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте, зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016.
Згідно із пунктом другим резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр ,є нереалізованими.
Це означає, що стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію у подібних правовідносинах у постановах від 03.10.2018 у справі №127/4267/17, від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від. 09.11.2020 у справі №813/678/18, від 10.09.2021 у справі №300/633/19, від 21.12.2021 у справі №120/3552/21-а.
Суд не знайшов підстав для відступу від цього правового висновку, оскільки Законом №3668-VI, внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Водночас положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом №2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Крім того, у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що в разі наявності колізії між двома законами, які регулюють одне і те ж коло відносин і один з них визнано неконституційним, застосуванню підлягає підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» передбачено установити з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» установлено, що з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., №18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., №26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» установлено, що з 1 березня 2025 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., №18, ст. 968), пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., №26, ст. 1475) та підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (Офіційний вісник України, 2024 р., №24, ст. 1525) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
З системного аналізу означених постанов Уряду слідує, що Кабінет Міністрів України встановив провести нарахування щомісячної доплати, а також індексування пенсії у 2024 та 2025 році у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом
Однак, як уже неодноразового відмічали суди по всій Україні, встановлений у означених постановах термін «у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом» призводить до неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві. У свою чергу органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 06.11.2018 року у справі №812/292/18 та від 13.02.2019 року у справі №822/524/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи; у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Із розрахунку пенсії позивача станом на 01.03.2025 року слідує, що підсумок пенсії складає 27 707,18 грн, однак враховуючи максимальний розмір, виплачується 23 610,00 грн
Наведене свідчить про те, що під час вирішення спірних правовідносин відповідачем при нарахуванні щомісячної доплати (встановлена позивачеві рішенням суду від 04.11.2024 року у справі №160/22527/24), індексацій пенсій та інших надбавок застосовано найбільш несприятливий для позивача підхід, чим протиправно порушені соціальні останнього.
При цьому, враховуючи, що у листі від 28.03.2025 року відповідач посилався на те, що щомісячна доплата до пенсії та індексації пенсії №185 та №209 не виплачується позивачеві через наявність у перелічених вище постановах посилання на їх виплату в межах максимального розміру пенсії, суд погоджується із обраним позивачем способом відновлення порушеного права, оскільки задоволення позову у визначений спосіб буде гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат не здійснюється, адже позивач був звільнений від її сплати.
Керуючись ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246,262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження ОСОБА_1 розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність та зменшення відсоткового показника основного розміру грошового забезпечення з 80% до 70 % при здійсненні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки від 12.06.2024 №3667.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років, з 01 лютого 2023 року із застосуванням 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення зазначених у Довідці від 12.06.2024 №3667 про розмір грошового забезпечення, складеної Головним управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату пенсію з урахуванням індексації згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з урахуванням індексації згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з урахуванням щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 у розмірі 2000 гривень (дві тисячі гривень 00 коп.), а також з урахуванням збільшення основного розміру пенсії (25%) і підвищень та надбавок до пенсії для інвалідів війни 3 групи без обмеження десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко