Справа № 756/2750/25
Провадження № 2-з/756/135/25
оболонський районний суд міста києва
іменем України
12 серпня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Пукала А.В.,
за участю
секретаря судового засідання Пегети І.Е.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
третьої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1", Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Інвест", ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібний", треті особи: Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації", ОСОБА_2 , про визнання недійсними договорів інвестування в будівництво нежитлових приміщень та скасування державної реєстрації прав власності з припиненням речових прав на нерухоме майно,
ОСОБА_6 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1", Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Інвест", ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібний", треті особи: Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації", ОСОБА_2 , про визнання недійсними договорів інвестування в будівництво нежитлових приміщень та скасування державної реєстрації прав власності з припиненням речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 31 березня 2025 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
11.08.2025 до Оболонського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1", Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Інвест", ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібний", треті особи: Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації", ОСОБА_2 , про визнання недійсними договорів інвестування в будівництво нежитлових приміщень та скасування державної реєстрації прав власності з припиненням речових прав на нерухоме майно, в якій він просив:
- вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам вчиняти дії, пов'язані із подальшим використанням нежитлових приміщень № 73 за адресою: АДРЕСА_1 , у якості закладу ресторанного харчування;
- вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам за її доручення, відповідним документом або правочином з ОСОБА_4 , проводити будь-які будівельні роботи в місцях загального користування та в частині майна, що перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .
Позивач вказує, що через триваючі правопорушення та поточні будівельні роботи необхідно вжити заходів забезпечення позову, оскільки без цього існує очевидна небезпека завдання шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а також суспільним інтересам усіх мешканців багатоквартирного будинку до ухвалення рішення у справі.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву, просив розгляд справи проводити без його участі.
Представник відповідача заперечив проти задоволення заяви, оскільки заходи забезпечення позову, які просив вжити позивач не мають зв'язку з предметом позовних вимог.
Третя особа ОСОБА_2 підтримав заяву, просив задовольнити та послався на триваючі численні порушення прав власників квартир будинку.
Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, зміст заявлених ОСОБА_3 вимог, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Метою забезпечення позову є негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди позивачу.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд наголошує, що заходи забезпечення позову, що застосовується судом, мають корелювати позовним вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» встановлює, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Судом досліджений зміст та вимоги позовної заяви, з якої встановлено, що предметом спору в даній справі є:
1. Визнання недійним договору інвестування в будівництво нежитлового приміщення № 133-1-ВПП(1) від 22.06.2007;
2. Визнання недійним договору інвестування в будівництво нежитлового приміщення № 133-2-ВПП(1) від 22.06.2007;
3. Скасування державної реєстрації прав власності з одночасним припиненням речових прав на нерухоме майно нежилі приміщення з № 1 по № 17 (групи приміщень № 72) (літ. А), загальною площею 260,60 кв. м., по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 , проведену 26.03.2012 на підставі свідоцтва про право власності від 29 лютого 2012 року, серії НОМЕР_1 , виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва (Наказ №139-В від 29 лютого 2012р.), та будь-які похідні від права власності речові права на нерухоме майно групи приміщень №72 загальною площею 260,60 кв.м, які розташовані в АДРЕСА_1 , обтяження таких прав, в тому числі, але не обмежуючись забороною, орендою та іпотекою.
4. Скасування державної реєстрації прав власності з одночасним припиненням речових прав, на нерухоме майно Нежилі приміщення з №1 по №27 (групи приміщень №73) (літ. А), загальною площею 255,00 кв.м., по АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_7 , проведену 26.03.2012 на підставі свідоцтва про право власності від 06 березня 2012 року, серії НОМЕР_2 , виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва (Наказ №161-В від 06 березня 2012 р.), та будь-які похідні від права власності речові права на нерухоме майно групи приміщень №72 загальною площею 260,60 кв.м, які розташовані в АДРЕСА_1 , обтяження таких прав, в тому числі, але не обмежуючись забороною, орендою та іпотекою.
Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, зміст позовних вимог суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, адже позивачем не обґрунтовано та не доведено, яким чином невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Разом з тим, законом визначено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Окремо суд зауважує, що згідно з ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 800/521/17 зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
Разом з тим, спосіб забезпечення позову, який просив застосувати позивач, передбачає позбавлення власника можливості користуватися належним йому майном, тобто фактично за змістом є аналогічним позовним вимогам (припинення його права власності).
Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що відсутні підстави для обґрунтованого сумніву, що в разі ухвалення судового рішення буде неможливим або утруднить його виконання, окрім того на даний час відсутні підстави припускати, що вжиття заходів забезпечення позову є необхідним та виправданим для ефективного забезпечення захисту порушених прав, а тому суд доходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 260 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1", Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Інвест", ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібний", треті особи: Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації", ОСОБА_2 , про визнання недійсними договорів інвестування в будівництво нежитлових приміщень та скасування державної реєстрації прав власності з припиненням речових прав на нерухоме майно - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Андрій ПУКАЛО