15.08.2025 Справа № 756/9514/25
Справа пр. № 2-а/756/164/25
ун. № 756/9514/25
15 серпня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі судді Оболонського районного суду міста Києва Андрейчука Т.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва в порядку адміністративного судочинства з позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що постановою у справі про адміністративне правопорушення від 21 червня 2025 року № ВОБ2140, винесеною тимчасово виконувачем обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , він визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2101 КУпАП, та на нього було накладено стягнення у виді штрафу у сумі 17000,00 грн.
У постанові було зазначено, що ОСОБА_1 не з'явився за викликом, здійсненим повісткою № 3593339, 15 червня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушивши вимоги абз. 2 ч. 1, абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Позивач стверджував, що він не був належним чином повідомлений відповідачем про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення облікових даних
Також ОСОБА_1 стверджував, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення він був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи, заявляти клопотання, подавати докази, обмежений у праві скористатись професійною правничою допомогою.
З цих підстав ОСОБА_1 просив суд задовольнити його адміністративний позов та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 21 червня 2025 року
№ ВОБ2140, якою якого притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 3 ст. 2101 КУпАП.
Короткий зміст відзиву відповідача
У відзиві на позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначив, що відповідно до абз. 12 ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та п. 30 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560), було сформовано повістку про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14 год 00 хв 08 червня 2025 року для уточнення облікових даних. Повістку було надіслано рекомендованим поштовим відправленням
№ 0610255322381 з описом вкладення за адресою ОСОБА_1 . Однак поштове відправлення адресату вручено не було та повернулось відправнику.
Відповідач стверджував, що позивач був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте не з'явився за викликом, порушивши норми законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
21 червня 2025 року ОСОБА_1 був доправлений працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Цього ж дня у зв'язку з порушенням позивачем вимог абз. 2 ч. 1, абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" офіцером відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим лейтенантом ОСОБА_3 стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № ВОБ2140 за ч. 3 ст. 2101 КУпАП. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3
ст. 2101 КУпАП тимчасово виконувачем обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову від 21 червня 2025 року № ВОБ2140, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного проступку, передбаченого ч. 3 ст. 2101 КУпАП, на накладено на нього стягнення у виді штрафу у сумі 17000,00 грн.
Відповідач стверджував, що при прийнятті рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 2101 КУпАП його посадова особа діяла відповідно до вимог чинного законодавства, належним чином оцінила обставини справи та розглянула справу з дотриманням процедури, визначеної КУпАП, та ухвалила рішення, яке відповідає вимогам Закону. З цих підстав ІНФОРМАЦІЯ_2 просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його адміністративного позову.
Рух справи в суді
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 02 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
У строк, визначений в ухвалі від 02 липня 2025 року, позивач усунув недоліки позовної заяви, а тому ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 14 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву у строк, визначений ухвалою про відкриття провадження.
2. Мотивувальна частина
Фактичні обставини справи
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
26 травня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 сформовано повістку № № 3593339 про виклик ОСОБА_1 до цього районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на 14 год 00 хв
08 червня 2025 року для уточнення облікових даних. Повістка була надіслана ОСОБА_1 за адресою, за якою зареєстроване його місце проживання ( АДРЕСА_1 ), рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення № 0610255322381. 14 червня 2025 року поштове відправлення було повернуто відправнику у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
21 червня 2025 року у зв'язку з порушенням позивачем вимог абз. 2 ч. 1, абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" офіцером відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим лейтенантом ОСОБА_3 стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № ВОБ2140 за ч. 3 ст. 2101 КУпАП.
Цього ж дня тимчасово виконувачем обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 розглянуто справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 2101 КУпАП. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення вказаною посадовою особою винесено постанову від 21 червня 2025 року № ВОБ2140, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного проступку, передбаченого ч. 3 ст. 2101 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у сумі 17000,00 грн.
Оцінка аргументів учасників справи та норми права, які застосував суд
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначений у ст. 279 КУпАП, де зокрема зазначено, що головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, і така постанова, згідно ст. 283 КУпАП повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Протокол про адміністративне правопорушення - це документ, який офіційно засвідчує факт вчинення особою протиправного діяння, є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі про адміністративне правопорушення.
У ст. 256 КУпАП вказано, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Процедура складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) регламентується Інструкцієюзі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року № 3 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 1 розділу І Інструкції протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (п. 3 розділу ІІ Інструкції).
До протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол (п. 6 розділу ІІ Інструкції).
У протоколі про адміністративне правопорушення від 21 червня 2025 року № ВОБ2140, складеному офіцером відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим лейтенантом ОСОБА_3 стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 2101 КУпАП, зазначено, що позивач не з'явився 15 червня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушивши вимоги абз. 2 ч. 1, абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Проте усупереч ст. 256 КУпАП та п. 3 розділу ІІ Інструкції у протоколі про адміністративне правопорушення від 21 червня 2025 року № ВОБ2140 не вказано місце вчинення адміністративного проступку.
Протокол від 21 червня 2025 року № ВОБ2140 складено офіцером відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим лейтенантом ОСОБА_3 стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 2101 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Отже, об'єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення полягає у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Диспозиція ч. 3 ст. 2101 КУпАП має бланкетний характер, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права.
Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст статті 164 КУпАП полягає в тому, що з ним пов'язане визначення правопорушенням діянь, які описані в диспозиції цієї статті. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації. Згідно із зазначеним, під час проведення правової кваліфікації діяння необхідно обов'язково встановити, який саме нормативно правовий акт та у якій редакції був чинним на момент вчинення конкретного правопорушення та встановлював порядок здійснення діяльності, який особа, що притягається до відповідальності, порушила, в чому полягає невідповідність її дій закону.
Отже, у протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності ч. 3 ст. 2101 КУпАП посадова особа, яка їх склала, обов'язково має зазначити покликання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та які не дотримано особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Ст. 1 Закону України "Про оборону України" визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію".
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 введено в Україні воєнний стан.
Згідно з абз. 12 ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" оповіщення - доведення сигналів і повідомлень (директив, розпоряджень) до органів військового управління, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та населення про оголошення мобілізації, виклик громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також вручення (надсилання) повісток громадянам.
Нормою абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та п. 21 Порядку № 560 на громадян покладено обов'язок з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. (абз. 8
ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").
Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Оскільки позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14 год 00 хв 08 червня 2025 року, а повістка
№ 3593339 вважається врученою йому лише 12 червня 2025 року, ОСОБА_1 очевидно не міг своєчасно прибути за викликом до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення облікових даних та виконати обов'язок, покладений на нього нормами абз. 2 ч. 1, абз. 8 ч. 3 ст. 22 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
На це не звернув увагу і виконувач обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , який розглянув справу про адміністративне правопорушення та виніс постанову від 21 червня 2025 року № ВОБ2140, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного проступку, передбаченого ч. 3 ст. 2101 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у сумі 17000,00 грн.
Крім того, у повістці № № 3593339 про виклик ОСОБА_1 вказано, що він повинен з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 , натомість у протоколі від 21 червня 2025 року № ВОБ2140 інкриміновано позивачеві нез'явлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За положеннями п. 24 Порядку № 560 у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Судом встановлено, що вимоги цієї норми Порядку № 560 ОСОБА_1 не виконав.
Однак, зважаючи на те, що диспозиція ч. 3 ст. 2101 КУпАП має бланкетний характер, посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка склала протокол від 21 червня 2025 року № ВОБ2140, та яка винесла постанову від 21 червня 2025 року № ВОБ2140, повинні були зазначити про невиконання ОСОБА_1 приписів п. 24 Порядку № 560, інкримінувавши йому порушення вказаної норми законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. Проте офіцером відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим лейтенантом ОСОБА_3 та виконувачем обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 цього зроблено не було.
За таких обставин ОСОБА_1 не міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 2101 КУпАП за невиконання вимог п. 24 Порядку № 560.
Також суд звертає увагу на те, що приміткою до ст. 210 КУпАП передбачено, що положення ст. ст. 210, 2101 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Отже, з наведених норм вбачається, що відповідальність за ст. ст. 210, 2101 КУпАП не застосовується у випадку коли дані для Реєстру можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.
Позивач ОСОБА_1 вчасно уточнив свої облікові дані, що підтверджується даними у додатку "Резерв+" (а. с. 10).
Водночас у повістці № № 3593339 вказано, що підставою виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 є уточнення облікових даних військовозобов'язаного.
Між тим, ні в повістці № № 3593339, ні в протоколі про адміністративне правопорушення від 21 червня 2025 року № ВОБ2140, ні в постанові про накладення адміністративного стягнення від 21 червня 2025 року № ВОБ2140 не конкретизовано, які саме облікові дані ОСОБА_1 були відсутні у районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у зв'язку з чим виникла необхідність виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Ч. 2 цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Докази суду надають учасники справи (ч. 3 ст. 77 КАС України).
Відповідач не надав доказів на підтвердження неможливості отримання шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, персональних даних військовозобов'язаного
ОСОБА_1 .
Отже, ІНФОРМАЦІЯ_2 не доведено наявність підстав для виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , зважаючи на те, що позивач вчасно уточнив свої облікові дані.
У рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України зазначив, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У п. 39 постанови від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а Верховний Суд вказав на те, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У справі, яка розглядається, відсутні належні, допустимі та достовірні докази, які б об'єктивно та поза розумним сумнівом доводили факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного проступку, передбаченого ч. 3 ст. 2101 КУпАП. Отже, це виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2101 КУпАП.
Процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення регламентована нормами глави 22 КУпАП.
Так, ст. 2772 цього Кодексу передбачено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три доби до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Протокол про адміністративне правопорушення від 21 червня 2025 року № ВОБ2140, та постанова про накладення адміністративного стягнення від 21 червня 2025 року № ВОБ2140 складені в один день, що свідчить про недотримання посадовою особою, яка розглядала справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 2101 КУпАП, положень ст. 2772 цього Кодексу щодо своєчасного оповіщення позивача про дату і місце розгляду справи.
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за несвоєчасного повідомлення особи про дату розгляду адміністративної справи, Верховний Суд у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 522/20755/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 591/2794/17, від 06 лютого 2020 року № 05/7145/16-а та від 21 травня 2020 року у справі
№ 286/4145/15-а виснував, що акт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури.
Ч. 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративний проступок - це насамперед дія або бездіяльність, що при наявності певних ознак розглядається законом як порушення встановлених правил поведінки громадян у певних сферах громадського життя. До таких правил, зокрема, належать правила у сфері безпеки дорожнього руху.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення належать ознаки, притаманні об'єкту, об'єктивній і суб'єктивній сторонам та суб'єкту правопорушення.
Зважаючи на те, що відповідачем не доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку поза розумним сумнівом, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного проступку провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
П. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про необхідність скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 21 червня 2025 року № ВОБ2140, винесену виконувачем обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 2101 КУпАП.
Щодо судових витрат
Відповідно до ст. 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача судовий збір у сумі 605,60 грн, сплачений ним за подання адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 5, 6, 7, 9, 77, 241-247, 268, 271, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 21 червня 2025 року
№ ВОБ2140, винесену виконувачем обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 2101 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками
Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК