Номер провадження 2/754/7991/25
Справа № 753/9570/25
Іменем України
про залишення позовної заяви без руху
15 серпня 2025 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
12.05.2025 до Дарницького районного суду м. Києва, в системі "Електронний Суд", надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - Позивачка) до ОСОБА_2 про визнання права власності, яка 19.05.2025 була передана у провадження судді Котвицького В.Л.
Позивачка просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на 95/20 наступного нерухомого майна:
1/2 квартири АДРЕСА_1 , площею 31.6 м.кв, № ДРРП 10449597. Вартість: 603 895,43 / 2 = 301 947,71 грн;
машиномісце № НОМЕР_1 в паркінгу по АДРЕСА_2 , ДРРП №31425400. Вартість: 46 568,66 грн;
машиномісце № НОМЕР_2 в паркінгу по АДРЕСА_2 , ДРРП №31425471. Вартість: 46 122,22 грн;
нежитлове приміщення № НОМЕР_3, площею 99,00 м.кв., АДРЕСА_2 , ДРРП № 30904745. Вартість: 6 583 363,42 грн;
нежитлове приміщення № НОМЕР_4, 173,80 м.кв., АДРЕСА_3 , ДРРП № 33423948. Вартість: 8 912 460,06 грн.
23.05.2025 суддя Дарницького районного суду м. Києва Котвицький В.Л. постановив ухвалу про передачу справи за підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва.
06.08.2025 справа надійшла до Деснянського районного суду м. Києва та згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями визначено головуючого суддю Коваленко І.І.
Позовну заяву слід залишити без руху.
Щодо сплати судового збору
Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України "Про судовий збір"). Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн (10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 30 280,00 грн).
За подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору дорівнює 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за позовної заяви майнового характеру - 1% від ціни позову, але не менше, ніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше, ніж п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 4 Закону України "Про судовий збір"). Отже, мінімальний розмір судового збору становить 1211.20 грн (0.4?3028 грн), а максимальний розмір судового збору - 15140 грн (5?3028 грн).
Позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці (пункт 3 частини третьої статті 175 ЦПК України).
Ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості (пункти 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України).
Позивачка у позовній заяві не вказала ціну позову. Суд встановив, що загальна вартість майна становить 15 890 462,07 грн. Позивачка просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на 95/20 вказаного нерухомого майна.
Суд бере до уваги, що у позовній заяві, ймовірно, має місце помилка, і розмір частки, на яку претендує Позивачка, становить 15/20, зважаючи на те, що у позові йде мова також про те, що обов'язкова частка спадкового майна, що належить її синові, становить 5/20. Визначена Позивачкою частка 95/20 означає, що одна особа претендує на 475% майна, що є неможливим (логічна помилка).
На розмір судового збору така помилка не впливає, проте такі обставини мають бути усунені шляхом подання відповідної заяви.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Ураховуючи, що ціна позову перевищила встановлений законом максимальний розмір судового збору, а позовна заява була подана в електронній формі, фізична особа повинна була сплатити судовий збір у розмірі 12 112 грн (15140 грн ? 0.8 = 12112 грн).
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору
Позивачка не сплатила судовий збір, просила звільнити від сплати судового збору.
Позивачка, обґрунтовуючи підстави для звільнення її від сплати судового збору, зазначила, що судовий збір за подання позовної заяви перевищує 5 % від її річного доходу. При цьому Позивачка не наводить у позові власних розрахунків, яким чином визначався річний дохід за попередній календарний рік та сума судового збору, що вона мала б сплатити.
Також Позивачка стверджує, що її неповнолітній син, що є спадкоємцем обов'язкової частини 5/20 спадкового майна, є дитиною з особливими потребами, розвиток якого потребує значних фінансових витрат, і вона подала позов на захист його прав.
На підтвердження цих аргументів Позивачка не надала суду жодних документів. Факт подання нею іншого позову в інтересах своєї неповнолітньої дитини не звільняє її від сплати судового збору у цій справі, де вона просить визнати право власності на майно саме за собою.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (частини перша, третя статті 136 ЦПК України).
Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік;
або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частини перша та друга статті 8 Закону України "Про судовий збір").
За змістом наведених приписів підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що саме її загальний майновий стан, а не одне чи декілька із можливих джерел доходів перешкоджав або перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.
У Законі України "Про судовий збір" немає чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному випадку суд установлює можливість звільнити особу від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити чи розстрочити сплату на підставі поданих доказів саме щодо майнового стану такої особи. Оцінюючи останній, суд має встановити наявність у такої особи доходу (заробітної плати, стипендії, пенсії тощо), нерухомого чи рухомого майна, зокрема автомобілів, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища тощо.
Крім того, за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору, як і зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення такої сплати особам, які не зазначені у статті 5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Інформація про отриману Позивачкою за січень-вересень 2024 року пенсію в розмірі 69300,00 грн (довідка, сформована станом на листопад 2024 року) не характеризує її загального майнового стану. Позивачка не підтвердила відсутність у неї, крім зазначеного, іншого доходу, заощаджень, права власності на нерухоме майно, оплатного права користування ним, права власності на транспортні засоби тощо. Зокрема, не надала довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також інших відомостей, що характеризують саме майновий стан.
Суд, відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларовану фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (відповідь № 1674405 від 15.08.2025), встановив, що загальний дохід за 2024 рік становить 208 680,16 грн (зокрема: 93900 грн (зарплата), 12000 грн (оренда майна), 4240 грн (благодійна допомога), 98540.16 грн (оренда землі)).
Отже, загальний дохід Позивачки за 2024 рік становив 302 000,16 грн, що включає: 208 680,16 грн (відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів) + 69300,00 грн (пенсія за січень-вересень 2024 року, довідка пенсійного фонду сформована на 25.11.2024) + 24000,00 грн (пенсія за жовтень-грудень 2024, що не відображена в довідці). 5 % від цієї суми становить 15 100,01 грн.
Позивачка мала сплатити судовий збір 12 112 грн, тобто у розмірі, що не перевищує 5% від її річного доходу.
Наведені доводи та надані на їх підтвердження докази не можна визнати такими, що належно характеризують саме майновий стан Позивачки та зумовлюють необхідність задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору. Тому у його задоволенні слід відмовити.
Щодо строку на усунення недоліків позовної заяви
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України).
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Суд встановлює десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали адвокатові або Позивачці. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Суд вважатиме позовну заяву неподаною та поверне її Позивачці.
Виконуючи вимоги ухвали, заяву про усунення недоліків Позивачка повинна надіслати суду разом із доказами її надсилання всім іншим учасникам справи, як цього вимагають частини сьома - дев'ята статті 43 ЦПК України.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, Суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - залишити без руху.
Установити для усунення недоліків позовної десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків позивачка має:
- надати докази сплати судового збору у розмірі 12 112 грн;
- уточнити зміст позовних вимог та зазначити ціну позову.
Роз'яснити, що якщо Позивачка не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати представнику в електронній формі до електронного кабінету та на вказану в клопотання адресу елетронної пошти.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою на порталі судової влади України в мережі Інтернет - https://ds.ki.court.gov.ua/sud2603/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО