Номер провадження 1-кс/754/2745/25
Справа № 754/12878/25
Іменем України
13 серпня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_4 , поданого в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 420221020300000050 від 16.02.2022,
11 серпня 2025 року до слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , поданого в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 420221020300000050 від 16.02.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 8000000000:62:511:0001 на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2239400480000.
Клопотання обґрунтовується тим, що 02 вересня 2022 року ухвалою слідчого судді в кримінальному провадженні № 420221020300000050 від 16.02.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 8000000000:62:511:0001 на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2239400480000.
Вказана ухвала, винесена за клопотанням прокурора, мотивована тим, що земельна ділянка шахрайським шляхом була зареєстрована за третіми особами. Арешт накладено з в інтересах потерпілої ОСОБА_5 в кримінальному провадженні, з метою унеможливлення подальшого її відчуження іншим особам.
На даний час, на виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11.06.2024 у справі 754/1687/23, земельну ділянку 8000000000:62:511:0001 витребувано з чужого незаконного володіння, право власності ОСОБА_5 поновлено. Мета, з якою накладався арешт на земельну ділянку 8000000000:62:511:0001 на даний час припинила своє існування, оскільки вказаний об'єкт нерухомого майна за рішенням суду повернуто законному власнику. Також, відсутні підстави у подальшому обтяженні даної земельної ділянки як речового доказу в кримінальному провадженні №42022102030000050 від 16.02.2022.
ОСОБА_5 має намір розпорядитися своїм майном, але через наявність не скасованого обтяження позбавлена такої можливості. Таким чином, подальше обтяження майна призводить до невиправданого обмеження прав власника такого майна.
Від адвоката ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд клопотання без участі заявника, доводи наведені в клопотанні підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити за наведених у ньому підстав.
Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання про скасування арешту, зазначила що відсутні підстави для подальшого арешту земельної ділянки.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши клопотання про скасування арешту майна, матеріали кримінального провадження № 420221020300000050 від 16.02.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Накладаючи арешт слідчим суддею зазначено, що на тому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Під час розгляду поданих представником потерпілої клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону слідчим суддею при постановленні ухвал про накладення арешту на майно, їх законності та обґрунтованості, оскільки дане питання не відноситься до компетенції суду першої інстанції, а лише оцінює наявність підстав для скасування арешту майна на момент розгляду даного клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носить у собі тимчасовий характер.
Згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Вказана норма пов'язує право суду на скасування арешту майна, із можливістю надання учасниками процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед судом їх законності та переконливості.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Фактичною підставою накладення арешту на майно є сукупність фактичних даних, що вказують на можливість незаконного відчуження майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог ст. 174 КПК України, арешт майна має бути скасованим повністю або частково, якщо: відпали підстави його застосування; арешт було накладено необґрунтовано.
Розглядаючи клопотання, слідчим суддею встановлено, що арешт майна перешкоджає законним правам потерпілої ОСОБА_5 , розпорядження та користуватися своїм майном, а також те, що порушені права потерпілого, які були передумовою накладення арешту на майно, відновлено в судовому порядку, рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 11.06.2024 у справі 754/1687/23, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 11.12.2024, тому зважаючи на доводи заявника, слідчий суддя приходить до висновку, що в подальшому застосуванні такого виду арешту майна відпала потреба, а тому подане клопотання про скасування арешту майна підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо. Право власності є непорушним.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16.10.2008).
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя вважає, що на даний час відпали підстави для продовження застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.
Для утримання певного майна під арештом державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина, яка наразі відпала, а тому клопотання представника потерпілого про скасування арешту майна, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174, 369-372, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання адвоката ОСОБА_4 , поданого в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 420221020300000050 від 16.02.2022 - задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 02.12.2022 (1-кс/754/1284/22, справа № 754/7468/22) на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 8000000000:62:511:0001 на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2239400480000.
Копію ухвали вручити прокурору, володільцю майна.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Час оголошення повного тексту ухвали: 15.08.2025 о 09 год. 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1