Справа №712/6792/25
Провадження № 1-кс/712/3462/25
07 серпня 2025 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
заявника - ОСОБА_3 ,
представника заявника - адвоката ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ОСОБА_3 про скасування запобіжного заходу арешту майна, а саме: автомобіля марки «MITSUBISHI PAJERO WAGON», реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладеного ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.06.2025 у кримінальному провадженні №62025100140001880 від 15.05.2025 рокуза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
До суду звернувся адвокат ОСОБА_4 із клопотанням, поданим в інтересах ОСОБА_3 про скасування запобіжного заходу арешту майна, а саме: автомобіля марки «MITSUBISHI PAJERO WAGON», реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладеного ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.06.2025 у кримінальному провадженні №62025100140001880 від 15.05.2025 рокуза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України
Клопотання мотивує тим, що у провадженні Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 62025100140001880 від 15.05.2025 за ч. 2 ст.286 КК України.
15.05.2025, у ході проведення огляду місця події дорожньо-транспортної пригоди вилучено транспортний засіб, а саме автомобіль марки «MITSUBISHI PAJERO WAGON», державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_3 .
13.06.2025 слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси за клопотанням сторони обвинувачення винесена ухвала про накладення арешту на автомобіль марки «MITSUBISHI PAJERO WAGON», реєстраційний номер НОМЕР_1 (ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 ), який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_3 , шляхом заборони користуватися та розпоряджатися арештованим майном.
У ході розслідування у даному кримінальному провадженні з вилученим автомобілем органом досудового розслідування проведені всі необхідні слідчі дії та судові експертизи, зокрема: зафіксовано та описано наявні на автомобілі «MITSUBISHI PAJERO WAGON»реєстраційний номер НОМЕР_1 пошкодження та сліди, проведено експертизу технічного стану транспортного засобу.
На даний час автомобіль «MITSUBISHI PAJERO WAGON»реєстраційний номер НОМЕР_1 перебуває на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів при відділенні поліції ГУНП в Черкаській області, за адресою: м. Черкаси, вул. Ярослава Чалого, 61.
Автомобіль «MITSUBISHI PAJERO WAGON»зберігається під відкритим небом та постійно піддається впливу атмосферних явищ та сонячного проміння. Вказане тривале утримання автомобіля на майданчику призведе до псування лако-фарбового покриття автомобіля, псування гальмівних рідин та рідин охолодження, окрім того призведе до пошкодження та псування гумових та пластикових деталей.
У судовому засіданні представник заявника адвокат ОСОБА_4 підтримав заявлене клопотання, зазначив, що автомобіль знаходиться на штраф-майданчику, у зв'язку з чим піддається руйнівному впливу оточуючого середовища. Крім того, в умовах військового стану зберігання автомобіля на штраф-майданчику додає ризиків його знищення. З автомобілем проведені необхідні слідчі дії, тому подальше його утримання не має доцільності, у зв'язку з чим просив скасувати накладений арешт.
Заявник ОСОБА_3 підтримав позицію свого представника, просив скасувати арешт.
Прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила, що автомобіль є предметом кримінального правопорушення, досудове розслідування не завершене, для проведення експертиз необхідний саме автомобіль, у провадженні експертизи призначені, однак всіх висновків ще немає.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 62025100140001880 від 15.05.2025 за ч. 2 ст.286 КК України.
15.05.2025, у ході проведення огляду місця події дорожньо-транспортної пригоди вилучено транспортний засіб, а саме автомобіль марки «MITSUBISHI PAJERO WAGON», державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_3 .
13.06.2025 слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси за клопотанням сторони обвинувачення винесена ухвала про накладення арешту на автомобіль марки «MITSUBISHI PAJERO WAGON», реєстраційний номер НОМЕР_1 (ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 ), який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_3 , шляхом заборони користуватися та розпоряджатися арештованим майном.
Накладаючи арешт, слідчий суддя виходив із того, що вилучене майно відповідає критеріям ст. 170 КПК України, а тому є необхідність у накладенні арешту , оскільки вищезазначене майно може зберігати на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на його відповідність ст. 98 КПК України.
В силу п. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно до п.2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Беручи до уваги завдання арешту майна, як виду заходу забезпечення кримінального провадження, враховуючи, що вказане у клопотанні про скасування арешту майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, а саме є достатні підстави вважати, що воно може зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та ризики його приховування, використання чи передання на даний час не відпали, що обумовлює необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, оскільки досудове розслідування триває та здійснюються слідчі дії, проведення експертизи не завершене, тому суд приходить до висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Оцінюючи дотримання права кожної фізичної особи на мирне володіння своїм майном, декларованого ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя зважає на те, що застосування арешту у даному кримінальному провадженні становить втручання у право власності, однак таке втручання на даним час є виправданим з огляду на суспільний інтерес, який у даному конкретному випадку стосується результату розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення проти довкілля.
Керуючись ст. ст. 98, 132, 170-174 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 11.08.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1