Справа № 703/1316/25
8/703/2/25
11 серпня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Овсієнка І.В.,
за участю
секретаря судового засідання Батаргіної Т.М.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи - адвоката Терещенка С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань в м. Сміла Черкаської області заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, подану в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю,
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20.03.2025, що залишена без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 08.05.2025, відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю.
16.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із заявою про перегляд ухвали Смілянського міськрайонного суду від 20.03.2025 у зв'язку із нововиявленими обставинами.
Заявник послався як на нововиявлену обставину, яка має істотне значення для розгляду справи, існувала на час постановлення судом ухвали, але не була і не могла бути відомою йому, - той факт, що за договором дарування від 13.02.2025 ОСОБА_2 безоплатно передала у власність дочці ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними спорудами та земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 . Вказана обставина, за доводами заявника, виключає існування спору про право на нерухоме майно між ним та ОСОБА_2 , що стало приводом для відмови у відкритті провадження в справі за правилами окремого провадження, оскільки станом на 20.03.2025 заінтересована особа не була власником нерухомого майна. Про вказані обставини дізнався 12.07.2025, отримавши від заінтересованої особи копію вказаного договору. Крім того, вказував на неправомірність ухвали суду від 20.03.2025 про відмову у відкритті провадження в справі, яку просив скасувати та відкрити провадження в справі за його заявою, заінтересована особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю.
В судовому засіданні заявник підтримав подану заяву та просив її задовольнити на підставі доданих документів.
Представник заінтересованої особи, адвокат Терещенко С.І. в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував, посилаючись на ті обставини, що на розгляді Смілянського міськрайонного суду перебувають позови ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, а також про визнання нерухомого майна об'єктом спільної сумісної власності, визнання права власності, поділ майна в натурі. Правовідносини між названими особами стосуються спору про право на нерухоме майно - житловий будинок з надвірними спорудами та земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , що увійшов до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 , матері заінтересованої особи в даній справі, ОСОБА_2 . Названа заявником обставина не може вважатися нововиявленою, оскільки ОСОБА_1 жодним чином не обмежений у доступі до державного реєстру речових прав, відомості якого на даний час є відкритими, однак останній не цікавився долею спірного майна. ОСОБА_1 в судовому порядку намагається довести наявність в нього права на спадкування як спадкоємця четвертої черги, але за обставинами даної справи, після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла її дочка, спадкоємець першої черги, ОСОБА_2 , та між колишнім подружжям виник спір про право успадкувати нерухоме майно. Наявність такого спору виключає можливість розгляду справи в порядку окремого провадження. Сам по собі факт розпорядження ОСОБА_2 як спадкоємцем успадкованим нерухомим майном, жодним чином не спростовує існування спірних правовідносин, незважаючи на те, чи знав заявник про нього станом на час подання заяви в порядку окремого провадження.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Сміла померла ОСОБА_4 , спадкоємцем якої є ОСОБА_2 (прізвище до шлюбу - ОСОБА_5 ), як родич першого ступеня споріднення. 21.03.2023 остання отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, спадщина, на яку видане свідоцтво, складається із житлового будинку із надвірними спорудами та земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 .
Вказані обставини судом встановлені із копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , що видане Відділом реєстрації актів громадянського стану Виконавчого комітету Смілянської міської ради народних депутатів Черкаської області 24.05.1995, свідоцтва про право на спадщину за законом, що видане приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Леус Н.В. 21.03.2023, а також витягу №71872119 від 21.03.2023 про реєстрацію в спадковому реєстрі видачі свідоцтва про право на спадщину.
11.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка була матір'ю заінтересованої особи в справі, ОСОБА_2 , остання була дружиною заявника.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20.03.2025, що залишена без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 08.05.2025, відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю.
13.02.2025 за договором дарування ОСОБА_2 як дарувальник безоплатно передала у власність ОСОБА_3 як обдаровуваному житловий будинок з надвірними спорудами та земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 .
13.02.2025 договір посвідчений приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Леус Н.В.
Відповідний правочин став приводом для звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про перегляд ухвали від 20.03.2025 за нововиявленими обставинами.
Процесуальні правовідносини регулюються главою 3 «Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами» розділу V «Перегляд судових рішень» ЦПК України.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, в тому числі, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
За змістом ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13 (пункти 7.4-7.5).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.10.2020 у справі №726/938/18).
Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №127/10129/17 (пункт 26).
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №127/10129/17 (пункти 27, 28).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти росії», від 06 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» №2).
Процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами має бути використана у спосіб, сумісний із пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття «нововиявлені обставини». ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об'єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.
Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26 червня 2018 року у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України», від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»).
Враховуючи викладене вище, як за чинним процесуальним законодавством, так і за сталою практикою ЄСПЛ, до нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Визначені законодавчо як нововиявлені, ці обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Такі обставини мають бути відповідним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з'ясування обставин справи, раніше не був відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Застосовуючи такий підхід до обставин даної справи, суд приходить до висновку, що обставина, що стала приводом для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - а саме укладення спадкоємцем першої черги, який отримав у встановленому законом порядку свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, 13.02.2025 правочину щодо розпорядження вказаним майном, існувала на час постановлення судом 20.03.2025 ухвали про відмову у відкритті провадження в справі. З наданих сторонами доводів не вбачається, що як станом на час звернення ОСОБА_1 11.03.2025 до суду із заявою в порядку окремого провадження, так і станом на час винесення ухвали, що переглядається за нововиявленими обставинами, останньому було відомо про укладення вказаного договору дарування. Однак під час судового розгляду заявником не доведено та судом не встановлено, що названий правочин будь-яким чином впливає на висновки суду, якими обґрунтоване процесуальне рішення про відмову у відкритті провадження в справі або має інше істотне значення для правильного вирішення справи. Укладення такого договору не спростовує фактичних обставин, покладених в основу судового рішення.
Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для перегляду ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20.03.2025 за нововиявленими обставинами.
Керуючись п. 1 ч. 2 ч. 3 ст. 423, 427, 429 ЦПК України, суд,
В задоволенні заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 15.08.2025.
Суддя І.В.Овсієнко