Справа № 697/772/25
Провадження № 2/697/583/2025
15 серпня 2025 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Колісник Л.О.,
за участю секретаря судового засідання - РуминиМ.В.,
представника відповідача - Яреська Т.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канів Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 30.04.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 1188218, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 11482,00 грн, строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Того ж дня, позикодавець на виконання п.1 Договору позики № 1188218 від 30.04.2021, виконав свої зобов'язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 11482,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .
Відповідно до п.4.2. договору позики № 1188218, позичальник до моменту підписання договору вивчив Цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, що розміщені на сайті https:// мycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначено в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою ( пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі. У договорі позики встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями. Враховуючи умови договору позики № 1188218 від 30.04.2021, та здійснені відповідачем платежів рахунок погашення заборгованості за договором позики в сумі 2981,78 грн, заборгованість відповідача складає 33 862,61 грн, з яких 11482,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 22380,61 грн - сума заборгованості за відсотками.
19.11.2021 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» уклали Договір факторингу № 1911 за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі до відповідача за договором позики № 1188218 від 30.04.2021.
03.04.2023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 030423-ФМ за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі до відповідача за договором позики № 1188218 від 30.04.2021. За реєстром заборгованості, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 34078,67 грн, з яких 11482,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 22596,67 грн - сума заборгованості за відсотками.
Враховуючи, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з повернення сум наданої позики та відсотків за користування нею та станом на день звернення із позовом до суду заборгованість за договором не погасив, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики № 1188218 від 30.04.2021 в сумі 33 862,61 грн, з яких 11482,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 22380,61 грн - сума заборгованості за відсотками. судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.
18.04.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 14000,00 грн. Свої заперечення обґрунтовує тим, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати - фінансування за договорами факторингу після їх укладення, тобто доказів, які б підтверджували виконання сторонами умов договору фактурингу, та як наслідок - набуття позивачем права грошової вимоги до відповідача за договором позики та можливості реалізації прав нового кредитора для звернення до суду з даним позовом. Акти звірки не є належними доказами фінансування договору факторингу. Акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємства зберігають бухгалтерський облік операцій. Інформація відображена в акті повинна бути підтверджена первинними документами. У зв'язку з відсутністю належних доказів оплати факторами (платіжних інструкцій про перерахування коштів) відсутні підстави вважати, що за вказаними договорами факторингу відбувся перехід права вимоги до відповідача. У відзиву також зазначено щодо неправомірного нарахування процентів поза межами строку позики, оскільки за договором позики - строк 30 днів, процентна ставка (базова)/ день -1,99 %, дата надання позики 30.04.2021, дата повернення позики - 30.05.2021, знижена процентна ставка/ день - 0,49 %. процентна ставка за понад строкове користування позикою її частиною за день 2,70 %. Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 178,85 %, орієнтовна загальна вартість позики - 13169,85 грн. Оскільки відповідач узгодив, що в кінці строку позики він повинен повернути 13169,85 грн, інша вартість позики у підписаному відповідачем договорі позики не передбачена. Із розміру загальної вартості кредиту, що зазначений у договорі позики, така позика надавалась за процентною ставкою 0,49 %. Згоди на збільшення процентної ставки з 0,49 % до 1,99 % відповідач не давав. Враховуючи сплату відповідачем 2981,78 грн, розмір заборгованості перед позикодавцем не може перевищувати 13169, 85 грн - 2981,78 грн = 10188,07 грн. Позивач неправильно трактує строк кредитування та не має права нараховати відсотки поза межами цього строку. Позивач не має право посилатися на Правила надання грошових коштів у позику, які не підписані відповідачем та не містять підпису посадових осіб позивача. Позивач не надав розрахунків заборгованості, створених Позикодавцем, на підставі яких була сформована заборгованість, що була відступлена на першому епапі відступлення права вимоги за договором позики. Відповідач не вчиняв жодних дій для продовження строку позики. Участь у договорі споживача як слабшої сторони підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах. Всі розумні сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом на користь споживача.
21.04.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій представники позивача просила позовні вимоги задовольнити та розглянути справу без її участі. Свої доводи обгрунтовує тим, що в п. 2 Договору позики зазначено суму позики - 11482,00, які надаються на строк 30 днів під процентну ставку 1,99 % (фіксована). Додатково в зазначеному пункті договору наведений орієнтовний/попередній графік погашення заборгованості, згідно з яким протягом 30 днів застосовується знижена процентна ставка /день 0,49 %. За понадстрокове користування позикою (її частиною) за день встановлена процентна ставка 2,70 %. Проценти за договором нараховуються щоденно на залишок заборгованості. Відповідно до п.10 Договору позики, інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною Договору. За ідеальних умов протягом 30 днів мало здійснюватися нарахування процентів за зниженою ставкою 0,49 %, проте доказів оплати всієї суми заборгованості відповідач не надав. Відповідно до п.4.2 договору Позичальник до моменту підписання договору вивчив Правила надання грошових коштів у позику, їх умови, суть, об'єм зобов'язань наслідки укладення договору, та зазначеною в Правилах прологацією договору. Через неналежне виконання договору позики замість 0,49% було нараховано 1,99 %. Оскільки договір укладався в електронній формі, Позичальник мав можливість ознайомитися з Правилами надання грошових коштів у позику на сайті за посиланням у договорі, в ІТС Позикодавця та до акцепту оферти. Для розрахунку заборгованості відповідача застосовувалася не півищена процентна ставка -2,7%, у відповідності до ст. 625 ЦПК України, а базова/фіксована процентна ставка. До позовної заяви додано докази здійснення оплати за договорами факторингу. Перехід права вимоги за портфелем заборгованості за договорами факторингу відбувається з моменту підписання актів прийому -передачі реєстру заборгованостей. Витрати на правову допомогу відповідача у сумі 14000,00 грн у малозначній справі є значно завищеними та неспівмірними до предмету позову, а тому підлягають зменшенню.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, уповноважив представлти свої інтереси представника.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, пояснив, що сторона відповідача визнає ту обставину, що договір позики дійсно укладався між позикодавцем та відповідачем і останній отримав вказану у ньому суму кредитних коштів. Проте у задоволенні позову необхідно відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов.
Суд, вислухавши представника відповідача, враховуючи заяви по суті, подані сторонами, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, 30.04.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір позики № 1188218, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 11482,00 грн.
Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до договору позики № 1188218 від 30.04.2021, сторони визначили наступні його умови: Сума позики - 11482,00, строк позики - 30 днів; процентна базова ставка/день - 1,99 %; дата надання позики - 30.04.2021, дата повернення позики - 30.05.2021, знижена процентна ставка - 0,49%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день - 2,40 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 178,85 %, орієнтовна загальна вартість позики - 13169,85 грн.
Відповідно до п.4.1 Договору позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті https:// мycredit.ua/ua/documents-license/, з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 ЗУ « Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг».
Відповідно до 4.2. Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення в кінці строку позики), у тому числі на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https:// мycredit.ua/ua/documents-license/ (надал- Правила), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.
В п. 6 Договору передбачено, що він діє до повного виконання зобов'язань по договору.
Відповідно до копії платіжної інструкції від 30.04.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахував ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 11482,00 грн. на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .
Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Сторона відповідача визнає факт укладення вказаного договору ОСОБА_1 та отримання ним коштів, у сумі зазначеній у договорі та платіжній інструкції, окрім того дані обставини доведені належними, допустимими та достовірними доказами.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання недопустима.
Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону,є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язаніз нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис",за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
З урахуванням викладеного необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповіднодо частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договори є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести
ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У договорі позики, укладення якого визнає сторона відповідача, зазначено, що позичальник ознайомився з умовами договору та Правилами про порядок надання коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту, що розміщені на офіційному сайті відповідача.
Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Позивач грунтує вимоги про стягнення кредитних коштів на договороі позики та Правилах надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (на умовах повернення позики в кінці строку позики).
Представник позивача заперечує ознайомлення відповідача зі змістом цих Правил та вважає, що такі не можуть бути застосовані до виниклих правовідносин, оскільки не підписані відповідачем та містять підпису представників позикодавця. З наданого позивачем договору позики вбачається, що відповідач підтвердив його ознайомлення з умовами договору та з Правилами про порядок надання коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту, що розміщені на офіційному сайті відповідача за відповідним посиланням, вказаним в договорі позики № 1188218 від 30.04.2021.
Отже, підписанням договору позики ОСОБА_1 підтвердив прийняття відповідних умов надання кредитних коштів, а також засвідчив, що він ознайомився про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до підпункту 9.7. Правил, якщо під час дії особливих умов виконання Договору позики, встановлених для Позичальника в рамках програми лояльності, Позичальник порушить взяті на себе зобов'язання за Договором позики, такі особливі умови виконання Договору позики втрачають силу, а нараховані згідно умов Договору позики Проценти підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою, розмір якої зазначається в Договорі позики, та оплаті Позичальником в повному обсязі на загальних умовах за весь період дії Договору позики і незалежно від запропонованих особливих умов Програми лояльності.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що через неналежне виконання умов Договору позики, нараховані згідно умов Договору позики Проценти було перераховано за базовою/фіксованою процентною ставкою 1.99%, замість 0,49% у відповідності до положень пункту 9.7. Правил, оскільки відповідач не повернув суму позики та проценти у визначені договором позики строки.
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо неузгодження умов договору позики із позичальником як споживачем, що є слабшою стороною, оскільки недобросовісних дій з боку позикодавця з метою приховування необхідної для підписання договору позики інформації, введення в оману споживача щодо умов договору не встановлено.
Натомість позикодавцем було забезпечено доступ ОСОБА_1 до умов договору позики, про що останній підтвердив своїм підписом та погодився на них.
Відповідно до умов поговору позики, викладених у Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (на умовах повернення в кінці строку позики), крім вчинення активних дій позичальником, передбачена пролонгація договору позики іншим способом.
Зокрема, відповідно до п. 7.4. Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (на умовах повернення в кінці строку позики), Позичальник погоджується, що у разі, якщо Позичальник не сплатив Заборгованість в повному обсязі та/ або не оформив пролонгацію, товариство має право застосувати наслідки, передбачені в п. 6.8 цих Правил.
Натомість п.6.8 Правил передбачає домовленість сторін, що у разі неповернення Позичальником заборгованості у встановлені Договором позики строки (дата повернення Позики), товариство має право, в .т. нарахувати проценти за понадстрокове користування позикою та змінити кінцеву дату стрроку дії договору позики на дату фактичного виконання Позичальником свіоїх зобов'язань за договором Позики, що тягне за собою зміну кінцевої дати Строку Позики на відповідну дату.
За таких обставин, суд вважає доводи представника відповідача щодо відсутності пролонгації за договором позики необгрунтованими.
Відповідно до ст. ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Судом встновлено, що 19.11.2021 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» уклали Договір факторингу № 1911 за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі до відповідача за договором позики № 1188218 від 30.04.2021.
03.04.2023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 030423-ФМ за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі до відповідача за договором позики № 1188218 від 30.04.2021.
Представник відповідача заперечує набуття позивачем права вимоги за договором позики № 1188218 від 30.04.2021, як підставу для відмови у позові, посилаючись на відсутність доказів здійснення фінансування договорів факторингу, зокрема первинних бухгалтерських документів.
Суд відхиляє такі заперечення представника відповідача, оскільки відповідно п.5.2. факторингу № 1911 та п.5.2 Договір факторингу № 030423-ФМ встановлено, що перехід від Клієнта до Позивача/Фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання Актів прийому-передачі Реєстру Заборгованостей, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Портфеля Заборгованості та набуває відповідних Прав Вимог. Підписані сторонами Акти прийому-передачі Реєстру Заборгованостей підтверджують факт переходу від Клієнта до Позивача/Фактора відповідних Прав Вимоги та є невід'ємними частинами цього Договору.
На підтвердження переходу права вимоги за договором позики № 1188218 від 30.04.2021 Позивачем надані копії актів прийому-передачі та Реєстрів Заборгованостей як Додатки №4 та №5 до Договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 та Договору факторингу №1911 від 19.11.2021.
В реєстрі заборгованості до договору факторингу № 1911, заначено, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики № 1188218 від 30.04.2021 в сумі 34078,67 грн, з яких 11482,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 22596,67 грн - сума заборгованості за відсотками.
В реєстрі заборгованості до договору факторингу № 030423-ФМ, зазначено, що ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики № 1188218 від 30.04.2021 в сумі 34078,67 грн, з яких 11482,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 22596,67 грн - сума заборгованості за відсотками.
З огляду на викладене, враховуючи принцип свободи договору, передбачений ст. 627 ЦК України, суд дійшов висновку, що перехід права вимоги відповідача за договором позики № 1188218 від 30.04.2021 від первісного кредитора до позивача доведений.
Крім того, суд дійшов висновку, що розрахунок суми заборгованості, наданий позивачем є належним та допустимим доказом на підтвердження суми заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування таким кредитом, оскільки він є деталізований та повністю узгоджується із умовами договору позики №1188218 від 30.04.2021 та Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (на умовах повернення в кінці строку позики).
З огляду на викладене, враховуючи невиконання боржником зобов'язання за договором позики №1188218 від 30.04.2021, його розмір, порядок користування кредитними коштами та строки, суд вважає, що наданий контррозрахунок не відповідає обставинам справи та умовам договору позики, не може бути прийнятий до уваги.
Інші заперечення представника відповідача не спростовують встановлених обставин по справі і висновок суду не змінюють.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором позики № 1188218 від 30.04.2021, за яким позивач набув право вимоги до відповідача та заявлених в межах позовних вимог, в сумі 33862,61 грн в судовому засіданні знайшли своє підтвердження, а тому підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви додано договір про надання правової допомоги № 01-11/2024 від 01.11.2024, укладений між позивачем та адвокатом Ткаченко Ю.О.
Сторони в п.п. 4.1. Договору визначили, що Клієнт сплачує на користь Адвоката винагороду, зокрема у розмірі 500,00 грн. за вивчення наявних у Клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів по малозначній справі для формування позовної заяви та 3000,00 грн підготовку/складання позовної заяви до Боржника за договором позики у малозначній справі (Клієнт самостійно подає позовну заяву).
Відповідно до витягу з акту №9-П від 14.03.2025 про приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги № 01-11/2024 від 01.11.2024, вбачається, що адвокатом надано позивачу професійну правничу допомогу, зокрема за вивчення/збір документації та складання позовної заяви до Відповідача - вартість зазначених послуг складає 3500,00 грн., яка була сплачена ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» в повному обсязі та підтверджується платіжним документом.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з предмету позову та реальності правової допомоги, наданої позивачу, суд вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 350,000 грн., за відсутності заперечень з боку відповідача підлягає стягненню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207, 512, 514, 516-517, 525, 526, 527, 530, 610, 615, 627-629, 1046, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-268, 280-284, 289 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором позики № 1188218 від 30.04.2021 в сумі 33862 (тридцять три тисячі шістдесят дві) гривні 61 копійки, з яких: 11482,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 22380,61 грн - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», юридична адреса: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Головуючий Л . О . Колісник