Справа № 695/4080/23
номер провадження 2/695/160/25
11 серпня 2025 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Степченка М.Ю.
за участю секретаря Землянухіної Є.М.
розглядаючи в підготовчому засіданні в м. Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Золотоніської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення Золотоніської міської ради від 22.06.2021 р. №9-24 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 7121583100:10:001:0594 ОСОБА_2 , -
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Золотоніської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення Золотоніської міської ради від 22.06.2021 р. №9-24 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 7121583100:10:001:0594 ОСОБА_2 .
18.04.2025 до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшов зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речового права.
Позивачка та її представник - адвокат Весеньов Є.В. у судове засідання не з'явилися, але представник позивачки надіслав до суду через систему «Електронний суд» клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з його відрядженням, в якому також просив не приймати зустрічний позов до спільного розгляду з первісним, оскільки позовні вимоги зустрічного позову не стосуються спору про право власності на нерухоме майно (будинок), а стосуються дій державного реєстратора Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Крилової Оксани Миколаївни, які можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Крім того державний реєстратор Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Крилова О.М. не залучена позивачем за зустрічним позовом до участі в справі. До того ж між сторонами не існує самого спору щодо права власності на будинок АДРЕСА_1 , зареєстрованого на праві власності за ОСОБА_1 , що розташований за адресою: Черкаська обл., Золотоніський р-н, .с Хвильово-Сорочин, садівниче товариство «Лісова поляна», реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2276928671215.
У судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_3 - адвокат Витріщак Т.І. просила суд прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом, оскільки в разі задоволення зустрічних вимог може бути виключене задоволення первісного позову.
Представник відповідача - Золотоніської міської ради в підготовче засідання не з'явився, але в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без його участі.
Суд, вислухавши думку представника відповідачки, дослідивши матеріали справи та зустрічний позов, встановив наступні обставини.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.49 ЦПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно положень ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, тобто такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно, і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити дійсні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.
Відповідно до частини першої, третьої статті 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.
Предметом розгляду первісного позову є визнання недійсним та скасування рішення Золотоніської міської ради від 22.06.2021 р. №9-24 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 7121583100:10:001:0594 ОСОБА_2 .
У зустрічній позовній заяві позивач ставить вимогу про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речового права та їх обтяжень з відкриттям розділу (№56315471 від 26.01.2021 р.), прийняте державним реєстратором Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Криловою О.М., на підставі якого зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на садовий будинок АДРЕСА_1 , садівниче товариство «Лісова поляна», реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2276928671215
Із змісту зустрічного позову вбачається, що будинок АДРЕСА_1 в садівничому товаристві «Лісова поляна», Черкаська обл., Золотоніський р-н, .с Хвильово-Сорочин, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 7121583100:10:001:0594.
Отже, судом встановлено, що і первісний позов, і зустрічний стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 7121583100:10:001:0594.
У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 р. у справі №908/1688/21 зроблено висновок про те, що зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.
Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:
а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;
б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;
в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Форма і зміст зустрічної позовної заяви відповідає вимогам ст.ст.175,177,194 ЦПК України.
Ознайомившись із зустрічним позовом, суд приходить до висновку, що позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, тому зустрічний позов слід прийняти до спільного розгляду з первісним позовом.
Також судом було поставлено на обговорення питання щодо закриття провадження в справі за первісним позовом до ОСОБА_2 , який помер.
У підготовчому засіданні представник відповідачки адвокат Витріщак Т.І. не заперечувала проти закриття провадження в частині вимог до ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 26.04.2022 р.
Ухвалою суду від 12.02.2025 р. залучено до участі в справі в якості співвідповідача спадкоємця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .
Згідно з ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 48 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Статтями 46, 47 ЦПК України передбачено, що вони можуть мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони (цивільна процесуальна правоздатність) та здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність).
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження в справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
З аналізу пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті
У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення з позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю.
Діючим цивільно-процесуальним законодавством не передбачено судового врегулювання спору з особою, яка на час звернення до суду померла.
Правонаступництво у разі смерті фізичної особи у порядку ст. 55 ЦПК України можливе шляхом залучення правонаступника, а не заміни відповідача, лише за умови, що фізична особа померла після пред'явлення позову та відкриття провадження у справі.
Отже, дана норма підлягає застосуванню в разі коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність та помер після відкриття провадження у справі, а цивільна справа, стороною якої на час пред'явлення позову є померла особа розглядатися не може.
Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 185/998/16-ц та від 18.12.2019 у справі № 127/328/17.
Суд зазначає, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу - вибула з певних причин (у тому числі й у зв'язку зі смертю) після відкриття провадження у справі. При цьому, в позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного з суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі в цьому процесі. Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Таким чином, якщо фізична особа - відповідач у справі помер до подання позову, а права і обов'язки померлого переходять до його спадкоємців чи іншої особи, позивач повинен подати позов безпосередньо до його спадкоємців чи іншої особи.
На момент відкриття провадження у справі відповідач ОСОБА_2 значився померлим, його цивільна правоздатність і дієздатність припинились ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За таких обставин, оскільки на момент подання позовної заяви відповідач ОСОБА_2 помер, про що стало відомо суду після відкриття провадження в справі, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог до нього підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.5,175,177,193,194,259-261,353 ЦПК України, суд, -
Провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Золотоніської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення Золотоніської міської ради від 22.06.2021 р. №9-24 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 7121583100:10:001:0594 ОСОБА_2 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - закрити.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речового права прийняти до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до Золотоніської міської ради, ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення Золотоніської міської ради від 22.06.2021 р. №9-24 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 7121583100:10:001:0594 ОСОБА_2 .
Оголосити перерву в підготовчому засіданні до 11.09.2025 р. об 11 год. 30 хв.
Встановити відповідачу за зустрічним позовом п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Установити позивачу за зустрічним позовом п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу за зустрічним позовом п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Ухвала в частині закриття провадження в справі може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення ухвали, в іншій частині оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ю. Степченко