Справа № 569/16379/25
08 серпня 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП ____________,
за ч. 1 ст. 51 КУпАП,
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №367047 від 13.07.2025 зазначено, що 05.07.2025, приблизно о 09 год 00 хв, в м. Рівне по вул. В. Червонія, 51, ОСОБА_1 в супермаркеті АТБ здійснила дрібне викрадення чужого майна, шляхом крадіжки, а саме викрала пачку масла «Злагода», вагою 180 грам, вартістю 83 гривні без ПДВ, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій вказала, що 13.07.2025 вона купила товар в ТОВ «АТБ - маркет», на виході з приміщення магазину до неї підійшов охоронець, який почав перевіряти чи не викрала вона товар, увесь куплений товар зійшовся по фіскальному чеку, після цього охоронець звинуватив її у крадіжці пачки масла, яка відбулася 05.07.2025. Пояснила, що 05.07.2025 не була в приміщенні магазину, не купляла жодного товару, наголошує, що відсутній відеозапис, який підтверджує факт крадіжки товару, вважає, що її безпідставно звинуватили в крадіжці, просила розглядати справу без її участі.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника, на підставі наявних доказів.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності складу адміністративного правопорушення, тобто сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак, що підтверджується належними доказами.
Частиною 1 ст. 51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 грн.
У разі спричинення внаслідок вчинення адміністративної правопорушення шкоди, розмір якої не перевищує 757 гривень, відповідальність настає за ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
На підтвердження вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП надано суду наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №367047 від 13.07.2025, заяву ОСОБА_2 , в якій він просить притягнути до відповідальності ОСОБА_3 , письмові пояснення ОСОБА_2 , акт №1708377537 про вилучення з обороту продукції, компакт-диск з відеозаписом складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Свідки подій та обставин, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, відсутні, також відсутні дані відеозапису з камер відеоспостереження.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення огляд ОСОБА_1 не проводився, речі у неї не вилучалися.
Оцінивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №367047 від 13.07.2025, заяву ОСОБА_2 , в якій він просить притягнути до відповідальності ОСОБА_3 , письмові пояснення ОСОБА_2 , акт №1708377537 про вилучення з обороту продукції, компакт-диск з відеозаписом складення протоколу про адміністративне правопорушення, суд прийшов до висновку, що вказані документи не містять фактичних даних, які б «поза розумним сумнівом» підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення.
Інших доказів, які б підтверджували обставини викладені в протоколі, суду не надано.
Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальними, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»).
У рішеннях «Малофєєва проти росії» та «Карелін проти росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, у даній справі відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких у визначеному законом порядку, поза розумним сумнівом можливо встановити наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, суть якого викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, а відтак провадження відносно останньої підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК