Дата документу 15.08.2025Справа № 554/11975/25
Провадження № 1-кс/554/10185/2025
15 серпня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду клопотання старшої слідчої СВ Відділення поліції №1 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170460000332 від 09.08.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Бутова Долина, Великобагачанський р-н., Полтавська обл., з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого, -
встановила:
У провадженні СВ відділення поліції № 1 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170460000332 від 09.08.2025 року за ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.08.2025, о 03:56 год. ОСОБА_5 , з метою відкритого заволодіння майна іншої особи йшов по вул. Героїв «Азову».
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна 09.08.2025, о 03:56 год., діючи з корисливих спонукань, розуміючи, що на території України діє період воєнного стану, маючи прямий умисел на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом ривку з руки потерпілої ОСОБА_8 незаконно заволодів її мобільним телефоном марки «Redmi», моделі «A8», вартістю 4000 грн. та одразу після цього, з метою подолання та попередження опору потерпілої, розпилив в обличчя потерпілої газовий балончик дратівливої дії, спричинивши хімічний опік першого ступеню.
Після цього ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим телефоном на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на суму 4000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
15.08.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Бутова Долина, Великобагачанський р-н., Полтавська обл., з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-07.04.2017 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч.1 ст.187, ч.1 ст.153, ч.2 ст.121, ч.ч.1. 4 ст.70 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, покарання зараховано на підставі ч. 5 ст.72 КК України, звільнений по відбуттю строку покарання
-13.08.2021 Шевченківським районним судом м. Полтава за ч. 2 ст.185, ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі;
Вказане повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
1)прийняттям заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 ;
2)оглядом місця події за адрескою м.Полтава, вул. Небесної Сотні 59 від 09.08.2025;
3)допитом потерпілої ОСОБА_8 від 09.08.2025, котра розповіла про обставини вчинення відносно неї кримінального правопорушення;
4)допитом свідка ОСОБА_9 від 09.08.2025, котрий незадовго до вчинення злочину перебував разом з ОСОБА_8 ;
5)допитом свідка ОСОБА_10 від 09.08.2025, котра перебувала на зв'язку коли було вичинено відносно її доньки кримінальне правопорушення;
6)допитом свідка ОСОБА_11 від 09.08.2025, котрий незадовго до вчинення злочину відносно його подруги ОСОБА_8 йшов їй на зустріч;
7)допитом свідка ОСОБА_12 від 10.08.2025, котрий знайшов мобільний телефон на лавці КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфасовського ПОР»
8)оглядом за адресою: м.Полтава, вул. Шевченка 23 за участі ОСОБА_12 від 10.08.2025;
9)оглядом мобільного телефону марки «Redmi», моделі «A8» від 10.08.2025;
10)оглядом відео від 11.08.2025 з камер зовнішнього відеоспостереження системи «Безпечне місто» з маршрутом м.Полтава, вул. Небесної Сотні, Провулок кооперативний, зупинка «Театральна», вул. Героїв Азову, вул. Шевченка;
11)впізнанням за участі потерпілої ОСОБА_8 , в ході проведення якого серед запропонованих осіб, потерпіла впізнала ОСОБА_5 як особу, котру бачила під час вчинення відкритого викрадення її мобільного телефону;
12)обшуком за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .
13)іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.
Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав, просив його задовольнити, з підстав у ньому наведених. Наголошує на обгрунтованості підозри та наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Вважає, що саме цей запобіжний захід зумовить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Слідчий в судовому засіданні прохав задовольнити клопотання з підстав наведених ньому.
Підозрюваний в судовому засіданні вказав, що вину не визнає за попередньою кваліфікацією ч.4 ст.186 КК України, заперечує проти задоволення клопотання слідчого з огляду на його стан здоров'я та міцні соціальні зв'язки, просить суд застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт у нічний час доби.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні підтримав свого підзахисного, вважає підозру необгрунтованою, ризики передбачені ст. 177 КПК України недоведеними та необгрунтованими, заперечує проти завдовлення клопотання слідчого в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просить суд розглянути можливість застосування до його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби враховуючи стан здоров'я підзахисного та його соціальні зв'язки.
Заслухавши сторін, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому є наявність достатніх обґрунтованих підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підставою застосування та продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ним замаху на вбивство, тобто у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений матиме можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження.
У відповідності до вимог ст.177 КПК України, метою застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки підозрюєтсься у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, не має сталих соціальних зв'язків, не працює, а тому усвідолюючи тяжкість можливого покарання може чинити спроби перехоуватися. Зокрема, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Пунцельт проти Чехії» зазначив про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим з огляду на те, що обвинуваченому загрожує суворе покарання;
2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Обстановка вчинення інкримінованого діяння характеризує ОСОБА_5 як особу, здатну незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні. Зміна показань свідка на користь підозрюваного унеможливить якісне проведення досудового розслідування та позбавить можливості притягти винну особу до кримінальної відповідальності;
3) вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_5 , раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, життя та здоров'я, не має сталого джерела доходу, не працює, підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину, а тому з метою отримання способів існування до життя може продовжити злочинну діяльність;
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтуванні застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
З метою запобігання переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду та з метою запобігання вчиненню ним інших кримінальних правопорушень та профілактичного впливу на нього, необхідно останньому обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. У зв'язку з цим застосування більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою до ОСОБА_5 може не забезпечити вищевказану мету.
При цьому, більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою застосувати не можливо, з огляду на те, що:
особисте зобов'язання - занадто м'який запобіжний захід, який не можна застосувати враховуючи особу підозрюваного, наявні ризики, та тяжкість вчиненого;
особиста порука - не можливо застосувати, оскільки жодна особа не звернулась до органу досудового розслідування з метою поручитись за підозрюваного та такого прохання від нього самого не надходило;
-застава - слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, вчиненого із застосуванням насильства та щодо злочину, який спричинив загибель людини. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, вважаю, що визначення застави не буде сприяти досягненню цілей кримінального провадження;
- домашній арешт - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів та підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків та нових злочинів.
Таким чином, наявні обставини свідчать про те, що наявні заявлені ризики, обставини, які слугували підставою для обрання стосовно обвинуваченого саме такого запобіжного заходу не змінилися, а тримання ОСОБА_5 під вартою цілком виправдане.
Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, Європейський суд з прав людини зазначив, що «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу».
Відповідно до п. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містяться і в положеннях статей 177, 178, 183 КПК України.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність у підозрюваного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, розмір майнової шкоди, у завданні якої пдозрюється, тощо.
У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Враховуючи зазначене та передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України, дає право суду не застосовувати альтернативного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби. Таким чином, клопотання підлягає задоволенню та до підозрюваного ОСОБА_5 потрібно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалила:
Клопотання - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Бутова Долина, Великобагачанський р-н., Полтавська обл., з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 днів без можливості внесення застави в межах строку досудового розслідування з 15.08.2025 року 16 год. 58 хв. до 13.10.2025 року 16 год. 58 хв. включно.
Строк дії ухвали суду до 13.10.2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Зобовязати слідчого, який вніс клопотання про обрання міри запобіжного заходу утримання під вартою, повідомити родичам заарештованого про взяття під варту.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1