Дата документу 14.08.2025Справа № 554/6115/25
Провадження № 1-кс/554/9934/2025
14.08.2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, -
11.08.2025 року до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, а саме змінити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що був обраний згідно з ухвалою слідчої судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 04.07.2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025170000000369 від 16.04.2025 року на запобіжний захід у вигляді застави.
Клопотання захисник підозрюваного обґрунтовує тим, що 04 липня 2025 року ухвалою слідчої судді Шевченківського районного суду міста Полтави задоволено клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
На даний час з'явилися нові обставини для зміни запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 , зокрема, наявність можливості внесення застави, а також відсутність ризиків, передбачених законом.
До вказаного клопотання сторона захисту додала заяву від ОСОБА_6 , який підтверджує можливість та готовність внесення застави за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (уродженець м.Світловодськ, Олександрійського району, Кіровоградської області, громадянина України) у разі ухвалення рішення про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому практика ЄСПЛ передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом'якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов'язані зі застосуванням запобіжного заходу.
На думку сторони захисту, у матеріалах, доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу, не міститься будь-яких доказів, які підтверджують можливість здійснення впливу на потерпілого та інших підозрюваних, а тому вказаний ризик відсутній. На підтвердження наявності ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, стороною обвинувачення також не надано жодного доказу.
Підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Відомості по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_5 , якими сторона обвинувачення обґрунтовувала застосування запобіжного заходу, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170000000369 від 16.04.2025 року. Водночас до клопотання про обрання запобіжного заходу слідчим додано протоколи за результатами негласної слідчо -розшукової дії у рамках КП № 12024170000000711 від 07.11.2024 року. Відповідно матеріали клопотання обґрунтовуються протоколом НСРД з іншого кримінального провадження, яке немає жодного зв'язку з кримінальним провадженням, відомості про яке внесене відносно підзахисного.
Враховуючи той факт, що в матеріалах клопотання відсутня ухвала Полтавського апеляційного суду про надання дозволу на використання результатів НСРД в іншому кримінальному провадженні, вказаний факт ставить під сумнів допустимість усіх доказів сторони обвинувачення щодо винуватості підзахисного та обрання йому запобіжного заходу, оскільки вони здобуті в рамках іншого кримінального провадження.
Крім того, матеріали клопотання, якими слідчий обґрунтовував обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не містять:
- ні допитів свідків вказаного кримінального правопорушення, хоча виходячи з фабули повідомлення про підозру, їх наявність була встановлена;
- ні протоколів обшуків за місцем затримання підзахисного чи іншого підозрюваного ОСОБА_7 ;
- ні протоколу затримання підозрюваного;
- ні протоколу вилучення телефону ОСОБА_5 ;
- жодних даних про факт передачі коштів підозрюваному;
- ні протоколу вилучення грошових коштів під час проведення обшуку підозрюваного;
Фактично повідомлення про підозру та матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ґрунтувалися виключно на допиті потерпілого, без надання будь-яких інших об'єктивних, належних та допустимих доказів.
Беручи до уваги те, що підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, має стійкі соціальні зв'язки, працевлаштований, на утриманні перебуває бабуся похилого віку, матеріальна шкода не завдана, вина не доведена, а пред'явлена підозра не обґрунтована та не підтверджена доказами, вважає утримання підозрюваного під вартою незаконне, а затримання не обґрунтоване, жоден ризик передбачений в статті 177 КПК України не доведений.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
З метою забезпечення можливості виконання слідчим суддею вищевказаних вимог положеннями КПК України на слідчого (прокурора) який звертається із відповідним клопотанням покладено обов'язок довести:
- Обґрунтованість підозри особи у вчинені кримінального правопорушення;
- Наявність реальних ризиків для кримінального провадження, існування яких підтверджується належними, достатніми та допустимими доказами;
- Неможливість досягнення мети у разі застосування більш м'якого виду запобіжного заходу, ніж того про застосування якого ставиться питання у клопотанні;
На слідчого суддю відповідно покладено обов'язок відмовити у задоволені клопотання про застосування запобіжного заходу у разі недотримання стороною обвинувачення всіх вищевказаних вимог.
У судовому засіданні підозрюваний та його захисник клопотання підтримали з підстав, викладених в клопотанні та просили його задовольнити, посилаючись на відсутність ризиків.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання сторони захисту.
Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення підозрюваного, захисника та прокурора, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими слідчої групи у кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 16.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170000000369 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
ОСОБА_5 підозрюється у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, пошкодження та знищення його майна, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
03.07.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Ухвалою суду від 03.07.2025 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Світловодськ, Олександрійського району, Кіровоградської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з метою приводу до Шевченківського районного суду міста Полтави для вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
03.07.2025 року ОСОБА_5 було затримано.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави по справі №554/6115/25, провадження №1-кс/554/8443/2025 від 04.07.2025 було обрано запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб з 03.07.2025 року 11 год. 35 хв. до 31.08.2025 11 год. 35 хв. в межах строку дії досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до ч. 4 ст. 201 КПК України клопотання розглядається слідчим суддею згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Отже, при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя має надати оцінку: наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; існуванню ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України; недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, з урахуванням нових обставин, які не були предметом оцінки під час застосування запобіжного заходу чи його продовженні.
При розгляді вказаного клопотання слідчий суддя вважає за необхідне першочергово надати оцінку ризикам та взагалі їх наявності відповідно до матеріалів клопотання.
Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що підозрюваний раніше не судимий, також особливої уваги заслуговує періодичність та характер розмов потерпілого з підозрюваним з яких не вбачається, що потерпілий його боїться і вірить те, що дійсно підозрюваний може зробити те, що каже, навпаки сам запропонував зустріч на якій стріляв у підозрюваного. Також на даний час виникли обставини щодо можливості внести заставу, які раніше були відсутні.
Щодо розміру застави слідчий суддя вважає вказати наступне.
Запобіжний захід у вигляді застави повинен мати такий розмір, щоб забезпечити виконання процесуальних обов'язків підозрюваним, але ні якому разі не бути тягарем, який можливо осилити тільки шляхом отримання кредитів чи продажу наявного нерухомого майна.
Враховуючи, що громадянин ОСОБА_6 , який підтверджує можливість та готовність внесення застави за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (уродженець м.Світловодськ, Олександрійського району, Кіровоградської області, громадянина України) у разі ухвалення рішення про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя приходить до висновку про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її пункту 3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§ 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06 листопада 2007 року, заява № 42440/06, та § 139 рішення ЄСПЛ в справі Олександр Макаров проти Росії від 12 квітня 2009 року, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув'язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain, заява № 12050/04, § 79).
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України).
Європейський суд з прав людини рішенні від 13 січня 2022 у справі "Істоміна проти України", вказав на те, що хоча національне законодавство дозволяло суду у "виключних випадках" встановлювати більші розміри застави, таке рішення мало передбачати ретельний аналіз обставин справи для обґрунтування її "виключного" характеру, а також необхідності ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі спроможності підозрюваного сплатити визначений розмір застави, та задовільного пояснення, чому застава була визначена у такому надзвичайно великому розмірі.
Разом з цим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави (абзац 4 пункту 16 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України" № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013). З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне. Згідно з ч.5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).
Згідно з рішенням ЄСПЛ по справі Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав , з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню по справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». Також у рішенні ЄСПЛ в справі Клішин проти України» зазначено, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Ніколова проти Болгарії» сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Згідно з ч.5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).
Викладені у клопотанні мотиви не можуть служити підставою для продовження існування відносно підозрюваного найбільш сурового виду запобіжного заходу - взяття під варту.
При обранні виду запобіжного заходу суди враховують вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за можливе змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши розмір застави достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України до розміру 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 182, 196, 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - задовольнити .
Змінити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що був обраний згідно ухвалою слідчої судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 04.07.2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025170000000369 від 16.04.2025 року на запобіжний захід у вигляді застави, визначивши розмір застави достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України до розміру 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн.
Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: UA398201720355289002000015950 , В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, Отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855 .
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі в Державній установі «Полтавський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа в Державній установі «Полтавський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_5 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Уповноважена службова особа в Державній установі «Полтавський слідчий ізолятор» у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_5 зобов'язана роз'ясняти його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину та іншими особами визначеними слідчим чи прокурором; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця знаходження; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1