Справа № 530/905/25
Номер провадження 2-н/530/124/25
15.08.2025 Суддя Зіньківського районного суду Полтавської області Ситник О.В. розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,-
Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, яка, як слідує з заяви, зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 .
Зазначена заява подана з додержанням вимог статей 163,164 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст.165 ЦПК України судом було направлено запит до відповідних органів реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
З повідомлення про реєстрацію місця проживання Опішнянської селищної ради Полтавської області вбачається, що ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суддя вивчивши заяву та додані до неї матеріали, приходить до висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ з наступних підстав.
Із змісту ст. 46 ЦПК України вбачається, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Згідно з частиною четвертою статті 25 Цивільного Кодексу України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Виходячи з положень частини першої статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 251 ЦПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов'язаний зупинити провадження до залучення до участі у справі правонаступника.
Таким чином, з наведеного вбачається, що вказана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.
Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
Цивільний процесуальний кодекс не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.
Як встановлено в суді, боржник ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 тобто до відкриття провадження у справі, в зв'язку з чим справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки процесуальна правоздатність останньої припинилась.
Таким чином суд вважає, що відповідно до вищезазначених положень ЦПК України, боржник ОСОБА_1 не може бути учасником цивільно-процесуальних відносин у суді.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 23.01.2018 року у справі № 489/4072/16-ц (провадження № 61-1630 св 17).
Згідно п. 4 ч. 1ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи, що вимога про стягнення боргу пред'явлена до померлої особи, яка не може бути стороною у справі, оскільки не має цивільної правоздатності, суд дійшов висновку, що така справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а тому у видачі судового наказу необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись п. 4 ч. 1 ст.165, ч. 2 ст.166, п. 1 ч. 1 ст.186 ЦПК України, суддя, -
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Роз'яснити заявнику, що згідно ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку до спадкоємців померлого боржника.
Апеляційну скаргу на ухвали суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області Ситник О.В.