07.08.2025 Провадження по справі № 2/940/18/25
Справа № 940/465/24
Іменем України
07 серпня 2025 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Мандзюка С.В.
за участю секретаря судового засідання Мудрик Н.А.
позивача ОСОБА_1
представника позивача Федоркіна А.В.
(в режимі відеоконференції)
представника відповідача ОСОБА_2
представника співвідповідачів Гричанюка О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради, Тетіївської міської ради, виконавчого комітету Тетіївської міської ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просить стягнути з комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради (надалі - КП КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради, відповідач) на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку від 02.02.2023 до 13.11.2023 в розмірі 322774,06 грн без врахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів, а також понесені ним судові витрати.
Позовна заява мотивована тим, що 08.07.2022 ОСОБА_1 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області із позовом, в якому просив, зокрема: визнати протиправнимта скасувати розпорядження Тетіївського міського голови № 149 к-тр від 10.06.2022 року «Про звільнення з посади головного лікаря комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради ОСОБА_1 »; поновити його на роботі на посаді головного лікаря комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку від дня звільнення до дати ухвалення рішення в справі.
Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 02.02.2023 у справі №940/596/22 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зокрема, визнано протиправним та скасовано розпорядження Тетіївського міського голови № 149 к-тр від 10.06.2022 «Про звільнення з посади головного лікаря комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради ОСОБА_1 » та поновлено його на роботі на посаді головного лікаря комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради з 11 червня 2022 року. У задоволенні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.
На виконання зазначеного рішення Тетіївським міським головою винесено розпорядження від 02.02.2023 № 19 к-тр, згідно з яким ОСОБА_1 поновлено на посаді головного лікаря КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради.
Однак, як стверджує позивач, рішення Тетіївського районного суду Київської області від 02.02.2023 у справі № 940/596/22 в частині поновлення його на посаді не виконується, посадові особи КП «КНП «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради не допускають його до службового кабінету, не передають печатку, справи, що є перешкодою у виконанні ним обов'язків головного лікаря.
Крім того, позов обґрунтовано тим, що Тетіївська міська рада зверталась до Тетіївського районного суду Київської області із заявою про роз'яснення судового рішення у справі № 940/596/22, вказуючи, що адміністрація КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради не може виконати розпорядження Тетіївського міського голови № 19 к-тр від 02.02.2023 «Про поновлення на посаді головного лікаря комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради Думанського В.П., оскільки згідно п. 7.2 Статуту комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради, затвердженого в новій редакції рішенням сімнадцятої сесії VIII скликання Тетіївської міської ради № 779-17- VIII від 20.12.2022 року, поточне керівництво - оперативне управління комунальним підприємством «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради здійснює керівник підприємства - директор. За штатним розписом амбулаторії загальної практики - сімейної медицини на 2022 рік комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради, затвердженого 01.10.2022 року, такої посади як головний лікар не передбачено.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 10.02.2023 у задоволенні заяви Тетіївської міської ради про роз?яснення рішення Тетіївського районного суду Київської області від 02.02.2023 року у справі № 940/596/22 відмовлено.
Крім того у позовній заяві зазначено, що по теперішній час ОСОБА_1 не допущений до реального виконання обов'язків головного лікаря КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради, відсутній доступ до робочого місця, не надано службовий кабінет та для виконання обов'язків головного лікаря не передано печатку комунального підприємства.
Відтак, позивач вважає, що оскільки безпідставно не був допущений до роботи, з відповідач необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
За таких обставин, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду шляхом стягнення з відповідача .
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 02.05.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.
21.05.2024 представник відповідача комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, зазначаючи, що на виконання рішення Тетіївського районного суду Київської області від 02.02.2023 Тетіївським міським головою негайно винесено розпорядження від 02.02.2023 № 19 к-тр, згідно з яким ОСОБА_1 з 11.06.2022 поновлено на посаді головного лікаря КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради.
Наказом КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради від 13.02.2023 № 37-од перепрофільовано 1,0 штатної посади лікаря-статиста інформаційно-аналітичного кабінету на 1,0 посади головного лікаря керівного складу центру ПМСД, оскільки посада головного лікаря виключена з Державного класифікатора ДКХП 78 з 01.01.2019.
Зазначені розпорядження та наказ доведено до відома позивача та повідомлено про необхідність виходу на роботу. Тобто, як стверджує представник відповідача, КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради та Тетіївська міська рада вжили всіх належних заходів для виконання рішення суду щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі, жодних перешкод спрямованих на не допуск останнього до робочого місця не чинили.
Крім того зазначено, що з часу доведення до відома розпорядження Тетіївського міського голови «Про поновлення на посаді головного лікаря комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради Думанського В.В.» від 02.02.2023 № 19 к-тр, позивач ОСОБА_1 не з'явився на роботі та не приступив до виконання посадових обов'язків головного лікаря, що підтверджується відповідними актами та табелями обліку використання робочого часу за вересень-листопад 2023 року.
Також, представник відповідача вказав, що позивач ОСОБА_1 не міг виконувати роботу в КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради повний робочий день, оскільки половину робочого дня працював лікарем-офтальмологом КНП «Тетіївська центральна лікарня» Тетіївської міської ради.
До того ж, як стверджує представник відповідача, позивач звернувся до суду поза межами строку, визначеного ст. 233 КЗпП України, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог (а. с. 43-103 т. № 1).
27.05.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Федоркін А.В. надіслав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що у відзиві на позовну заяву відповідач жодним чином не спростовував твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог, з огляду на наступне.
Так, по-перше: згідно з відповіддю № 142 від 17.02.2023 КП «КНП «Тетіївський ЦПМСД», отримавши розпорядження Тетіївського міського голови «Про поновлення на посаді головного лікаря комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради Думанського В. П.» № 19к-тр від 02.02.2023, адміністрація КП «КНП «Тетіївський ЦПМСД» звернулася з відповідним листом до Тетіївської міської ради, в якому надала пояснення про неможливість виконання вищезазначеного розпорядження та просила роз'яснити порядок його реалізації. У відповідь на лист Тетіївська міська рада зазначила, що задля належного виконання розпорядження, адміністрації КП «КНП «Тетіївський ЦПМСД»» потрібно здійснити наступні дії, а саме: надати на розгляд найближчої сесії Тетіївської міської ради пропозиції про внесення змін до Статуту КП «КНП «Тетіївський ЦПМСД»» та установчих документів зазначеного комунального підприємства; на період, до прийняття сесією відповідного рішення та враховуючи умови воєнного стану, директору підприємства забезпечувати безперебійну та стабільну роботу ввіреного медичного закладу. Однак, натепер жодних змін до Статуту комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради в частині назви керівника комунального підприємства з директора на головного лікаря не проводилось та дане питання ніхто не виносив на сесію (керівником «КНП «Тетіївський ЦПМСД» на розгляд найближчої сесії Тетіївської міської ради пропозиції про внесення змін до Статуту та установчих документів зазначеного комунального підприємства не вносилось).
По-друге: 16.06.2022 о 09:48:40 відбулась державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу або відомостей про керівника юридичної особи, а саме відбулась зміна керівника з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 . Після виконання вищевказаного рішення, розпорядженням Тетіївського міського голови № 19 к-тр від 02.02.2023 ОСОБА_1 було поновлено на посаді головного лікаря Комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги». Однак, по даний час жодних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено не було, що, на думку позивача, свідчить про невиконання рішення суду та не допуск до роботи та виконання обов'язків керівника.
Крім того, ГУ ДПС у Київській області у відповідь на адвокатський запит № 19-аз від 04.03.2024 повідомила, що станом на 11.03.2024 в інформаційно-комунікаційній системі «Податковий блок» відсутнє повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту щодо ОСОБА_1 від комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги»» після 02.02.2023.
По-третє: згідно з рішенням Тетіївського районного суду Київської області позивача поновлено на посаді головного лікаря КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги», а не головного лікаря керівного складу центру ПМСД, тобто, на думку позивача, рішення суду в такому випадку злочинно ігнорується.
Крім того, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків. При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов'язків.
По-четверте: з актами про факт відсутності позивача на робочому місці, складеними службовими особами КП «КНП «Тетіївський ЦПМСД», ОСОБА_1 не був ознайомлений, їх не надсилали йому на адресу, не пропонувалось йому надати офіційні пояснення відповідно до даних актів. У наданих доказах відсутні акти засвідчення факту ненадання та відмови від надання письмових пояснень, підпису про ознайомлення з ним , відсутні докази поштового направлення. Більш того, зазначені акти почали складати акти не з 03.02.2023 (наступного дня з дня поновлення на роботі), а лише аж через 7 місяців (19.09.23 ).
По-п'яте: позивач ОСОБА_1 працював за сумісництвом лікарем-офтальмологом, коли був на посаді головного лікаря КП "КНП "Тетіївський ЦПМСД до його незаконного звільнення. Більш того, факт працевлаштування позивача на іншу роботу в період, допоки він не поновлений на попередній роботі, не суперечить будь-яким нормам чинного законодавства і є його гарантованим правом, визначеним статтею 43 Конституції України.
По-шосте: на момент виникнення спірних правовідносин (період з 08.07.2022 звернення із позовом про поновлення на роботі по дату винесення рішення Тетіївського районного суду Київської області у справі № 940/596/22 від 02.02.2023) частина 2 статті 233 КЗпП України встановлювала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будьяким строком. Відтак, на думку представника позивача, ця саме редакція згаданої вище статті повинна застосовуватися до спірних правовідносин.
По-сьоме: відповідачем жодним чином не було дано відповіді на надіслані запити позивача.
По-восьме: як зазначає представник позивача, усталеною є позиція Верховного Суду щодо покладення на роботодавця відповідальності, передбаченої статтею 236 КЗпП України, незалежно від дій чи ініціативи працівника щодо поновлення на роботі, а також незалежно від причин зволікання із виконанням судового рішення, оскільки диспозиція цієї норми трудового законодавства пов'язує виплату середнього заробітку виключно із фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі, яке підлягає негайному виконанню роботодавцем (зокрема, постанови Верховного Суду від 24 грудня 2020 року у справі №807/2434/15, від 19 квітня 2021 року у справі №826/11861/17, від 24 червня 2021 року у справі №640/15058/19, від 20 липня 2021 року у справі №826/3465/18, від 21 жовтня 2021 року у справі №640/19103/19). (а. с. 108-152 т. № 1).
12.06.2024 представник відповідача КП КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради адвокат Неживок І.В. надіслав до суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що відповідачем інформація щодо поновлення на посаді позивача не приховувалась та відразу доводилась до його відома. Тому, на думку представника відповідача, позивачем ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог (а. с. 170-175 т. № 1).
25.06.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Федоркін А.В. надіслав до суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що спірні правовідносини стосовно поновлення на роботі між сторонами виникли до набрання чинності 19 липня 2022 року Закону України №2352-ІХ, відтак, згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на звернення особи до суду з позовом про стягнення належної їй заробітної плати будь-яким строком не обмежено та підлягає застосуванню в цій справі. Також, до справи в якості доказів не надано жодного підтверджуючого документа про належне повідомлення або ознайомлення позивача із будь-якими документами із кадрових питань.
Крім того, як стверджує представник позивача, ОСОБА_1 не був допущений до реального виконання обов'язків головного лікаря Комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради, відсутній доступ до робочого місця, не надано службовий кабінет та для виконання обов'язків головного лікаря, не передано печатку комунального підприємства, по даний час жодних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено не було що свідчить про невиконання рішення суду та не допуск до роботи та виконання обов'язків керівника (а. с. 183-185 т. № 1).
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 01.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 29.04.2025 постановлено повернутися до стадії підготовчого провадження та залучено до участі у справі співвідповідачів - Тетіївську міську раду та виконавчий комітет Тетіївської міської ради.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 11.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Юхименко І.М. позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради адвокат Неживок І.В. просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши учасників справи, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 02.02.2023 року в цивільній справі № 940/596/22 за позовом ОСОБА_1 до Тетіївської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Тетіївського міського голови № 149 к-тр від 10 червня 2022 року «Про звільнення з посади головного лікаря комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді головного лікаря комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради з 11 червня 2022 року, стягнуто з Тетіївської міської ради 10000 грн. моральної шкоди та понесені судові витрати. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а. с. 9-16 т. № 1).
Постановою Київського апеляційного суду від 08.06.2023 рішення Тетіївського районного суду Київської області від 02.02.2023 усправі № 940/596/22 залишено без змін.
Відповідно до ч. 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
06.02.2023 Тетіївська міська рада звернулась до Тетіївського районного суду Київської області із заявою про роз'яснення судового рішення у справі № 940/596/22, вказуючи, що адміністрація КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради не може виконати розпорядження Тетіївського міського голови №19 к-тр від 02.02.2023 «Про поновлення на посаді головного лікаря комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради Думанського В.П., оскільки згідно п. 7.2 Статуту комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради, затвердженого в новій редакції рішенням сімнадцятої сесії VIII скликання Тетіївської міської ради № 779-17- VIII від 20.12.2022 року, поточне керівництво - оперативне управління комунальним підприємством «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради здійснює керівник підприємства - директор. За штатним розписом амбулаторії загальної практики - сімейної медицини на 2022 рік комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради, затвердженого 01.10.2022 року, такої посади як головний лікар не передбачено.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 10.02.2023 у задоволенні заяви Тетіївської міської ради про роз?яснення рішення Тетіївського районного суду Київської області від 02.02.2023 року у справі № 940/596/22 відмовлено, в мотивувальній частині якої зазначено: «…якщо звільнення працівника визнане в судовому порядку незаконним, то воно є таким, що не відбулось, трудові відносини такими, що не припинялись, а всі умови укладеного з працівником на момент прийняття на роботу контракту є існуючими. Це означає, що сторони (працівник та його роботодавець) повертаються у положення, яке існувало на день звільнення. Роботодавець з метою виконання судового рішення спочатку має утворити умови для поновлення працівника на посаді».
У подальшому, після ухвалення рішення Тетіївського районного суду Київської області від 02.02.2023 усправі № 940/596/22, ОСОБА_1 28.02.2023 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 11.06.2022 року (дня поновлення на роботі за рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 02.02.2023 року у справі № 940/596/22) по 02.02.2023 року (день ухвалення рішення Тетіївського районного суду Київської області від 02.02.2023 року у справі № 940/596/22) в розмірі 265533 грн 34 коп. без врахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 02.10.2023 усправі № 940/196/23 позов ОСОБА_1 , до комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено. Стягнуто з комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 265533,34 гривень, з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів, та судові витрати.
Постановою Київського апеляційного суду від 27.02.2024 рішення Тетіївського районного суду Київської області від 02.10.2023 усправі № 940/196/23 залишено без змін.
02.02.2023 на виконання рішення Тетіївського районного суду Київської області від 02.02.2023 року в цивільній справі № 940/596/22, відповідно до ч. 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», Тетіївський міський голова Б. Балагура видав розпорядження за № 19 к-тр «Про поновлення на посаді головного лікаря комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради ОСОБА_1 з 11.06.2022 (а. с. 8 т. № 1).
У витягу з наказу № 37-од від 13.02.2023 по комунальному підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради зазначено: «Перепрофілювати штатну посаду з 13.02.2023 з 1,0 посади лікаря-статистика інформаційно-аналітичного кабінету на 1,0 посади головного лікаря керівного складу центру ПМСД відповідно до розпорядження Тетіївського міського голови «Про поновлення на посаді головного лікаря комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради Думанського В.П.» № № 19 К-ТР від 02.02.2023, листа Тетіївської міської ради № 2.43-09/267 від 13.02.2023 (а. с. 24 т.№ 1).
Згідно з Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 06.02.2023 на підставі заяви ОСОБА_1 відділенням поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області внесені відомості до ЄРДР за № 12023111030000622, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, про те, що посадові особи Тетіївської міської ради не виконують рішення Тетіївського районного суду Київської області від 02.02.2023 у цивільній справі № 940/596/22 (а. с. 25 т. № 1).
Згідно з листом старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області Поплавської Т.А. від 03.04.2024 № 1866/109/1104/24, на даний час у кримінальному провадженні № 12023111030000622 від 06.02.2023 триває досудове розслідування (а. с. 26 т. № 1).
16.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до Тетіївського міського голови Балагури Б.О. із листом, датованим 15.10.2023, щодо невиконання Тетіївською міською радою рішення Тетіївського районного суду Київської області від 02.02.2023 у справі № 940/596/22 (а. с. 27 т. № 1).
У відповіді Тетіївського міського голови Балагури Б.О. від 27.11.2023 № 2.4.3-7/170 на лист ОСОБА_1 від 15.10.2023 зазначено, що посада головного лікаря КП «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради поновлена з 13.02.2023 відповідно до розпорядження Тетіївського міського голови № 19 К-ТР від 02.02.2023 на виконання рішення Тетіївського районного суду Київської області від 02.02.2023 у справі № 940/596/22 шляхом перепрофілювання 1,0 штатної посади лікаря-статистика інформаційно-аналітичного кабінету на 1,0 посади головного лікаря керівного складу центру ПМСД. Разом з тим повторно повідомили, що на час звернення ОСОБА_1 та на час винесення судового рішення у справі № 940/596/22 посада головного лікаря не передбачена законодавством, оскільки виключена з Державного класифікатора ДКХП 78 з 01.01.2019 (а. с. 29 т. № 1).
04.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з позовом відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 71270290 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Тетіївським районним судом Київської області 02.02.2023 року у справі №940/596/22 про поновлення його на роботі на посаді головного лікаря КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради.
Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 29.08.2023 усправі №940/716/23 позов ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Охріменко Н.М. від 06.06.2023 про закінчення виконавчого провадження №71270290 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Тетіївським районним судом Київської області 02.02.2023 у справі № 940/596/22, про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді головного лікаря комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради. Уіншій частині позовних вимог відмовлено ( а. с. 131-139 т. № 1).
12.03.2024 Головне управління ДПС у Київській області на адвокатський запит А.Федоркіна повідомило, що станом на 11.03.2024 в інформаційно-комунікаційній системі «Податковий блок» відсутнє повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту щодо ОСОБА_1 від КП «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» після 02.02.2023 (а. с. 130 т. №1).
Розпорядженням в.о. голови Київської обласної ради VІІІ скликання від 10.11.2023 №853 ОСОБА_1 з 14.11.2023 строком на два місяці по 15.01.2024 призначено виконуючим обов'язки Генерального директора комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр служби крові» (а. с. 34 т. № 1).
Також, судом у ході судового розгляду були допитані свідки.
Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який є директором КП КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» повідомив, що на підставі розпорядження Тетіївського міського голови «Про поновлення на посаді головного лікаря комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради ОСОБА_1 , 13.02.2025 видав наказ про перепрофілювання посади лікаря-статистика інформаційно-аналітичного кабінету на посаду головного лікаря керівного складу центру ПМСД. Однак, ОСОБА_1 відмовився від посади головного лікаря керівного складу центру ПМСД, просив поновити його саме на посаді головного лікаря КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради та наполягав, щоб його допустили до роботи. Крім того зазначив, що справи та печатки не мав права надавати ОСОБА_1 , водночас не чинив перешкод для доступу до кабінету. Також зазначив, що в його присутності заступник підприємства ОСОБА_4 телефонувала ОСОБА_1 та повідомила його про табелювання на робочому місці, однак ОСОБА_1 так у не з'явився на робочому місці.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , який є заступником директора КП «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» повідомила, що ОСОБА_1 в усній формі було доведено, що посада була перепрофільована і він може приступати до роботи. Крім того зазначила, що вже пізніше комісія, до складу якої входила і вона, почали фіксувати відсутність ОСОБА_1 на робочому місці, про що складали акти.
Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до статті 1 Кодекс законів про працю України (наддалі по тексту - КЗпП України) регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Відповідно до ч. 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог «Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Відповідно до ч. 8 статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Тобто законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення.
Цей обов'язок полягає у тому, що роботодавець зобов'язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів особи, що звернулася за захистом цього права.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.
При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов'язків.
Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 06.10.2022 у справі №440/4314/21.
Також, у постанові Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 709/1465/19 зазначено, що: «Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов'язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його оголошення в судовому засіданні.
Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.
Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.
Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.
КЗпП України не містить визначення поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у статті 65 Закону України «Про виконавче провадження».
За змістом статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент поновлення позивача на роботі за рішенням суду) рішення вважається виконаним боржником із дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов'язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення.
Отже, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків.
При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов'язків».
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У трудових спорах презумпція вини лежить на роботодавцеві, тому він спростовує заявлені працівником вимоги.
Отже, з урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюються дії роботодавця, саме відповідач повинен довести, що ці дії вчинені без порушення законодавства про працю.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частинами 1 та 2 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Так, звертаючись до суду з цим позовом, позивач ОСОБА_1 посилався на те, що після поновлення його на роботі за рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 02.02.2023 у справі № 940/596/22 його фактично не допустили до виконання посадових обов'язків головного лікаря КП «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради.
Водночас у відзиві на позовну заяву на спростування доводів позивача зазначено, що відповідач та його засновник Тетіївська міська рада вжили всіх належних заходів для виконання рішення Тетіївського районного суду Київської області від 02.02.2023 у справі №940/596/22 щодо поновлення позивача на роботі, зокрема, Тетіївським міським головою негайно видано розпорядження № 19 к-тр від 02.02.2023 «Про поновлення на посаді головного лікаря комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради Думанського В.П.» та наказом № 37-од від 13.02.2023 по комунальному підприємства «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради перепрофільовано 1,0 штатної посади лікаря статиста інформаційно-аналітичного кабінету на 1,0 посади головного лікаря керівного складу центру ПМСД, так як посада головного лікаря не передбачена законодавством, оскільки виключена з Державного класифікатора ДКХП 78 3 01.01.2019.
Як вказує представник відповідача, зазначене розпорядження та наказ доведено до відома позивача та повідомлено про необхідність виходу на роботу.
Втім, суд критично оцінює такі твердження, оскільки у розпорядженні та наказі, долученими до справи, відсутні відомості щодо ознайомлення позивача з цими документами.
Більш того, представник відповідача не надав належних та допустимих доказів щодо належного повідомлення або ознайомлення позивача із зазначеними документами, або доказів відмови позивача від їх підписання.
Крім того, представник відповідача на обґрунтування своїх аргументів долучив до відзиву, зокрема: лист КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради від 03.02.2023 № 98; листи Тетіївської міської ради від 13.02.2023 № 2.43-09/267 та від 17.02.2023 № 142.
Так, у листі КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради від 03.02.2023 № 98, адресованому Тетіївському міському голові Балагурі Б.О., зазначено, що адміністрація КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради не може забезпечити виконання розпорядження № 19 к-тр від 02.02.2023 «Про поновлення на посаді головного лікаря комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради Думанського В.П.» та просить надати роз'яснення щодо подальших кроків для вирішення даної ситуації, оскільки згідно з штатним розписом працівників апарату управління та Штатним розписом амбулаторії загальної практики - сімейної медицини на 2022 рік КП «КНП «Тетіївський ЦПМСД», затвердженого 01.10.2022 - такої посади як «головний лікар» не передбачено, що підтверджується доповідною запискою інспектора з кадрів (а. с. 61 т. № 1).
У листі Тетіївської міської ради від 13.02.2023 № 2.43-09/267, адресованому директору КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради О.Поліщуку, зазначено: «З метою виконання рішення Тетіївського районного суду Київської області від 02 лютого 2023 року у цивільній справі № 940/596/22 за позовом ОСОБА_1 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, а також, враховуючи ухвалу Тетіївського районного суду від 10 лютого 2023 року щодо поновлення на посаді головного лікаря КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги», Вам необхідно надати на розгляд найближчої сесії Тетіївської міської ради пропозиції про внесення змін до Статуту та установчих документів зазначеного комунального підприємства. На період, до прийняття сесією відповідного рішення та враховуючи умови воєнного стану прошу Вас, як директора підприємства, забезпечити безперебійну і стабільну роботу ввіреного Вам медичного закладу (а. с. 67-68 т. № 1).
У листі КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради від 17.02.2023 № 142, адресованому ОСОБА_1 зазначено: «Отримавши розпорядження Тетіївського міського голови «Про поновлення на посаді головного лікаря комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради Думанського В. П.» (далі Розпорядження) №19к-тр від 02.02.2023 року, адміністрація КП «КНП «Тетіївський ЦПМСД»» негайно звернулася з відповідним листом до Тетіївської міської ради, в якому надала пояснення про неможливість виконання вищезазначеного розпорядження та просила роз'яснити порядок його реалізації. У відповідь на наш лист Тетіївська міська рада зазначила, що задля належного виконання розпорядження, адміністрації КП «КНП «Тетіївський ЦПМСД»» потрібно здійснити наступні дії, а саме: надати на розгляд найближчої сесії Тетіївської міської ради пропозиції про внесення змін до Статуту КП «КНП «Тетіївський ЦПМСД»» та установчих документів зазначеного комунального підприємства; на період, до прийняття сесією відповідного рішення та, враховуючи умови воєнного стану, директору підприємства забезпечувати безперебійну та стабільну роботу ввіреного медичного закладу (а. с. 51).
Відтак, з огляду на зазначене, встановлено, що виконання розпорядження Тетіївського міського голови «Про поновлення на посаді головного лікаря комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради Думанського В. П.» № 19к-тр від 02.02.2023 є можливим після виконання вищезазначених дій, та є підтвердженням того, що адміністрація КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради діє відповідно до розпоряджень Тетіївської міської ради.
Натомість, у матеріалах справи відсутні докази, що керівник КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради надавав на розгляд сесії Тетіївської міської ради пропозицію про внесення змін до Статуту КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради в частині назви керівника комунального підприємства, та що в подальшому були внесені відповідні зміни до Статуту.
Водночас, суд бере до уваги твердження представника позивача про те, згідно з рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 02.02.2023 позивача поновлено на посаді головного лікаря КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради, а не головного лікаря керівного складу центру ПМСД.
Судом встановлено, що рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 29.08.2023 усправі № 940/716/23 скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Охріменко Н.М. від 06.06.2023 про закінчення виконавчого провадження № 71270290 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Тетіївським районним судом Київської області 02.02.2023 у справі № 940/596/22, про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді головного лікаря комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради.
У мотивувальній частині цього рішення суд зазначив, що: «В даному випадку головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Охріменко Н.М.передчасно прийнято спірну постанову від 06.06.2023 року про закінчення виконавчого провадження № 71270290 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Тетіївським районним судом Київської області 02.02.2023 року у справі № 940/596/22, оскільки остання мотивована лише листом боржника, а державним виконавцем не перевірено та не з'ясовано факт не формального, а фактичного поновлення позивача на роботі у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду та мотивами, якими керувався суд, постановляючи таке рішення, а також із виконанням ним своїх службових (посадових) обов'язків, виходячи зі змісту трудового договору (контракту) та порядку його укладення».
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Отже, рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 29.08.2023 усправі № 940/716/23 встановлено факт формального, а не фактичного поновлення позивача ОСОБА_1 на роботі на посаді головного лікаря комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради. Це рішення набрало законної сили та має преюдиційне значення для цієї справи.
Відтак, зазначене свідчить про невиконання рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_1 .
Крім того, суд зазначає, що водночас поновлення позивача на посаді, яку він не обіймав до звільнення, суперечить єдиному можливому способу захисту його порушеного права, який закріплений у частині першій статті 235 КЗпП України, та спрямований на повернення сторін трудового спору (працівника і роботодавця) у положення, яке існувало на день звільнення.
При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов'язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення.
Таким чином, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.
При цьому мається на увазі не формальне, а фактичне забезпечення поновленому працівнику доступу до роботи і можливості виконання своїх обов'язків.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №702/725/17.
До того ж, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов'язків.
Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 16.11.2022 у справі №709/1465/19.
З огляду на досліджені у справі докази, судом не встановлено обставин, які б підтверджували фактичне допущення позивача ОСОБА_1 до роботи на посаду головного лікаря КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради, тобто забезпечення йому реальної можливості виконувати визначені трудовим договором обов'язки у порядку та на умовах, що мали місце до звільнення.
Крім того, не заслуговують на увагу твердження представника відповідача, що з часу доведення до відома позивача розпорядження «Про поновлення на посаді головного лікаря КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради № 19к-тр від 02.02.2023, позивач не з'явився на роботі та не приступив до виконання посадових обов'язків головного лікаря, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що підтверджують ці обставини.
Надані на підтвердження факту відсутності позивача ОСОБА_1 на робочому місці представником відповідача КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради акти про факт відсутності працівника на робочому місці № 1 від 19.09.23, № 2 від 20.09.23, № 3 від 21.09.23, № 5 від 29.09.23, № 6 від 21.10.23, №7 від 30.11.23 та табелі обліку використання робочого часу за вересень-листопад 2023 року, на переконання суду, самі по собі не є достатньою підставою для встановлення факту прогулу, якщо позивач не надав пояснень щодо своєї відсутності або якщо відсутність була з поважної причини.
При цьому, суд констатує, що в матеріалах справи відсутні докази ознайомлення позивача із зазначеними актами.
У постанові від 15.10.2024 у справі № 537/1348/22 Верховний Суд зазначив, що: «Акт про відсутність працівника на роботі оформлюється безпосередньо в день нез'явлення працівника на роботі. У таких документах обов'язково зазначаються не тільки дата, а й певний час відсутності працівника.
Після фіксації факту відсутності працівника на роботі потрібно з'ясувати, чим така відсутність була викликана.
Для з'ясування причини відсутності працівника на роботі роботодавець на свій розсуд може: 1) зателефонувати працівнику або членам його родини; 2) написати працівнику в доступні месенджери; 3) надіслати листа на особисту електронну скриньку; 4) відвідати працівника за місцем реєстрації або місцем фактичного проживання; 5) надіслати лист з повідомленням про вручення з пропозицією надати пояснення щодо своєї відсутності».
Отже, суд при вирішенні трудового спору, повинен враховувати не лише сам факт відсутності, але й поважність причин, якщо такі були надані працівником.
Втім, стверджуючи про належне надання працівнику можливості пояснити свою відсутність на робочому місці, сторона відповідача посилається лише на акти засвідчення факту відсутності працівника ОСОБА_1 на робочому місці, при цьому не надає інших об'єктивних доказів з'ясування причини відсутності працівника на робочому місці, зокрема, роздруківок оператора мобільного зв'язку щодо можливих розмов між сторонами справи, скріншотів написання повідомлення працівнику в доступні месенджери, скріншотів надіслання листа на особисту електронну скриньку позивача, фіскальних чеків про надіслання поштових відправлень позивачу з пропозицією надати пояснення щодо своєї відсутності.
За таких обставин, представник відповідача КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради не довів факт відсутності позивача на робочому місці без поважних причин.
Крім того, посилання представника відповідача КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради на те, що позивач не міг виконувати роботу у відповідача повний робочий день, так як половину робочого дня був зайнятий на роботі в іншому підприємстві, суд оцінює критично, оскільки робота позивача на 0,5 посади лікаря-офтальмолога в КНП «Тетіївська центральна лікарня» Тетіївської міської ради за сумісництвом не є предметом розгляду цієї справи. Більш того, стороною відповідача не доведено, яким чином робота за сумісництвом впливає на виконання основної роботи.
Зрештою, суд не бере до уваги пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , допитаних у ході судового розгляду справи, оскільки ці свідки є працівниками КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради, зокрема, керівником та заступником підприємства, та вони безпосередньо чи опосередковано заінтересовані у вирішенні справи на користь відповідачів, що викликає обґрунтовані сумніви у їх достовірності.
Отже, з огляду на зазначене, суд констатує, що невчинення роботодавцем усіх дій, які включають у себе фактичне виконання рішення суду про поновлення на роботі, є підставою для покладення на нього відповідальності, визначеної статтею 236 КЗпП України, згідно з якою у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Застосування цієї норми до зазначених правовідносин, відповідає їх змісту та фактичним обставинам, оскільки підстави для нарахування формально поновленому працівнику заробітної плати як винагороди за виконану роботу немає, проте його вина у невиконанні посадових обов'язків і неприступленні до роботи також відсутня.
Викладене свідчить, що у разі затримки виконання рішення про поновлення на роботі порушене право працівника підлягає захисту шляхом звернення з вимогами про стягнення середнього заробітку відповідно до статті 236 КЗпП України (постанова ВС від 26.02.2020 у справі № 702/725/20).
Середній заробіток працівника визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2 Порядку у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно з п. 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Як встановлено із матеріалів справи, з дати поновлення на роботі за рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 02.02.2023 усправі №940/596/22, а саме 02.02.2023, позивачу ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась заробітна плата.
Розпорядженням в.о. голови Київської обласної ради VІІІ скликання від 10.11.2023 №853 ОСОБА_1 з 14.11.2023 призначено виконуючим обов'язки Генерального директора комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр служби крові».
Відтак, позивач звернувся із вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 02.02.2023 (дата ухвалення судового рішення) до 13.11.2023 (дата призначення на посаду в КНП Київської обласної ради «Київський обласний центр служби крові»).
Із копії довідки, виданої 13.02.2023 року № 133/а комунальним підприємством «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради, нарахована ОСОБА_1 за останні два календарні місяці роботи заробітна плата становила: за квітень 2022 року - 34092,40 грн, за травень 2022 року - 34278,48 грн (а. с. 33 т. № 1).
При цьому, кількість робочих днів за ці місяці - 43 дні.
Отже, середньоденна заробітна плата становила - 1590,02 грн (34092,40+34278,40: 43 дні).
Таким чином, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу за період з 02.02.2023 до 13.11.2023 становить 322774,06 (1590,02 х 203 робочих днів).
Суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника, як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів.
Відтак, беручи до уваги встановлений судом факт невиконання судового рішення про поновлення позивача на роботі, незаконно звільненого з посади головного лікаря комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради, позивач ОСОБА_1 має безумовне право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 02.02.2023 до 13.11.2023, оскільки він був позбавлений можливості виконувати обов'язки головного лікаря КП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.
Водночас, суд відхиляє доводи відповідача представника відповідачаКП «КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради про пропуск позивачем трьохмісячного строку для звернення до суду з позовом, з огляду на таке.
Так, статтею 233 КЗпП України передбачені строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КзпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КзпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Водночас, суд наголошує на тому, що законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі. Виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника. При цьому мається на увазі не формальне, а фактичне забезпечення поновленому працівнику доступу до роботи і можливості виконання своїх обов'язків.
Враховуючи, що фактично рішення суду про поновлення позивача на роботі не було виконане, докази належного повідомлення або ознайомлення позивача із розпорядженням про поновлення його на роботі у матеріалах справи відсутні, суд вважає, що строк звернення до суду з позовом про стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу необхідно обчислювати з дати видачі комунальним підприємством«КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради відповіді від 27.02.2024 № 132 (а. с. 30 т. № 1), виданої на адвокатський запит Федоркіна А., про надання довідки про доходи ОСОБА_1 за час роботи на посаді головного лікаря за період з 03.02.2023 до 13.11.2023 з огляду на таке.
Саме із вказаної відповіді комунального підприємства«КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради від 27.02.2024 № 132 (а. с. 30 т. № 1), сторону позивача в особі адвоката було повідомлено, що з часу отримання розпорядження Тетіївського міського голови «Про поновлення на посаді головного лікаря комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради ОСОБА_1 » №19 к-тр від 02.02.2023 та до сьогодні, 27.02.2024, ОСОБА_1 не з'явився на роботі та не приступив до виконання посадових обов'язків головного лікаря. Крім того, саме у вказаному листі було зазначено про те, що відсутність ОСОБА_1 , головного лікаря, на робочому місці впродовж всього робочого дня була зафіксована відповідними актами, які були надіслані Тетіївській міській раді як власнику, засновнику та органу управління КП «Тетіївський ЦПМСД» для ознайомлення та вчинення відповідних дій.
Зрештою, саме у вказаній відповіді комунального підприємства«КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради від 27.02.2024 № 132 сторону позивача в особі адвоката було фактично повідомлено про відмову у видачі довідки про доходи, а саме вказано, що у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 посадових обов'язків головного лікаря, заробітна плата останньому не нараховувалась.
При цьому суд звертає особливу увагу на тому, що у вказаному листі комунального підприємства«КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради від 27.02.2024 № 132, складеному більш, ніж через рік з дати видачі розпорядження Тетіївського міського голови «Про поновлення на посаді головного лікаря комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради ОСОБА_1 » № 19к-тр від 02.02.2023, яке начебто було неможливо виконати через перепрофілювання посади головного лікаря, все одно зазначено, що ОСОБА_1 не приступив до виконання саме обов'язків головного лікаря, що є суперечливим і лише додатково підтверджує доводи позивача про відсутність реального наміру у заінтересованих осіб фактично виконати рішення суду. Логічно неприйнятно одночасно стверджувати на неможливості фактичного поновлення особи на посаді саме головного лікаря через перепрофілювання вказаної посади в іншу і стверджувати про умисне невиконання вказаною особою посадових обов'язків головного лікаря.
За таких обставин, суд визнає, що позивачем фактично не був пропущений строк на звернення до суду з цим позовом, оскільки саме з дати надання вищевказаної відповіді (27.02.2024) йому стало остаточно зрозуміло, що позивач не лише не буде (у подальшому) поновлений на посаді і йому відповідно не буде нараховуватись заробітна плата, а також те, що його відсутність на робочому місці фіксується, при цьому із зазначенням посади саме головного лікаря, тобто має місце очевидне порушення не лише його прав, але наявна суперечливість самої позиції комунального підприємства«КНП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради щодо назви посади, на яку фактично міг бути поновлений позивач на час виконання рішення суду.
Відтак, з огляду на наведені вище норми права, встановлені фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Водночас, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Відтак, оскільки середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Разом з тим, відповідно до ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 3227,74 грн.
Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).
Відтак, у контексті вищенаведеного, суд вважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 19, 43, 55, 59 Конституції України, статтями 3, 233, 235 Кодексу законів про працю України, статтями 10, 12, 76- 81, 82, 89, 131, 133, 137, 141, 142, 264-268, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради, Тетіївської міської ради, виконавчого комітету Тетіївської міської ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Стягнути з комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради, адреса: вул. Цвіткова, буд. 26, м. Тетіїв, Білоцерківський район, Київська область, код ЄДРПОУ 41964879, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.02.2023 до 13.11.2023 в сумі 322774 (триста двадцять дві тисячі сімсот сімдесят чотири) гривень 06 копійок з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів.
Стягнути з комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради, адреса: вул. Цвіткова, буд. 26, м. Тетіїв, Білоцерківський район, Київська область, код ЄДРПОУ 41964879, на користь держави судовий збір в сумі 3227 (три тисячі двісті двадцять сім) гривень 74 копійок на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення середньогозаробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного рішення суду: 15 серпня 2025 року.
Суддя С.В.МАНДЗЮК